Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Звітність зі сталого розвитку та нові критерії підприємств: що зміниться для бізнесу з 2027 року

Законопроєкт №15538 пропонує нові критерії мікро-, малих, середніх і великих підприємств та запровадження звітності зі сталого розвитку. Хто змінить категорію, які показники враховувати та що пропонують змінити з 2027 року – розповідаємо у матеріалі

5

5447

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Нові критерії визначення категорії підприємства за законопроєктом №15538
  2. Коли підприємство змінює свою категорію: правило двох років
  3. Який курс євро застосовувати для визначення категорії підприємства
  4. Як визначатимуть категорію підприємства у 2027 році: перехідне правило для звітності за 2026 рік
  5. Звітність зі сталого розвитку: хто буде зобов’язаний її складати
  6. Для груп рахуватимуть показники на консолідованій основі
  7. Як підготувати підприємство до нових критеріїв та звітності зі сталого розвитку
  8. Коли запрацюють нові критерії підприємств та звітність зі сталого розвитку


Законопроєкт №15538, зареєстрований 21.08.2026, передбачає нову редакцію критеріїв для мікро-, малих, середніх та великих підприємств, а також запровадження звітності зі сталого розвитку для визначеного кола підприємств.


Важливо: станом на зараз це лише законопроєкт. Він ще не є законом. Тому нижче – саме те, що пропонується змінити, якщо документ буде прийнято в запропонованій редакції.


Нові критерії визначення категорії підприємства за законопроєктом №15538


За проєктом категорію підприємства визначатимуть за трьома показниками:


  1. балансовою вартістю активів;
  2. чистим оборотом;
  3. середньою кількістю працівників.


І головне правило: для відповідності певній категорії потрібно виконувати щонайменше два із трьох критеріїв.


Критерії за законопроєктом №15538:



Категорія

Активи

Чистий оборот

Працівники

Мікро

≤ 450 тис. євро

≤ 900 тис. євро

≤ 10

Мале

≤ 5 млн євро

≤ 10 млн євро

≤ 50

Середнє

≤ 25 млн євро

≤ 50 млн євро

≤ 250

Велике

> 25 млн євро

> 50 млн євро

> 250

Наприклад

Підприємство має:


  1. активи – понад 5 млн євро;
  2. оборот – до 10 млн євро;
  3. 40 працівників.


За критерієм активів воно не відповідає малому підприємству, але за оборотом і кількістю працівників відповідає.


Отже, два з трьох критеріїв виконано – підприємство відповідає категорії малого. Саме тому визначати категорію лише за оборотом або лише за кількістю працівників неправильно.

Також звертаємо увагу, що у ВРУ зареєстрований законопроєкт №15582, який пропонує оновити критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх і великих та наблизити українські правила до стандартів ЄС. Деталі за посиланням.

Коли підприємство змінює свою категорію: правило двох років


Тут є ще одна важлива норма, яку легко пропустити.


Якщо підприємство протягом двох років поспіль – за звітний рік і рік, що йому передує – не відповідає категорії, до якої воно віднесене, його відносять до відповідної категорії за показниками звітного періоду.


Тобто одноразовий вихід одного показника за межу не означає автоматичного переходу до іншої категорії.


Для бухгалтера це означає: при визначенні категорії потрібно дивитися не лише на поточний рік, а й на попередній.


Який курс євро застосовувати для визначення категорії підприємства


Ще одна практична пастка – критерії встановлені в євро.


Проєкт передбачає застосування середнього за відповідний рік офіційного курсу гривні до євро, розрахованого на підставі офіційних курсів НБУ протягом відповідного року.


Тому для розрахунку не можна просто взяти курс євро на 31 грудня.


Це важливо особливо для підприємств, показники яких перебувають близько до встановлених меж.


Як визначатимуть категорію підприємства у 2027 році: перехідне правило для звітності за 2026 рік


Законопроєкт передбачає спеціальне перехідне правило.


У 2027 році для визначення власної категорії підприємства застосовуватимуть показники річної фінансової звітності за 2026 рік.


Отже, якщо запропоновані правила набудуть чинності, бухгалтеру вже за показниками 2026 року потрібно буде перевірити, до якої категорії підприємство потрапляє за новими критеріями.


Це одна з причин, чому аналізувати ситуацію варто не після складання звітності за 2027 рік, а значно раніше.


Звітність зі сталого розвитку: хто буде зобов’язаний її складати


Друга велика зміна – пропозиція доповнити Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» новою статтею 12² «Звітність із сталого розвитку».


І тут важливо не створювати хибного враження, що вся звітність бізнесу стане обов’язково «зеленою».


За проєктом обов’язкову звітність зі сталого розвитку за відповідними стандартами складатимуть підприємства, у яких одночасно:


  1. чистий оборот перевищує 450 млн євро

та

  1. середня кількість працівників перевищує 1000 осіб.


Тобто для цієї норми потрібно виконати обидві умови. Сам по собі оборот понад 450 млн євро ще не означає автоматичного потрапляння під цю вимогу. Так само недостатньо лише понад 1000 працівників.


Для груп рахуватимуть показники на консолідованій основі


Для материнських підприємств правило встановлено окремо.


Обов’язкова консолідована звітність зі сталого розвитку передбачена для материнських підприємств груп, якщо на консолідованій основі:


  1. чистий оборот перевищує 450 млн євро;
  2. середня кількість працівників перевищує 1000 осіб.


Тому підприємству, яке входить до групи, недостатньо перевірити тільки власний оборот і власну чисельність. Потрібно розуміти структуру групи та правила консолідації.

Чи кожна «дочка» подаватиме окремий звіт?

Ні.


Проєкт передбачає, що дочірнє підприємство може не складати власну звітність зі сталого розвитку, якщо його включено до консолідованої звітності зі сталого розвитку материнського підприємства. Аналогічне правило передбачено для материнського підприємства, яке одночасно є дочірнім.


Тому групам підприємств потрібно буде визначити, на якому рівні формується звітність і які компанії включаються до неї.


Як підготувати підприємство до нових критеріїв та звітності зі сталого розвитку


За законопроєктом підприємство має організувати порядок і спосіб збору, реєстрації та узагальнення інформації для складання звіту про управління та звітності зі сталого розвитку. Також мають бути визначені права та обов’язки працівників, залучених до складання такої звітності.


Тобто в компанії потрібно буде відповісти на практичні запитання:


  1. Хто збирає інформацію?
  2. Хто її перевіряє?
  3. Хто відповідає за підготовку звітності?
  4. Які підрозділи мають надавати дані?


І це вже не виключно зона відповідальності бухгалтерії.


Рекомендації бухгалтеру


Якщо законопроєкт буде прийнято в запропонованій редакції, бухгалтеру варто діяти так:



1

Перевірити категорію підприємства за новими критеріями

Звести в одну таблицю активи, чистий оборот та середню кількість працівників

2

Не оцінювати категорію за одним показником

Перевірити, скільком із трьох критеріїв відповідає підприємство

3

Перевірити два роки

Якщо підприємство близьке до переходу в іншу категорію, порівняти показники за звітний та попередній роки

4

Правильно перерахувати євро в гривні

Для відповідного року використовувати передбачений проєктом середній офіційний курс НБУ, а не курс на кінець року

5

Окремо оцінити, чи може підприємство потрапити під звітність зі сталого розвитку

Ключові орієнтири – понад 450 млн євро чистого обороту та понад 1000 працівників

6

Якщо підприємство входить до групи – аналізувати не лише власні показники

Потрібно перевірити консолідовані показники та структуру групи


Рекомендації керівнику


Керівнику варто вже зараз поставити бухгалтерії та відповідальним підрозділам просте завдання: порахувати, де підприємство буде за новими критеріями, якщо запропоновані правила набудуть чинності.


Особливо це важливо для підприємств, які наближаються до встановлених меж.


Якщо підприємство потенційно потрапляє під обов’язкову звітність зі сталого розвитку, керівнику варто заздалегідь визначити відповідальних за збір інформації та організувати взаємодію між підрозділами.


Адже сама звітність з’явиться не в момент, коли бухгалтер відкриє форму для її заповнення. Дані для неї доведеться збирати та перевіряти протягом звітного періоду.


Коли запрацюють нові критерії підприємств та звітність зі сталого розвитку


Законопроєкт у разі прийняття, набере чинності з 1 січня 2027 року.


При цьому першим звітним періодом, за який підприємства подаватимуть звітність зі сталого розвитку або консолідовану звітність зі сталого розвитку, визначено 2028 рік.


Тому алгоритм для підприємства можна звести до трьох кроків:


  1. 2026 рік – порахувати показники та перевірити майбутню категорію.
  2. 2027 рік – якщо підприємство потрапляє до відповідного кола, організувати збір необхідної інформації.
  3. 2028 рік – перший звітний період для передбаченої проєктом звітності зі сталого розвитку.
5

5447

4

176

1

23

7

29923

2

53

4

983

6

1003

3

807

2

50

6

6558

5

459

3

666

2

70

3

180

2

42

2

85

2

107

6

1427

7

1722

20

49458

4

87