Мале, середнє чи велике: уряд пропонує нові критерії для бізнесу

1. Законопроєкт №15582: нові критерії визначення категорії підприємства
2. Нові критерії підприємств за законопроєктом №15538 та ESG-звітність
3. Порівняння чинних і запропонованих критеріїв класифікації: законопроєкт №15538
4. Чи обов’язковий головний бухгалтер залежно від категорії підприємства
5. Висновки

Законопроєкт №15538 зареєстрований 21 серпня 2026 року, а №15582 – 31 серпня 2026 року. Обидва документи пропонують нові критерії для визначення категорії підприємства, але роблять це за різними правилами. Для бухгалтера це важливо не лише як формальна класифікація. Від категорії підприємства можуть залежати вимоги до бухгалтерського обліку, фінансової звітності та звітності зі сталого розвитку.

Законопроєкт №15582: нові критерії визначення категорії підприємства

Законопроєкт №15582 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва» уряд зареєстрував 31 серпня.

Поки що це лише законопроєкт: його одержала Верховна Рада та передала керівництву на розгляд.

За запропонованими правилами категорію підприємства визначатимуть за показниками за календарний рік:

1. середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості;
2. чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг;
3. балансова вартість активів на кінець року.

Пропонуються такі межі:

І тут є важливий нюанс – «або».

Для фінансового критерію достатньо відповідати одному з двох показників: чистому доходу або балансовій вартості активів. А ось критерій щодо кількості працівників залишається обов’язковим. Якщо підприємство не вписується в жодну із зазначених категорій, його пропонують відносити до великого бізнесу.

Тому бухгалтеру доведеться дивитися не лише на штат і дохід, а й на балансову вартість активів.

А якщо підприємство не складає фінансову звітність?

Для суб’єктів господарювання, які за законом не зобов’язані вести бухгалтерський облік та складати й подавати фінансову звітність, передбачене окреме правило.

Балансову вартість активів у них не враховуватимуть. Тоді категорію визначатимуть за двома показниками:

1. кількість працівників + чистий дохід.

Це важливий нюанс: два суб’єкти з однаковим доходом потенційно можуть визначати свою категорію за різними правилами залежно від того, чи зобов’язані вони вести бухоблік і подавати фінансову звітність.

Державна частка також матиме значення

Ще одна пропозиція законопроєкту №15582 стосується структури власності. Юридичних осіб, у статутному капіталі яких 25% або більше акцій чи часток належать державі або органу місцевого самоврядування, не планують визнавати суб’єктами мікро-, малого або середнього підприємництва. Тобто навіть невелика за кількістю працівників компанія через структуру власності може не отримати статус МСБ.

Для окремих органів місцевого самоврядування передбачені винятки – зокрема залежно від розміру місцевого бюджету та кількості жителів територіальної громади.

Нові критерії підприємств за законопроєктом №15538 та ESG-звітність

А тепер – законопроєкт №15538. Це значно масштабніший документ. Він передбачає зміни до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, щодо звітності зі сталого розвитку та адаптації українських правил до європейських стандартів.

Але одночасно ним пропонується переглянути і критерії розміру підприємств.

І тут цифри вже інші:

1. Мікропідприємство – балансова вартість активів: до 450 тис. євро; чистий дохід: до 900 тис. євро; кількість працівників – до 10 осіб включно.
2. Мале підприємство – балансова вартість активів: до 5 млн євро; до 10 млн євро; кількість працівників – до 50 осіб включно.
3. Середнє підприємство – балансова вартість активів: до 25 млн євро; чистий дохід: до 50 млн євро; кількість працівників – до 250 осіб включно.
4. Велике підприємство – балансова вартість активів – понад 25 млн євро; чистий дохід – понад 50 млн євро; кількість працівників – понад 250 осіб.

Тобто два свіжі урядові законопроєкти фактично пропонують різні пороги для класифікації підприємств. І це одна з причин, чому бухгалтеру поки не варто механічно змінювати свою категорію. Обидва документи ще не є законом. Під час проходження Верховної Ради їхні положення та цифри можуть змінитися.

№15538 – це не лише про розмір підприємства

Особливість законопроєкту №15538 у тому, що він одночасно передбачає масштабну реформу бухгалтерської та нефінансової звітності. Зокрема, пропонується запровадити звітність зі сталого розвитку – ESG-звітність – для великих компаній та окремих державних підприємств.

Для компаній із чистим оборотом понад 450 млн євро та середньою кількістю працівників понад 1000 осіб передбачене обов’язкове звітування зі сталого розвитку. Окремі державні компанії також можуть потрапити під цей обов’язок незалежно від зазначених порогів.

Ще одна важлива пропозиція №15538 – правило переходу між категоріями.

Якщо підприємство протягом двох років поспіль не відповідає критеріям своєї категорії, воно переходить до категорії, критеріям якої відповідають його показники.

Тобто одного «вдалого» або «невдалого» року для зміни статусу недостатньо.

Порівняння чинних і запропонованих критеріїв класифікації: законопроєкт №15538

Чи обов’язковий головний бухгалтер залежно від категорії підприємства

Розберемо, ще одне питання, як категорія підприємства пов’язана з організацією бухгалтерського обліку? Юридична особа самостійно організовує бухгалтерський облік і визначає, хто та як його вестиме. Законодавство не вимагає від кожного підприємства обов’язково мати у штаті головного бухгалтера.

Для більшості звичайних юридичних осіб можливі різні варіанти організації бухобліку.

Підприємство може:

1. створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером;
2. ввести до штату окрему посаду бухгалтера;
3. передати ведення бухгалтерського обліку на аутсорсинг;
4. залучити фізичну особу – підприємця;
5. у передбачених законодавством випадках покласти ведення бухгалтерського обліку на керівника.

Але є категорії підприємств, для яких закон встановлює спеціальні правила.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Причому така бухгалтерська служба повинна складатися щонайменше з двох осіб.

Виняток із цього правила передбачено для недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування. Тому бухгалтеру недостатньо просто знати, скільки працівників працює на підприємстві або який у нього дохід.

Потрібно розуміти категорію підприємства, його статус, структуру власності та те, чи належить воно до підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Висновки

1. Поки законопроєкти №15538 та №15582 не стали законами, переглядати облікову політику або змінювати організацію бухгалтерської служби лише через запропоновані нові цифри не потрібно.
2. Бухгалтеру варто вже зараз зробити простий внутрішній розрахунок. Перевірте:
3. до якої категорії підприємство належить за чинними правилами;
4. якою буде категорія за №15538;
5. якою буде категорія за №15582;
6. чи змінюється категорія за різними підходами;
7. чи впливає статус підприємства на вимоги до бухгалтерського обліку та звітності;
8. чи не належить підприємство до суб’єктів, для яких бухгалтерська служба з головним бухгалтером є обов’язковою.
9. Порівняйте результати. Може виявитися, що за одним законопроєктом підприємство потрапляє в одну категорію, а за іншим – уже в іншу.

Читайте більше:

Звітність зі сталого розвитку та нові критерії підприємств: що зміниться для бізнесу з 2027 року