зараз в етері

Безкоштовний вебінар: Нові умови бронювання та робота під час тривоги & Штрафи від ПФУ, норматив 4% і звільнення без помилок

Критичність, квоти та військовий облік: 7 вимог СУП до уряду після Постанови №1328

Постанова КМУ №1328 змінила правила бронювання військовозобов’язаних і викликала занепокоєння Спілки українських підприємців (СУП). Найбільші ризики для бізнесу – можливе скасування чинного статусу критично важливого підприємства через зміну критеріїв, триваліша процедура його отримання та додаткові підстави для відмови у збільшенні квоти бронювання. СУП закликає уряд передбачити перехідний період, прозорі правила та гарантії для підприємств, які добросовісно виконують вимоги

Експерт:Аліна Лакіс
2

73

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Уряд фіналізував зміни в системі бронювання постановою КМУ від 23.10.2026 № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова №1328), яка набрала чинності 27.10.2026. Детальніше у статті «Скорочення бронювання та інші зміни: що перевірити за Постановою №1328»

У СУП найбільше занепокоєння викликає можливість скасування чинної критичності через зміну державою критеріїв. Підприємства, які добросовісно виконували встановлені вимоги, можуть втратити статус і можливість бронювати ключових працівників через перегляд самих правил.


Перегляд критеріїв: ризик втрати чинної критичності


Уповноважені державні органи протягом десяти днів із дня набрання постановою чинності повинні переглянути та узгодити галузеві й регіональні критерії визначення підприємств критично важливими. Після цього – перевірити відповідність підприємств оновленим вимогам.


Раніше ухвалені рішення загалом зберігають чинність до завершення встановленого строку. Однак якщо критерій, на підставі якого підприємство отримало критичність, буде скасовано, передбачено скасування відповідного рішення.

СУП вважає цей механізм одним із найбільш ризикових положень постанови. Бізнес планував роботу, виконання контрактів і забезпечення персоналом, спираючись на визначений державою строк дії критичності. Зміна критеріїв протягом цього строку підриває передбачуваність умов роботи

Спілка наполягає:

підприємства, які дотримуються вимог, на підставі яких отримали статус, мають зберегти його до завершення дії відповідного рішення. Для переходу на оновлені критерії необхідно надати достатній час і можливість підтвердити відповідність новим вимогам

Координаційний центр і додатковий етап розгляду


Постановою утворено Координаційний центр, який розглядатиме пропозиції державних органів щодо критичності підприємств, збільшення обсягів бронювання та скасування раніше ухвалених рішень.


Його рекомендації можуть стати підставою для розгляду питання про скасування критичності, зокрема за зверненнями правоохоронних органів. Остаточні рішення залишаються за уповноваженими державними органами.


Водночас додатковий етап створює ризик ускладнення процедур.

СУП наголошує:

на необхідності чітко визначити підстави негативних рекомендацій, вимоги до їх обґрунтування та дієві механізми перегляду рекомендацій і оскарження ухвалених на їхній підставі рішень

Процедура отримання критичності може тривати понад місяць


Встановлено такі строки розгляду документів:


  1. до 7 робочих днів – розгляд звернення підприємства уповноваженим державним органом;
  2. до одного календарного місяця – опрацювання звернення Координаційним центром;
  3. до 3 робочих днів – ухвалення рішення державним органом після отримання рекомендацій Центру.


За обґрунтованої потреби державний орган може ініціювати невідкладний розгляд Координаційним центром – протягом семи робочих днів.


Загальна процедура може тривати понад місяць. Для підприємств, які працюють в умовах дефіциту кадрів і мають забезпечувати безперервні виробничі процеси, такі строки створюють додаткові ризики.

Що пропонує СУП:

Спілка закликає передбачити прискорені процедури для підтвердження чинної критичності та для підприємств оборонної й енергетичної сфер

Квоти для оборонної промисловості та енергетики


Для визначених категорій підприємств ОПК і ПЕК, їхніх підрядників та виробників трансформаторного обладнання граничний обсяг бронювання встановлено на рівні 95% військовозобов’язаних працівників.


Збільшення цього показника можливе за рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. При цьому працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів критично важливих підприємств, підлягають обов’язковому бронюванню.


Однак поняття «залученість до виробничих процесів» не розкрито. Це створює простір для різного трактування та невизначеність щодо працівників, без яких виробництво не може функціонувати.

СУП наголошує:

скорочення квот не повинно призводити до зупинки підприємств, які забезпечують обороноздатність та енергетичну безпеку держави. Механізм збільшення обсягів бронювання має бути об’єктивним і оперативним

Що буде з раніше збільшеними лімітами


Рішення Міністра оборони України про збільшення обсягів бронювання, ухвалені до 08 грудня 2025 року, залишаються чинними в межах строку дії критичності, але не довше ніж до 08 грудня 2026 року.


Для рішень Міноборони, прийнятих після 8 грудня 2025 року, зберігається визначений ними строк, який не може перевищувати строку дії критичності підприємства. Нові рішення про збільшення лімітів можуть діяти не більше одного року.

Підприємствам необхідно врахувати ці обмеження під час планування наступних звернень щодо збільшення обсягів бронювання

Військовий облік і пропорційність відповідальності


Підставою для відмови Координаційного центру в розгляді пропозицій щодо збільшення квоти можуть бути систематичні порушення військового обліку керівником підприємства. Зокрема, йдеться про два і більше документально підтверджені порушення протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності.

СУП підтримує дотримання законодавства про військовий облік

СВодночас наслідки порушень мають бути пропорційними їхньому характеру. Необхідно розмежувати суттєві та формальні порушення, передбачити можливість їх усунення й уникнути необґрунтованих ризиків для роботи всього підприємства

Перелік сфер діяльності


Уряд уточнив сфери, діяльність у яких може бути підставою для визнання підприємства критично важливим. Серед них — оборонна промисловість, енергетика, ЖКГ, добувна й переробна промисловість, агросектор, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт, логістика, ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок.


Також враховано аварійно-рятувальні служби, окремі організації гуманітарної сфери та можливість погодження інших сфер через Координаційний центр.

На переконання СУП, під час визначення критичності необхідно враховувати внесок підприємства в економіку та виробничі ланцюги. Компанії інших галузей також можуть забезпечувати роботу критично важливих виробництв

У зв’язку з ухваленими змінами СУП закликає Уряд:
  1. Зберегти чинну критичність до завершення строку відповідних рішень, якщо підприємства дотримуються вимог, на підставі яких отримали статус.
  2. Передбачити перехідний період із можливістю підтвердити відповідність оновленим критеріям.
  3. Забезпечити прозорість роботи Координаційного центру, обґрунтованість його рекомендацій і можливість перегляду та оскарження.
  4. Скоротити строки розгляду документів, зокрема для підприємств із чинною критичністю, оборонної промисловості та енергетики.
  5. Зберегти можливість бронювання всіх працівників, необхідних для безперервної роботи критичних виробництв, уточнити відповідні поняття та забезпечити оперативне збільшення квот.
  6. Передбачити пропорційні наслідки порушень військового обліку та можливість їх усунення.
  7. Залучити бізнес-асоціації до напрацювання й оцінки критеріїв і процедур, щоб врахувати реальні виробничі процеси та кадрові потреби підприємств


Джерело: СУП


Читайте більше:


100% бронювання в обмін на направлення працівників до війська: які ризики для працівника

Бронювання працівників після зміни органу, що надав критичність: як діяти роботодавцю

Квота на бронювання зменшилася зі 100% до 95%: коли анулювати зайві бронювання

Нові правила бронювання: 7 практичних порад роботодавцям щодо критичності, квот і військового обліку від адвоката

Критичність через Координаційний центр: скільки чекати на рішення за Постановою №1328

Що потрібно знати підприємствам за Постановою №1328: роз'яснення від Мінекономіки

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

73

36

102628

1

14

2

10

2

44

2

87

7

1093

4

571

5

730

5

534

6

335

4

489

6

194

2

46

5

3164

Стаття
Заробітна плата
28.10.2026

Мінімальна заробітна плата у 2027 році

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт про Держбюджет на 2027 рік, де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Документ передбачає підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 січня 2027 року до 9 546 грн, що автоматично вплине на десятки важливих фінансових показників. Зміняться розміри ЄСВ, трудових штрафів, лімітів доходу для ФОП-єдинників, ставок єдиного податку та військового збору, а також порядок індексації зарплати. Водночас працівники зможуть побачити, скільки фактично отримають «на руки» після сплати податків, а роботодавці – як зростуть їхні витрати на оплату праці. Розглянемо, які ключові зміни можуть чекати бізнес і працівників у 2027 році

основне зображення для Мінімальна заробітна плата у 2027 році
7

11372

10

28530

5

242

4

285

ФОП
28.10.2026

ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити єдиного податку та який буде ліміт доходу

28 жовтня 2026 року ВРУ ухвалила у І читанні законопроєкт №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік», де розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та базових соціальних стандартів повністю співпадають із раніше затвердженою Бюджетною декларацією. Згідно законопроєкту передбачено мінзарплату на рівні 9546 грн і прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3691 грн вже з 1 січня 2027 року. Саме від цих показників залежать ставки єдиного податку для ФОП, граничні ліміти доходу для перебування на спрощеній системі, а також розмір військового збору для підприємців. У разі затвердження таких показників підприємцям доведеться працювати за новими фінансовими орієнтирами вже з початку 2027 року. Розглянемо, якими можуть бути ставки єдиного податку, ліміти доходу та військовий збір для ФОП

основне зображення для ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити єдиного податку та який буде ліміт доходу
4

1274