Облікова політика: практичні поради

1. Що таке облікова політика
2. Що має бути в обліковій політиці
3. 5 практичних порад для правильного складання облікової політики
4. Додаткова рекомендація облікової політики
5. Наскільки детальною має бути політика

Зазвичай бухгалтери використовують типовий зразок облікової політики і, на жаль, не приділяють належну увагу цьому документу.

І тому він часто виглядає дуже формальним – всього на декілька аркушів.

Більш того, нерідко облікова політика не відображає фактичних принципів і методів, які бухгалтери реально використовують в обліку. Ну і причина проста: просто взяли документ у колеги, скопіювали, підписали, не адаптуючи під власну діяльність.

Все це впливає не лише на якість бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності, а також і на податкову звітність.

І що в результаті?

Невідповідність облікової політики фактичному обліку може стати підставою для претензій податкових органів. При перевірках контролери можуть кваліфікувати це як порушення вимог ведення бухгалтерського обліку, що вплине і на податкові зобов’язання.

Тримайте кілька практичних порад, як правильно скласти облікову політику самостійно, щоб працювати спокійно та впевнено.

Що таке облікова політика

Офіційною мовою облікова політика – це розпорядчий документ, який складає виконавчий орган управління підприємства і подає на затвердження власнику або уповноваженому органу згідно зі статутом.

І хоча виконавчий орган за статутом – це директор або колегіальний орган на чолі з генеральним директором, готує облікову політику саме бухгалтер. Тобто ви.

Цей документ визначає сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Простими словами, облікова політика – це правила гри для вашого бізнесу у сфері бухгалтерського обліку. Це документ, у якому ви чітко прописуєте, як саме ведете облік, які методи обираєте, як відображаєте доходи і витрати, які оцінки застосовуєте та багато чого іншого.

Головне – облікова політика обов’язкова для кожного підприємства, незалежно від розміру. Вона потрібна не тільки для галочки, а щоб уникати хаосу в обліку та мати чітку аргументацію перед і під час перевірок.

Облікова політика визначається на основі стандартів бухгалтерського обліку – національних або міжнародних, в залежності від того, за якими стандартами ви ведете облік та готуєте фінансову звітність.

Що має бути в обліковій політиці

Наскільки детальною має бути облікова політика?

Це найпоширеніше питання.

Міністерство фінансів України розробило методичні Рекомендації щодо облікової політики підприємства. Вони викладені в наказі Мінфіну №635.

У пункті 2.1 Рекомендацій визначено зміст розпорядчого документа – наказу про облікову політику. Зокрема, такий документ визначає методи оцінки вибуття запасів, методи амортизації основних засобів, перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, базу для їх розподілу, перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції або робіт (послуг), періодичність і об’єкти проведення інвентаризації та багато всього іншого.

Тобто є драфт.

Радимо прописати і деталізувати всі принципи та правила обліку господарських операцій, які відносяться саме до вашого підприємства та до видів діяльності.

5 практичних порад для правильного складання облікової політики

Порада перша. Почніть облікову політику з опису вашого підприємства та вашого бізнесу.

Ви спитаєте:

А навіщо?

Тут варто нагадати, що користувачами облікової політики є не лише ви, а й інші особи – аудитори, консультанти, податкові органи і навіть співробітники інших підрозділів всередині підприємства.

Тому для широкого загалу не буде зайвим ознайомитися з компанією, її історією, місією, приналежністю до групи компаній, специфікою бізнесу та окремих операцій.

Порада друга. Другий розділ політики присвятіть питанням системи внутрішнього контролю.

Тут варто описати, як у вашій компанії організовано контроль за веденням бухгалтерського обліку, збереженням первинних документів, перевіркою правильності проведення господарських операцій і своєчасністю їх відображення в обліку.

Вкажіть, хто відповідає за погодження господарських операцій, яким чином відбувається внутрішня перевірка звітності та які процедури застосовуються для виявлення і запобігання помилкам.

Чіткі правила внутрішнього контролю не лише допоможуть уникнути ризиків і штрафів, а й підвищать довіру до вашої фінансової інформації з боку керівництва, інвесторів або перевіряючих органів.

Порада третя. В наступному розділі, назвемо його «Бухгалтерський облік та фінансова звітність», маєте описати ключові принципи та вимоги саме до складання фінансової звітності, порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань, а також визначити поріг суттєвості.

Міжнародні та національні стандарти передбачають обов’язкове визначення і застосування порогу суттєвості, але зазвичай я бачу там нуль.

Поріг суттєвості в бухгалтерському обліку розраховується для того, щоб визначити, яка інформація або які помилки в обліку є настільки значними, що вони можуть вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

Якщо коротко – це межа, нижче якої дрібні неточності або відхилення можна вважати несуттєвими і не виправляти негайно. А вище – обов’язково треба врахувати та відображати.

Це допоможе уникнути зайвої роботи, швидко відсіяти дрібниці та концентруватися виключно на важливих операціях. Ви можете скористатися рекомендаціями Мінфіну щодо суттєвості у бухгалтерському обліку та звітності або визначити свої пороги самостійно.

Порада четверта. Четвертий та п’ятий розділи політики присвятіть конкретним правилам обліку господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

В частині податкового обліку, особливо з огляду на мінливість податкового законодавства, варто зробити посилання на конкретні розділи Податкового кодексу і цим обмежитися.

Порада п’ята. Останній розділ політики присвятіть правилам зміни облікової політики.

Змінити облікову політику підприємство може у виняткових випадках, прямо встановлених у положеннях або стандартах бухгалтерського обліку. Перегляд облікової політики має бути завжди обґрунтований.

Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року. І у випадках, якщо:

1. змінюються статутні вимоги підприємства;
2. змінюються вимоги органу, який здійснює функції державного регулювання;
3. зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій або господарських операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Для тих, хто веде облік за міжнародними стандартами, радимо повернутися та перечитати МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Зверніть увагу: облікова політика підприємства з урахуванням внесених змін наводиться у примітках до річної фінансової звітності

Додаткова рекомендація облікової політики

Додайте додатки до облікової політики.

В обов’язковому порядку це має бути план рахунків, які ви використовуєте.

Додатково рекомендуємо розробити та запровадити окремі додатки – наприклад:

1. порядок проведення готівкових і безготівкових розрахунків, використання коштів (у тому числі на відрядження),
2. порядок оформлення, зберігання та архівування бухгалтерських документів,
3. а також методику розподілу постійних загальновиробничих витрат.

Наскільки детальною має бути політика

Повертаючись до вашого питання:

Наскільки детальною має бути облікова політика?

Документ може містить понад 70 сторінок. І це лише ті питання, які прямо стосуються діяльності підприємства і без зайвої інформації.

Окремо для скептиків: на перший погляд здається, що нема про що писати. Але якщо слідувати порадам, що викладені у даній статті, то точно відкриєте для себе цілий новий світ бухгалтерії. І він точно цікавий.

І наостанок – з новизни податкових перевірок. Останнім часом податкові органи додають облікову політику до актів перевірки платників податків. Тобто фіксують її як доказ.

Відповідно, змінити політику під час податкової перевірки вам вже не вдасться.

Читайте більше:

Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Як облікова політика може захистити платника під час перевірки