Суттєвість в обліку: значення, вимоги до визначення та документування

1. Значення суттєвості в обліку
2. Нормативне регулювання суттєвості
3. Визначення порогу суттєвості
4. Особи, відповідальні за встановлення порогу суттєвості
5. Документування порогу суттєвості
6. Практичні аспекти застосування порогу суттєвості
7. Висновки

Значення суттєвості в обліку

У бухгалтерському обліку неможливо відображати абсолютно всі дрібниці. Надмірна деталізація лише ускладнила б звітність і зробила її громіздкою для користувачів. Саме тому виникає поняття суттєвості – своєрідного «фільтра», що дає змогу відокремити справді важливу інформацію від другорядної. Якщо показник може вплинути на рішення інвестора, кредитора, податківця чи власника бізнесу, – він суттєвий і має бути відображений у звітності. Якщо ж ні, його можна подати спрощено або навіть опустити. Отже, суттєвість – це гарантія того, що фінансова інформація буде і повною, і зрозумілою, без зайвих «шумів».

Поріг суттєвості – це практичний інструмент, який визначає межу, від якої інформація вважається важливою. Він допомагає бухгалтеру приймати щоденні рішення: чи варто виправляти помилку, деталізувати витрату, розкривати певний показник у Примітках. Завдяки чітко встановленому порогу фінансова звітність стає не лише правдивою, а й корисною для аналізу. Адже користувачі отримують концентровану інформацію, яка реально впливає на їхні дії, а не губиться серед другорядних цифр

Наведемо приклади:

1. якщо банк із активами у мільярди гривень виявляє помилку на 50 тис. грн у розрахунках відсотків, це не вплине на загальний фінансовий результат та не змінить рішення Нацбанку чи інвесторів. Але та сама помилка у невеликій кредитній спілці може бути критичною і поставити під сумнів її платоспроможність;
2. для металургійного заводу втрати матеріалів на 10 тис. грн можуть загубитися серед мільйонних оборотів і вважатися несуттєвими. А от для невеликої майстерні з виготовлення меблів ця сума означатиме цілий місяць заробітної плати працівників;
3. благодійний фонд, який зібрав 300 тис. грн на проєкт, повинен прозоро показати навіть витрати у кілька сотень гривень. Для донорів важливий кожен внесок, і тому тут поріг суттєвості значно нижчий, ніж у комерційних компаніях.

Саме тому важливо встановлювати поріг суттєвості, виходячи з розмірів і особливостей підприємства. Для одних сума може бути «мізером», а для інших – сигналом для прийняття стратегічних рішень.

Суттєвість є невід’ємною складовою принципу правдивого та неупередженого подання звітності, адже саме вона визначає, які показники дійсно відображають реальний фінансовий стан підприємства. Завдяки цьому досягається баланс між повнотою та зрозумілістю даних, а користувачі отримують не лише точні цифри, а й справжню картину, здатну вплинути на їхні управлінські рішення.

Отже, суттєвість в обліку – це як прибирання вдома перед гостями: ви не витрачаєте час, щоб витерти кожну порошинку на шафі, але обов’язково наведете лад у вітальні й на кухні, бо саме це справить враження і вплине на думку гостей. Так само й у звітності – важливо показати головне, а дрібниці не завжди мають значення.

Нормативне регулювання суттєвості

Поняття суттєвості закріплене як у національних стандартах бухгалтерського обліку, так і в міжнародних нормах.

У п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 №73, визначено, що фінансова звітність має правдиво відображати фінансовий стан і результати діяльності, а суттєва інформація має бути розкрита окремо. Конкретні акценти на суттєвості зустрічаються і в інших стандартах (наприклад, щодо запасів, доходів, витрат).

Натомість у Концептуальній основі фінансової звітності суттєвість визначена як характеристика, що робить інформацію корисною для користувачів: показник є суттєвим, якщо його пропуск чи викривлення можуть вплинути на економічні рішення. Також вимоги щодо суттєвості містять IAS 1 від 01.01.2012 «Подання фінансової звітності» та інші стандарти, які передбачають розкриття окремих показників залежно від їх значущості.

Суттєвість – це загальне поняття, яке означає важливість інформації для користувачів фінансової звітності. Іншими словами, це характеристика даних: наскільки їх відсутність чи спотворення може вплинути на рішення інвестора, власника, кредитора чи податківця.

Поріг суттєвості – це кількісна або якісна межа, яку підприємство встановлює, щоб на практиці визначати, які показники є суттєвими. Це своєрідний «інструмент вимірювання» суттєвості, закріплений у наказі про облікову політику (наприклад, 2% від активів або 10 000 грн на операцію)

Тобто, суттєвість – це принцип, а поріг суттєвості – його конкретне вираження у цифрах чи правилах.

Визначення порогу суттєвості

Поріг суттєвості підприємство визначає самостійно – зазвичай як відсоток від активів, доходів чи капіталу, або як фіксовану суму, що відображає масштаби та особливості його діяльності.

Якщо компанія тільки розпочала діяльність і ще не має значних доходів, у своїй обліковій політиці вона може встановити такі підходи:

1. За активами: поріг суттєвості визначають у розмірі 1–2% від загальної вартості активів на дату балансу. Наприклад, якщо активи становлять 1 500 000 грн, поріг суттєвості дорівнюватиме 15 000–30 000 грн.
2. За витратами: додатково встановлюють «операційний» поріг, наприклад, усі витрати понад 5000 грн за однією операцією відображають окремо.
3. За якісним критерієм: окремо зазначають, що незалежно від суми суттєвими вважаються операції, які можуть вплинути на репутацію чи правові ризики (наприклад, штрафи, судові витрати, благодійна допомога).

Ще є досить розповсюдженою ситуація, коли підприємство встановлює у своїй обліковій політиці, що поріг суттєвості для фінансової звітності становить 5% від суми чистого прибутку або 2% від валюти балансу (залежно від того, яка сума є більш релевантною). Якщо річний чистий прибуток підприємства становить 2 000 000 грн, то поріг суттєвості за цим критерієм дорівнюватиме 100 000 грн. Це означає: якщо помилка, коригування чи витрата менша за 100 000 грн, її можна вважати несуттєвою і не відображати окремо у примітках до звітності. Якщо ж сума більша – вона суттєва і має бути розкрита.

Для операційної діяльності підприємство може встановити додатковий поріг, наприклад: витрати понад 10 000 грн за однією статтею вважати суттєвими та показувати окремо у фінансовій звітності.

Наприклад, поріг суттєвості може бути зазначений наступним формулюванням в певному еквіваленті:

При складанні фінансових звітів визначити величину суттєвості статті в розмірі одна тисяча грн.

Особи, відповідальні за встановлення порогу суттєвості

Поріг суттєвості визначає саме підприємство у своїй обліковій політиці.

Відповідальність за його встановлення несе керівник підприємства, адже саме він затверджує наказ про облікову політику. При цьому бухгалтерська служба (або головний бухгалтер) готує обґрунтовані пропозиції щодо критеріїв і розмірів порогу, виходячи з масштабів та специфіки діяльності (див. Додаток 1).

Додаток 1

Зразок чекліста бухгалтера щодо роботи із суттєвістю

Аудитори чи податкові органи не встановлюють поріг суттєвості, але можуть перевіряти, чи він визначений, чи застосовують його послідовно, чи він відповідає масштабам діяльності підприємства та чи він не спотворює фінансову звітність.

Документування порогу суттєвості

Визначений підприємством поріг суттєвості обов’язково має бути закріплений у внутрішніх документах.

Зазвичай це робиться через наказ (розпорядження) про облікову політику, де передбачають окремий розділ «Поріг суттєвості» із зазначенням методів і бази розрахунку, наприклад відсоток від активів, доходу чи капіталу, фіксована сума або комбінація критеріїв (див. Додаток 2).

Додаток 2

Зразок Наказу «Про затвердження облікової політики підприємства» (витяг) – розділ про поріг суттєвості

У цьому ж розділі можна визначити додаткові критерії для окремих статей, зокрема витрат, запасів чи доходів. Якщо в процесі діяльності підприємства відбуваються істотні зміни, наприклад суттєве зростання або зменшення активів чи доходів, поріг суттєвості можна скоригувати. Для цього видають окремий наказ керівника про внесення змін до облікової політики. Крім того, у примітках до фінансової звітності обов’язково розкривають інформацію про встановлений поріг суттєвості та порядок його застосування, щоб користувачі звітності розуміли логіку формування показників.

Практичні аспекти застосування порогу суттєвості

Розберемо на прикладах, як саме працює поріг суттєвості у різних господарських ситуаціях. Нехай поріг суттєвості визначено в сумі 1000 грн, тоді:

Висновки

1. Поріг суттєвості – це практичний інструмент реалізації принципу суттєвості у бухгалтерському обліку. Його визначає саме підприємство та закріплює в наказі про облікову політику.
2. Поріг можна розраховувати у вигляді відсотка від активів, доходів чи капіталу або як фіксовану суму. Його застосування дозволяє уникати перевантаження звітності другорядними деталями, забезпечуючи баланс між повнотою та зрозумілістю інформації.
3. Для фінансової звітності несуттєві помилки чи операції можна не виділяти окремо, але для податкового обліку первинні документи потрібні завжди, незалежно від суми.
4. Правильно визначений і задокументований поріг суттєвості – це захист бухгалтера під час перевірок і аргумент у діалозі з аудиторами та податківцями.

Шаблони та зразки документів:

Наказ про встановлення межі суттєвості облікової інформації

Наказ про облікову політику ТОВ

Наказ про облікову політику неприбуткової організації

Наказ про облікову політику виробничого підприємства

Наказ про облікову політику комунального підприємства

Наказ про облікову політику сільськогосподарського підприємства

Наказ про облікову політику в ІТ-сфері

Читайте більше:

Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Як облікова політика може захистити платника під час перевірки

Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою №1

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою №2

Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою №3

Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) за формою №3-н

Звіт про власний капітал за формою №4

Примітки до фінансової звітності за формою №5

Фінансовий звіт малого підприємства за формами №1-м, 2-м

Фінансова звітність мікропідприємства за формами №1-мс, 2-мс

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Пропонуємо Вам безкоштовне рішення для полегшення завдання з підготовки документа та мінімізації податкових ризиків – Конструктор Облікова політика