Заряджайте знання – оформлюйте передплату і отримуйте павербанк🎁

Як зняти арешт з майна у виконавчому провадженні

Законодавство визначає чіткі підстави для зняття арешту з майна чи коштів боржника, проте під час дії воєнного стану передбачені тимчасові послаблення. Фізичні особи-боржники отримали право щомісяця користуватися частиною коштів на визначеному рахунку та здійснювати податкові платежі, незважаючи на накладений арешт

727

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Відповідно до ст. 59 Закону України від 03.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404)підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:


  1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та / або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
  2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
  3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  4. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
  5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
  9. підстави, передбачені п. 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404;
  10. отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства звернення про зняття арешту.


У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.


Особливості стягнення під час дії воєнного стану


Звертаємо увагу, що передбачено,

тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом (п. 102 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404)

Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.


Як особа – боржник може скористатись послабленнями


У період дії воєнного стану в Україні фізична особа – боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.


Підписана фізичною особою – боржником заява подається в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи – боржника, з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та має містити:


  1. номер поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку (за стандартом IBAN), який необхідно визначити для здійснення видаткових операцій;
  2. найменування банку, в якому відкрито поточний рахунок (п. 1 та 2 Розділу ХІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 №512/5).


Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви, має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій (крім випадків, визначених пунктом 4 цього розділу).


Джерело: Мін'юст


Читайте більше:


Несплата аліментів: які покарання чекають на боржників

Адміністративний арешт майна: підстави та способи оскарження

Арешт майна та грошей у межах позову: ВС роз'яснив позицію

Виконавець наклав арешт на «зарплатні» рахунки фізособи у банку: що вирішив ВС

Арешт майна та коштів: чи можливе під час господарського спору

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

727

2

41

4

41

2

21

4

568

8

1456

2

41

4

894

2

15

7

11774

2

116

5

119

9

3270

3

60

4

224

5

90

5

1271

14

3948

7

1873

4

39

4

68