Залік у ЗЕД: ВС визначив, які докази підтверджують припинення зобов’язання у строк

Верховний Суд зазначив, що сама заява або акт про зарахування зустрічних однорідних вимог не є безумовною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення строків розрахунків. Необхідно підтвердити реальність і однорідність вимог, їх зв’язок із конкретними ЗЕД-операціями, належне відображення заліку в бухгалтерському обліку та припинення зобов’язання саме у встановлений строк

2

9

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


За результатами опрацювання правового підходу Верховного Суду (далі – ВС) щодо застосування інституту зарахування зустрічних однорідних вимог у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлено, що сам по собі факт оформлення документа про зарахування зустрічних однорідних вимог не є безумовною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків.


Під час перевірки мають бути досліджені всі обставини виникнення та припинення відповідної заборгованості, зокрема:


  1. реальність зустрічних вимог;
  2. їх однорідність;
  3. настання строку виконання;
  4. зв’язок заліку з конкретними зовнішньоекономічними операціями, митними деклараціями, сумами та строками.

Саме по собі оформлення заяви або акта про зарахування не є достатнім доказом припинення відповідного зовнішньоекономічного зобов’язання без дослідження всього комплексу первинних документів та бухгалтерського обліку.

ВС сформував підхід, згідно з яким у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у встановлений строк, підстави для притягнення резидента до відповідальності за ненадходження валютної виручки відсутні, за умови встановлення таких обставин на підставі належних доказів.


У постановах 2025 – 2026 років, ВС застосовує наведений підхід також до правовідносин, що регулюються Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473).


Водночас законодавство не виключає можливості припинення цивільно-правових зобов’язань способами, передбаченими в цивільному законодавстві, що підтверджується сформованою практикою ВС.


При цьому, залік не може визнаватися належним підтвердженням завершення розрахунків, якщо:


  1. відсутня зустрічність вимог;
  2. вимоги не є однорідними за правовою природою та матеріальним змістом;
  3. вимоги підлягають виконанню у різних валютах і документи не підтверджують їх належного приведення до єдиної валюти;
  4. не підтверджено факт виникнення зустрічної заборгованості первинними документами;
  5. відсутнє належне відображення операції в бухгалтерському обліку;
  6. за даними обліку платника після нібито проведеного заліку продовжує обліковуватися дебіторська або кредиторська заборгованість за відповідним зовнішньоекономічним контрактом;
  7. неможливо встановити, які саме митні декларації, інвойси, суми та строки закриті відповідним заліком;
  8. залік проведено після спливу граничного строку розрахунків;
  9. документи про залік мають формальний характер і не підтверджують фактичного припинення саме того зобов’язання, за яким встановлено порушення.


Зазначена позиція викладена у постановах ВС, зокрема від 20.01.2026 у справі №320/8245/23 та від 18.03.2026 у справі №320/9656/23.


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Імпорт без ввезення товару в Україну під час війни: граничні строки розрахунків

Граничні строки розрахунків за експортом та імпортом у 2026 році: що потрібно знати

НБУ збільшив до 150 днів строки розрахунків за експортом окремої аграрної продукції

Україна виходитиме із зони вільної торгівлі СНД: у Раді зареєстрували законопроєкт №0388

9 пропозицій для пришвидшення експорту: ФРУ закликала оптимізувати митні та прикордонні процедури

Катерина Чучаліна

Експерт

Катерина Чучаліна

Податковий експерт, адвокат, консультант у спорах з держорганами

✨ Новинка! Унікальний сервіс – АІ-Консультант для бухгалтера! Ознайомтесь із його можливостями вже зараз за посиланням
Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

9

3

10

3

6

2

7

2

12

2

8

5

12379

2

562

1

11

1

12

Оновлено
Стаття
Податкова та фінзвітність
09.09.2026

Продаж землі або припинення оренди протягом року: як уточнити декларацію з плати за землю

Якщо підприємство протягом року продає земельну ділянку або в нього припиняється право оренди землі державної чи комунальної власності, сума плати за землю, задекларована на початку року, вже не відповідає фактичному періоду володіння або користування ділянкою. У такому разі необхідно перерахувати земельний податок або орендну плату та подати уточнюючу декларацію. На практиці запитання виникають уже на етапі визначення дати, з якої слід припинити нарахування, як розрахувати плату за неповний місяць, в який строк подати уточнюючу декларацію та як правильно показати зменшення раніше задекларованого зобов’язання. У статті розглянемо порядок подання уточнюючої декларації окремо для двох ситуацій – продажу власної земельної ділянки та припинення оренди землі державної або комунальної власності

основне зображення для Продаж землі або припинення оренди протягом року: як уточнити декларацію з плати за землю
6

5126

5

3048

1

7

1

6

1

6

1

23

1

7

1

8

1

6

1

15