
Виконавче провадження в Україні поступово переходить у цифровий формат. Якщо раніше автоматизований арешт рахунків переважно означав блокування коштів боржника, то тепер держава переходить до повноцінного цифрового механізму звернення стягнення на гроші, які знаходяться на рахунках або в електронних гаманцях.
Саме на це спрямований наказ Мін'юсту від 09.07.2026 №1837/5, який ухвалено на виконання Закону України від 07.04.2026 №4833-IX щодо цифровізації окремих етапів виконавчого провадження. Документ фактично перебудовує алгоритм взаємодії між державними та приватними виконавцями, банками, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей.
Від автоматичного арешту – до автоматичного стягнення
Головна зміна полягає у самому підході до виконання рішень. Раніше порядок передбачав саме автоматизований арешт коштів боржників. Нова редакція документа вже говорить про звернення стягнення на кошти та електронні гроші, тобто охоплює весь цикл виконавчих дій – від встановлення рахунків боржника до примусового списання коштів і їх перерахування стягувачу.
Блокуванням рахунків автоматизація не обмежується. Згідно нового наказу вона охоплює всі ключові етапи виконання рішення:
- отримання інформації про рахунки боржника,
- накладення арешту,
- формування платіжних інструкцій,
- примусове списання коштів,
- погашення електронних грошей із подальшим їх перерахуванням на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Фактично мова йде про створення єдиного цифрового ланцюга виконання судового рішення без паперового документообігу між більшістю учасників процесу.
До системи підключають не лише банки
Раніше автоматизований арешт фактично стосувався лише банківських рахунків. Тепер коло учасників розширилось. Новий порядок поширюється на:
- банки,
- небанківських надавачів платіжних послуг,
- емітентів електронних грошей,
- інші фінансові установи.
Банкам залишають лише годину
Однією з найбільш показових новацій є строки обробки електронних документів.
Також зазначена вимога щодо відповіді на інформаційний запит. Її потрібно надати не пізніше ніж протягом години робочого часу. Після цього банк повинен сформувати відповідь про те, чи має боржник рахунки або електронні гаманці, їх реквізити, виду рахунку, залишку коштів або електронних грошей.
Примусове списання стане автоматизованим
Саме цей механізм є найбільшою практичною зміною документа. Наказ передбачає створення через АСВП платіжної інструкції на примусове списання коштів або електронних грошей боржника.
Для різних видів активів застосовуються різні правила:
- кошти у гривні списуються відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки;
- кошти в іноземній валюті – відповідно до окремого положення Національного банку;
- електронні гроші – за правилами Положення НБУ про випуск електронних грошей.
Електронні гроші прирівнюються до звичайних коштів
Ще одна важлива зміна стосується електронних грошей. Раніше механізм роботи з такими активами залишався досить обмеженим і викликав чимало практичних питань. Тепер прямо передбачено можливість:
- арешту електронних грошей,
- списання електронних грошей,
- їх примусової реалізації шляхом пред’явлення до погашення з подальшим перерахуванням отриманих коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Єдиний реєстр боржників оновили: запрацювали нові правила виключення окремих боржників
Виконавче провадження: яке майно не можуть забрати навіть за борги
Автоматичне зняття арешту з рахунку боржника і менше бюрократії: Закон набере чинності 23.10.2026
Як зняти арешт з банківського рахунку: покрокова інструкція від адвокатів
Як зняти арешт з майна у виконавчому провадженні





















