Прилетіло по бізнесу: як підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків

1. Неможливість виконання податкових обов’язків потрібно довести
2. Докази наслідків атаки потрібно фіксувати одразу
3. Заява має конкретизувати обов’язки, періоди та докази неможливості їх виконання
4. Рішення ДПС визначає наслідки та подальші дії платника
5. Визнання неможливості звільняє від відповідальності, але не скасовує податкові обов’язки
6. Втрата первинки через бойові дії має окремий механізм за пп. 69.28 ПКУ
7. Висновки

Уявімо звичайний ранок після нічної атаки. У підприємства більше немає офісу: вибиті вікна, знищені комп’ютери, сервер, бухгалтерський архів, частина товару. Або ще гірше – згоріла вся будівля, де працювали бухгалтерія та адміністрація, чи повністю знищено склад / цех де зберігали / виробляли продукцію для її подальшого постачання. Працівників розосередили, діяльність фактично зупинили, банківські операції не проводять. І тут виникає зовсім не теоретичне питання: що робити з податками, звітністю, реєстрацією податкових накладних та іншими обов’язками, строки яких ніхто не скасовував?

Для таких ситуацій у Податковому кодексі України (далі – ПКУ) є спеціальна норма – пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX. За цією нормою, якщо платник не має можливості своєчасно виконати податковий обов’язок, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності за його невиконання – але з обов’язковим виконанням такого обов’язку після відновлення можливості. Порядок підтвердження можливості або неможливості виконання податкових обов’язків затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225 (далі – Порядок №225). Він і визначає, коли слів «у нас був обстріл» достатньо, а коли ДПС скаже: доказів немає.

Неможливість виконання податкових обов’язків потрібно довести

Сам факт прильоту ще нічого не вирішує. Це головна річ, яку варто запам’ятати бухгалтеру.

Порядок №225 не працює за принципом: «було влучання – отже, податки можна не платити, звіти не подавати». Потрібен причинно-наслідковий зв’язок: саме через бойові дії підприємство об’єктивно втратило можливість виконати конкретний податковий обов’язок у конкретний період.

Причому не варто зводити проблему лише до знищених документів. Порядок №225 значно ширший.

Після обстрілу підприємство може втратити можливість працювати через знищення обладнання. Може бути фізично небезпечно потрапити до приміщення, де залишилися документи. Можуть бути знищені сервери або комп’ютери, без яких неможливо сформувати звітність. Можуть бути втрачені основні засоби чи товар, які забезпечували отримання доходу і сплату податків. Або підприємство може фактично залишитися без уповноважених працівників.

На замітку! Для юридичних осіб п. 1 розд. ІІ Порядку №225, зокрема, називає такі підстави: втрата, знищення або зіпсуття первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій; неможливість використати або вивезти документи та обладнання; перебування податкової адреси, виробничих потужностей тощо на території бойових дій, в оточенні, блокуванні або на тимчасово окупованій території; відсутність інших посадових осіб, уповноважених вести облік, нараховувати та сплачувати податки, якщо це пов’язано з військовою агресією, а також інші документально підтверджені обставини непереборної сили. Повний перелік підстав – у довіднику

Тому формула для бухгалтера приблизно така:

Наприклад, якщо ракета знищила сервер із бухгалтерською програмою, але резервна копія обліку є в хмарі, бухгалтер працює віддалено, банківські рахунки доступні, а звітність можна сформувати та подати, довести повну неможливість виконання податкових обов’язків буде складно.

І навпаки: якщо разом із приміщенням знищені комп’ютери, бухгалтерський архів, сервер, засоби зв’язку, а підприємство фізично не може відновити облік і здійснювати операції, ситуація зовсім інша.

Саме такий підхід послідовно підтверджує Верховний Суд (ВС): обставини мають бути реальними та об’єктивними, а не формальними, а платник повинен документально підтвердити їх вплив на можливість виконання податкових обов’язків (постанови ВС від 04.10.2023 у справі №160/19575/22, від 07.11.2024 у справі №520/5995/23).

Натомість посилання на гіпотетичні труднощі, загальні обставини або технічні збої без надання чітких доказів не є підставою для констатації неможливості виконання податкових обов’язків (постанова ВС від 28.02.2024 у справі 280/6527/22).

Докази наслідків атаки потрібно фіксувати одразу

Не чекайте, поки ДПС сама «побачить» прильот. Податкова система не знає автоматично, що бухгалтер підприємства залишився без сервера, архіву та приміщення.

Тут краще діяти не тоді, коли вже настав строк подання звітності, а одразу після події.

Перше завдання – зафіксувати сам факт атаки та її наслідки. Фото і відео пошкоджень, акти ДСНС, документи поліції, витяг із ЄРДР, документи місцевої влади, акти обстеження, документи страхової компанії, інформація про пошкоджене майно – усе це може стати частиною доказової бази. Наприклад, у справі №320/35825/23 (рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025) суд в якості доказів втрати первинних документів та іншого майна визнав, зокрема, документи, складені в межах кримінального провадження: протокол огляду місця події та протокол допиту свідка.

Друге – провести інвентаризацію (в обсязі, визначеному керівником підприємства згідно з абз. 7 п. 7 розд. I Положення №879) та внутрішню фіксацію втрат. Потрібно документально зафіксувати, що саме знищено, пошкоджено або стало недоступним: документи за які періоди, комп’ютери, сервери, інше обладнання, товар, основні засоби. В інвентаризаційних документах варто зазначити кількість і стан майна, його первісну (балансову) вартість, а щодо документів – їх види та періоди, за які вони складені.

Одночасно варто перевірити, чи є резервні копії даних, чи можна відновити бухгалтерський облік, чи може бухгалтер працювати дистанційно, чи зберігся доступ до банківських рахунків, Електронного кабінету та бухгалтерської програми. Якщо резервні копії є або частину обліку можна відновити, це також потрібно зафіксувати. Адже для ДПС важливо не лише те, що підприємство постраждало, а й наскільки конкретні наслідки атаки реально унеможливили виконання конкретного податкового обов’язку.

За результатами інвентаризації доцільно скласти протокол інвентаризаційної комісії, у якому окремо описати знищене, пошкоджене та недоступне майно й документи, а також зазначити, які саме наслідки це спричинило для роботи підприємства. Такий документ разом з актами ДСНС, поліції, фото- та відеофіксацією, документами щодо пошкодження приміщення та іншими доказами формуватиме цілісну картину наслідків атаки.

Якщо майно знищене повністю, його також потрібно включити до інвентаризаційних документів. У них зазначають найменування об’єкта, інвентарний номер, кількість, первісну (переоцінену) вартість, суму накопиченого зносу та залишкову вартість, а також описують характер пошкодження – наприклад, «повністю знищено внаслідок пожежі після влучання БпЛА, подальше використання неможливе».

Якщо фізично оглянути майно вже неможливо, це також варто окремо зазначити в документах і додати наявні докази: акт ДСНС, акт обстеження пошкодженої будівлі, фото- та відеофіксацію, документи поліції, висновок експерта або оцінювача тощо. За результатами інвентаризації комісія може зафіксувати, яке майно підлягає списанню та з яких причин.

Це важливо не лише для бухгалтерського обліку. Така інвентаризація допомагає показати ДПС реальний масштаб втрат і пояснити, чому знищення конкретного обладнання, товарів, документів чи інших активів фактично унеможливило виконання конкретних податкових обов’язків.

Третє – пов’язати втрату майна з податковими наслідками. Саме цей елемент часто випадає із заяв платників.

Заява має конкретизувати обов’язки, періоди та докази неможливості їх виконання

Платнику недостатньо просто повідомити ДПС, що виконати податковий обов’язок неможливо. Потрібно подати заяву довільної форми та підкріпити її документами й інформацією, які підтверджують конкретні обставини та їх вплив на виконання податкового обов’язку.

Заяву та документи можна подати в електронній формі через Електронний кабінет або в паперовій формі – за місцем податкової адреси, через сервісний центр чи поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку №225).

У заяві бажано не писати загальними словами. Потрібно чітко зазначити, які саме податкові обов’язки неможливо виконати та за які періоди. Судова практика неодноразово звертала на це увагу. Верховний Суд вказував на необхідність зазначити обґрунтування підстав, посилання на підтвердні документи, перелік додатків із їх реквізитами, конкретні податкові обов’язки та відповідні податкові періоди (постанова ВС від 23.07.2024 у справі №160/4688/23).

Тому замість «Через бойові дії підприємство не може виконувати податкові обов’язки», краще прописати:

Унаслідок влучання БпЛА 25.08.2026 знищено приміщення бухгалтерії, серверне обладнання та паперовий архів. У зв’язку з цим підприємство не має можливості сформувати та подати податкову звітність за серпень 2026 року, зареєструвати податкові накладні за операціями, здійсненими у зазначений період, та, відповідно, виконати обов’язок зі сплати визначених у звітності податкових зобов’язань.

Це вже не просто опис трагедії. Це доказова конструкція.

Так само недостатньо написати «через приліт знищено всі товари». Значно переконливіше:

Внаслідок ракетного удару повністю знищено товарні запаси підприємства, реалізація яких була основним джерелом надходження коштів від господарської діяльності. У зв’язку з втратою товару підприємство позбавлене можливості здійснювати його реалізацію та отримувати кошти для виконання податкових зобов’язань. Наявний залишок коштів на банківському рахунку є недостатнім для їх повного та своєчасного виконання, а за умови його використання на невідкладні витрати підприємства та відновлення господарської діяльності кошти для сплати податків [перерахувати, яких саме] можуть бути відсутні на момент настання строку їх сплати.

Саме конкретика робить заяву зрозумілою для контролюючого органу.

Документами на підтвердження можуть бути, зокрема, акт про надзвичайну подію, інвентаризаційні документи, протокол інвентаризаційної комісії, документи ДСНС, звернення до правоохоронних органів, документи про кримінальне провадження, акт незалежного оцінювання, страховий поліс та документи щодо страхового випадку (див. роз’яснення ГУ ДПС у м. Києві). Причому ДПС наголошує: рішення приймають не за одним документом, а за результатами комплексного розгляду всіх поданих доказів.

Тобто бухгалтеру не варто шукати якийсь один «чарівний папірець». Найкраще працює доказова картина, у якій документи доповнюють один одного.

Наприклад: акт ДСНС підтверджує пожежу після влучання; витяг із ЄРДР підтверджує кримінальне провадження; інвентаризаційний опис показує, яке майно знищене; внутрішній акт підприємства фіксує втрату комп’ютерної техніки та документів; банківські виписки показують відсутність операцій; накази підтверджують зупинення роботи; документи про пошкодження приміщення показують, чому до нього неможливо потрапити.

Разом це вже значно сильніша позиція, ніж один лист із фразою «підприємство постраждало від обстрілу».

Рішення ДПС визначає наслідки та подальші дії платника

Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів із дня, наступного за днем отримання документів (п. 1 розд. ІІІ Порядку №225).

У кожному випадку рішення приймають індивідуально. Податковий орган аналізує характер діяльності платника, конкретні обставини, причинно-наслідковий зв’язок між наслідками війни та неможливістю виконання податкових обов’язків, а також усі надані документи.

Якщо доказів недостатньо, ДПС може направити попереднє рішення із пропозицією подати конкретні додаткові документи. На їх подання платнику дано 10 календарних днів із дня, наступного за днем отримання попереднього рішення. Додаткові документи контролюючий орган розглядає також упродовж 20 днів.

І тут є важлива практична деталь: попереднє рішення – це не відмова. Це можливість дозібрати докази.

Тому якщо після прильоту підприємство подало заяву, але не додало, наприклад, акт ДСНС або документи про знищене обладнання, отримання попереднього рішення – це сигнал не сперечатися одразу з ДПС, а швидко посилити доказову базу.

Водночас свіжа судова практика показує: навіть якщо платник не подав додаткові документи, це не означає, що ДПС може взагалі не оцінювати вже надані докази. У постанові від 07.04.2026 (справа №200/5824/25) Верховний Суд звертав увагу на обов’язок контролюючого органу належно оцінити подані матеріали та прийняти мотивоване рішення, а не обмежуватися формальним посиланням на відсутність окремого документа.

Визнання неможливості звільняє від відповідальності, але не скасовує податкові обов’язки

Ключовий документ – рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання податкового обов’язку.

Якщо таке рішення прийнято, до платника не застосовують відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання відповідних податкових обов’язків. Але це не означає, що податок чи звітність зникають назавжди. Обов’язок потрібно буде виконати після відновлення можливості.

Тобто це не «податкова амністія». Це радше законний режим: «зараз фізично не можу – виконую, коли зможу».

Після відновлення можливості платник має повідомити про це контролюючий орган не пізніше 60 календарних днів із першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості. Податкові обов’язки, граничний строк виконання яких припав на період неможливості, також потрібно виконати у встановлений ПКУ строк після відновлення можливості.

Тому бухгалтеру варто фіксувати не тільки дату прильоту, а й дату відновлення можливості працювати.

Наприклад, офіс знищено 20 серпня. Нове приміщення підприємство отримало 15 жовтня, відновило бухгалтерський облік 20 жовтня, а доступ до всіх систем отримало 25 жовтня. Саме такі обставини можуть мати значення для визначення моменту, з якого підприємство фактично знову могло виконувати свої податкові обов’язки.

Втрата первинки через бойові дії має окремий механізм за пп. 69.28 ПКУ

Якщо внаслідок обстрілу знищено бухгалтерський архів, втрачено первинні документи або їх неможливо безпечно вивезти з території бойових дій чи тимчасово окупованої території, бухгалтеру варто перевірити не один, а два механізми податкового захисту.

Перший – Порядок №225. Він дає змогу підтвердити неможливість своєчасного виконання конкретних податкових обов’язків і, за умови визнання такої неможливості, уникнути відповідальності за їх несвоєчасне виконання.

Другий – спеціальна норма пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Вона стосується саме ситуацій, коли платник через бойові дії або окупацію втратив первинні документи чи не може безпечно їх вивезти та пред’явити під час перевірки. Це вже інший механізм і він має інші наслідки.

За пп. 69.28 ПКУ платник подає окреме повідомлення про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів. У ньому зазначають обставини втрати або неможливості вивезення, відповідні податкові періоди та загальний перелік утрачених документів, а за можливості – їх реквізити.

Навіщо це робити? За умови дотримання вимог пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ дані податкової звітності за зазначені в повідомленні періоди не можуть бути поставлені під сумнів лише через те, що платник не має первинних документів. Крім того, діють спеціальні правила щодо перевірок. Зокрема, платники, які подали таке повідомлення, не підлягають перевірці щодо зазначених у ньому періодів, про що неодноразово нагадують і податківці (див. роз’яснення ДПС в Одеській обл., ГУ ДПС у Житомирській обл., ГУ ДПС у Запорізькій обл.).

Тому знищений після прильоту архів – це не лише підстава подумати про заяву за Порядком №225. Якщо виконуються умови пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, бухгалтеру варто окремо скористатися й механізмом повідомлення про втрату або неможливість вивезення первинних документів.

Щоб швидко зорієнтуватися, які кроки має зробити бухгалтер після знищення підприємства або його майна, зібрали практичний алгоритм в Інфографіці 1.

Інфографіка 1

А Інфографіка 2 допоможе швидко перевірити себе: у ній – три помилки, через які платник ризикує не довести ДПС неможливість виконання податкових обов’язків.

Інфографіка 2

Висновки

1. Приліт сам по собі не звільняє від податкової відповідальності. Потрібно довести причинний зв’язок між атакою, її наслідками та неможливістю виконати конкретний податковий обов’язок.
2. Документи вирішують більше, ніж пояснення. Документальне підтвердження від ДСНС, поліції, з ЄРДР, інвентаризаційні документи, докази знищення обладнання, архіву та майна мають складати єдину доказову картину. Саме цього в багатьох спорах із ДПС платникам і не вистачає.
3. Порядок №225 і пп. 69.28 ПКУ – не одне й те саме. Перший механізм захищає від відповідальності за неможливість своєчасно виконати податкові обов’язки, другий дає спеціальні правила, коли через бойові дії втрачено або неможливо пред’явити первинні документи. Після серйозного пошкодження бізнесу бухгалтеру варто перевірити обидва механізми.

Шаблони та зразки документів:

Заява про неможливість своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і/або подання звітності (для ТОВ)

Заява про неможливість своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і/або подання звітності (у ФОП)

Заява про неможливість подання податкової звітності

Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів

Повідомлення про знищення первинних документів внаслідок ракетної атаки

Повідомлення про втрату первинних документів

Списання матеріальних цінностей, знищених внаслідок ракетної атаки: зразок акта

Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов’язаннями (обов’язками)

Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб’єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов’язаннями (обов’язками) для списання безнадійного податкового боргу

Читайте більше:

Як довести форс-мажор для уникнення відповідальності за невиконання податкових обов’язків

Послаблення щодо штрафів у воєнний період та період, за який можуть перевіряти

Втрата первинних документів: алгоритм дій, строки повідомлення ДПС і відновлення

Втрати майна через війну: перевірки, документи, облік

Списання цінностей, знищених під час ракетної атаки: дата інвентаризації чи сертифіката від ТПП

Підприємство знищене ракетою: перші кроки після обстрілу

Знищення майна через пряме влучання: як оформити втрати правильно

Знищено (пошкоджено) майно, техніку, автомобілі, документацію: оформлення та облік

Підприємство зруйноване або пошкоджене через обстріл: як оформити працівників

Знищено склад через ракетний удар: ПДВ на знищені товари, відновлення документів і зміна юрадреси

Як списати знищені через бойові дії основні засоби та підтвердити право на звільнення від ПДВ

Документи знищено внаслідок ракетного обстрілу: коли діють положення пп. 69.28 ПКУ

Облік витрат на відновлення майна після ракетних ударів: витрати чи капінвестиції

Інвентаризація: як організувати та провести

Нещасний випадок через обстріл: кого роботодавець має повідомити протягом доби

Компенсація бізнесу за знищене чи пошкоджене майно під час війни: інструкція та умови отримання у 2026 році

Довідники у поміч:

Підстави неможливості виконання платником податкових обов’язків

Документи для підтвердження неможливості юрособою виконувати податкові обов’язки

Документи для підтвердження неможливості фізособою, ФОП виконувати податкові обов’язки

Випадки проведення обов’язкової інвентаризації активів та зобов’язань

Документи для проведення інвентаризації активів і зобов’язань