- Види матеріальної відповідальності працівників
- Коли настає матеріальна відповідальність
- Як притягнути працівника до матеріальної відповідальності
- Коли не притягають до матеріальної відповідальності
- Коли настає обмежена матеріальна відповідальність
- Висновки
Види матеріальної відповідальності працівників
Матеріальна відповідальність працівників може бути:
- обмеженою (найчастіше всього);
- повною;
- колективною (бригадною);
- підвищеною.
В бюджетній сфері, у тому числі ОМС, колективну (бригадну) та підвищену матеріальну відповідальності через їх специфіку не застосовують.
Коли настає матеріальна відповідальність
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, працівники несуть матеріальну відповідальність, у випадках:
- нанесення установі прямої дійсної шкоди;
Під прямою дійсною шкодою, за визначенням Вищого спеціалізованого суду України в Узагальненні практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю (додаток до Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №12, далі – Узагальнення №12), слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для установи провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати.
- протиправної поведінки працівника, а саме, порушення ним покладених на нього трудових обов'язків;
Нести відповідальність за не схоронність майна, яке йому передали для зберігання, використання в процесі роботи або з іншою метою, у період після закінчення робочого часу і до його початку, працівник не може. Такий висновок п. 5 Узагальнення №12.
- вини у діях або бездіяльності працівника;
- прямого причинного зв'язку між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.
Як притягнути працівника до матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ст. 130 КЗпП).
Наказ (розпорядження) роботодавець видає не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди.
Завантажуйте шаблон та зразок: Наказ про відшкодування нестачі
Його має бути звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові (ст. 136 КЗпП), тобто дня, коли роботодавець дізнався про заподіяння шкоди або за всіма об'єктивними обставинами мав дізнатися (постанова Верховного суду від 18.01.2022 у справі № 265/3204/17, далі – ВС).
Врахуйте, що згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті зарплати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20%.
Якщо працівник звільнився і відмовляється від відшкодування, роботодавець має право звернутись до суду з позовом про примусове стягнення. Якщо працівник не згодний з рішенням роботодавця про стягнення, він так само може оскаржити таке рішення у передбачений законодавством спосіб.
Роботодавець може звернутись до суду у строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП). Строки звернення до суду застосовують незалежно від заяви сторін (постанова ВС від 19.04.2023 у справі №483/242/20). Однак, річний строк може бути продовжений судом за умови його пропущення стороною з поважних причин (ст. 234 КЗпП).
Коли не притягають до матеріальної відповідальності
Не можна притягнути працівника до матеріальної відповідальності за шкоду, яка:
- Відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Згідно з Узагальненням №12 таким ризиком є шкода, що сталася при відшукуванні або випробуванні нових, виправданих у даних обставинах технологічних прийомів роботи, якщо були застосовані всі доступні заходи для запобігання шкоди і якщо при цьому неможливо було досягти бажаного результату в інший спосіб або для цього були потрібні значні витрати, що перевищують шкоду.
- Заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Поняття крайньої необхідності наведено в ст. 39 Кримінального кодексу України та ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- Не отриманий прибуток. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами (ч. 4 ст. 130 КЗпП).
Втім, навіть сукупність всіх наявних ознак для притягнення працівника до відповідальності не завжди означає повне відшкодування шкоди.
Коли настає обмежена матеріальна відповідальність
Обмежена матвідповідальність може застосовуватися майже до всіх категорій працівників у разі сукупності ознак, перелічених на початку статті у розділі «Коли настає матеріальна відповідальність».
Розмір такої відповідальності визначають виходячи з прямої дійсної шкоди, заподіяної працівником, проте він не може перевищувати середньомісячного заробітку такого працівника (ч. 1 ст. 132 КЗпП). Тому:
- якщо розмір збитку не перевершує середньомісячного заробітку працівника, шкоду він відшкодовує в повному обсязі (крім упущеної вигоди);
- якщо розмір збитку перевищує – матвідповідальність для працівника настає в розмірі його середньомісячного заробітку. Стягнути з працівника більше неможливо.
Крім того, відповідно до ст. 133 КЗпП обмежену матвідповідальність у розмірі заподіяної шкоди, проте у межах середньомісячного заробітку, несуть:
- працівники – за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів, у т. ч. під час їх виготовлення, а також інструментів, техніки, вимірювальних приладів, спеціального одягу й інших предметів, виданих їм установою у користування;
- керівники підприємств та їхні заступники, керівники структурних підрозділів на підприємствах, їхні заступники, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних, грошових або культурних цінностей, їх розкраданням, знищенням та зіпсуттям, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції.
Відшкодувати шкоду у розмірі середньомісячного заробітку працівник може добровільно та внести кошти на рахунок підприємства. В іншому випадку відшкодування в зазначеному розмірі здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця чи в судовому порядку, як описано вище.
Висновки
- У більшості випадків роботодавці застосовують обмежену відповідальність.
- Будь-яка матеріальна відповідальність установлюється виключно за наявності вини особи, щодо якої її застосовують.
- Працівники можуть самостійно покрити шкоду завдану підприємству. Інакше шкоду в межах середнього заробітку працівника роботодавець може стягнути за наказом.
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки:
Наказ про відшкодування нестачі
Заява про відшкодування завданої матеріальної шкоди підприємству
Стаття на тему:
Як стягнути з працівника виявлену під час інвентаризації матеріальну шкоду