
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Вихідна допомога при звільненні залежить від підстави припинення трудового договору – від одного середньомісячного заробітку до кількох МЗП або більше. У статті – зручна таблиця підстав і розмірів виплат. Також експерт пояснив правила розрахунку середньої зарплати за Порядком №100 та навів 10 практичних прикладів

При звільнені працівника з певних підстав законодавство гарантує йому виплату вихідної допомоги. Випадки виплати допомоги наведені в статті 44 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). А розмір вихідної допомоги різниться залежно від підстави для припинення або розірвання трудового договору. Про підстави для звільнення і розмір вихідної допомоги див. у таблиці нижче.
Підстава для звільнення | Норма | Розмір вихідної допомоги |
Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій | Не менший ніж середній місячний заробіток | |
Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу | Дві МЗП | |
Порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору | Передбачений колективним договором, але не менший ніж тримісячний середній заробіток | |
Вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення | Передбачений колективним договором, але не менший ніж тримісячний середній заробіток | |
Припинення повноважень посадових осіб | Не менший ніж шестимісячний середній заробіток | |
У разі вивільнення працівників яких віднесено до 1, 2 категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які належать до категорії 3, у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату | п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796), п. 1 ст. 22 Закону №796 | В розмірі трикратної середньомісячної зарплати |
Як видно із таблиці, розмір вихідної допомоги залежить від середньомісячної зарплати. Тому потрібно знати правила її розрахунку, щоб не помилитись при визначенні суми остаточного розрахунку із працівником.
Правила обчислення середньої зарплати для вихідної допомоги шукаємо в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100). Адже в пп. «є» п. 1 Порядку №100 визначено, що він застосовується у випадках виплати вихідної допомоги.
Розмір вихідної допомоги залежить від розміру середньомісячної зарплати. Правила її розрахунку наведені в п. 8 Порядку №100:
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Отже, розрахунок середньомісячного заробітку можна представити у вигляді формули:
ЗПсер-міс = ЗПсер х РДсер, де
В свою чергу потрібно знайти середньоденну зарплату та середньомісячне число робочих днів. Правила їх обчислення також наведені в п. 8 Порядку №100.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (ЗП) на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (РДф). У вигляді формули це можна представити так:
ЗПсер = ЗП : РДф
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства:
РДсер = РДгр : 2
Схематично алгоритм обчислення середньомісячної зарплати для вихідної допомоги можна представити так:
Алгоритм розрахунку вихідної допомоги

Розрахунковий період
В загальному випадку розрахунковим періодом є останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. Але якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівника звільнено і йому виплачується вихідна допомога, він не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо ж протягом останніх 4-х місяців працівник взагалі не працював або в розрахунковому періоді не було заробітку, середню визначають згідно з п. 4 Порядку №100 виходячи з окладу або мінімальної зарплати.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. Розрахунковим періодом будуть останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата (абз. 3 п. 2 Порядку №100). Тобто лютий-березень 2026 року.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. Але у лютому 2026 року він перебував у відпустці, в березні 2026 року – хворів, тобто за ці місяці немає жодного відпрацьованого дня. Розрахунковим періодом буде грудень 2025 – січень 2026 рр.
Працівник працює на підприємстві з 09.03.2026. 30 квітня 2026 року його звільняють із виплатою вихідної допомоги. Якщо працівник відпрацював менше 2 календарних місяців, розрахунковим періодом будуть все рівно 2 місяці, що передують місяцю, в якому відбувається відповідна подія. При цьому розрахунок проводимо за фактично відпрацьований час протягом 2 місяців, що передують місяцю, в якому відбувається така подія. Таким чином розрахунок проводимо з виплат за період 09.03.2026-31.03.2026.
Працівника звільняють за скороченням у квітні 2026 року. В грудні 2025 – березні 2026 він не працював. Тобто за останні 4 місяці немає жодного відпрацьованого дня. Тому середньоденну зарплату слід визначати виходячи з окладу або МЗП.
Сукупний дохід в розрахунковому періоді для середньої зарплати
Виплати, що включають в розрахунок середньої зарплати, перелічені в п. 3 Порядку №100, а ті, які не включають – в п. 4 Порядку №100. Крім того, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом:
При чому дні і суми нарахувань за періоди хвороби, відпускних або відрядження (якщо він оплачений за середнім заробітком), простою виключаються з розрахункового періоду та із сукупного доходу.
Дні в розрахунковому періоді
До розрахунку включають усі фактично відпрацьовані дні, які припадають на розрахунковий період. Не враховуються лише ті періоди:
а) протягом яких працівник не працював з законодавчих причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку №100). Зокрема, це: відпустка за свій рахунок, відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років, простій, який оплачений із розрахунку 2/3 тарифної ставки;
б) коли за працівником зберігався середній заробіток (абз. 2 п. 4 Порядку №100). А саме: період виконання державних і громадських обов’язків (у тому числі військова служба), щорічна відпустка та інші види оплачуваних відпусток, відрядження, оплачені за середньою зарплатою, а також період хвороби і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 2 п. 4 Порядку №100).
Працівник звільняється 25.04.2026 у зв’язку зі скороченням штату. За останні два місяці роботи (лютий – березень 2026 рр.) всі дні були відпрацьовані ним повністю. За цей період йому була нарахована заробітна плата в розмірі 29400 грн (по 14700 грн).
Середня зарплата: 29400 грн : 42 = 700,00 грн,
Середньомісячна кількість робочих днів становить: (20 роб. дн. лютого + 22 роб.дн. березня) : 2 = 21 роб. дн.
Обчислимо середньомісячну зарплату: 700,00 грн х 21 роб. дн. = 14700,00 грн.
Отже, працівнику виплачують вихідну допомогу в розмірі 14700 грн.
Працівника звільнено 27.04.2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З 1 по 15 лютого 2026 року він перебував у відпустці без збереження зарплати. За 10 робочих днів лютого йому нарахована зарплата у сумі 7350 грн. Березень відпрацьовано повністю (22 р.дн) і нарахована зарплата склала 14700 грн.
Розрахуємо середню зарплату: (7350 + 14700) : (10+22) = 689,06 грн,
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.).
Розрахуємо середньомісячний заробіток: 689,06 х 21 = 14470,26 (грн).
Розмір вихідної допомоги, яку виплачують працівнику – 14470,26 грн.
Працівника звільнено 27.04.2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. З 1 по 15 лютого 2026 року він перебував у відпустці без збереження зарплати. За 10 робочих днів лютого йому нарахована зарплата у сумі 7350 грн. З 1 по 6 березня 2026 року працівник хворів. За 17 відпрацьованих днів у березні йому нарахована зарплата в сумі 11359,09 грн.
Фактично нарахована зарплата у розрахунковому періоді 18709,09 грн (7350 + 11359,09).
У розрахунковому періоді фактично відпрацьовано 27 робочих днів (10 + 17).
Розрахуємо середню зарплату: 18709,09 : 27 = 692,93 грн.
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.),
Розрахуємо середньомісячний заробіток: 692,93 х 21 = 14551,53 (грн).
Розмір вихідної допомоги – 14551,53 грн.
Працівник, після тривалої відпустки без збереження зарплати, приступив до роботи 31 березня 2026 року. 27 квітня 2026 року його звільнено через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівника, і підприємства – п’ятиденний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
За 1 відпрацьований робочий день березня нарахована зарплата в сумі 500 грн. (11000 грн : 22 р.дн. х 1 р.дн).
Середня зарплата за 1 день: 500 грн : 1 р.дн. = 500 грн.
Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді: (20 лютий + 22 березень) : 2 = 21 (роб. дн.),
Визначимо суму вихідної допомоги: 500 х 21 = 10500 (грн).
Працівника звільняють 28 квітня 2026 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Оклад працівника становить 6000 грн (зайнятість повна). Протягом останніх 4 місяців перед місяцем звільнення працівник не працював у зв’язку з хворобою та відпусткою.
Пунктом 4 Порядку №100 передбачено: якщо у працівника немає розрахункового періоду або в розрахунковому періоді немає заробітку, середню зарплату визначають з окладу або МЗП.
При чому якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної зарплати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (п. 4 Порядку №100). Відповідно якщо оклад перевищує розмір мінзарплати, то «середню» обчислюють виходячи з окладу.
Існує спеціальна формула розрахунку середньої зарплати з окладу або МЗП:
Оклад (МЗП) х 2 : робочі дні за графіком роботи за останні 2 місяці
В наведеному прикладі оклад менше МЗП (6000 грн < 8647 грн). Тому середню визначаємо з МЗП.
Середня зарплата: 8647 х 2 : (20 лютий + 22 березень) = 411,76 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів: (20 + 22) : 2 = 21 (роб. дн.),
Обчислимо суму вихідної допомоги: 411,76 х 21 = 8646,96 (грн).
Увага! При обчисленні середньої зарплати з окладу або МЗП можна не заокруглювати проміжний показник, якщо це передбачено в локальному документі
Так, Мінекономіки у листі від 16.05.2024 №4707-05/36086-09 зазначали:
Що стосується округлення при обчисленні середньої заробітної плати, зазначаємо, що оскільки проміжковий показник не є підсумковим показником, то, як правило, його не округлюють при розрахунку, а застосовують довгий дріб і округлюють кінцевий результат.
Разом з тим, якщо комп'ютерна програма округлює середній денний заробіток до двох знаків чи до іншої кількості знаків після коми, то помилки немає.
Отже, порядок округлення розрахункових показників при обчисленні середньої заробітної плати рекомендуємо зафіксовувати у локальних актах про оплату праці або колективному договорі.
Це означає, що розмір вихідної допомоги в наведеному прикладі можна розрахувати таким чином:
8647 х 2 : 42 х 21 = 8647 грн.
Тобто працівнику при звільненні буде виплачена вихідна допомога, яка дорівнює МЗП.
Візьмемо умови прикладу 9. Припустимо, що оклад працівника 22000 грн. В наведеному прикладі оклад більше МЗП (22000 грн > 8647 грн). Тому середню визначаємо з окладу. Визначимо розмір вихідної допомоги за 2 варіантами (залежно від того передбачено в локальному документі проміжне заокруглення чи ні.
Варіант 1. Із заокругленням середнього заробітку.
Обчислимо середню зарплату: 22000 х 2 : (20 лютий + 22 березень) = 1047,62 грн.
Визначимо середньомісячну кількість робочих днів: (20 + 22) : 2 = 21 (роб. дн.),
Обчислимо суму вихідної допомоги: 1047,62 х 21 = 22000,02 (грн).
Варіант 2. Без заокруглення середнього заробітку: 22000 х 2 : 42 х 21 = 22000,00 (грн).
Читайте більше:
Працівник хоче звільнитися в останній день щорічної відпустки: як оформити
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
Повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні: зразок
Звільнення працівника через «Дію» за Постановою №410: як працюватиме
Звільнення за власним бажанням: основні правила
Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера
Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: плюси та мінуси + зразки
Чи може роботодавець звільнити працівника за прогул, якщо той перебував на лікарняному для догляду за хворою дитиною? Ні, така відсутність має поважну причину, а електронний листок непрацездатності є офіційним підтвердженням. Навіть якщо роботодавець стверджує, що не бачив лікарняного в системі, це не дає підстав звільняти працівника за прогул. Розглянемо, як працівнику оскаржити незаконне звільнення, поновитися на роботі та отримати компенсацію за час вимушеного прогулу

Роботодавець не має права відмовити працівнику у прийнятті заяви про звільнення, адже її подання є одностороннім волевиявленням працівника. Закон також визначає способи підтвердження факту подання заяви та випадки, коли працівник може звільнитися без двотижневого строку попередження

Пенсійний фонд України оновив функціонал вебпорталу електронних послуг: тепер під час перегляду е-лікарняного в особистому кабінеті страхувальника автоматично відображаються пов’язані з ним заяви-розрахунки та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам

ДПС попереджає про масову розсилку фейкових електронних листів нібито від імені податкової служби з повідомленнями про податковий борг. Такі листи надходять зі сторонніх адрес і можуть містити шкідливі вкладення або посилання, через які зловмисники отримують доступ до комп’ютера. Як відрізнити підробку від офіційного повідомлення ДПС, які адреси використовує податкова та чому не можна відкривати підозрілі файли – розповідаємо далі

Знищення або пошкодження майна через бойові дії може суттєво змінити умови господарської діяльності підприємства: вплинути на виробництво, зберігання товарів, наявність ресурсів і можливість виконувати операції. Щоб підтвердити такі зміни перед податковою, платнику варто зібрати сукупність документів, які засвідчують факт пошкодження та його наслідки. Розбираємо, які саме документи можуть стати доказами

Чи можна включити ПДВ до податкового кредиту, якщо постачальник склав дві податкові накладні на один авансовий платіж? В ІПК від 26.10.2026 № 6274/ІПК/99-00-21-03-02 ДПС пояснила: поділ однієї передоплати на кілька ПН не відповідає вимогам ПКУ, якщо накладні не узгоджуються з первинним документом – платіжною інструкцією. Розглянемо, скільки ПН складати за кількох авансів або відвантажень протягом дня, як виправити помилкові накладні та що робити покупцю, щоб не втратити податковий кредит

Кабмін постановою №1336 розширив можливості комплексної електронної послуги «е-Підприємець». Тепер до переліку послуг додано подання відомостей про об’єкти оподаткування (форма №20-ОПП) та повідомлення про прийняття працівника на роботу або укладення гіг-контракту. Також сервіс став доступним керівникам юридичних осіб і уповноваженим представникам бізнесу, а заяву можна підписати через «Дія.Підпис». Розглянемо, які процедури тепер можна об’єднати в одній заяві та що ці зміни означають для бухгалтерів і підприємців

Компенсація працівнику за придбані для підприємства товари за власні кошти не оподатковується ПДФО та військовим збором, якщо придбання здійснено в межах виконання трудових обов'язків, а витрати обґрунтовано та підтверджено роботодавцем. У разі, якщо придбання товарів не пов’язане з трудовою функцією, виплачена компенсація вважається доходом працівника і оподатковується на загальних підставах

Комітет Верховної Ради 4 листопада 2026 року рекомендував ухвалити в цілому законопроєкт №15437 про відновлення контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання. Документ передбачає повернення повноважень АМКУ щодо моніторингу державної підтримки бізнесу, оновлення відповідної звітності та гармонізацію правил із законодавством ЄС. Також пропонуються спеціальні умови застосування норм під час воєнного стану, зокрема для територій бойових дій та програм підтримки малого й середнього бізнесу. Розглянемо, які зміни пропонують і що вони означатимуть для бізнесу та надавачів державної допомоги

Мінфін оновив порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних інструкціях. Зміни стосуються примусового стягнення коштів податковими органами, перерахування коштів виконавчою службою для погашення податкового боргу, а також списання передоплати й митних платежів. Окремо визначено, які поля та яку інформацію мають зазначати відповідні органи під час переказу коштів на бюджетні, небюджетні рахунки та єдиний рахунок. Розглянемо, що саме змінилося та як тепер заповнюватимуть призначення платежу

Чи потрібно подавати Звіт про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо на ТОВ є лише директор, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, а у ФОП є один найманий працівник, який також перебуває у відпустці без збереження зарплати?

ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування та визначення доходу ФОП(платників єдиного податку третьої групи), які здійснюють спільну діяльність із розроблення та реалізації комп’ютерних ігор через платформу Steam

В Україні пропонують скасувати 58 застарілих і дублюючих інструментів державного регулювання господарської діяльності. Законопроєкт №16055 має зменшити адміністративне навантаження на бізнес, скоротити зайві дозвільні процедури та спростити взаємодію підприємців із державними органами. 4 листопада профільний комітет рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу. Розповідаємо, які зміни пропонують і що вони можуть означати для бізнесу

З 23 жовтня 2026 року доходи фізосіб від здавання нерухомості в оренду за визначених умов оподатковуються ПДФО за ставкою 5% замість 18%. Але нова ставка не поширюється на всі доходи за 2026 рік: вирішальне значення має дата їх отримання. Тож орендодавцям під час декларування потрібно розмежувати доходи, отримані до 23 жовтня та починаючи з цієї дати. Пояснюємо, які ставки застосовувати та що врахувати у річній декларації

Державні реєстратори отримали новий функціонал для перевірки фізичних та юридичних осіб у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) безпосередньо через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Тепер інформацію про наявність або відсутність особи в реєстрі боржників можна отримати в режимі реального часу за допомогою електронного запиту. Для цього потрібно обрати відповідну операцію в зареєстрованій заяві ДРРП, зазначити параметри пошуку та сформувати документ із результатами перевірки. Отримані відомості можна автоматично долучити до заяви, завантажити або роздрукувати

Система «Обрій» переходить до нового етапу цифровізації ринку праці. З 3 листопада 2026 року набрали чинності зміни за постановою КМУ №1345: до інформаційних джерел системи додали Реєстр військовозобов’язаних, до проєкту залучили Держпраці, а також оновили правила електронної взаємодії та захисту персональних даних. Розбираємо, що змінилося, які сервіси вже доступні та які можливості ще перебувають на етапі тестування
