Київ можуть визнати територією можливих бойових дій: що зміниться для бізнесу, ФОП і роботодавців у 2026 році

1. Що означає статус території можливих бойових дій
2. ФОП груп 1 і 2: можна буде не сплачувати ЄП та військовий збір
3. РРО/ПРРО та POS-термінали: різні правила для ТМБД
4. Мінімальне податкове зобов’язання: рахувати потрібно, але без мінімальної межі
5. Плата за землю та податок на нерухомість: загальної пільги для ТМБД немає
6. Пальне для генераторів: спеціальний ліміт для ТМБД
7. Перевірки на ТМБД: що заборонено, а що залишається
8. Критичність та бронювання на ТМБД
9. ТМБД та кадрове діловодство
10. Місцеві програми та додаткові заходи підтримки

Київ та Київська область невдовзі можуть отримати статус прифронтових територій – відповідне рішення наразі готує Кабінет Міністрів. Очікується, що столицю та область буде віднесено саме до територій можливих бойових дій, а рішення може бути ухвалене вже у вересні.

Причиною такої ініціативи стало суттєве посилення російських атак на Київ та область, зокрема на критичну й логістичну інфраструктуру. Водночас новий статус – це не лише формальна зміна у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Із перебуванням населеного пункту в тому чи іншому розділі цього Переліку законодавство пов’язує низку особливих правил для бізнесу.

Ми створили зручний сервіс пошуку:

Тож розглянемо, що саме означає статус території можливих бойових дій, чим він відрізняється від статусу території активних бойових дій та які практичні наслідки можливе рішення матиме для підприємств, ФОПів і роботодавців Києва та Київської області.

Що означає статус території можливих бойових дій

Територія можливих бойових дій (ТМБД) і територія активних бойових дій (ТАБД) – це різні категорії, хоча обидві належать до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Офіційний статус таких територій визначається Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376 (далі – Перелік №376). Правила формування цього Переліку встановлені постановою КМУ від 06.12.2022 №1364.

Території, включені до Переліку №376, поділяються на території, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окуповані РФ території (ТОТ).

Своєю чергою, території бойових дій поділяються на території можливих бойових дій (ТМБД) та території активних бойових дій (ТАБД). Таким чином, і ТМБД, і ТАБД належать до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (п. 1 постанови КМУ від 06.12.2022 №1364).

Проте між цими статусами є принципова практична різниця:

1. до ТМБД належать території, на яких органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження та які відповідають установленим урядом критеріям наближеності до ТАБД, державного кордону з РФ або внутрішніх морських вод. За загальним правилом йдеться про відстань не більше 30 км, а як виняток за рішенням відповідної комісії при Мінрозвитку до ТМБД можуть бути віднесені території на відстані до 100 км (п. 1 постанови КМУ від 06.12.2022 №1364).

Тому можливе включення Києва та населених пунктів Київської області до ТМБД не означатиме автоматичного припинення роботи підприємств, установ, транспорту чи інших звичайних цивільних процесів і саме по собі не означає запровадження евакуації населення.

Натомість статус ТАБД застосовується до територій із значно вищим рівнем безпекових ризиків, де ведуться активні бойові дії, і з перебуванням на таких територіях законодавство пов’язує значно більше обмежень та спеціальних правил.

Важливо й те, що статус конкретного населеного пункту може змінюватися залежно від безпекової ситуації. Тому для застосування будь-яких спеціальних правил чи пільг має значення не побутове визначення території як «прифронтової», а її офіційне включення до відповідної категорії Переліку №376 та зазначені в ньому дати початку і, за наявності, припинення такого статусу.

ФОП груп 1 і 2: можна буде не сплачувати ЄП та військовий збір

Для ФОП – платників ЄП груп 1 і 2 передбачена важлива пільга: за себе можна не сплачувати ЄП та військовий збір. Вона стосується і територій можливих бойових дій, оскільки період несплати прямо пов’язаний у ПКУ з виникненням та припиненням можливості бойових дій (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ, пп. 1.12 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Визначальне значення має податкова адреса ФОП. Пільга застосовується за місцезнаходженням підприємця, яке є його податковою адресою, а не за місцем фактичного продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ, пп. 1.12 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Не сплачувати ЄП та військовий збір можна з першого числа місяця, в якому на відповідній території почалися бойові дії, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація, до останнього числа місяця, в якому активні бойові дії завершено, можливість бойових дій припинено або завершено тимчасову окупацію. Відповідні дати визначаються за Переліком №376 (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ, пп. 1.12 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Важливо, що податкова адреса ФОП має знаходитися на відповідній території вже на дату, з якою законодавство пов’язує початок застосування пільги. Тому скористатися правом на несплату ЄП та військового збору не зможе ФОП, який зареєструвався вже після цієї дати або пізніше змінив місцезнаходження на територію, що має відповідний статус. Така умова випливає з вимоги про знаходження податкової адреси ФОП на відповідній території станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ, пп. 1.12 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо ФОП змінює місцезнаходження на іншу територію України, норми про несплату не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем державної реєстрації такої зміни (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ, пп. 1.12 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Це спеціальне правило встановлено лише для ФОП – платників ЄП груп 1 і 2. На ФОП – платників ЄП групи 3 воно не поширюється, так само як і на ФОП на загальній системі оподаткування. Сам статус ТМБД окремого звільнення ФОП від ЄСВ не передбачає.

РРО/ПРРО та POS-термінали: різні правила для ТМБД

Для бізнесу на ТМБД передбачені суттєві послаблення як щодо РРО/ПРРО, так і щодо POS-терміналів. Але правила тут різні.

Для РРО/ПРРО сам обов’язок їх застосування зберігається, проте не застосовується відповідальність за визначені законом порушення.

Щодо POS-терміналів ідеться вже про незастосування самого обов’язку забезпечувати можливість безготівкових розрахунків (п. 14 розд. ІІ Закону України Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №269; п. 2 постанови КМУ від 29.07.2022 №894).

Щодо РРО/ПРРО суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону №269, вчинені при продажу товарів (наданні послуг) на ТМБД. Послаблення діє з дати виникнення можливості бойових дій до дати її припинення згідно з Переліком №376 (п. 14 розд. ІІ Закону №265).

Причому йдеться не лише про штраф за непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО або невидачу чека.

Формулювання п. 14 розд. ІІ Закону №265 охоплює відповідальність за порушення вимог цього Закону загалом, у тому числі щодо обліку товарних запасів.

Проте є важливий виняток: штрафне звільнення не поширюється на порушення при продажу підакцизних товарів. При їх реалізації відповідальність застосовується в загальному порядку (п. 14 розд. ІІ Закону №265; перелік підакцизних товарів – п. 215.3 ПКУ).

Для РРО-звільнення вирішальним є місце вчинення порушення, а не місце реєстрації ФОП чи юридичної особи. Тому якщо суб’єкт господарювання зареєстрований на звичайній території, але має магазин на ТМБД, порушення, допущене в цьому магазині, підпадає під звільнення. І навпаки: реєстрація бізнесу на ТМБД не захистить від РРО-штрафу за порушення в торговій точці, розташованій на території, яка такого статусу не має (п. 14 розд. ІІ Закону № 265/95-ВР).

Ще одне послаблення стосується роботи ПРРО офлайн. Під час воєнного стану не застосовуються звичайні часові обмеження офлайн-режиму – 36 годин поспіль та 168 годин протягом календарного місяця. Тому ПРРО може працювати офлайн без цих часових лімітів за наявності зарезервованих фіскальних номерів, а після відновлення зв’язку сформовані документи мають бути передані на фіскальний сервер (ст. 5, п. 13 розд. ІІ Закону № 265/95-ВР). Щоправда, це правило діє під час воєнного стану по всій Україні, а не лише на ТМБД.

Щодо POS-терміналів: загалом торговці повинні забезпечувати покупцям можливість здійснення безготівкових розрахунків (ст. 38 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги»; постанова КМУ від 29.07.2022 №894). Проте вимоги постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять діяльність на територіях територіальних громад, розташованих у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п. 2 постанови №894).

Отже, торговці, які фактично працюють на ТМБД, можуть не встановлювати POS-термінал. На відміну від пільги для ФОП груп 1 і 2 щодо ЄП та ВЗ, тут не має значення податкова адреса суб’єкта господарювання. Вирішальним є місце фактичного провадження діяльності (п. 2 постанови №894).

Наприклад, якщо підприємство зареєстроване у Києві, але має торгові точки і в інших регіонах, право працювати без POS-термінала визначатиметься окремо за місцем діяльності кожної точки. Якщо торговельна точка розташована на ТМБД – діє послаблення; якщо на звичайній території – сам факт реєстрації підприємства на ТМБД такого права не надає (п. 2 постанови №894).

Причому право працювати без POS-термінала зберігається не лише протягом перебування території у відповідному статусі, а й протягом трьох місяців після припинення бойових дій або деокупації (п. 2 постанови №894). Якщо ж ТМБД зміниться на ТАБД або ТОТ, послаблення не припиняється.

Водночас установити POS-термінал на ТМБД можна добровільно. Оплата через POS-термінал є розрахунковою операцією у розумінні ст. 2 Закону №265 і за загальним правилом має проводитися через РРО/ПРРО. Однак добровільне використання POS-термінала не скасовує передбаченого п. 14 розд. ІІ Закону №265 звільнення від РРО-штрафів на ТМБД. POS-послаблення та РРО-послаблення є самостійними і застосовуються незалежно одне від одного.

Мінімальне податкове зобов’язання: рахувати потрібно, але без мінімальної межі

Статус території можливих бойових дій не звільняє від розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо розташованих на ній сільгоспугідь. Повне воєнне звільнення від МПЗ передбачено для земель на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях (п. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для ТМБД діє інше послаблення.

За загальним правилом власники та користувачі сільгоспугідь визначають МПЗ за правилами ст. 38¹ ПКУ. При цьому в період з 1 січня 2024 року до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, МПЗ щодо окремої земельної ділянки не може бути меншим за встановлену мінімальну межу: 1400 грн за 1 га ріллі та 700 грн за 1 га інших сільгоспугідь (п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

А от для земель, розташованих на ТМБД, ця мінімальна межа не застосовується. МПЗ за ними розраховують за загальними формулами, виходячи, зокрема, з нормативної грошової оцінки та періоду володіння або користування землею, але отриманий результат уже не потрібно «дотягувати» до 1400 чи 700 грн за гектар (пп. 38¹.1.1, 38¹.1.2 ПКУ; абз. 2 п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому розрахункове МПЗ щодо такої земельної ділянки може бути меншим за 1400 або 700 грн за гектар відповідно

Важливо, що послаблення прив’язане до місця розташування конкретної земельної ділянки, а не до місцезнаходження підприємства чи ФОП. Тому один платник може одночасно застосовувати різні правила: щодо землі на ТАБД або ТОТ – узагалі не визначати МПЗ; щодо землі на ТМБД –визначати його без мінімальної межі; щодо землі на звичайній території – рахувати МПЗ у загальному порядку із застосуванням мінімальної межі (пп. 69.15, п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, статус території слід перевіряти окремо щодо кожної земельної ділянки за Переліком №376.

Якщо територія набуде статусу ТМБД посеред року, річний розрахунок доведеться розділити на два періоди. За період до набуття територією статусу ТМБД МПЗ визначається із застосуванням мінімальної межі, а за період перебування на ТМБД – уже без неї. Причому ДПС дозволяє застосовувати це послаблення з першого числа місяця, в якому територія набула статусу ТМБД, навіть якщо відповідна дата в Переліку №376 припадає на середину місяця (лист ДПСУ від 05.03.2026 № 1270/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК).

Плата за землю та податок на нерухомість: загальної пільги для ТМБД немає

Саме по собі включення території до ТМБД не звільняє бізнес від плати за землю та податку на нерухоме майно. Воєнні звільнення, встановлені ПКУ залежно від статусу території, поширюються на ТАБД та ТОТ, але не на території можливих бойових дій (пп. 69.14, 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому якщо Київ та Київська область отримають статус ТМБД, автоматичного припинення нарахування цих майнових податків не відбудеться.

Щодо плати за землю земельні ділянки на ТМБД оподатковуються за загальними правилами. Воєнне звільнення від земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, передбачене пп. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, стосується земель на ТАБД та ТОТ. Відповідно, сам статус ТМБД не звільняє і від обов’язку звітувати з плати за землю.

Водночас для конкретної земельної ділянки може діяти інша, не пов’язана безпосередньо зі статусом ТМБД пільга.

Наприклад, земельні ділянки, непридатні для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами, можуть бути звільнені від орендної плати за спеціальними правилами за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування (п. 288.8 ПКУ). Крім того, місцева рада може встановити зменшену або нульову ставку орендної плати (п. 284.6 ПКУ, п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ). Тому щодо конкретної ділянки слід перевіряти не лише її статус за Переліком № 376, а й чинні рішення відповідної місцевої ради.

Аналогічна ситуація з податком на нерухоме майно. Загальнодержавне воєнне звільнення для житлової та нежитлової нерухомості залежно від території передбачене для об’єктів на ТАБД та ТОТ. Для об’єктів, розташованих на ТМБД, такого автоматичного звільнення немає (пп. 1 пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, податок продовжують сплачувати в загальному порядку, якщо немає інших підстав для пільги.

При цьому органи місцевого самоврядування мають право встановлювати власні пільги з податку на нерухомість, зокрема щодо об’єктів, які перебувають у власності юридичних осіб (пп. 266.4.2 ПКУ). Тому після можливого віднесення Києва та Київської області до ТМБД бізнесу варто окремо відстежувати рішення Київської міської ради та відповідних місцевих рад області: саме на місцевому рівні можуть бути запроваджені додаткові майнові пільги.

Окремо продовжують діяти спеціальні правила для знищеної та пошкодженої внаслідок війни нерухомості – вони діють незалежно від статусу території. Зокрема, за об’єкти, відомості про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, податок не нараховується та не сплачується за правилами пп. 2 п.п. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Для пошкоджених об’єктів діють окремі правила пп. 3 пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Пальне для генераторів: спеціальний ліміт для ТМБД

Для зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторів, під час воєнного стану діє спрощений порядок ліцензування. Суб’єкт господарювання може зберігати до 2000 літрів пального на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без ліцензії та інших дозвільних документів. Якщо обсяг перевищує 2000 літрів, отримувати ліцензію також не потрібно: зберігання здійснюється на підставі безоплатно поданої до територіального органу ДПС декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (п. 24 розд. XIII Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі – Закон №3817).

Ці правила діють на всій території України і для ТМБД не змінюються. Тобто можливе набуття Києвом статусу ТМБД не вплине на ліцензійний порядок: до 2000 л – без ліцензії та декларації, понад 2000 л – на підставі декларації (п. 24 розд. XIII Закону №3817).

Окреме послаблення для ТМБД передбачене правилами визначення акцизного складу. При цьому насамперед слід враховувати загальне визначення з пп. 14.1.6 ПКУ. Зокрема, для суб’єкта господарювання, який використовує пальне виключно для власного споживання або промислової переробки, не реалізує та не зберігає пальне іншим особам і відповідає встановленим цим підпунктом критеріям щодо місткості ємностей та річного обсягу отриманого пального, місце зберігання пального не є акцизним складом (пп. 14.1.6 ПКУ).

Додатковий спеціальний виняток установлено для пального, що використовується виключно для генераторів. Цей виняток має значення, якщо відповідне приміщення або територія за загальними критеріями пп. 14.1.6 ПКУ визнавалися б акцизним складом. Зокрема, це стосується суб’єктів, які вже є розпорядниками акцизного складу або за характером та обсягами операцій з пальним повинні його реєструвати Для таких суб’єктів під час воєнного стану окреме приміщення або територія, де загальна місткість ємностей із пальним, що використовується виключно для генераторів, не перевищує 2000 літрів, не вважається акцизним складом. А на ТМБД і ТАБД, для яких не визначено відповідно дату припинення можливості або завершення бойових дій, цей спеціальний ліміт збільшено до 5000 літрів (п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Отже, якщо Київ буде віднесено до ТМБД, ліцензійні правила зберігання генераторного пального не зміняться, але спеціальний ліміт для невизнання місця його зберігання акцизним складом збільшиться з 2000 до 5000 літрів.

Перевірки на ТМБД: що заборонено, а що залишається

Набуття територією статусу ТМБД суттєво обмежує можливості податкового контролю. Проте повного мораторію на податкові перевірки немає: частина з них заборонена, частина може проводитися лише за спеціальними підставами, а камеральні перевірки залишаються дозволеними.

Найсуттєвіше послаблення стосується документальних планових перевірок. Вони не проводяться щодо платників, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій знаходилася на ТМБД. Заборона діє до останнього числа місяця, в якому припинено можливість бойових дій на відповідній території. Якщо ж платник змінить місцезнаходження на іншу територію України, захист припиняється з дати державної реєстрації такої зміни (пп. 4 пп. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Водночас перереєстрація підприємства або ФОП на ТМБД уже після дати початку можливих бойових дій - права на мораторій не надає. . Якщо підприємство або ФОП перереєструється на ТМБД уже після дати початку можливих бойових дій, пільгою щодо перевірок він не користуватиметься (пп. 4 пп. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Документальні позапланові перевірки платників, які підпадають під цей захист, також переважно заборонені. Однак ПКУ залишає низку винятків. Зокрема, перевірка може відбутися:

1. за зверненням самого платника (п. 78.2 ПКУ);
2. у визначених ПКУ випадках ненадання відповіді на запит ДПС – зокрема щодо підакцизної діяльності, грального бізнесу, фінансових і платіжних послуг, окремих операцій нерезидентів (пп. 78.1.1 ПКУ);
3. при поданні уточнюючого розрахунку за вже перевірений період (пп. 78.1.3 ПКУ);
4. у зв’язку із запереченнями до акта перевірки або скаргою на податкове повідомлення-рішення, якщо для їх розгляду необхідно дослідити обставини, які не були перевірені (пп. 78.1.5 ПКУ);
5. при реорганізації, крім перетворення, ліквідації юридичної особи, її відокремленого підрозділу або припиненні підприємницької діяльності ФОП (пп. 78.1.7 ПКУ);
6. щодо заявленого бюджетного відшкодування ПДВ або від’ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПКУ);
7. за окремими підставами, пов’язаними з трансфертним ціноутворенням (пп. 78.1.14 – 78.1.16 ПКУ);
8. при ненаданні інформації для проведення зустрічної звірки (пп. 78.1.19 ПКУ);
9. в окремих випадках отримання інформації від іноземних державних органів, діяльності нерезидента через незареєстроване постійне представництво, а також порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями (ст. 78, пп. 4 пп. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Окремі правила встановлено для фактичних перевірок. Тут має значення вже не податкова адреса підприємства, а місце розташування об’єкта, який перевіряють. Якщо об’єкт станом на дату початку можливих бойових дій знаходився на ТМБД, фактичні перевірки за загальним правилом заборонені. Виняток зроблено для суб’єктів, які здійснюють виробництво або реалізацію підакцизної продукції, працюють у сфері азартних ігор чи купівлі-продажу іноземної валюти, а також для осіб, які здійснюють господарську діяльність без державної реєстрації (пп. 7 пп. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) – фактичні перевірки цих суб’єктів дозволені в повному обсязі.

Водночас камеральні перевірки не заборонені. Їх ДПС проводить у звичайному порядку за даними податкової звітності та інформаційних систем контролюючого органу (ст. 75, 76 ПКУ). Тобто статус ТМБД не захищає від автоматичного контролю поданої звітності.

Крім того, навіть дозволена документальна або фактична перевірка під час воєнного стану може проводитися лише за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна платника, а також можливості безпечно провести інвентаризацію у випадках, коли вона необхідна (пп. 69.2² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Є ще одне суттєве обмеження, яке виходить за межі суто податкового контролю. Під час воєнного стану заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на об’єктах нерухомості, розташованих на ТМБД, доки для відповідної території не визначена дата припинення можливості бойових дій (п. 2 постанови КМУ від 13.03.2022 №303). Ця заборона не є абсолютною: постанова №303 передбачає винятки, зокрема для окремих заходів, пов’язаних із життям і здоров’ям людей, захистом довкілля, безпекою держави, виконанням міжнародних зобов’язань, а також окремих заходів Держпродспоживслужби та контролю у сфері освіти (пп. 2, 2¹, 4¹, 4⁴ постанови КМУ від 13.03.2022 №303).

Критичність та бронювання на ТМБД

Для підприємств на ТМБД передбачені окремі умови отримання та збереження статусу критично важливого. Зокрема, для підприємств, які знаходяться та фактично провадять діяльність на ТМБД, для якої не визначено дату припинення можливості бойових дій, середня нарахована зарплата працівників має становити не менше 2,5 мінімальної зарплати – у 2026 році 21 617,50 грн. Для інших підприємств, на які поширюється зарплатний критерій, з 1 вересня 2026 року встановлено рівень трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн (пп. 6 п. 2, п. 3 Критеріїв та порядку, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 №76).

Для критично важливих підприємств та установ, місцезнаходження яких визначено і які фактично провадять діяльність на ТМБД, для якої не визначено дату припинення можливості бойових дій, ліміт бронювання може бути збільшений до 100 % військовозобов’язаних працівників. Це відбувається наступним чином:

обласні військові адміністрації звертаються до органу, який визнав підприємство критично важливим;

цей орган вносить зміни до ліміту бронювання через портал Дія (п. 8¹ Порядку бронювання, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76).

Для заброньованих працівників таких підприємств також зберігається нижчий зарплатний поріг – не менше 2,5 мінімальної зарплати на місяць, або 21 617,50 грн у 2026 році. Для інших критично важливих підприємств з 1 вересня 2026 року цей показник становить три мінімальні зарплати – 25 941 грн (Порядок №76).

ТМБД та кадрове діловодство

Під час воєнного стану роботодавець на ТМБД самостійно визначає порядок організації кадрового діловодства, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання кадрових документів. При цьому він повинен забезпечити достовірний облік виконуваної працівниками роботи та витрат на оплату праці (ст. 7 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі Закон – №2136).

Це дозволяє роботодавцю встановити власний порядок оформлення відпусток. За загальними правилами черговість надання щорічних відпусток визначається графіком (ч. 4 ст. 79 КЗпП, ч. 10 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»). На ТМБД роботодавець може передбачити інший порядок кадрового оформлення та не складати графік відпусток, наприклад оформлювати відпустку на підставі заяви працівника і наказу роботодавця (ст. 7 Закону №2136).

Сам статус ТМБД не встановлює окремого спрощеного порядку прийняття працівників на роботу або їх звільнення. У цій частині застосовуються загальні норми КЗпП та спеціальні правила Закону №2136.

Місцеві програми та додаткові заходи підтримки

Окремі заходи підтримки можуть запроваджуватися і на місцевому рівні.

Київська міська влада, Київська ОВА та органи місцевого самоврядування мають повноваження затверджувати місцеві програми, встановлювати за рахунок власних коштів додаткові соціальні гарантії, формувати матеріальні резерви та спрямовувати кошти резервних фондів на невідкладні заходи і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (ст. 24 Бюджетного кодексу України; ст. 34 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»; ст. 97, 98 Кодексу цивільного захисту України).

На практиці це можуть бути додаткові матеріальні виплати, допомога постраждалим від обстрілів, забезпечення будівельними матеріалами, паливом, засобами автономного живлення, розширення соціальних програм чи інші заходи. Однак саме включення Києва або окремої території Київської області до ТМБД не означає автоматичного запровадження таких виплат чи гарантій. Їх вид, розмір, коло отримувачів та порядок надання залежатимуть від конкретних рішень КМДА, Київської ОВА та відповідних місцевих рад і від наявного фінансування. Тому в разі зміни статусу території варто окремо стежити за новими місцевими програмами та змінами до вже чинних.

Читайте більше:

Новий Трудовий кодекс: які зміни чекають на працівників і роботодавців за законопроєктом №16010

Мале, середнє чи велике: уряд пропонує нові критерії для бізнесу

1 вересня ВРУ провалила голосування за законопроєкт №15460 та №15112-д про скасування пільги на посилки до 150 євро

31 серпня 2026 року МВФ розпочинає переговори з Україною: у центрі уваги – бюджет-2027