Хто є платником ПДВ: основні категорії

Платником ПДВ може бути не лише класичний бізнес, який продає товари чи послуги на внутрішньому ринку, а й широкий спектр осіб, визначених Податковим кодексом України. Стаття 180 ПКУ фактично формує універсальне коло суб’єктів, які можуть підпадати під ПДВ-зобов’язання залежно від виду діяльності. Важливо, що статус платника може виникати як добровільно, так і в обов’язковому порядку. Окремі категорії осіб стають платниками ПДВ через специфіку операцій або правового режиму майна. При цьому закон встановлює і чіткі винятки, коли норми ПДВ не застосовуються

2

7


Для цілей оподаткування платником ПДВ є:


1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);


2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;


3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України, а також:


  1. особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
  2. особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та / або всупереч умовам чи цілям її надання, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.


4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;


5) особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.


Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;


6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;


7) особа, яка уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


8) особа – інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;


9) особа, визначена у пп. «д» пп. 14.1.139 ПКУ (п. 180.1 ПКУ).


Винятки із правила


Положення ст. 180 ПКУ не поширюються на осіб-нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги (п. 180.4 ПКУ).


Джерело: ДПС


Читайте більше:


Облік розрахунків по ПДВ: бухгалтерські проведення

Податкова накладна 2026: правила заповнення

ПДВ для ФОП з 2027 року: вимога МВФ, позиція Мінфіну та спротив бізнесу

Мільйон під контролем: коли виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ

Заява 1-ПДВ: покрокове заповнення для обов’язкової та добровільної реєстрації+ зразки

Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

7

3

2

4

95

2

800

4

77

3

16

2

53

3

1046

3

21

2

144

5

2194

7

796

3

64

3

92

Переліміт у бронюванні: 10 днів на приведення ліміту до норми з 2 червня 2026 року

Питання дотримання лімітів бронювання військовозобов’язаних виходить на рівень прямої відповідальності роботодавця і стає одним із ключових елементів кадрового контролю на критично важливих підприємствах. Постановою №1608 було закріплено обов’язок керівників не допускати перевищення встановлених квот бронювання та постійно моніторити чисельність заброньованих працівників. Подальші зміни, внесені постановою №692, деталізували механізм реагування у випадку перевищення лімітів. Зокрема, встановлено обов’язок у визначений строк ініціювати анулювання «зайвих» бронювань через електронні сервіси. Таким чином, контроль за квотами бронювання переходить у площину обов’язкових управлінських дій з чіткими строками та наслідками

основне зображення для Переліміт у бронюванні:  10 днів на приведення ліміту до норми з 2 червня 2026 року
5

3029

3

201

3

21

3

70

3

71

6

120