Камеральні перевірки: строки, штрафи та оскарження результатів

1. Особливості камеральних перевірок
2. Предмет камеральної перевірки
3. Строки проведення камеральної перевірки
4. Порядок проведення камеральної перевірки
5. Заперечення результатів камеральної перевірки
6. Камеральна перевірка: штрафи
7. Висновки

Особливості камеральних перевірок

Головною особливістю камеральної перевірки є те, що її можуть провести, а ви цього навіть не помітите. Чому?

Річ у тому, що згідно з п. 76.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов'язковою.

Отже, ви:

1. не знатимете що відбулася камеральна перевірка – і це добре для вас;
2. дізнаєтеся, що відбулася камеральна перевірка, коли отримаєте акт, а за нею і штрафи.

Порядок здійснення камеральної перевірки встановлений у статтях 75, 76 ПКУ.

Зокрема, у п. 76.1 ПКУ визначено, що така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Перевірка проводиться в приміщенні органу ДПС.

І ще одна особливість. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком

Тобто, кожна податкова звітність, що була подана вами (або не подана вчасно) перевіряється податківцями.

З огляду на приписи пп. 75.1.1 ПКУ, камеральна перевірка проводиться на підставі даних:

1. зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків;
2. електронних систем, зокрема СЕА ПДВ, ЄРПН, ЄРАН тощо.

Тобто, податківці не бачать ваші документи, вони бачать лише те, що ви задекларували, або що є в електронній системі.

І тут є певна підступність.

Наприклад, платник єдиного податку 3 групи помилково задекларував суму доходу більшу, ніж було насправді, а податок сплатив від правильної суми. В цьому випадку, дані камеральної перевірки зафіксують порушення – несвоєчасна сплата «всієї суми податку». Формально – податківці будуть праві. Тому – негайно потрібно подати уточнюючу декларацію.

Втім, варто згадати правову позицію Верховного Суду (далі – ВС), викладену у постанові від 28.05.2025 у справі №320/14811/24:

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється. Натомість інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме – документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПКУ.

Тобто, податківці не можуть лише на підставі камеральної перевірки визначити, чи платник податків задекларував всі суми податків.

Як вказав ВС в постанові від 16.07.2024 у справі №320/4281/23 (камеральна перевірка була проведена 18.08.2022):

…камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Іншими словами:

1. камеральна перевірка перевіряє, чи було дотримано методологію (порядок, послідовність) складання податкової декларації. Інакше кажучи, чи всі рядки та графи декларації були заповнені платником правильно;
2. камеральна перевірка НЕ перевіряє, чи внесені до декларації дані (сума доходів, або витрат, податкового кредиту з ПДВ тощо) були правильно визначені платником. Таку інформацію податківці можуть перевірити виключно під час документальної перевірки (тобто, звіряючи дані з документів, із даними податкової декларації).

Втім, під час камеральної перевірки перевіряють не лише декларації.

Предмет камеральної перевірки

Що може бути предметом камеральної перевірки наведено у пп. 75.1.1 ПКУ. Досить умовно, такі предмети можна поділити наступним чином:

У поняття «інші питання» включено 12 предметів перевірки, перелічувати всі не будемо, але до них також відноситься своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних.

Строки проведення камеральної перевірки

Ми не просто так зупинилися на питанні предмета камеральних перевірок. Річ у тім, що відповідно до п. 76.3 ПКУ:

Фактично це підтвердив і ВС, зокрема у постанові від 16.04.2024 у справі №320/9749/22, вказавши, що:

Актом перевірки її предмет відповідач визначив наступним чином - перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства за липень 2021 року. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що предмет перевірки не охоплював інші порушення (своєчасність подання декларації, своєчасність реєстрації ПН тощо), а тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.

Крім того, у цій же постанові, ВС вказав:

… останнім днем для проведення камеральної перевірки було 19 вересня 2021 року. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що відповідач, провівши 20 вересня 2021 року перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за липень 2021 року, порушив встановлений пунктом 76.3 ПКУ строк. ПКУ не встановлює правил перенесення строків перевірок у разі коли останній день припадає на вихідний або святковий (неробочий) день.

Важливо! Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується

Порядок проведення камеральної перевірки

Ще однією особливістю камеральної перевірки є те, що порядок її проведення «віддано на відкуп податківцям». Тобто, саме ДПС України визначає порядок їх проведення, а не Мінфін, чи КМУ. Податківці мають дотримуватися норм ПКУ, але накази ДПСУ все ж є більш «ручним режимом».

Так, захищаючись у суді, платники податків вказують на те, що податківці не детально описали порушення, що свідчить про поверхневу перевірку. На що податківці відповідають:

Детальний опис не передбачений формою акту.

Тож, врахуйте цей момент і шукайте декілька обґрунтувань, чому платник не вчиняв порушення. Адже, у даному випадку, сам лише «дефект акту» навряд врятує у суді.

У 2026 році порядок проведення камеральних перевірок регулюється наказом ДПС від 06.01.2026 №4 «Про затвердження Загального порядку організації та проведення контролюючими органами камеральних перевірок податкової звітності та окремої звітності фінансових агентів, крім звітності з трансфертного ціноутворення».

Цим наказом, зокрема, встановлено:

1. Етапи перевірки (зокрема щодо того, які дані та інформаційні бази потрібно порівнювати у кожному конкретному випадку).
2. Форма актів перевірки, в залежності від предмету перевірки.
3. Перелік випадків щодо неподання платниками податків податкової звітності, які не підлягають камеральній перевірці. Зверніть увагу, що податкова інформація щодо платників податків, які не подали податкову звітність і стосовно яких в ІКС ДПС міститься інформація щодо наявних об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню, використовується під час проведення камеральної перевірки.

Заперечення результатів камеральної перевірки

Відповідно до п. 76.2 ПКУ, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Своєю чергою у п. 86.7 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в акті (довідці) перевірки вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи та пояснення.

Заперечення подаються до ДПС, який проводив перевірку платника податків. Як правило, це обласні ГУ ДПС та у м. Києві.

Заперечення подаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Фактично це 2 тижні (вихідні не рахуються).

ВС у постанові від 14.01.2025 у справі №520/22838/23 вказав на таке:

…подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого п. 86.7 ПКУ…

ВС підкреслив у цій постанові:

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 ПКУ.

Камеральна перевірка: штрафи

Якщо камеральною перевіркою було виявлене порушення, то розмір штрафу залежить від питання, яке перевірялося.

Щоб визначити розмір штрафу, потрібно порівняти предмет перевірки за пп. 75.1.1 ПКУ з відповідними «штрафними» статтями, або пунктами глави 11 ПКУ.

Для зручності, наведемо найпоширеніші порушення у таблиці:

Порядок застосування штрафу такий:

Перевірка та складання акту → Строк на подання заперечень та їхній розгляд → Надсилання ППР, яким застосовується штраф

На акт перевірки можна написати заперечення, але він не оскаржується в адміністративному (до ДПС України), або судовому порядку. Оскаржується лише податкове повідомлення-рішення (ППР), що прийняте на підставі акту.

Висновки

1. Головною особливістю камеральної перевірки є те, що її можуть провести, а ви це помітите лише якщо податківці зафіксують порушення вами законодавства.
2. Камеральна перевірка може перевіряти з щонайменше 12 питань.
3. На проведення камеральної перевірки дається строк у 1095 календарних днів, окрім перевірки податкової звітності (в цьому випадку перевірка має відбутися протягом 30 календарних днів) та ЄСВ (строків давності немає).
4. На акт камеральної перевірки можна написати заперечення.
5. Розмір штрафу залежить від питання, яке перевірялося перевіркою та від обставин вчинення порушення.

Читати більше:

Документальні податкові перевірки

Перевірки ДПС під час воєнного стану

Як складають ППР за результатами камеральної перевірки

Які документи потрібно підготувати для перевірки ДПС у 2026 році

Податкові перевірки у 2026 році: які роки можуть перевірити

Запити від податківців: як реагувати та захистити підприємство

Запит ДПС щодо операцій із ФОП: чи вимагати акт про перевірку

Перетворення юрособи: чи є підставою для документальної позапланової перевірки