Як стягнути з працівника виявлену під час інвентаризації матеріальну шкоду

1. Матеріальна шкода: порядок оформлення
2. Коли працівника можна притягнути до відповідальності
3. Види матеріальної відповідальності
4. Як визначити розмір шкоди
5. Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності
6. Висновки

Матеріальна шкода: порядок оформлення

Якщо під час інвентаризації на підприємстві виявили псування майна або його нестачу понад норми природного убутку, інвентаризаційна комісія відображає в цей факт в протоколі інвентаризації. В протоколі наводяться висновки щодо причини нестач і втрат від псування цінностей та пропозиції щодо їх врегулювання. До протоколу додаються пояснення винної особи.

У разі якщо встановили факт крадіжки або псування цінностей не під час інвентаризації, на день встановлення такого факту слід провести інвентаризацію (п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879)

Увага! При виявленні псування майна або крадіжки обов’язково проведіть інвентаризацію.

Коли працівника можна притягнути до відповідальності

Недостатньо виявити нестачу та винного працівника. Щоб притягнути винну особу до матеріальної відповідальності мають виконуватися такі умови (ст. 130 Кодексу Законів про працю, далі – КЗпП):

1. шкода заподіяна протиправними діями або бездіяльністю працівника;
2. підприємству нанесено дійсну шкоду. Зокрема, це втрата або погіршення якості майна, внаслідок чого виникає необхідність проведення витрат для відновлення або придбання матеріальних цінностей.

Не можна притягнути працівника до відповідальності, якщо:

1. роботодавець не створив умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження майна;
2. працівник заподіяв шкоду у стані крайньої необхідності;
3. шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Притягнення до матеріальної відповідальності відбувається незалежно від того, що працівник вже притягнутий до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Види матеріальної відповідальності

Існує чотири види матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству:

Обмежена відповідальність. Може бути застосована до працівників у випадку, якщо через їх недбалість зіпсовано або знищено матеріали, напівфабрикати, вироби (продукція), інструменти, прилади, спецодяг тощо. Стягнення відбувається у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 133 КЗпП).

В такому ж розмірі несуть матеріальну відповідальність керівники та їх заступники, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Повна відповідальність. Шкода стягується в повному обсязі, якщо

1. між працівником і роботодавцем укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей;
2. майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3. нестача виникла наслідок крадіжки або інших дій працівника, що переслідуються у кримінальному порядку;
4. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5. доведено умисне знищення або зіпсування майна та цінностей;
6. шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
7. шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу.

Колективна відповідальність. В разі коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, запроваджують колективну (бригадну) матеріальна відповідальність.

Заподіяну шкоду розподіляють між членами колективу пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди (п. 16 Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, затвердженого наказом Мінпраці від 12.05.1996 №43).

Підвищена відповідальність. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю у випадках розкрадання, умисного псування майна, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір (ст. 135-3 КЗпП). Наприклад, у випадку нестачі дорогоцінних металів або каміння передбачена матеріальна відповідальність у подвійному або у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами.

Як визначити розмір шкоди

Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженому постановою КМУ від 22.01.1996 №116 передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Якщо неможливо провести незалежне оцінювання, розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (ст.135-3 КЗпП).

Якщо мова йде про нестачу грошових коштів чи зайві виплати, то розмір шкоди визначається як фактична сума таких втрат. У випадку псування або крадіжки основних засобів, розмір шкоди визначають виходячи з балансової вартості об’єкта. Для запасів враховують їх собівартість.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

На підприємствах громадського харчування, в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або нестачею, визначається за цінами, встановленими для продажу цієї продукції.

Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності

Стягнення шкоди з працівника проводиться за наказом роботодавця. Наказ потрібно видати не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Ознайомити працівника з наказом слід під підпис. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, він має право звернутися до комісії по трудових спорах або до суду.

При стягненні із заробітної плати слід врахувати норми статті 128 КЗпП:

при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% заробітної плати після відрахування податків.

Покрити шкоду працівник може добровільно шляхом внесення коштів на рахунок або в касу роботодавця. В цьому випадку обмеження по сумі не застосовуються.

Якщо розмір відшкодування перевищує середньомісячну заробітну плату, роботодавець для вирішення питання про стягнення має звернутися з позовом до суду протягом року з моменту виявлення шкоди.

Приклад. В січні встановлено псування майна працівником на суму 12000 грн. Середня заробітна плата працівника за останні два місяці (визначаємо за Порядком №100) становить 13500 грн.

В січні заробітна плата працівника становить 14000 грн. Стягнення матеріальної шкоди здійснюється після відрахування податків.

Визначимо суму для стягнення:

1. ПДФО = 14000 × 18% = 2520 грн;
2. Військовий збір = 14000 × 5% = 700 грн;
3. Сума «чистої» заробітної плати = 14000 – 2520 – 700 = 10780 грн.
4. Стягнути з працівника можна 10780 × 20% = 2156 грн.

Залишок суми 9844 грн слід утримати з заробітної плати в наступних місяцях.

В бухгалтерському обліку операція відобразиться наступним чином:

Висновки

1. Факт нестачі або псування цінностей відображається в протоколі інвентаризації.
2. Наказ про притягнення до відповідальності слід видати не пізніше ніж за два тижні після виявлення факту шкоди.
3. Шкода стягується в розмірі середньомісячного заробітку, але не більш ніж 20% від заробітної плати в місяць.

Статті на тему:

Інвентаризація резерву відпусток

Інвентаризація ПММ на АЗС і не тільки

Інвентаризація: як організувати та провести

Облік шин на підприємстві: від придбання до списання

Інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості

Інвентаризація-2024: ТОП-7 питань із сервісу «Особистий консультант»

Шукаєте надійний спосіб врегулювати всі аспекти інвентаризації на підприємстві? Конструктор «Положення про інвентаризацію» дозволяє за кілька хвилин підготувати документ, що визначає порядок перевірки активів і зобов'язань, роботу інвентаризаційної комісії, оформлення результатів та врегулювання розбіжностей. Налаштуйте лише необхідні розділи, внесіть реквізити підприємства та миттєво завантажуйте готове Положення у Word чи PDF