Як зняти арешт з майна у виконавчому провадженні

Законодавство визначає чіткі підстави для зняття арешту з майна чи коштів боржника, проте під час дії воєнного стану передбачені тимчасові послаблення. Фізичні особи-боржники отримали право щомісяця користуватися частиною коштів на визначеному рахунку та здійснювати податкові платежі, незважаючи на накладений арешт


Відповідно до ст. 59 Закону України від 03.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404)підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:


  1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та / або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
  2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
  3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  4. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
  5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
  9. підстави, передбачені п. 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404;
  10. отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства звернення про зняття арешту.


У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.


Особливості стягнення під час дії воєнного стану


Звертаємо увагу, що передбачено,

тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом (п. 102 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404)

Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.


Як особа – боржник може скористатись послабленнями


У період дії воєнного стану в Україні фізична особа боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.


Підписана фізичною особою боржником заява подається в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи боржника, з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та має містити:


  1. номер поточного рахунку фізичної особи боржника у банку (за стандартом IBAN), який необхідно визначити для здійснення видаткових операцій;
  2. найменування банку, в якому відкрито поточний рахунок (п. 1 та 2 Розділу ХІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 №512/5).


Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви, має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій (крім випадків, визначених пунктом 4 цього розділу).


Джерело: Мін'юст


Читайте більше:


Несплата аліментів: які покарання чекають на боржників

Адміністративний арешт майна: підстави та способи оскарження

Арешт майна та грошей у межах позову: ВС роз'яснив позицію

Виконавець наклав арешт на «зарплатні» рахунки фізособи у банку: що вирішив ВС

Арешт майна та коштів: чи можливе під час господарського спору

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇