З сумісництва на основне місце роботи чи навпаки: як заповнити Податковий розрахунок

1. З сумісництва на основне місце роботи чи навпаки: переведення чи звільнення / прийняття
2. З сумісництва на основне місце чи навпаки через звільнення: заповнення Податкового розрахунку
3. Сумісництво ↔ основне місце роботи: як оформити без звільнення
4. Зміна сумісництва на основне місце роботи без звільнення в Податковому розрахунку
5. Висновки

З сумісництва на основне місце роботи чи навпаки: переведення чи звільнення / прийняття

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники можуть реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Тобто законодавство дозволяє працівникам мати ще одне місце роботи за сумісництвом.

Згідно з п. 12 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на її підставі.

Увага! Працювати за сумісництвом працівник повинен у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи (ст. 102-1 КЗпП). Це означає, що години роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинні перетинатися

Проте законодавство про працю не передбачає можливості для працівника мати два основних місця роботи або місце роботи за сумісництвом без основного місця роботи. Тобто, мова про сумісництво може йти тільки тоді, коли у працівника вже є основне місце роботи. На думку Мінпраці, якщо немає основного місця роботи, то не може бути й роботи за сумісництвом (лист Мінпраці від 13.10.2004 №36-298). Водночас трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є у працівника основне місце роботи (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 №198/06/186-15).

Наприклад, працівник має основне місце роботи та працевлаштувався на іншому підприємстві також за основним місцем роботи. Чи інший приклад. Працівник працював за основним місцем роботи та за сумісництвом. З основного місця роботи він звільнився, але продовжував працювати як сумісник без основного місця роботи. З точки зору трудового законодавства це не правильно. Є основне місце роботи – за іншим трудовим договором можна працювати за сумісництвом. Немає основного місця роботи, то і працювати працівник має за основним місцем роботи.

Але трудовим законодавством не передбачено відповідальності роботодавця та працівника у випадку роботи працівника за сумісництвом без основного місця роботи (лист Мінекономіки від 24.06.2024 №4701-05/45070-09). Хоча краще одразу все оформити правильно, адже в майбутньому у працівника, наприклад, можуть виникнути труднощі з отриманням страхових виплат від ПФУ у разі тимчасової непрацездатності.

Отже, як правильно оформити, особливо у ситуації, коли працівник був сумісником, але з основного місця роботи звільнився? Як правильно оформити зміну сумісництва на основне місце роботи, залишаючи ту ж саму посаду?

Чому не рекомендуємо оформлювати таку зміну через переведення працівника?

Відповідно до ст. 32 КЗпП переведення можливе:

1. на іншу роботу на тому ж підприємстві;
2. на інше підприємство;
3. в іншу місцевість разом із підприємством.

У випадку коли працівник змінює основне місце роботи на сумісництво чи навпаки, місце роботи працівника не змінюється, посада також залишається без змін. Тому оформити це через переведення не можна. Потрібно все оформити через звільнення / прийняття. На цьому також наголошують Держпраці у листі від 16.09.2021 №6147/4/4.1-ЗВ-21. Крім того, саме на такій процедурі наголошували і Мінекономіки у листі від 24.06.2024 №4701-05/45070-09.

Таким чином, щоб змінити місце роботи «сумісництво» на «основне» чи навпаки працівнику слід написати та подати роботодавцеві заяву про звільнення з місця роботи за сумісництвом (чи з основного місця роботи). На підставі заяви роботодавець має видати відповідний наказ про звільнення. Крім того, при звільненні працівника із ним потрібно (ст. 47 КЗпП):

1. провести остаточний розрахунок, зокрема виплатити компенсацію за невикористану відпустку відповідно до ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»;
2. надати копію наказу про звільнення,
3. письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми (із зазначенням окремо кожного виду виплати)
4. та внести на його вимогу записи про звільнення до паперової трудової книжки.

Потім працівник має написати заяву про прийняття на роботу на основне місце роботи (чи на роботу за сумісництвом), надати всі документи, які потрібні при прийнятті на роботу:

1. паспорт;
2. паперову трудову книжку або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
3. у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я,
4. відповідний військово-обліковий документ

1. інші документи.

Роботодавець видає наказ про прийняття на роботу. Потрібно також подати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 №413. Крім того, роботодавець до початку роботи зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про інформацію, перелічену в ст. 29 КЗпП.

З сумісництва на основне місце чи навпаки через звільнення: заповнення Податкового розрахунку

Зміну основного місця роботи на роботу за сумісництвом чи навпаки «сумісництво на основне місце роботи» потрібно правильно відобразити в Податковому розрахунку. Потрібно заповнити Додаток 1, Додаток 4 (4ДФ) та додаток 5.

Розглянемо, як заповнювати ці таблиці на такому прикладі.

Сумісництво ↔ основне місце роботи: як оформити без звільнення

Сьогодні кадровики, бухгалтера та експерти жваво обговорюють інший спосіб зміни сумісництва на основне місце роботи без звільнення.

Чи можна оформити переведенням?

Ні, цей варіант не допустимий. Адже статтею 32 КЗпП передбачено переведення працівника:

1. на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації,
2. на роботу на інше підприємство, в установу, організацію
3. в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією.

Крім того, у п. 31 постанови ВСУ від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» було вказано, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній у трудовому договорі.

Зміна сумісництва та основне місце роботи чи навпаки передбачає, що посада, обов’язки залишаються ті самі, місце знаходження роботи та роботодавець – той самий. Отже, переведення в даному випадку оформити не можна.

Це підтверджується також листом Мінсоцполітики від 18.10.2017 № 446/0/22-17/134, де вказано, якщо працівник залишиться працювати на тій самій посаді в межах підприємства, переведення у розумінні статті 32 КЗпП не може бути застосовано. Аналогічної думки дотримується і ПФУ в листі від 14.01.2025 №2800-060202-8/2786 та Держпраці у листі від 16.09.2021 №6147/4/4.1-ЗВ-21.

Чи є інший спосіб переоформлення відносин без звільнення?

В п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено наступне:

Подібна норма є і в п. 3-1 ч. 2 ст. 16 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

Як зазначали Мінекономіки у листі від 07.10.2021 №4712-06/49022-07:

Тобто зміну основного місця роботи на сумісництво можна оформити так:

1. працівник пише заяву про відкликання заяви про прийняття на роботу в частині визначення місця роботи основним,
2. роботодавець видає наказ про зміну місця роботи з основного на сумісництво.

Увага! Провести таку зміну навпаки, тобто відкликати заяву про роботу за сумісництвом, Мінекономіки вважає не можливим (лист від 24.03.2022 № 4712-06/11123-07)

Зміна сумісництва на основне місце роботи без звільнення в Податковому розрахунку

Якщо ж працівник і роботодавець вирішили провести зміну основного місця роботи на сумісництво без звільнення, то виникає питання – як це відобразити в Податковому розрахунку.

Розберемо цей кейс на практичному прикладі.

Висновки

1. Рекомендуємо зміну з основного місяця роботи та роботу за сумісництвом чи навпаки оформлювати шляхом звільнення / прийняття.
2. Допустимо зміну основного місця роботи на сумісництво оформити без звільнення на підставі заяви про відкликання заяви про прийняття на роботу в частині визначення місця роботи основним.
3. При звільненні/прийнятті в додатку 5 заповнюйте 2 рядки: із датою звільнення та датою прийняття, зазначаючи у графі 7 відповідну категорію особи (1 або 2).
4. Якщо зміну основного місця роботи на сумісництво оформлено без звільнення, то в додатку 5 формують 2 рядки із відповідною категорією застрахованої особи «1» та «2» і в графі 12 в обох рядках зазначають ознаку «1».
5. У додатку 4ДФ буде заповнено 2 рядки: із зарплатою до дня звільнення і датою звільнення в графі 8 та із зарплатою з дня прийняття і датою прийняття в графі 7. Якщо обрано другий спосіб без звільнення, то в додатку 4Дф заповнюйте один рядок.
6. У додатку 1 буде заповнено 2 рядки: окремо із зарплатою за сумісництвом та зарплатою за основним місцем роботи.
7. У графі 21 додатку 1 для сумісника зазначайте ознаку «0», для основного місця роботи – ознаку «1».
8. Графу 14 в додатку 1 заповнюйте один раз.

Тетяна ГУЛЬ, консультант з питань оплати праці та трудового права, редактор 7еminar

Читайте більше:

Сумісники: оплата праці і відображення в Податковому розрахунку

Сумісництво: оформлення та нюанси працевлаштування