Exit tax, нові правила резидентності та 30% податку за «схеми»: нові ініціативи Мінфіну для бізнесу

Мінфіном оприлюднено проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року» (далі – проєкт Закону) основною метою якого є:

1. забезпечення необхідного рівня захисту національної системи оподаткування прибутку підприємств від практик ухилення від чи уникнення сплати податків, що можуть призводити до розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій з нижчим рівнем оподаткування;
2. приведення положень податкового законодавства України у відповідність до права ЄС.

Проєктом Закону, зокрема, передбачено:

1. доповнити статтю 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) новими термінами «боргові зобов’язання за запозиченнями», «витрати, пов’язані із залученням фінансування альтернативними способами», «операції запозичення», надати нове визначення терміну «проценти», «зміна податкової резиденції», «постійне представництво резидента за кордоном», «майно постійного представництва нерезидента в Україні», «майно постійного представництва резидента за кордоном», «трансфер майна або діяльності за межі податкової юрисдикції України», «трансфер майна або діяльності до податкової юрисдикції України»;
2. встановити правила оподаткування витрат на запозичення та визначити коригування фінансового результату до оподаткування частину суми надмірних витрат на запозичення податкового (звітного) періоду, яка перевищує 30% від суми об’єкта оподаткування податком на прибуток (без врахування різниць щодо від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних років) та цієї нової різниці), суми чистих витрат на запозичення, суми амортизації основних засобів та нематеріальних активів, розрахованої відповідно до вимог Кодексу;
3. уточнити визначення терміна «резидент» для фізичнихі юридичних осіб;
4. уточнити визначення терміну «розумна економічна причина»;
5. встановлення умов (випадків), внаслідок яких застосовується оподаткування приросту капіталу при виведенні активів. Зокрема, це стосується випадків, коли відбувається повна або часткова зміна податкової резиденції особи, а також, коли особа розпоряджається майном або починає використовувати його таким чином, що на будь-яку дату протягом звітного (податкового) року це майно визнається майном, що відноситься до постійного представництва резидента за кордоном, за умови, що на попередню дату воно таким не вважалось);
6. внести зміни до статті 30 Кодексу «Податкові пільги», передбачивши, що якщо право на використання податкової пільги з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного податку виникло внаслідок здійснення операції (домовленості, дії), комбінованої операції або низки операцій (домовленостей, дій), які є податковим зловживанням, і відповідне право було б відсутнє у платника податків за відсутності такої операції, платник податків не має права використовувати таку податкову пільгу;
7. доповнити Кодекс новою статтею 39⁴ «Гібридні розбіжності», яка імплементує положення директиви, спрямовані на нейтралізацію наслідків застосування гібридних розбіжностей. Положення цієї статті поширюються на всіх платників податку на прибуток підприємств в Україні, включаючи нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території Україні через постійні представництва, та їх операції з пов’язаними особами;
8. визначити поняття, пов’язані з урегулюванням нейтралізації наслідків застосування гібридних розбіжностей;
9. доповнити статтю 140 Кодексу «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» новим пунктом, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду у випадках, визначених новою статтею 39⁴, збільшується на суму, щодо якої не дозволяється врахування витрат без визнання доходів (прибутків); частину доходу, яка відноситься до неврахованого (прозорого) постійного представництва, за певних умов.

Тобто, документ передбачає:

1. оподаткування вивезення активів або підприємств за кордон (exit tax);
2. надання права податковій самостійно визначати зловживання та застосовувати до них підвищену ставку податку у розмірі 30% (наприклад, так можуть оподатковувати «зарплатних ФОПів»);
3. зміни до визначення податкової резидентності як компаній, так і громадян (потенційно це може призвести до того, що мільйонам українців за кордоном доведеться сплачувати податки двічі) тощо.

Що буде із законопроєктом

«Економічна правда» отримала ексклюзивний коментар щодо подальшої долі цього законопроєкту.

Остання редакція меморандуму між Україною та МВФ передбачає зобов'язання уряду внести законопроєкт про імплементацію ATAD кінця серпня 2026 року. Згідно з текстом оприлюдненого Мінфіном законопроєкту, він має набрати чинності з 1 січня 2028 року.

Водночас у Мінфіні зрозуміли, що ухвалити настільки громіздкий та складний законопроєкт, який вплине на життя великого, малого бізнесу та громадян – майже неможливо. Тому там вирішили піти вже перевіреним шляхом.

«За структурою це єдиний документ, але найближчим часом ми його розіб'ємо на частини. Будемо вносити їх у Раду окремо, постатейно. Чому? Тому що ці документи достатньо важкі. Можливо окремо їх буде простіше зрозуміти. А вже в комітеті будемо радитись. Може він буде знову об'єднаний в один, коли ми знайдемо повний консенсус», – заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Додатки:

1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року».
2. Повідомлення про оприлюднення.
3. Додаток. Пояснювальна записка.
4. Додаток. Порівняльна таблиця.

Джерело: Мінфін, Економічна правда

Читайте більше:

Що можна робити з нерозподіленим прибутком

Мінфін готує масштабне оновлення правил трансфертного ціноутворення

Чи можна не враховувати збитки 2024 року у декларації з прибутку за 2025 рік

Як звітує з податку на прибуток новостворене підприємство утворене перетворенням

Зміна граничного ліміту благодійної допомоги з 4% на 8% у 2025 році: відображення у додатку БД та декларації з прибутку