Звільнення матеріально відповідальної особи (МВО): алгоритм дій та ризики роботодавця

Порядок звільнення матеріально відповідальної особи (МВО) в цілому не відрізняється від звільнення будь-якого іншого працівника, але передбачає додаткові дії, пов’язані з передачею матеріальних цінностей і перевіркою стану збереження майна


  1. Право МВО на звільнення
  2. Звільнення МВО за власним бажанням: строки та поважні причини
  3. Особливості звільнення МВО під час воєнного стану
  4. Обов’язкова інвентаризація
  5. Оформлення передачі матеріальних цінностей
  6. Оформлення звільнення МВО
  7. Висновки


Право МВО на звільнення


Термін «матеріально відповідальна особа» у трудовому законодавстві не визначено. Але як правило такою особою вважається працівник, якому довірені підзвітні цінності відповідно до його трудових обов’язків і на якого на підставі укладеного договору покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини. Обов’язкові випадки укладення такого договору вказані у ст. 1351 Кодексу законів про працю (далі КЗпП):



Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:


1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.

Звільнення це безумовне право працівника (у тому числі матеріально відповідальної особи), порядок реалізації якого визначено КЗпП, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. І якщо локальні документи підприємства або трудовий договір містять положення, що обмежують право працівника на звільнення, їх застосування може бути розцінене як порушення трудових прав.

Тож працівник, який є МВО, може бути звільнений:


  1. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);
  2. за ініціативою роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП наприклад, за порушення трудової дисципліни, втрату довіри тощо);
  3. за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
  4. в інших передбачених законом випадках (закінчення строкового договору, переведення тощо).


Далі докладно зупинімося на порядку звільнення працівника за власним бажанням.


Звільнення МВО за власним бажанням: строки та поважні причини


На підставі ст. 38 КЗпП працівник, який є МВО, який за власним бажанням припиняє безстроковий трудовий договір, повинен попередити роботодавця за два тижні. Тобто йому достатньо подати письмову заяву про звільнення за власним бажанням не пізніше ніж за два тижні до бажаної дати звільнення. А роботодавець має видати наказ про звільнення.


Двотижневий строк для звільнення може бути скорочений за поважних причин, вказаних у ст. 38 КЗпП, серед яких:


  1. переїзд на нове місце проживання;
  2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  3. вступ до закладу освіти;
  4. неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  5. вагітність;
  6. догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  7. догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  8. вихід на пенсію;
  9. прийняття на роботу за конкурсом.


За наявності таких обставин працівник має додати до заяви про звільнення документи, які можуть підтвердити поважну причину для звільнення.


Особливості звільнення МВО під час воєнного стану


Крім того, в умовах воєнного стану дотримання двотижневого строку не є обов'язковим для працівника, якщо звільнення зумовлене:


  1. веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство;
  2. у випадку загрози для життя і здоров'я.


У цих випадках працівник також самостійно у своїй заяві визначає дату свого звільнення. Таке право йому надано відповідно до ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Але це право не діє у випадках примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Тобто у цих випадках діє умова про те, що працівник має попередити роботодавця про своє звільнення за 2 тижні (ст. 38 КЗпП).


Обов’язкова інвентаризація


Перед звільненням МВО обов’язково проводиться інвентаризація матеріальних цінностей, за які вона несе відповідальність. Це передбачено у п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879 (далі Положення №879):



«7. Проведення інвентаризації є обов'язковим:


у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;»


Ініціювати проведення інвентаризації повинен саме керівник підприємства після отримання заяви про звільнення.

Завантажуйте шаблон та зразок: Наказ про проведення позапланової інвентаризації у зв'язку з звільненням матеріально відповідальної особи

Інвентаризацію проводять, щоб:


  1. підтвердити фактичну наявність майна;
  2. виявити можливі нестачі або надлишки;
  3. зафіксувати результати у відповідному акті.


Зрозуміло, що провести інвентаризацію потрібно до дня звільнення, щоб уникнути надалі спірних ситуацій.

Зверніть увагу! Роботодавець не має законних підстав затримувати працівника на роботі під приводом інвентаризації. Будь-які внутрішні накази чи вказівки, які забороняють звільнення під час інвентаризації, або відмова прийняти заяву про звільнення можуть бути використані проти роботодавця у разі спору

Проте навіть після припинення трудових відносин працівник може нести матеріальну або кримінальну відповідальність, якщо виявлено недостачу чи інше порушення, адже КЗпП не містить обмежень, які пов’язують притягнення до матеріальної відповідальності з фактом роботи працівника на посаді. У такому випадку роботодавець має право звернутися до суду з вимогою про відшкодування шкоди (ст. 136 КЗпП).


Оформлення передачі матеріальних цінностей


Якщо працівник звільняється і на його місце призначається інша особа, потрібно оформити акт приймання-передачі матеріальних цінностей.

Завантажуйте шаблон та зразок: Акт приймання-передачі запасів

Акт підписують:


  1. працівник, що звільняється;
  2. нова матеріально відповідальна особа;
  3. представники комісії.


Документ затверджує керівник підприємства.


Отже, до моменту звільнення МВО слід оформити результати позапланової інвентаризації відповідно до вимог Положення №879 та підписати акт приймання-передавання матеріальних цінностей.


Якщо інвентаризація показала нестачу, пошкодження або інші порушення:


  1. створюється службова комісія для з’ясування обставин;
  2. отримується письмове пояснення від працівника;
  3. за результатами приймається рішення відповідно до ст. 130–136 КЗпП або утримати збитки, або звернутися до суду.


Оформлення звільнення МВО


Безпосередньо сама процедура звільнення проводиться у загальному порядку з урахуванням вимог ст. 47 та ст. 116 КЗпП:


  1. видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення. На екземплярі наказу, який залишається в роботодавця, працівник вказує, що отримав копію наказу, зазначає дату і ставить підпис;
  2. видати працівникові письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми під час звільнення, а також провести розрахунок працівником;
  3. зробити запис про звільнення у трудовій книжці. Якщо трудова книжка знаходиться в працівника, то запис робиться за його бажанням.

Докладніше про процедуру припинення трудових відносин читайте у статті «Звільнення за власним бажанням: основні правила»

Висновки


  1. Матеріально відповідальна особа має ті самі підстави для звільнення, що й інші працівники за власним бажанням, за ініціативою роботодавця, за угодою сторін або з інших причин, передбачених КЗпП. Обмеження права МВО на звільнення є порушенням трудових прав.
  2. Перед звільненням обов’язково проводиться інвентаризація довірених цінностей, щоб перевірити фактичну наявність майна, виявити можливі нестачі й оформити акт приймання-передачі цінностей новій відповідальній особі.
  3. Навіть після припинення трудових відносин колишній працівник-МВО може бути притягнений до матеріальної або кримінальної відповідальності за заподіяну шкоду відповідно до ст. 130–136 КЗпП.


Джерело: 7eminar


Шаблони та зразки документів:


Акт приймання-передачі запасів

Договір про повну матеріальну відповідальність

Наказ про призначення матеріально відповідальною особою

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність

Наказ про притягнення до матеріальної відповідальності працівника

Наказ про відрахування із зарплати працівника за заподіяну матеріальну шкоду

Наказ про проведення інвентаризації та приймання-передавання матеріальних цінностей

Наказ про списання нестачі товарно-матеріальних цінностей, виявленої за результатами інвентаризації

Наказ про проведення позапланової інвентаризації у зв'язку з звільненням матеріально відповідальної особи


Читайте більше:


Матеріальна відповідальність працівників

Звільнення за власним бажанням: основні правила

Звільнення за власним бажанням у 2025 році: заява та наказ

Як стягнути з працівника виявлену під час інвентаризації матеріальну шкоду

Інвентаризація: від загальних положень до практичних ситуацій, – гайд від редакції 7eminar

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇