Франчайзинг: облік та оподаткування

1. Бухгалтерський облік у франчайзера (франшизодавця)
2. Бухгалтерський облік у франчайзі (франшизоодержувача)
3. Податок на додану вартість (ПДВ)
4. Податок на прибуток підприємств
5. Приклади проводок та нюанси з ПДВ
6. Висновки

Бухгалтерський облік у франчайзера (франшизодавця)

Франчайзер – це власник бізнесу, який надає право на використання своїх об'єктів інтелектуальної власності й документації (франшизи). Франшиза передбачає продаж товару/послуги під брендом франчайзера, він передає право на використання своєї ТМ, винаходів, творів, комерційних таємниць, промислових зразків, інших прав інтелектуальної власності, а також комерційного досвіду й ділової репутації (ст. 1116 Цивільного кодексу України).

1. Нематеріальні активи, які передаються у користування, продовжують обліковуватись на балансі франчайзера на рахунку 12 «Нематеріальні активи». На них продовжує нараховуватись амортизація в загальному порядку, передбаченому НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 (далі – НП(С)БО 8).

Витрати на створення торгової марки не визнаються НМА (згідно з п. 9 НП(С)БО 8) і включаються до витрат на збут.

2. Паушальний платіж в обліку у франчайзера визнається доходом одноразово або частинами – згідно з умовами договору.

3. Роялті як дохід. За надання у користування франшизи франчайзер отримує роялті – плату за користування правами. За НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, роялті визнається доходом на підставі принципу нарахування відповідно до умов договору.

Якщо оплата здійснюється щомісяця:

1. Дт 373 Кт 719 – нарахування роялті;
2. Дт 311 Кт 373 – надходження коштів.

Якщо оплата здійснюється авансом за тривалий період, то сума потрапляє спочатку на рахунок 69 як дохід майбутніх періодів і поступово визнається у складі доходів відповідно до графіка, визначеного договором (помісячно або пропорційно до обсягів проданої продукції).

4. Додаткові послуги чи товари

Окрім роялті, договір франчайзингу може передбачати надання франчайзі додаткових послуг або постачання товарів. Такі операції відображаються в бухобліку за загальними правилами, як доходи від реалізації послуг або товарів.

Бухгалтерський облік у франчайзі (франшизоодержувача)

Облік франшизи в бухгалтерському обліку у франчайзі включає відображення операцій, пов'язаних з отриманням та використанням прав на використання бренду, технологій та бізнес-моделі франчайзера.

Зверніть увагу, що договір франчайзингу передбачає тільки передання права використання, отже у франчайзі немає підстав обліковувати об’єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. А платежі за отримання такого права у вигляді роялті за договором франчайзингу визнаються витратами відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Напрям віднесення залежить від виду діяльності:

1. Дт 23 – виробнича собівартість (прямі витрати);
2. Дт 91 – загальновиробничі витрати;
3. Дт 92 – адміністративні витрати;
4. Дт 93 – витрати на збут.

Правильне класифікування роялті дозволяє точно формувати собівартість продукції або послуг.

Податок на додану вартість (ПДВ)

У франчайзера

Виплата роялті згідно з пп. 196.1.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ. Але тільки якщо така виплата відповідає визначенню роялті з пп. 14.1.225 ПКУ.

Не вважаються роялті та оподатковуються ПДВ:

1. платежі за придбання програм для кінцевого споживача;
2. купівлі копій об’єктів інтелектуальної власності;
3. передачі прав на перепродаж чи розголошення ноу-хау.

Якщо виплати не відповідають критеріям роялті – вони оподатковуються ПДВ у загальному порядку як постачання послуг.

У франчайзі:

1. якщо роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ – податковий кредит не виникає.
2. якщо платіж не є роялті – франчайзер нараховує ПДВ, складає ПН, а франчайзі має право на податковий кредит у загальному порядку.
3. при отриманні послуг/товарів франчайзі – платник ПДВ відображає податковий кредит.

При змішаних договорах (роялті + послуги/товари) – облік ведеться окремо для уникнення помилок з ПДВ.

Податок на прибуток підприємств

У франчайзера

Особливості оподаткування паушального платежу залежать від організаційно-правової форми обох сторін договору. Для франчайзера - юрособи:

1. якщо на загальній системі – сплачується податок на прибуток (18% від прибутку);
2. якщо на спрощеній системі (єдиний податок, 3 група) – ставка 5% від отриманого доходу.

Доходи у вигляді роялті включаються до складу інших доходів. Датою отримання доходів є дата нарахування відповідно до укладеного договору.

Якщо франчайзер – платник податку на прибуток, який коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці (розд. III ПКУ), слід враховувати, що:

Амортизаційні податкові різниці за ст. 138 ПКУ – фінрезультат збільшують на бухамортизацію, зменшують на податкову амортизацію.

Податкових різниць від отриманого роялті – немає.

У франчайзі

Паушальний платіж не включається до витрат, якщо немає належного документального підтвердження (договору, акту тощо), що це авансовий платіж за товар/послугу. Отже, важливо зберігати договір і акт прийому - передачі послуг.

Витрати за нарахування роялті франчайзі має право включити до податкових витрат. Але, згідно з ПКУ (пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140), підприємство не може врахувати витрати на роялті, якщо виплати здійснюються на користь:

1. особи, яка платить інші податки замість податку на прибуток (наприклад, працює на єдиному податку), крім фізичних осіб, які оподатковуються за правилами розділу IV ПКУ;
2. юридичної особи, яка звільнена від податку на прибуток або платить його за іншою ставкою, ніж основна (18%).

Обмеження не застосовується, якщо роялті сплачуються:

1. правовласникам за використання об’єктів авторського права або суміжних прав;
2. через офіційні договори з організаціями колективного управління (згідно з Законом України від 15.05.2018 №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»).

Якщо франчайзі застосовує коригування фінрезультату, виникають податкові різниці згідно з пп. 140.5.6–140.5.7 ПКУ. Наприклад, при виплаті роялті платнику єдиного податку, прибуток збільшується на суму таких витрат.

Приклади проводок та нюанси з ПДВ

Приклад 1. Облік роялті у франчайзі

ТОВ «Смак-Шеф» (франчайзі) щомісячно сплачує роялті у розмірі 20 000 грн ТОВ «Мережа-Смак» (франчайзер) за користування торговою маркою (ТМ).

Франчайзі є платником ПДВ і податку на прибуток (без податкових різниць).

*Вибір рахунку витрат залежить від напряму використання роялті:

1. 23 – виробництво;
2. 93 – збут;
3. 92 – адміністрація.

Роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПКУ). Отже, податковий кредит не формується, ПН не складається.

У випадку, якщо франчайзер надає додаткові маркетингові чи консультаційні послуги, або передає товар – частину оплати слід вважати оплатою за постачання послуг/товарів, і тоді на неї нараховується ПДВ. В такому разі бухгалтерський облік буде містити ще й проводки на податковий кредит за ПДВ (Дт 641/ПДВ – Кт 644 або 685).

Приклад 2. Облік роялті у франчайзера

Франчайзер «Мережа-Смак» надає право на використання ТМ за договором франшизи. Щомісячна сума роялті – 20 000 грн.

*Припустимо, амортизація ТМ – 2 000 грн/місяць.

Приклад 3. Паушальний (одноразовий) платіж

Франчайзі «Смак-Шеф» сплатив паушальний (одноразовий) платіж 120 000 грн за договором на користування франшизою на 5 років.

У франчайзі:

120 000:5 років: 12 місяців = 2 000

У франчайзера:

Висновки

1. Франчайзинг – це не лише маркетингова стратегія, а й складна система взаємних зобов’язань з чіткими бухгалтерськими та податковими нюансами:
2. для франчайзера – це питання правильного визнання доходу, класифікації роялті, податкових різниць та ПДВ-статусу операцій.
3. для франчайзі – це витрати, їх правильне групування, відображення ПДВ і потенційні податкові наслідки при виплатах на користь особливих категорій осіб.
4. Чітко прописуйте в договорі, які саме платежі вважаються роялті, а які – ні.
5. За змішаними договорами (роялті + послуги) – розділяйте в обліку ці складові.
6. Пам’ятайте про податкові різниці у разі виплат роялті на користь платників єдиного податку або звільнених осіб – це вплине на фінрезультат.
7. Контролюйте відповідність договору поняттям роялті в ПКУ, щоб не втратити податкові переваги або не отримати штрафи.

Статті на тему:

Таблиця даних платника ПДВ

Облікова політика підприємства: 7 порад для ідеальності

Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення

Декларація з податку на прибуток із додатками: інструкція зі складання

Виправлення помилок з ПДВ: правила подання уточнюючого розрахунку

Способи виправлення помилок минулих періодів у декларації з податку на прибуток

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Пропонуємо Вам безкоштовне рішення для полегшення завдання з підготовки документа та мінімізації податкових ризиків – Конструктор Облікова політика