Строки розрахунку при звільненні: нагадування від Держпраці

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок

3

5352

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


В Держпраці пояснюють, що при звільнені працівника на роботодавця покладаються всі обов’язки з виплати сум, що належать працівнику. До основних виплат відносяться:


  1. заробітна плата за фактично відпрацьований період;
  2. грошова компенсація за невикористанні дні щорічної основної відпустки.


Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто, останній робочий день – це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник на місці.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум

На практиці працівникам видають для ознайомлення роздруківку з нарахованими сумами і знятими податками. Після ознайомлення працівник погоджується з нарахованими сумами (мовчазна згода) або ж оспорює її.


У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в будь-якому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівнику сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності

Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності при затримці виплат.


У разі порушення законодавства працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком.


Джерело: Держпраці


Читайте більше:


Розрахунок при звільненні під час війни: чи можна не виплачувати кошти

Держпраці нагадала роботодавцям про обов’язок повного розрахунку в день звільнення

Чи можна виплатити розрахунок при звільненні раніше дати звільнення

Вихідна допомога: як розрахувати її суму (10 прикладів)

Чи потрібен підпис відповідальної особи на розрахунковому листку при звільненні

Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

5352

Оновлено
Топ-Новина
Політика, економіка
05.09.2026

Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092

Уряд 3 вересня 2026 року ухвалив рішення, спрямовані на адаптацію роботи бізнесу, транспорту та державної інфраструктури до нової тактики повітряних атак, які затвердив постановою від 04.09.2026 №1092. Запроваджено два рівні повітряної тривоги: жовтого – у разі атаки дронів, та червоного – за підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня бізнес зможе продовжувати роботу за умови належного забезпечення безпеки та доступу працівників і відвідувачів до укриттів, тоді як червоний передбачатиме зупинку роботи й перехід людей в укриття. Також уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня, збільшувати наземні перевезення та скоригувати комендантську годину

основне зображення для Уряд змінив правила роботи під час повітряних тривог: що передбачено постановою №1092
3

302

3

167

1

666

1

219

3

10

2

8

2

11

3

10

2

15

2

37

3

1647

2

36

2

83

5

272

3

200

3

48

2

432

3

221

3

263

2

17