Актуальні висновки ВС щодо цивільних справ за травень 2025 року

Огляд судової практики Касаційного цивільного суду Верховного Суду за травень 2025 року висвітлює найважливіші правові висновки у справах про захист права власності, земельні та трудові правовідносини, договори, сімейні та спадкові спори, а також застосування норм процесуального права


До вашої уваги пропонуємо черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за травень 2025 року.


В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:


  1. у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту чи норм і правил або якщо особа відмовляється від такої перебудови. При цьому, позивач повинен довести технічну можливість демонтажу частини будівлі без пошкодження її конструкції в цілому;
  2. у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що власник земельної ділянки, у документації на яку виявлено технічну помилку щодо меж ділянки, що створює перешкоди в реєстрації суміжної ділянки у Державному земельному кадастрі через накладення меж, зобов'язаний усунути таку помилку шляхом приведення меж своєї ділянки у відповідність до фактичного землекористування та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру;
  3. у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що зміна реквізитів земельної ділянки, яка разом із житловим будинком є предметом іпотеки, не припиняє іпотечних правовідносин та не може бути підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності стягувачу, якщо обидва об'єкти нерухомості реалізовувались як єдиний об'єкт за встановленою законом процедурою;
  4. у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що трудовий контракт тлумачиться на користь його дійсності та виконуваності. Роботодавець не має права в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом, навіть у разі прийняття закону, що погіршує такі умови. Прийняття такого закону може бути лише підставою для ініціювання внесення змін до контракту, але не звільняє роботодавця від обов'язку виплачувати заробітну плату в розмірі, встановленому чинним контрактом;
  5. у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що реалізація на електронних торгах частки у праві спільної сумісної власності подружжя без згоди іншого з подружжя та без визначення часток для виконання боргових зобов'язань одного з подружжя, що виникли після розірвання шлюбу, є підставою для визнання таких торгів недійсними. Позовна давність для оскарження електронних торгів обчислюється з дати їх проведення, а не з моменту накладення арешту на майно;
  6. у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що обов'язок відшкодовувати витрати на поховання спадкодавця не входить до складу спадщини, а виникає як недоговірне зобов'язання. Кредитором у такому зобов’язанні є особа, яка понесла витрати, а боржником – спадкоємець, що прийняв спадщину. Малолітній спадкоємець, який прийняв спадщину через законного представника, зобов'язаний відшкодувати такі витрати на загальних підставах;
  7. щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритетними є відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах відповідно до процесуального законодавства;
  8. у спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС зазначено, що виконавець не має права звертати стягнення на майно боржника, яке не зазначене у виконавчому документі, навіть якщо таке майно знаходиться на земельній ділянці, на яку звернено стягнення за рішенням суду. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень виключно у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом.


Джерело: ВС


Матеріали на тему:


Земельні питання: НААУ проаналізувала ключові позиції Верховного Суду

Земельні спори: ВС про незаконне заниження орендної плати та способи захисту

Верховний Суд: огляд судової практики у господарських спорах за травень 2025

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇