
У 2026 році український уряд запроваджує амбітну програму «Дерегуляція-2026», центральним елементом якої стає п’ятирічний мораторій на перевірки малого бізнесу. Цей крок, анонсований у Бюджетній декларації на 2026–2028 роки, схваленій постановою КМУ від 27.06.2025 №774, покликаний дати підприємцям передишку після років воєнної економіки. Але чи стане мораторій справжнім полегшенням, чи лише тимчасовим затишшям перед новими викликами?
За даними Міністерства економіки, така модель дозволить зменшити адміністративне навантаження на підприємців, економлячи їхній час і ресурси. Уряд позиціонує мораторій як сигнал довіри до бізнесу, який після тривалих років війни потребує «нового дихання» для відновлення.
Цей мораторій не є ізольованим кроком, а частиною ширшої програми дерегуляції.
Серед інших заходів:
- скорочення близько 120 застарілих дозвільних процедур у сферах побутових послуг, торгівлі та громадського харчування;
- впровадження інвестиційного кеш-беку: нові компанії, які створять щонайменше 50 робочих місць і працюватимуть не менше трьох років, отримають до 20% відшкодування вартості вкладень у виробництво;
- створення єдиного цифрового реєстру контролю та податкову стабільність до 2030 року, де ставки ПДВ, ЄСВ та єдиного податку для малого бізнесу залишатимуться незмінними, за винятком форс-мажорних обставин.
За оцінками Мінекономіки, реалізація «Дерегуляції-2026» з акцентом на п’ятирічний мораторій зменшить адміністративні витрати бізнесу на 37 – 40 млрд грн щорічно. Водночас держава може тимчасово недоотримати доходи від штрафів, але очікує компенсації через розширення бази оподаткування та залучення інвестицій – до 2 млрд доларів упродовж трьох років. Мораторій наближає Україну до ризик-орієнтованої моделі нагляду, рекомендованої міжнародними партнерами, де акцент робиться на превентивних заходах, а не на каральних.
Однак малі підприємці ставляться до ініціативи з обережністю. «Головне, щоб держава не плутала довіру з байдужістю», – коментує підприємець із Дніпра в інтерв’ю Укрінформу. Після зменшення кількості планових перевірок у десять разів у 2023 – 2024 роках зросла частка неофіційної зайнятості, що свідчить про ризики тіньових схем у разі повної відсутності контролю. Песимістичний сценарій передбачає технічні затримки з впровадженням Smart Risk Monitoring, опір контрольних органів і можливий вибірковий тиск, що підірве довіру бізнесу.
У підсумку, п’ятирічний мораторій на перевірки – це не просто пауза, а тест для всієї системи. Якщо він спрацює, Україна перейде від карального підходу до партнерства, де контроль базується на даних і довірі. 2026 рік стане іспитом не для бізнесу, а для держави, яка має довести, що дерегуляція – це не «реформа на папері», а реальний крок до економічного відродження.
Джерело: Судово-юридична газета
Читайте більше:
Мораторій на перевірки бізнесу на 5 років, – програма дій Уряду на 2025-2026 рр.
Віртуальний мораторій чи реальні перевірки: що чекатиме бізнес?!
В Україні запроваджено мораторій на перевірки бізнесу: що має врахувати бухгалтер
Мораторій є, а перевірки тривають: що дозволено ДПС у 2025 році




















Коментарів поки немає
Почніть розмову…