
Судова практика
26.08.2025
Арешт майна та грошей у межах позову: ВС роз'яснив позицію
Верховний Суд ухвалив рішення, згідно з яким арешт рухомого, нерухомого майна та грошових коштів одночасно не є надмірним забезпеченням позову. Грошові кошти – це лише частина майна, тому такий захід є обґрунтованим для забезпечення виконання майбутнього судового рішення

Грошові кошти – різновид майна відповідно до глави 13 Цивільного кодексу України, тому одночасне накладення арешту на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти в межах суми позову не є подвійним забезпеченням позову. Такий захід забезпечення позову є обґрунтованим за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі – ВС) у постанові від 06.08.2025 у справі №759/22148/24.
У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, нерухоме та рухоме майно відповідачів у межах заявленої суми позову.
Суд першої інстанції заяву задовольнив, наклав арешт на майно та рахунки відповідачів у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог, а апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, у задоволенні заяви відмовив, зазначивши, зокрема, про те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідачів матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, що також суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
ВС скасував постанову апеляційного суду і залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається, як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду
У п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві й перебувають у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
ВС зазначив, що арешт грошових коштів і майна відповідачів у межах суми позову не є подвійним або надмірним його забезпеченням, оскільки грошові кошти – частина майна відповідачів, а не окремий вид забезпечення
Встановивши, що між сторонами справді виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувавши обсяг позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що:
обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти відповідачів може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Тобто, суд першої інстанції правильно виснував про наявність правових підстав для забезпечення позову в обраний позивачкою спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою.
Процесуальний закон не забороняє одночасно застосовувати кілька видів забезпечення позову за умови, що вони не перевищують меж забезпечення вимог і не створюють дисбалансу інтересів сторін
Джерело: ВС
Читайте більше:
Актуальні висновки ВС щодо цивільних справ за травень 2025 року
ВС: в якому випадку договір доручення є безоплатним, а в якому – відплатним
Купівля квартири: чому оплата комуналки та покази свідків не доводять право власності
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
ПДВ
22.09.2026
ПП перетворюється на ТОВ: що буде з реєстрацією платника ПДВ, – покроковий чек-ліст від ДПС
Перетворення приватного підприємства на ТОВ не означає автоматичного анулювання його реєстрації платником ПДВ. Правонаступник має пройти перереєстрацію за формою №1-ПДВ, при цьому дата реєстрації та індивідуальний податковий номер не змінюються. Також у разі дотримання процедури перереєстрації не виникає обов’язку нараховувати ПДВ за правилами п. 184.7 ПКУ, а електронний рахунок і показники СЕА ПДВ продовжують діяти. Окремі правила передбачені для перенесення від’ємного значення ПДВ до правонаступника через додаток Д2 до декларації

Пільги
22.09.2026
Податкова знижка за навчання: чи можна включити квитанцію про оплату мамою, якщо договір на батька
Батько подає деку на податкову знижку. Які документи потрібно додати до декларації? Чи можна додати квитанцію про сплату за навчання мамою? Усі квитанції про оплату (їх 7 шт.) є на батька, у 2025 році одна на маму, а договір підписаний з батьком

Готівкові кошти, розрахунки
22.09.2026
Готівкові розрахунки: на які операції не поширюються обмеження у 50 тис. грн
Положення НБУ №148 встановлює граничні суми розрахунків готівкою, однак передбачає низку винятків. Обмеження не поширюються, зокрема, на розрахунки суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільні пожертвування і благодійну допомогу, використання готівки на відрядження та виплати, пов’язані з оплатою праці. Окремий виняток передбачений для готівкових коштів із фондів, створених на виконання законодавства про НАБУ, БЕБ та ДБР

Готівкові кошти, розрахунки
22.09.2026
Доходи ФОП на банківський рахунок і NovaPay: чи потрібно сумувати надходження
ФОП має два рахунки: один у банку, другий – у NovaPay для отримання післяплати. Чи вважаються кошти, що надходять на обидва рахунки, доходом ФОП та чи потрібно сумувати ці надходження при заповненні декларації платника єдиного податку?

Інше
22.09.2026
Як інвестору працювати в Україні: ДПС представила практичний податковий довідник
Державна податкова служба представила «Податковий довідник інвестора» – практичний гайд для українських та іноземних інвесторів, які працюють або планують працювати в Україні. У ньому зібрано інформацію про ключові податки, реєстрацію та взяття на облік, подання звітності, цифрові сервіси ДПС, податкові пільги та міжнародні угоди. Окремі розділи присвячені податковим перевіркам, відшкодуванню ПДВ, врегулюванню податкового боргу та захисту прав платників. Довідник також містить практичний FAQ із відповідями на поширені запитання інвесторів

Лікарняні та декретні
22.09.2026
Лікарняні, декретні, страхові виплати: ПФУ готує новий порядок
Лікарняні, декретні та інші страхові виплати можуть чекати на новий порядок. Пенсійний фонд підготував проєкт постанови, яким пропонує затвердити Порядок призначення та здійснення страхових виплат для окремих категорій застрахованих осіб. Важливо вже зараз розібратися: кого саме стосуватиметься новий порядок, у яких випадках виплати призначатиме Пенсійний фонд, які документи знадобляться та що зміниться для роботодавця, якщо підприємство ліквідовується або працівник втрачає можливість отримати виплату у звичайному порядку. Розбираємо проєкт нового Порядку та дивимося, що він змінює для бухгалтера, роботодавця і застрахованої особи

Військовий збір
22.09.2026
Військовий збір для ФОП у зоні бойових дій та на ТОТ: порядок скасування у 2026 році
Фізичні особи – підприємці першої або другої групи, які зареєстровані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих РФ, можуть не сплачувати військовий збір. Контролюючий орган автоматично скасовує нарахування в інтегрованій картці платника (ІКП) після граничного терміну сплати

Пільги
22.09.2026
Київ та Київську область включено до переліку територій підвищеного ризику, – постанова КМУ №1157 вже діє
Уряд розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив механізм отримання компенсацій. До територій підвищеного ризику включено Київ і Київську область, тому підприємства в цих регіонах можуть претендувати на часткову компенсацію вартості пошкодженого або знищеного майна, а також страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Підтримка охоплює збитки, спричинені безпосереднім або опосередкованим впливом ракет, дронів, авіабомб, артилерії, уламків, а також пожежами, вибухами й ударною хвилею внаслідок бойових дій

Судова практика
22.09.2026
Відпустка не звільняє від контролю за звітністю до ТЦК: позиція суду
Керівник підприємства може нести адміністративну відповідальність за неподання до ТЦК інформації про транспортні засоби та техніку, навіть якщо фактично цю звітність готує або подає інший працівник. У справі №161/8465/26 суд звернув увагу, що така інформація має подаватися керівниками підприємств двічі на рік – до 20 червня та 20 грудня. Посилання керівниці на перебування у відпустці суд не прийняв, оскільки керівниця товариства вона мала проконтролювати подання регулярної звітності

Цільове фінансування
22.09.2026
Бізнес може отримати до 30 тис. доларів: стартував новий грантовий конкурс до 30 вересня
В Україні стартував прийом заявок на отримання фінансової допомоги для малого та середнього бізнесу в межах програми BLOOM. Підприємці можуть залучити від 17 000 до 30 000 доларів США на розвиток бізнесу, придбання обладнання та створення або збереження робочих місць. Подати заявку можуть ФОП і юридичні особи з 11 областей України до 30 вересня 2026 року

ФОП
22.09.2026
ФОП-єдинник купує золото в злитках чи можна оплачувати їх із підприємницького рахунку, – ДПС
ФОП на третій групі єдиного податку може використовувати банківські метали у господарській діяльності як сировину для виробництва ювелірних виробів за умови дотримання вимог Податкового кодексу. Водночас законодавство про спрощену систему не містить прямої заборони на придбання єдинником банківських металів. Окреме питання виникає щодо способу оплати: чи можна придбати метали безпосередньо з підприємницького рахунку, чи кошти спочатку потрібно переказати на рахунок для власних потреб. Для остаточного визначення правомірності такої операції потрібне окреме роз’яснення НБУ з урахуванням правил використання рахунків ФОП

ПДВ
22.09.2026
Таблиця даних платника ПДВ: графи придбання і постачання заповнюють окремо, – ДПС
Під час заповнення Таблиці даних платника ПДВ важливо правильно розмежувати інформацію про придбання та постачання. В одному рядку Таблиці одночасно заповнювати графи щодо придбання (отримання) та постачання (виготовлення) не допускається

Заробітна плата
22.09.2026
Зарплату виплатили вчасно, а податки сплатили із запізненням: які штрафи та пеня
ФОП виплатив зарплату за липень місяць 05 серпня, виплатив аванс 20 серпня і виплатив зарплату 05 вересня. Всі податки сплатив 15 вересня 2026 року. Суми несплачених податків такі: липень ПДФО – 544,79, ВЗ 151,33, ЄСВ – 665,86, серпень ПДФО – 2610,00, ВЗ – 725,00, ЄСВ – 3190,00. Які штрафні санкції і яка пеня буде за таки порушення? Чи є у цього порушення термін давності?

РРО / ПРРО, фіскальні чеки
22.09.2026
Реєстрація РРО: як правильно заповнити форму №1-РРО та що перевірити у №20-ОПП
Реєстрація РРО передбачає не лише подання заяви за формою №1-РРО, а й правильне зазначення даних про господарську одиницю, де використовуватиметься касова техніка. Перед поданням заяви потрібно переконатися, що відповідний об’єкт уже відображений у формі №20-ОПП. Особливу увагу слід приділити ідентифікатору об’єкта оподаткування: він має збігатися у формах №1-РРО та №20-ОПП

ПДВ
22.09.2026
ПДВ для ФОП: поріг обов’язкової реєстрації хочуть встановити на рівні 85 тис. євро
Україна має адаптувати правила реєстрації платників ПДВ до вимог Європейського Союзу, що може вплинути і на оподаткування ФОП. За словами заступниці міністра фінансів Світлани Воробей, для обов’язкової реєстрації пропонується встановити поріг на рівні 85 тис. євро в еквіваленті, а не 1 млн грн. Водночас конкретний механізм визначення порогу ще має бути закріплений у законодавстві







