
ВЛ
Експерт
Віра ЛиснякПровідний експерт з питань ПДВ із понад 20-річним досвідом у сфері оподаткування та спеціаліст зі складних практичних податкових питань
Як правильно розрахувати ліміт 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ? Розбираємо, які операції включати до розрахунку за останні 12 календарних місяців, які не враховувати, як визначати обсяг при переході зі спрощеної системи на загальну, коли подавати заяву № 1-ПДВ та які наслідки несвоєчасної реєстрації

Питання обов’язкової реєстрації платником ПДВ юридичних осіб та ФОПів залишається одним із найбільш ризикових на практиці, адже навіть незначна помилка у визначенні обсягу операцій або моменту його перевищення може призвести до суттєвих фінансових наслідків. Особливо складність полягає в тому, що розрахунок ведеться за «ковзним» 12-місячним періодом, а до обсягу включаються не лише оподатковувані, а, на думку податківців, і звільнені від ПДВ операції. У результаті суб’єкти господарювання часто або запізнюються з реєстрацією, або взагалі не ідентифікують обов’язок її здійснити.
У цій статті системно розглянемо, коли саме виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ, як правильно визначити обсяг операцій та яких помилок слід уникати, щоб не наразитися на донарахування і штрафи.
Згідно з п. 181.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа – підприємець) зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума оподатковуваних операцій із постачання товарів (послуг) за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Важливо! Це правило не поширюється на платників єдиного податку першої-другої групи та платників єдиного податку третьої групи, які вибрали ставку ЄП у розмірі 5%
Тобто, поки суб’єкт господарювання (юридична особа або ФОП) перебуває на спрощеній системі, яка не передбачає сплату ПДВ, він не підлягає ПДВ-реєстрації (незалежно від обсягів оподатковуваних постачань за останні 12 місяців).
Наразі на законодавчому рівні обговорюється питання запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації з 2027 року для платників ЄП (зокрема, ФОПів) за умови досягнення ними певного обсягу операцій за рік (згідно з останніми новинами це 4 млн грн). Докладно про такі законодавчі ініціативи читайте у статтях:
Як передбачено п. 181.1 ПКУ, при розрахунку граничної межі (1 млн грн) враховуються оподатковувані операції із постачання товарів та послуг. Нагадаємо, визначення таких операцій наведено в пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ. Тобто це операції з продажу товарів (продукції, основних фондів, інших матеріальних активів), із надання послуг (у т. ч. послуг з оренди) тощо.
Причому податківці вважають, що при розрахунку граничної суми слід також враховувати операції, які звільняються від оподаткування. Відповідне роз’яснення ДПС розміщене в категорії 101.02 ЗІР:
До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
З таким підходом податківців можна сперечатися. Адже п. 181.1 ПКУ говорить саме про оподатковувані постачання (тобто ті, які підлягають оподаткуванню). До речі, Верховний суд також не погоджується із податківцями. Так, у постанові ВС від 27.10.2023 у справі №520/19175/2020 зазначено, що звільнені від ПДВ операції не повинні включатися в розрахунок обсягу операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Але, як бачимо, податківці з цим не погоджуються.
Отже, на думку ДПС при визначенні граничної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ слід враховувати операції, які:
1) підлягають обкладенню ПДВ:
2) звільнені від обкладення ПДВ. Такі операції визначені в ст. 197 ПКУ та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Утім, стосовно звільнених операцій є певні винятки, які прямо прописані в нормах ПКУ. Так, не беруть участі в обчисленні 1 млн грн для цілей ПДВ-реєстрації операції з надання благодійної допомоги громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ (пп. 69.12 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Ця норма діє протягом періоду воєнного стану.
Чи потрібно реєструватися платником ПДВ, якщо суб’єкт господарювання здійснює тільки звільнені від оподаткування операції?
Формально потрібно. Адже, як було зазначено вище, податківці вважаються, що операції, звільнені від оподаткування включаються в розрахунок мільйонного обсягу оподатковуваних операцій.
Але відповідальності за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) в такого платника не буде. Адже відповідальність полягає в тому, що ДПС під час перевірки має нарахувати податкові зобов’язання за операціями з постачання товарів/послуг. А оскільки суб’єкт господарювання здійснює тільки пільгові операції, то сума ПДВ-зобов’язань дорівнює нулю. Тобто бази для нарахування штрафу теж немає.
Які ще операції враховуються при визначенні граничного обсягу для обов’язкової ПДВ-реєстрації?
До граничного обсягу операцій включаються, зокрема:
Що стосується експедиторів, то вони в загальний обсяг включають:
Туроператори і турагенти враховують в загальний обсяг тільки свою винагороду. Адже відповідно до ст. 207 ПКУ для таких суб’єктів базою оподаткування є тільки їхня винагорода. Відповідне роз’яснення ДПС надане в категорії 101.19 ЗІР.
При обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується:
Наприклад, якщо підприємство за останні 12 місяців отримало 800 000 грн від реалізації продукції та безоплатно передало на 300 000 грн товарів на потреби ЗСУ, то до розрахунку включається лише сума реалізації – 800 000 грн.
Чи потрібно враховувати операції у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?
Операції із повернення товарів або передоплати віднімаються з обсягів операцій і зменшують загальний обсяг постачань.
Тобто, якщо протягом останніх 12 календарних місяців постачальник повернув покупцям раніше отриману від них передоплату або покупці повернули йому раніше поставлені ним товари, то обсяги таких повернень віднімаються від загального обсягу оподатковуваних постачань за вказаний період.
Відповідне роз’яснення ДПС надане в категорії 101.02 ЗІР.
Обсяг операцій із постачання товарів та послуг визначається за принципом так званого «ковзного періоду». Тобто, для визначення 1 млн грн беруть постачання не за календарний рік, а за останні 12 календарних місяців.
Це означає, що кожного місяця необхідно аналізувати суму операцій за поточний місяць і попередні 11 місяців. При цьому період є рухомим і кожного місяця зміщується на один місяць уперед.
Наприклад, у квітні 2026 року аналізується період травень 2025 року – квітень 2026 року. У травні 2026 року аналізується період червень 2025 – травень 2026 і так далі. Як тільки в будь-якому такому 12-місячному періоді обсяг оподатковуваних операцій перевищить 1 млн грн, із наступного місяця у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Таким чином, перевищення граничного обсягу може відбутися в будь-якому місяці року. З огляду на це суб’єктам господарювання доцільно забезпечити постійний контроль за обсягом операцій із постачання товарів та послуг.
Зверніть увагу: при визначенні граничної суми (1 млн грн) слід враховувати правило «першої події» – або отримання коштів, або відвантаження товару (надання послуг), залежно від того, що відбулося раніше
Наприклад, якщо підприємство отримало аванс у березні, а відвантаження відбулося у квітні, така операція включається до обсягу березня.
За який період треба рахувати обсяг операцій у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну?
У разі переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування обсяг операцій із постачання товарів та послуг слід рахувати за попередні 12 місяців, враховуючи період перебування на спрощеній системі.
Адже виключення щодо реєстрації платником ПДВ стосується тільки платників єдиного податку першої-третьої групи. Тому, як тільки суб’єкт господарювання переходить на загальну систему оподаткування, він повинен, виконувати норми п. 181.1 ПКУ, а саме розрахувати обсяг операцій із постачання товарів або послуг за попередні 12 місяців у цілях визначення періоду, з якого йому слід зареєструватися платником ПДВ.
І якщо такий обсяг перевищує 1 млн грн, то вже у місяці, в якому відбувся перехід на загальну систему виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Ця норма стосується як юридичних осіб, так і ФОПів.
Наприклад, ФОП до 31.03.2026 року був платником єдиного податку другої групи, а з 01.04.2026 року перейшов на загальну систему оподаткування. Обсяг доходу за період квітень 2025 – березень 2026 перевищив 1 млн грн. Отже, вже у квітні 2026 року у ФОПа виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Заяву для реєстрації платником ПДВ слід подати не пізніше 10-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому обсяг оподатковуваних операцій перевищив 1 млн грн. Якщо останній день подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку подання вважається наступний за ним робочий день (п. 183.2, 183.6 ПКУ).
Наприклад, якщо граничний обсяг операцій перевищено у квітні 2026 року, то заяву слід подати не пізніше 10 травня.
Заява подається в електронній формі засобами електронного зв’язку за формою № 1-ПДВ (електронний ідентифікатор – J/F 1310111), яка є додатком 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).
Приклади заповнення заяви наведені у статті: «Заява 1-ПДВ: покрокове заповнення для обов’язкової та добровільної реєстрації+ зразки».
У який строк має подати заяву суб’єкт господарювання, який переходить із третьої групи платників ЄП за ставкою 5% на загальну систему оподаткування?
Заява подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему (п. 183.4 ПКУ). Наприклад, якщо суб’єкт господарювання перейшов на загальну систему із 1 квітня, то заяву слід подати не пізніше 10 квітня.
Чи необхідно разом із заявою подавати документи, які підтверджують досягнення граничного обсягу операцій?
Так, потрібно.
Відповідно до п. 3.8 розд. ІІІ Положення №1130 для підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам щодо обов’язкової реєстрації, особа має подати документи, що підтверджують такі відомості.
До таких документів належать будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які засвідчують факт здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (накладні, акти виконаних робіт, касові чеки тощо).
Відповідно до роз’яснення ДПС у ЗІР, категорія 101.02, особа, яка надсилає реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1- технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.
Тобто, такі документи у від сканованому вигляді слід завантажити до документа довільного формату (ідентифікатор – J/F1360102).
Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою № 1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу в паперовій формі або в електронній формі через Електронний кабінет (через меню «Листування з ДПС»).
Суб’єкт господарювання вважатиметься платником ПДВ із дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про його реєстрацію. Податковий орган зобов’язаний унести його до цього Реєстру протягом 3 робочих днів із дня отримання заяви.
Відразу зазначимо, що штрафу за несвоєчасне подання заяви немає.
Суб’єкт господарювання, який повинен зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку і не подав у встановлений строк заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податкових зобов’язань, причому без права на податковий кредит і бюджетне відшкодування (п. 183.10 ПКУ).
Обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань виникає з дня, що настає за останнім днем подання заяви. Наприклад, якщо обсяг постачання продукції (послуг) за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн у березні 2026 року, заяву слід подати не пізніше 10 квітня. Якщо суб’єкт не подасть заяву у цей строк, то йому доведеться сплатити ПДВ з усіх постачань, які воно здійснить із 11 квітня і до дати фактичного подання заяви. Причому без виникнення права на податковий кредит. Тобто податок фактично перетворюється на податок з обороту.
Крім того, суб’єкту господарювання доведеться сплатити штраф у розмірі 10% визначеної суми податкових зобов’язань (п. 123.1 ПКУ). Проте є ризик, що податківці можуть нарахувати штраф і в розмірі 25% (як за умисне порушення на підставі п. 123.2 ПКУ).
Важливо! Самостійно розраховувати і сплачувати суму податкових зобов’язань і штрафу суб’єкт господарювання не повинен. Це зробить ДПС при проведенні документальної перевірки (п. 54.3 ПКУ)
Чи буде застосований штраф за неподання декларацій і нереєстрацію податкової накладної за період, коли суб’єкт господарювання повинен був зареєструватися платником ПДВ і не зробив цього?
Ні, не буде. Адже відповідно до п. 9 розд. I Порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 16.01.2016 №21, право на подання декларацій мають тільки платники ПДВ.
Те саме стосується і відповідальності за нереєстрацію ПН, оскільки право на складання та реєстрацію ПН надано виключно особам, зареєстрованим платниками ПДВ (п. 201.8 ПКУ).
Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.27).
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ)
Читайте більше:
Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення
Заява 1-ПДВ: покрокове заповнення для обов’язкової та добровільної реєстрації+ зразки
ПДВ: ставки, строки сплати, адміністрування та відшкодування
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Мінікурс на тему:
ПДВ-помилки: як виправити у бухобліку та звітності без штрафів
Чи обов'язково треба письмово брати заяви з працівників для складання графіку відпусток? Чи це можна в усній формі зробити? В нас просто 14 осіб працюють. Всі раніше усно підійшли, сказали, й ми затвердили графік

Працівника у травні 2026 року переводили із сумісництва на основне місце роботи через прийняття-звільнення. При звільненні з сумісництва ми йому компенсували соц.відпустку як батькові 2-х дітей до 15 років за 2026 рік. Зараз такий працівник звільняється 30.11.2026р. Чи потрібно вдруге за рік компенсувати соц. відпустку на дітей, тепер вже за основним місцем роботи?

Юрособа на загальній системі, платник ПДВ, здає в оренду 5 автомобілів і причепів ФОПу на єдиному податку. Чи можна акт наданих послуг по оренді виписувати раз на рік 31 груднем (на суму орендної плати за весь рік)? Якщо підприємство квартальний платник податку на прибуток і в договорі прописати, суму орендної плати за квартал, то можна робити один акт раз на квартал?

З 20:00 21 листопада 2026 року до 12:00 22 листопада 2026 року державне підприємство «Національні інформаційні системи» буде проводити планові технічні роботи з оновлення програмного забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян

Суд визнав власницю собаки винною у порушенні правил утримання тварин після того, як під час вигулу без намордника собака заподіяла шкоду здоров’ю малолітньої дитини. За рішенням суду жінці призначили штраф із конфіскацією тварини, а апеляційну скаргу залишили без задоволення

Мінекономіки затвердило методичні рекомендації щодо врахування біорізноманіття під час стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації. Вони допоможуть громадам виявляти вразливі природні території, оцінювати ризики забудови та інфраструктурних проєктів, розглядати альтернативи й передбачати заходи для збереження екосистем

Внутрішньо переміщені особи можуть безоплатно отримати правничі консультації, допомогу зі складенням заяв і скарг, а також, за наявності права на вторинну правничу допомогу, – підготовку документів для суду та представництво інтересів. Зокрема, юристи допомагають із питаннями відновлення документів, соціальних виплат і оформлення спадщини на майно, розташоване на тимчасово окупованій території

Споживачі мають право безоплатно отримувати інформацію про складові тарифів, власні нарахування, обсяги споживання та розрахунок заборгованості за комунальні послуги. Окремі вимоги встановлено щодо розкриття інвестиційних програм постачальників і звітності управителів багатоквартирних будинків: останні мають звітувати про виконані роботи щонайменше раз на квартал, а на звернення співвласника – надати відповідний звіт протягом 10 днів

Пенсіонери, які виїжджають з України на постійне місце проживання за кордон, можуть за своєю заявою отримати призначену пенсію за шість місяців наперед. Подальший порядок пенсійного забезпечення залежить від країни переїзду: у частині держав українську пенсію продовжує виплачувати ПФУ, в інших пенсійне забезпечення здійснює країна проживання відповідно до міжнародного договору

ДПС у своїй консультації пояснила, за яких умов постачальник товарів (у зверненні – кар’єрного піску) визначає дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за правилами п. 187.7 ПКУ – на дату зарахування коштів на рахунок, а не за «першою подією» (п. 187.1 ПКУ)

На підприємстві працює працівник, якого було мобілізовано до ЗСУ. Під час проходження служби він отримав УБД, тепер працівник звернувся з проханням здійснювати йому грошові виплати. Чи зобов’язане підприємство виплачувати кошти працівнику, який перебуває на військовій службі та має статус УБД?

Із 5 грудня 2026 року підприємства без укриття або безпечного простору можуть втратити право працювати під час «жовтої» повітряної тривоги. Водночас Мінекономіки запропонувало відтермінувати ці вимоги для бізнесу, який уже розпочав облаштування укриття або будує його за проєктом. За даними дослідження «Економічної правди», у Києві 15% закладів не мають укриття в радіусі 300 метрів, а з урахуванням можливої нестачі місць ця частка може зрости до 36%. Розповідаємо, які умови роботи бізнесу під час «жовтої» тривоги пропонують змінити та хто зможе отримати відстрочку

Запровадження ПДВ для ФОП може бути відтерміноване до завершення війни, однак остаточне рішення залежатиме від її тривалості та домовленостей із МВФ. Голова податкового комітету Данило Гетманцев заявив, що зробить усе можливе, аби не запроваджувати нові правила під час воєнного стану, але визнав, що питання залишається гострим для міжнародних партнерів. Водночас у межах програми з МВФ передбачено скасування звільнення від ПДВ для підприємців на спрощеній системі та підвищення порогу реєстрації. Розбираємося, які строки обговорюють, яким може бути ліміт обороту та що відомо про бронювання ФОП

Роботодавець може відмовити у наданні відпустки, якщо вона надається за угодою сторін, або ж працівникам об'єктів критичної інфраструктури під час воєнного стану. Однак, відмовити в обов'язкових відпустках, що надаються за графіком або передбачені законом, він не може

Мінфін оприлюднив наказу про внесення змін до нормативно-правових актів із бухгалтерського обліку, зокрема до Інструкції про застосування Плану рахунків. Враховано право узуфрукта та інші речові права на державне й комунальне майно, уточнено коло юросіб, на які поширюються правила, та вилучено згадки про казенні підприємства

Шпалери для робочого столу бухгалтера на грудень 2026 року – безкоштовні заставки з календарем, важливими датами, нормою робочого часу та строками реєстрації ПН і РК в ЄРПН. Обирайте один із чотирьох варіантів і завантажуйте безкоштовно

Деякі постачальники надають видаткові накладні без печатки (хоча мають печатку), або без підпису зі своєї сторони, або і без печатки і без підпису. 1. Чи достатньо буде в таких випадках печатка та підпис про отримання лише з нашого боку? 2. Хто має право підписувати видаткову накладну під час отримання товару: продавець чи директор підприємства? За умови, що товар приймає продавець. 3. Чи обов'язково ставити печатку на отриманих накладних?

Діти та молодь віком 18–23 роки, які повернулися в Україну після депортації, примусового переміщення або з тимчасово окупованих територій, мають право на одноразову допомогу в розмірі 50 000 грн. Щоб отримати виплату ще до кінця 2026 року, заяву потрібно подати не пізніше 11 грудня включно

Податковий кодекс не передбачає окремих послаблень для платників, які перебувають у процесі припинення. Ліквідаційна комісія або ліквідатор зобов’язані розрахувати податкові зобов’язання, сплатити їх і подати звітність до затвердження ліквідаційного балансу. Пояснюємо, які штрафи загрожують підприємству за порушення строків звітування та сплати податків під час ліквідації
