При оскарженні рішень, дій або бездіяльності державного виконавця застосовується десятиденний строк у календарних днях, визначений Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК), а не строк у робочих днях, передбачений Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404). Відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку та недоведення поважних причин його пропуску є підставою для залишення скарги без розгляду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі від 01.10.2025 у справі №497/2150/24.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК).
У контексті оцінки доводів касаційної скарги КЦС ВС звернув увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону №1404 рішення та дії державного виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Водночас положення п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК встановлюють строк 10 днів у календарному обчисленні.
КЦС ВС підкреслив, що за правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18, норми Закону №1404 мають загальний характер, тоді як положення процесуальних кодексів є спеціальними.
Джерело: Судова влада України
Коментарів поки немає
Почніть розмову…