Права осіб з інвалідністю на роботі посилюються: що передбачає новий законопроєкт

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14389, який пропонує суттєво оновити підхід до забезпечення розумного пристосування для осіб з інвалідністю у сфері праці. Документ розширює обов’язки роботодавців, чітко визначає критерії допустимої відмови та закріплює пріоритетну роль самої особи з інвалідністю у визначенні необхідних заходів. Також законопроєкт передбачає механізми компенсації та дотацій як для роботодавців, так і для ФОПів та осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність

3

172


У ВРУ зареєстровано законопроєкт №14389 «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування».


Законопроєкт передбачає удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування, якими передбачається, зокрема:


  1. зобов’язання роботодавця на всіх етапах трудових відносин, а також протягом усього строку дії трудового договору або контракту здійснювати заходи розумного пристосування за заявою особи з інвалідністю з метою забезпечення рівних можливостей для реалізації права на працю, отримання роботи, проходження професійного навчання та просування по роботі (службі);
  2. відмова у розумному пристосуванні працівнику допускається лише у разі, якщо здійснення відповідних заходів створює непропорційний або невиправданий тягар, з урахуванням таких факторів: обсяг ресурсів, необхідних для здійснення заходів розумного пристосування, у тому числі фінансових, матеріальних, людських та організаційних;
  3. вартість і масштаб запропонованих заходів;
  4. можливість отримання зовнішньої підтримки, компенсацій або дотацій, у тому числі за рахунок державного або місцевих бюджетів, державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття чи грантових програм;
  5. очікувана користь від заходів для особи з інвалідністю, а також вплив їх реалізації на трудовий колектив, організацію виробництва чи надання послуг;
  6. обов’язок доведення непропорційності або невиправданості тягаря покладається на роботодавця;
  7. потреба у розумному пристосуванні може бути підтверджена індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю;
  8. особа з інвалідністю має пріоритетне право на визначення переліку та форм заходів розумного пристосування, яких вона потребує. Роботодавець забезпечує впровадження таких заходів на підставі заяви особи, з урахуванням наданих нею висновків фахівців або індивідуальної програми реабілітації;
  9. фінансове забезпечення заходів розумного пристосування здійснюється за рахунок власних коштів, коштів місцевих бюджетів, Державно фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів, передбачених у рамках програм сприяння зайнятості населення в порядку встановленому КМУ;
  10. компенсація витрат на заходи розумного пристосування або дотація на їх реалізацію надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції або державною установою, що реалізує заходи соціального захисту та забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю;
  11. право на отримання компенсації витрат на заходи розумного пристосування або дотації на їх реалізацію мають особа з інвалідністю, яка зареєстрована як ФОП або провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від дати державної реєстрації їхньої підприємницької діяльності або дати взяття на облік як осіб, що провадять незалежну професійну діяльність.


Джерело: ВРУ


Читайте більше:


Середня кількість працівників: як визначити для «інвалідного» нормативу та цільового внеску

Цільовий внесок за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: як розрахувати у 2026 році

Нові правила обладнання робочих місць для осіб з інвалідністю у 2026 році: що мають врахувати роботодавці

Норматив осіб з інвалідністю – 2026: кого включати та як підтвердити

Інвалідний норматив – 2026: нові правила, штрафи, звітність


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

172

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

1

2

3

2872

3

37927

Стаття
Пенсія, соцпільги
16.02.2026

Виплати на дитину 2026: 50000, 7000, єЯсла – право, суми, строки, оплати

З 1 січня 2026 року запрацювала оновлена система державної допомоги сім’ям з дітьми. Експерт проаналізував норми Закону №4681 та постанови КМУ №1805, які повністю змінили підходи до призначення і виплати допомог. Розглядаємо, які види державної підтримки передбачені у період вагітності, після народження дитини та під час догляду за нею, хто має право на виплати та за яких умов вони призначаються. Окрему увагу приділено новому розміру допомоги при народженні дитини (50 000 грн), правилам отримання допомоги для догляду за дитиною до 1 року та виплаті «єЯсла», особливостям виплат на спеціальні рахунки, а також обмеженням щодо використання коштів. У матеріалі зібрані ключові строки подання заяв, перелік необхідних документів, розміри допомог у 2026 році та практичні нюанси, які важливо врахувати, щоб не втратити право на державну підтримку

основне зображення для Виплати на дитину 2026: 50000, 7000, єЯсла – право, суми, строки, оплати
7

27514

3

71

1

5

1

6

3

22

1

5

1

5

6

3575

1

5

1

4

4

8

10576

1

3

2

300

3

1089

3

3297

1

16