Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

Мінімалку пропонують підняти до 12 282 грн. Держпраці більше (не)прийде: але є умови! Підсумки тижня 07.09-11.09.2026

У випуску: які суми індексації для жовтня приніс серпневий індекс та як можна відтермінувати індексацію до грудня; чому пропонують прив’язати мінімалку до 50% середньої зарплати; як ДПС допомагатиме постраждалому від війни бізнесу; для якого бізнесу і на скільки банки зменшать ліміти на перекази з 14 листопада; які сім критеріїв можуть звільнити роботодавця від перевірок Держпраці; як оновилася форма Звіту про контрольовані операції і чи перездавати його за 2025 рік тим, хто вже подав за старою; чому закордонні покупки можуть подорожчати та як пасажирські перевезення планують перевести на нову модель із компенсаціями й без ПДВ

2

42

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. 139,78 грн чи +140 грн: як вересневий оклад може відсунути індексацію до грудня
  2. 8647 грн проти 12 282 грн: профспілки вимагають підняти планку мінімалки до 50% середньої
  3. Майно знищене, документи втрачені, роботу зупинено: ДПС дала бізнесу «гарячу лінію»
  4. Мільйонів стане менше: 14 листопада банки уріжуть бізнесу ліміти до 400 тис., 1 млн і 2 млн грн
  5. 70% середньої зарплати + до 10% «мінімалок»: 7 фільтрів – і Держпраці може не прийти
  6. Звіт про КО за 2025 рік – уже з новими ідентифікаторами: подаємо з 1 до 30 вересня
  7. Зараз до €150 без ПДВ – стане 20% із першого євро: закордонний шопінг може подорожчати
  8. Без ПДВ і податку на прибуток та ще й з компенсаціями: перевізникам готують нові правила


139,78 грн чи +140 грн: як вересневий оклад може відсунути індексацію до грудня


Індексація у жовтні не зросте – бухгалтери і надалі мають орієнтуватися на суми, які діють із червня.


За базового місяця січень 2026 року це 139,78 грн за повністю відпрацьований місяць, а за базового лютий – 103,17 грн.


Причина – індекс споживчих цін за серпень 2026 року склав лише 100,1%, тож у жовтні нарахування залишаться на тому самому рівні.


У роботодавця є два варіанти: підвищити оклад у вересні більше, ніж сума можливої індексації, або продовжувати її нараховувати. Наприклад, для базового січня підвищення має бути щонайменше на 140 грн. Підвищення у вересні дозволяє прибрати поточну індексацію та відсунути наступну можливу вже на грудень.


З цифрами розібралися – тепер важливіше інше: у яких випадках індексацію доведеться рахувати пропорційно, коли її взагалі не буде і як не помилитися з базовим місяцем для новачка, сумісника чи працівника у відрядженні. У статті – рішення для ТОП-5 реальних ситуацій, у яких бухгалтери найчастіше губляться, а наш калькулятор допоможе швидко порахувати належну суму індексації для кожного працівника.

Інші вересневі зміни, які вже впливають на щоденні розрахунки та кадрові рішення, розберемо 14 вересня на вебінарі «Зарплата у вересні по-новому & Новий Трудовий кодекс: індексація, лікарняні, відпускні, оплата праці в освіті та зарплатно-кадровий облік»

8647 грн проти 12 282 грн: профспілки вимагають підняти планку мінімалки до 50% середньої


Мінімальну зарплату пропонують підтягнути до 50% середньої, а працівникам – гарантувати виплату заробленого навіть у разі неплатоспроможності роботодавця.


Такі зміни до Програми діяльності Кабміну (проєкт постанови від 17.08.2026 №15521) запропонували профспілки, вважаючи її трудову та соціальну складову недостатньо сильною, особливо в умовах війни, міграції, дефіциту кадрів і зростання навантаження на працівників.


Головний аргумент щодо зарплат – нинішня мінімалка 8647 грн майже на третину нижча за фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб – 12 282 грн у цінах червня 2026 року (за розрахунками Мінсоцполітики). Така різниця лиш поглиблює бідність, не сприяє розвитку людського капіталу та поверненню кваліфікованих працівників в Україну. Тому з огляду на євроінтеграційний курс України пропонують закласти європейський підхід (Директива ЄС 2022/2041) і встановити мінімальну зарплату на рівні 50% середньомісячної.


Окремий блок пропозицій стосується зарплатних боргів. Профспілки хочуть відновити роботу Міжвідомчої групи з їх погашення, створити гарантійну установу, яка виплачуватиме працівникам належні кошти у разі неплатоспроможності роботодавця, та пришвидшити ухвалення законопроєкту №9510 про посилення захисту вимог працівників щодо зарплатної заборгованості.


Тепер слово за урядом і парламентом: чи почують профспілки та чи перетворяться 50% середньої зарплати й гарантії виплат у реальні норми.

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Майно знищене, документи втрачені, роботу зупинено: ДПС дала бізнесу «гарячу лінію»


Постраждали від війни – телефонуйте до ДПС: податкова запускає регіональні «гарячі лінії» для бізнесу, який втратив майно, документи, виробництво або можливість нормально працювати.


Тут обіцяють не просто вислухати проблему, а підказати конкретний алгоритм дій залежно від ситуації: що робити, якщо майно пошкоджене чи знищене, документи втрачені, діяльність довелося призупинити, бізнес або виробництво релокували, а через бойові дії виникли проблеми з виконанням податкових обов’язків чи інші збитки.

Важливо! Контакти регіональних «гарячих ліній» ДПС – за посиланням

Це один із кроків, які податкова раніше анонсувала для підтримки постраждалого бізнесу. Нагадаємо, у Підсумках тижня 31.08-04.09.2026 ми інформували про намір ДПС створити окремий режим адміністрування для підприємств, які зазнали пошкоджень або втратили майно, документи чи виробництво: із відповідною позначкою в інформаційних системах, без автоматичного пресингу через падіння оборотів після обстрілів і з перевірками лише за реальних ризиків. Тож «гаряча лінія» має стати практичним каналом допомоги бізнесу вже зараз. Для персональної підтримки підприємці також можуть звертатися до Офісів податкових консультантів.


А поки новий підхід ДПС лише набирає обертів, діяти постраждалому бізнесу потрібно вже зараз. Тому зібрали практичні матеріали, які допоможуть правильно зафіксувати наслідки війни, захиститися від відповідальності за обставин, на які бізнес не міг вплинути, та відновити документи, якщо вони були втрачені:


  1. Прилетіло по бізнесу: як підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків
  2. Як довести форс-мажор для уникнення відповідальності за невиконання податкових обов’язків
  3. Втрата первинних документів: алгоритм дій, строки повідомлення ДПС і відновлення


Мільйонів стане менше: 14 листопада банки уріжуть бізнесу ліміти до 400 тис., 1 млн і 2 млн грн


Із 14 листопада банки зменшать ліміти на вихідні перекази для частини підприємців та юросіб (див. Таблицю).


Ліміти на вихідні перекази з 14 листопада 2026 року



Клієнт

Ліміт вихідних операцій

ФОП 1-ї групи

до 400 тис. грн/міс.

ФОП 2-ї та 3-ї груп

до 1 млн грн/міс.

Окремі юрособи з ознаками «оболонки»

до 2 млн грн/міс.


Обмеження стосуються насамперед нових та неактивних ФОПів, а також юросіб з ознаками ризикової діяльності чи компаній-оболонок. Особливу увагу банки можуть звертати на нетипові суми, операції, що не відповідають заявленій діяльності, або бізнес без очевидних ресурсів для таких оборотів. Причому поняття нового ФОПа банк може визначати за внутрішніми правилами – орієнтовно для бізнесу віком від 6 до 12 місяців.


Для ризикових клієнтів продовжують діяти жорсткіші підходи: без підтвердження доходів ліміт може становити 50 тис. грн на місяць для високого ризику та 100 тис. грн для середнього і низького.


Нові правила є другим етапом оновленого Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг (підписаний 14.05.2026): перше зниження лімітів відбулося 14 серпня, а остаточний перехід запланований на 14 листопада. Для порівняння, із серпня діють ліміти до 600 тис. грн для підприємців 1-ї групи, до 3 млн грн для 2-ї та 3-ї груп і до 5 млн грн для відповідних «ризикових» юросіб.


Водночас перевищення ліміту не означає автоматичної заборони платежу: банк може підвищити або скасувати обмеження, якщо клієнт підтвердить походження коштів, реальність та економічний зміст операцій. Тобто ліміт – не бетонна стіна: якщо бізнес має реальні обороти, доходи та їх документальне підтвердження, він може обґрунтувати банку потребу в більшому обсязі операцій.


Особливо уважно банки дивитимуться, чи відповідають платежі виду діяльності, доходам, працівникам, майну та загальному масштабу бізнесу. Тому до 14 листопада бізнесу варто перевірити свої обороти, документи, договори та відповідність фактичної діяльності заявленій.


Що саме банки перевірятимуть, які операції можуть викликати запитання та які документи краще підготувати ФОП і компаніям – розібрали окремо у статті.


70% середньої зарплати + до 10% «мінімалок»: 7 фільтрів – і Держпраці може не прийти


Для сумлінного бізнесу можуть фактично «прибрати з дороги» планові та частину позапланових перевірок Держпраці – але за сімома жорсткими критеріями. Таку новацію пропонує КМУ (див.проєкт постанови). Ідея – зменшити регуляторний тиск на роботодавців, які дотримуються трудового законодавства під час воєнного стану.


Пільга стосуватиметься, зокрема, бізнесу з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – поки він перебуває у відповідному переліку.


Інший варіант – одночасно відповідати всім критеріям:


  1. не мати боргів із зарплати та запису в Єдиному реєстрі боржників через такі борги;
  2. частка працівників із зарплатою не вище мінімальної за кожен із трьох останніх місяців має бути не більш як 10%;
  3. середня зарплата за ці три місяці – щонайменше 70% середньої по відповідному виду діяльності та регіону;
  4. протягом останніх 12 місяців не має бути підтвердженої недостовірності обов’язкової звітності,
  5. відсутність порушень щодо повідомлення про прийняття працівників і невиконаних приписів Держпраці.


Тобто формула проста: чиста зарплата, дисциплінована звітність і порядок з оформленням працівників – і шансів зустріти інспектора може стати менше.


Звіт про КО за 2025 рік – уже з новими ідентифікаторами: подаємо з 1 до 30 вересня


Із 1 вересня Звіт про контрольовані операції подають за оновленою формою та новими електронними ідентифікаторами, але без масової «перездачі» для тих, хто вже відзвітував за 2025 рік.


Зміни затвердив Мінфін наказом від 12.06.2026 №312, який набрав чинності 10 липня та оновив форму Звіту і порядок його складання.


Зокрема, для відображення «економічної пов’язаності» відповідно до ПКУ запровадили коди 525 і 526.


За вже доступною електронною формою відзвітувати за 2025 рік потрібно до 30 вересня 2026-го. Її нові ідентифікатори:


  1. J0104708 – основний Звіт,
  2. J0147108 – Додаток,
  3. J0147208 – Інформація про пов’язаних осіб.


Водночас є важливий виняток: звіти за минулий рік, які платники подали до набрання чинності наказом №312 та появи відповідних електронних форматів, залишаються дійсними. Тож через саме оновлення форми подавати звіт заново не потрібно. А от якщо звітуєте зараз – використовуйте актуальні форму, порядок та ідентифікатори.


Щоб правильно заповнити кожну потрібну графу і додаток оновленого Звіту про КО за 2025 рік, скористайтеся покроковою інструкцією з прикладами та готовими підказками.

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

Зараз до €150 без ПДВ – стане 20% із першого євро: закордонний шопінг може подорожчати


20% ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів можуть нараховувати від 0 євро вартості – але нові правила запрацюють не раніше липня 2027 року.


7 вересня Кабмін повторно схвалив і подав до Ради пакет законопроєктів, який має зрівняти іноземні торговельні платформи з українським бізнесом у сплаті податків і щороку додавати до бюджету близько 10 млрд грн на оборону.


Головна зміна стосується покупок в іноземних інтернет-магазинах та на онлайн-платформах: чинний безподатковий поріг для товарів до 150 євро пропонують скасувати. Натомість ПДВ за ставкою 20% нараховуватимуть під час онлайн-купівлі товару незалежно від його вартості. За задумом уряду, податок буде включений у ціну товару під час оформлення замовлення, тому покупцеві не доведеться окремо розраховуватися з митницею.


Обов’язок зі сплати ПДВ покладуть на маркетплейс. Якщо платформа є нерезидентом, вона має призначити в Україні посередника, відповідального за розрахунки з бюджетом.


Податковий законопроєкт №16051 вводить поняття дистанційного продажу, електронного інтерфейсу та його підприємства, визначає валютні курси для розрахунку податку й звільняє від ПДВ дистанційні продажі товарів для безпеки та оборони, зокрема енергетичного обладнання.


Також пільгу збережуть для некомерційних посилок «від фізособи до фізособи» вартістю до 45 євро. На покупки онлайн вона не поширюватиметься. Окремо пільговий режим діятиме для особистих речей у несупроводжуваному багажі вартістю до 150 євро.

На замітку! Алкоголь і тютюнові вироби під нові правила дистанційного продажу не підпадатимуть

Паралельно уряд подав до Ради доопрацьований митний законопроєкт №15460. Він визначає повноваження митників щодо відправлень до 150 євро, правила їх декларування, застосування валютних курсів і момент виникнення обов’язку сплати митних платежів.

Поки уряд рахує майбутні мільярди від онлайн-покупок, час перевірити власні показники перед звітним рубежем. Долучайтеся 18 вересня до вебінару «Закриваємо 9 місяців без помилок: дохід і облік ПДВ, Декларація у вересні та розподіл витрат – що перевірити бухгалтеру?»

Без ПДВ і податку на прибуток та ще й з компенсаціями: перевізникам готують нові правила


Перевізникам можуть прибрати ПДВ, але натомість додати нові правила обліку, компенсацій і контролю – нову модель пропонують запустити з 1 січня 2028 року.


Мінінфраструктури просуває два законопроєкти, які мають змінити правила пасажирських перевезень і підходи до їх фінансування.


За одним пропонує звільнити від ПДВ перевезення пасажирів автомобільним транспортом, крім таксі, та міським електротранспортом, якщо тарифи на них регулює держава або місцева влада. Державні та комунальні некомерційні підприємства, які забезпечують такі послуги, також хочуть віднести до неприбуткових організацій.


Другий проєкт змінює саму модель перевезень. Їх поділять на комерційні та суспільно важливі. Перші працюватимуть за вільними тарифами без компенсації, а другі – за спеціальним обов’язком із компенсацією, виключним правом або їх поєднанням. Умови закріплюватимуть у договорі про послуги або концесійному договорі. При цьому планують прописати правила розрахунку компенсацій, розподілу доходів і витрат, звітності, контролю, роздільного обліку та незалежного аудиту.


Окремо з’явиться уповноважене державне або комунальне підприємство, якому можуть передати організацію маршрутів, замовлення суспільно важливих перевезень, адміністрування коштів та автоматизованих систем, зокрема обліку оплати проїзду й електронного квитка.


Утім ключові рішення щодо тарифів, бюджетних програм і спеціальних обов’язків залишаться за компетентними органами.

Нові правила для галузі ще попереду, а документи та витрати за автоперевезеннями потребують уваги вже зараз. Допоможемо розібратися з ними на вебінарі 16 вересня «Нова форма ТТН-2026, авто на підприємстві: паливо, шини, облік та списання»

2

42

1

25

1

3

8

4072

2

12

4

134

2

13570

6

3415

4

12

5

2935

Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1

Законопроєкт №16013-1 пропонує посилити відповідальність за окремі порушення правил військового обліку, зокрема для службових осіб, дії яких призвели до незаконного взяття людини на військовий облік. Водночас запропонована норма не означає автоматичного штрафу для будь-якого кадровика за помилку у військовому обліку – необхідним є причинний зв’язок між порушенням і незаконним взяттям конкретної особи на облік. Окремо важливо встановити, чи має відповідальний за військовий облік працівник статус службової особи з огляду на його фактичні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські повноваження. Поки законопроєкт не ухвалений, роботодавцям варто перевірити організацію військового обліку, посадові інструкції відповідальних працівників та документальне підтвердження виконання всіх процедур

основне зображення для Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1
3

34

2

22

5

10492

4

27857

2

15

5

17

2

18

5

59

5

53

2

33