Анулювання ЄП можна тимчасово зупинити через суд: позиція Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що під час судового оскарження рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку може бути застосований захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії такого рішення

1

5


В постанові від 21.05.2026 у справі №520/25465/25 Верховний Суд (далі ВС) вказав на таке.

Якщо податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, таке рішення можна не лише оскаржити в суді, а й просити суд тимчасово зупинити його дію на період розгляду справи

Для цього разом із позовом або під час розгляду справи подається заява про забезпечення позову.


У разі задоволення такої заяви суд зупиняє дію рішення податкового органу до набрання законної сили рішенням у справі.


Мета такого механізму зберегти існуюче становище платника податків на час судового розгляду та запобігти негативним наслідкам, які можуть виникнути внаслідок виконання оскаржуваного рішення.


ВС підтвердив, що застосування такого заходу забезпечення позову є допустимим та відповідає завданню ефективного судового захисту прав платника податків.


Адвокати вказують:

Тому у спорах щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку варто пам'ятати не лише про право на судове оскарження, а й про можливість зупинення дії відповідного рішення на час розгляду справи.


Джерело: команда адвоката Богдана Янківа


Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.


Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:


  1. невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
  2. очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.


У наведеній справі, ВС нагадав, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАСУ).


В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАСУ).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.


ВС нагадав, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.


Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:


  1. розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
  2. забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
  3. наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
  4. імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
  5. запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Читайте більше:


Верховний Суд нагадав ДПС: припущень для штрафів недостатньо

КАС ВС представив актуальний огляд судової практики за квітень 2026 року

Виправлення описок у судових рішеннях: що передбачають процесуальні кодекси

Верховний Суд визнав незаконним зменшення військових пенсій урядовими коефіцієнтами

Верховний Суд пояснив порядок переходу з пенсії держслужбовця на загальну пенсію за віком


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

5

4

5

1

2

1

7

1

15

4

84

1

10

1

7

7

400

16

77559

Оновлено
Стаття
Бронювання, критичність
03.06.2026

Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати

Правильне визначення кількості військовозобов’язаних працівників стало одним із ключових питань для підприємств, які отримують або підтверджують статус критично важливих. Від цього показника залежить не лише можливість бронювання працівників, а й дотримання встановлених державою лімітів. Додаткової актуальності тема набула після змін, внесених постановою КМУ №692, яка уточнила порядок врахування працівників із відстрочкою та сумісників. З 1 вересня 2026 року такі працівники враховуватимуться лише за одним місцем роботи, незалежно від кількості роботодавців. Розглянемо, кого включати до загальної кількості військовозобов’язаних, а кого – ні, та як нові правила вплинуть на квоти бронювання

основне зображення для Кількість військовозобов’язаних на критичному підприємстві: кого враховувати
6

15769

1

16

1

9

5

5100

1

10

1

10

1

8

1

13

1

9

1

6