Акт повернення майна може породжувати цивільно-правові наслідки, навіть якщо реєстрацію скасовано

Верховний Суд поставив крапку у важливому питанні щодо правової природи так званого «акта повернення майна». Суд визнав, що такий документ може бути не лише первинним бухгалтерським документом, а й повноцінним двостороннім правочином, який створює юридичні наслідки для власності. Це означає, що навіть після анулювання реєстраційних дій сам акт залишається чинним та здатним повторно порушувати права власника

5

8


Так званий «акт повернення майна» за своєю суттю є актом приймання-передачі. Залежно від обставин такий документ може одночасно бути первинним бухгалтерським документом і двостороннім правочином, який породжує цивільно-правові наслідки.


Тому під час визначення його правової природи судам необхідно досліджувати зміст акта, волевиявлення сторін та фактичні наслідки його виконання.


Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.10.2025 у справі №910/18257/23.


У цій справі АТ «ДПЗКУ» оскаржувало акт повернення майна, на підставі якого майно цілісного майнового комплексу вибуло з державної власності, було зареєстроване за ДП «Хлібна база № 89», а згодом – відчужене фізичній особі за договором купівлі-продажу.


Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, вважаючи, що право власності позивача не порушено, оскільки реєстрацію за ним уже відновлено, а незаконні дії реєстратора анульовано в адміністративному порядку.

Верховний Суд не погодився з такими висновками. Він зазначив, що спірний акт фактично був двостороннім правочином, який спричинив юридичні наслідки – зміну власника та подальший продаж майна. Тому адміністративне анулювання реєстраційних дій не усуває ризику повторного порушення, адже сам акт і пов’язані з ним правочини формально залишаються чинними

Суд підкреслив, що Міністерство юстиції України лише контролює законність реєстраційних процедур і не вирішує спору щодо права власності. За відсутності інших ефективних засобів захисту належним способом є саме оскарження правочину – подання ресцисорного позову щодо акта повернення майна як правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.


Джерело: Верховний Суд


Читайте більше:


Огляд судової практики у господарській юрисдикції за жовтень

ВС: 10-денний строк на оскарження дій виконавця рахується в календарних днях

Господарські суди мають розглядати спір про відчуження частки в ТОВ без згоди другого з подружжя: висновок КГС ВС

Об’єкти незавершеного будівництва та право власності: позиція ВС

ВС визначив ефективний спосіб захисту прав на земельну ділянку, об’єднану з іншими


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
5

8

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Коментарі
0/700

Коментарів поки немає

Почніть розмову…

1

7

5

57

4

12

5

32

5

122

5

23

7

406

5

32

4

19

5

53

5

20

2

482

7

908

5

73

2

42

5

69

3

30

6

1487

5

859