5 прав на роботі, які допоможуть батькам поєднати роботу та виховання дітей

Трудове законодавство передбачає низку гарантій для працівників, які виховують дітей або мають інші сімейні обов’язки. Йдеться, зокрема, про перерви для годування дитини, додаткові відпустки, обмеження щодо нічних і надурочних робіт та відряджень, а також особливий захист під час працевлаштування і звільнення

1

10

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Поєднання професійних обов'язків та виховання дітей – це щоденний виклик для мільйонів українців. Українське трудове законодавство передбачає низку важливих пільг, гарантій та обмежень, які покликані захистити права працівників із сімейними обов'язками. Розбираємося, на що саме мають право батьки на робочому місці згідно з Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та профільними законами.


1. Перерви для годування дитини (до 1,5 року)


Згідно зі статтею 183 КЗпП, жінки, які мають дітей віком до півтора року, окрім звичайної перерви на відпочинок і харчування, отримують додаткові перерви для годування.


Перерви надаються:


  1. не рідше ніж кожні 3 години;
  2. тривалістю не менше 30 хвилин кожна (або не менше 1 години, якщо йдеться про двох і більше грудних дітей).


Оплата: ці перерви обов'язково включаються до робочого часу та оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП).


Графік: час їх надання узгоджується з профспілкою та роботодавцем із урахуванням побажань матері.


2. Додаткові відпустки на дітей


Працюючі батьки мають право на додаткові оплачувані відпустки для догляду за дітьми (регулюється статтями 182, 182-1, 77-3 КЗпП та Законом України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»):


  1. 10 днів на рік (або до 17 днів за наявності кількох підстав) надається одному з батьків, який виховує двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю, а також одиноким матерям чи батькам;
  2. 56 днів (або 70 днів у разі усиновлення кількох дітей) – оплачувана відпустка одному з усиновлювачів одразу після усиновлення дитини;
  3. 14 днів – відпустка при народженні дитини, яку може отримати батько новонародженого, а також дідусь, бабуся чи інший повнолітній дорослий, якщо вони фактично доглядають за дитиною, яку виховує одинока мати.


3. Обмеження нічних, надурочних робіт і відряджень


Законодавство чітко обмежує залучення працівників із маленькими дітьми до складних умов праці:


  1. Повністю заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та відряджати вагітних жінок і матерів, які виховують дітей віком до 3 років.
  2. Жінок (або відповідних батьків), які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, можна залучати до надурочних робіт або відряджень лише за їхньою згодою.


4. Захист при прийнятті на роботу та під час працевлаштування


Стаття 184 КЗпП встановлює жорсткі заборони для роботодавців:


  1. Заборонено відмовляти у прийнятті на роботу або знижувати заробітну плату жінкам через їхню вагітність чи наявність дітей віком до 3 років (а для одиноких матерів – за наявності дитини до 14 років або дитини з інвалідністю).
  2. Якщо роботодавець відмовляє у працевлаштуванні, він зобов'язаний надати письмове пояснення причин. Таку відмову працівник має повне право оскаржити в суді.


5. Захист від звільнення з ініціативи роботодавця


Одна з найважливіших гарантій закріплена у частині третій статті 184 КЗпП:


Роботодавець не має права звільнити з власної ініціативи:


  1. вагітних жінок; жінок із дітьми віком до 3 років (у певних випадках – до 6 років);
  2. одиноких матерів чи батьків, які виховують дітей до 14 років або дитину з інвалідністю.

Єдиний виняток – повна ліквідація підприємства, установи чи організації, але і в цьому випадку роботодавець зобов'язаний здійснити обов'язкове працевлаштування працівника.

Також гарантії діють при закінченні строкового трудового договору: у такому разі підприємство зобов'язане працевлаштувати особу, зберігши за нею середню зарплату на період пошуку нової роботи (але не більше ніж на 3 місяці).


На кого поширюються ці пільги?


Важливо зазначити, що відповідно до статті 186-1 КЗпП, усі перелічені вище соціальні гарантії, пільги, обмеження та права поширюються не лише на матерів, а й на інших осіб, які беруть на себе сімейні обов'язки:


  1. Батьків, які виховують дітей без матері (наприклад, якщо мама тривалий час перебуває на лікуванні).
  2. Опікунів та піклувальників.
  3. Прийомних батьків або батьків-вихователів.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Відпустки при народженні дитини: хто може отримати та за яких умов

Як скласти штатний розпис для сумісників із погодинною оплатою праці

Студенти-практиканти на підприємстві 2026: вимоги, документи, податки, ризики

Новий Трудовий кодекс України 2026: що зміниться для роботодавців і працівників

Чи має розлучена жінка право на відпустку як одинока мама та які потрібні документи

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

10

1

3

1

5

5

12370

2

561

1

7

1

10

Оновлено
Стаття
Податкова та фінзвітність
09.09.2026

Продаж землі або припинення оренди протягом року: як уточнити декларацію з плати за землю

Якщо підприємство протягом року продає земельну ділянку або в нього припиняється право оренди землі державної чи комунальної власності, сума плати за землю, задекларована на початку року, вже не відповідає фактичному періоду володіння або користування ділянкою. У такому разі необхідно перерахувати земельний податок або орендну плату та подати уточнюючу декларацію. На практиці запитання виникають уже на етапі визначення дати, з якої слід припинити нарахування, як розрахувати плату за неповний місяць, в який строк подати уточнюючу декларацію та як правильно показати зменшення раніше задекларованого зобов’язання. У статті розглянемо порядок подання уточнюючої декларації окремо для двох ситуацій – продажу власної земельної ділянки та припинення оренди землі державної або комунальної власності

основне зображення для Продаж землі або припинення оренди протягом року: як уточнити декларацію з плати за землю
6

5123

5

3029

1

6

1

5

1

5

1

17

1

6

1

7

1

5

1

14

3

25

2

19

4

276