
- В яких випадках виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ
- Які операції враховувати для визначення обов’язку ПДВ-реєстрації
- Які операції не враховуються при обчисленні граничної суми
- За який період необхідно рахувати обсяг операцій із постачання товарів або послуг
- Подання заяви у разі обов’язкової ПДВ-реєстрації
- Які наслідки несвоєчасної ПДВ-реєстрації
- Висновки
В яких випадках виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ
Згідно з п. 181.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа – підприємець) зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума оподатковуваних операцій із постачання товарів (послуг) за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Важливо! Це правило не поширюється на платників єдиного податку першої-другої групи та платників єдиного податку третьої групи, які вибрали ставку ЄП у розмірі 5%
Тобто, поки суб’єкт господарювання (юридична особа або ФОП) перебуває на спрощеній системі, яка не передбачає сплату ПДВ, він не підлягає ПДВ-реєстрації (незалежно від обсягів оподатковуваних постачань за останні 12 місяців).
Наразі на законодавчому рівні обговорюється питання запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації з 2027 року для платників ЄП (зокрема, ФОПів) за умови досягнення ними певного обсягу операцій за рік (згідно з останніми новинами це 4 млн грн). Докладно про такі законодавчі ініціативи читайте у статтях:
- ПДВ для ФОП з 2027 року: вимога МВФ, позиція Мінфіну та спротив бізнесу.
- Чи введуть ПДВ для ФОП з доходом 4 млн: позиція Мінфіну та останні новини.
Які операції враховувати для визначення обов’язку ПДВ-реєстрації
Як передбачено п. 181.1 ПКУ, при розрахунку граничної межі (1 млн грн) враховуються оподатковувані операції із постачання товарів та послуг. Нагадаємо, визначення таких операцій наведено в пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ. Тобто це операції з продажу товарів (продукції, основних фондів, інших матеріальних активів), із надання послуг (у т. ч. послуг з оренди) тощо.
Причому податківці вважають, що при розрахунку граничної суми слід також враховувати операції, які звільняються від оподаткування. Відповідне роз’яснення ДПС розміщене в категорії 101.02 ЗІР:
До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
З таким підходом податківців можна сперечатися. Адже п. 181.1 ПКУ говорить саме про оподатковувані постачання (тобто ті, які підлягають оподаткуванню). До речі, Верховний суд також не погоджується із податківцями. Так, у постанові ВС від 27.10.2023 у справі №520/19175/2020 зазначено, що звільнені від ПДВ операції не повинні включатися в розрахунок обсягу операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Але, як бачимо, податківці з цим не погоджуються.
Отже, на думку ДПС при визначенні граничної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ слід враховувати операції, які:
1) підлягають обкладенню ПДВ:
- за основною ставкою – 20%;
- ставкою 14% – постачання деяких видів сільгосппродукції, які визначені пп. «г» п. 193.1 ПКУ;
- ставкою 7% – постачання лікарських засобів, медичних виробів та інших операцій, визначених у пп. «в» п. 193.1 ПКУ);
- ставкою 0% – експортні та інші операції, зазначені в п. 195.1 ПКУ;
2) звільнені від обкладення ПДВ. Такі операції визначені в ст. 197 ПКУ та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Утім, стосовно звільнених операцій є певні винятки, які прямо прописані в нормах ПКУ. Так, не беруть участі в обчисленні 1 млн грн для цілей ПДВ-реєстрації операції з надання благодійної допомоги громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ (пп. 69.12 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Ця норма діє протягом періоду воєнного стану.
Чи потрібно реєструватися платником ПДВ, якщо суб’єкт господарювання здійснює тільки звільнені від оподаткування операції?
Формально потрібно. Адже, як було зазначено вище, податківці вважаються, що операції, звільнені від оподаткування включаються в розрахунок мільйонного обсягу оподатковуваних операцій.
Але відповідальності за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) в такого платника не буде. Адже відповідальність полягає в тому, що ДПС під час перевірки має нарахувати податкові зобов’язання за операціями з постачання товарів/послуг. А оскільки суб’єкт господарювання здійснює тільки пільгові операції, то сума ПДВ-зобов’язань дорівнює нулю. Тобто бази для нарахування штрафу теж немає.
Які ще операції враховуються при визначенні граничного обсягу для обов’язкової ПДВ-реєстрації?
До граничного обсягу операцій включаються, зокрема:
- безоплатні передачі товарів та послуг. Такі операції вважаються постачанням, тому мають враховуватися у загальному обсягу. При цьому безоплатні передачі враховують в загальному обсягу виходячи із мінімальної бази оподаткування (покупні товари/послуги) – за вартістю їх придбання, товари/послуги власного виробництва – за звичайною ціною, необоротні активи – за балансовою (залишковою) вартістю за даними бухобліку на початок місяця продажу. Відповідне роз’яснення ДПС надане в ЗІР, категорія 101.02;
- посередницькі операції. Посередники включають в обсяг постачання увесь обсяг посередницької операції, тобто і транзитні суми, і власну винагороду. Адже передачі товарів/послуг за посередницькими договорами є постачанням (пп. «е» пп. 14.1.191 ПКУ, п. 189.4 ПКУ);
- ліквідація необоротних активів за самостійним рішенням платника. Такі операції вважаються постачанням відповідно до пп. «д» пп. 14.1.191 ПКУ та п. 189.9 ПКУ. Але якщо така операція здійснюється без згоди платника, то за належного документального оформлення операція не враховуються в загальному обсягу оподатковуваних операцій
Що стосується експедиторів, то вони в загальний обсяг включають:
- свою винагороду від надання замовникам-резидентам транспортно-експедиторських послуг. Якщо послуги надаються нерезидентам, то експедиторські послуги не є об’єктом оподаткування, а отже не включаються в загальний обсяг (пп. «ж» п. 186.3 ПКУ);
- вартість послуг з перевезення, якщо перевізник резидент – платник ПДВ. Якщо перевізник неплатник ПДВ, то послуги із перевезення у експедитора не оподатковуються і відповідно не включаються в загальний обсяг операцій (Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена Наказом ДПС від 06.07.2012 №610).
Туроператори і турагенти враховують в загальний обсяг тільки свою винагороду. Адже відповідно до ст. 207 ПКУ для таких суб’єктів базою оподаткування є тільки їхня винагорода. Відповідне роз’яснення ДПС надане в категорії 101.19 ЗІР.
Які операції не враховуються при обчисленні граничної суми
При обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується:
- операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Перелік таких операцій наведений у ст. 196 ПКУ;
- постачання послуг нерезидентам, якщо місце постачання розташоване за межами України. Місце постачання послуг визначається відповідно до ст. 186 ПКУ. Наприклад, не включається в розрахунок ІТ-послуги, надані нерезидентам;
- операції з отримання послуг від нерезидента, незалежно від місця їх постачання;
- операції з імпорту товарів;
- безоплатна передача товарів/послуг ЗСУ, військовим формуванням, державним/комунальним закладам охорони здоров’я та іншим одержувачам, наведеним у п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Адже такі операції взагалі не вважаються постачанням;
- доходи, які отримані не від операцій із постачання товарів або послуг (безповоротна фінансова допомога, внески до статутного капіталу, дивіденди та відсотки, пасивні доходи, передача майна у схов, концесію, лізинг (крім фінансового) тощо).
Наприклад, якщо підприємство за останні 12 місяців отримало 800 000 грн від реалізації продукції та безоплатно передало на 300 000 грн товарів на потреби ЗСУ, то до розрахунку включається лише сума реалізації – 800 000 грн.
Чи потрібно враховувати операції у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?
Операції із повернення товарів або передоплати віднімаються з обсягів операцій і зменшують загальний обсяг постачань.
Тобто, якщо протягом останніх 12 календарних місяців постачальник повернув покупцям раніше отриману від них передоплату або покупці повернули йому раніше поставлені ним товари, то обсяги таких повернень віднімаються від загального обсягу оподатковуваних постачань за вказаний період.
Відповідне роз’яснення ДПС надане в категорії 101.02 ЗІР.
За який період необхідно рахувати обсяг операцій із постачання товарів або послуг
Обсяг операцій із постачання товарів та послуг визначається за принципом так званого «ковзного періоду». Тобто, для визначення 1 млн грн беруть постачання не за календарний рік, а за останні 12 календарних місяців.
Це означає, що кожного місяця необхідно аналізувати суму операцій за поточний місяць і попередні 11 місяців. При цьому період є рухомим і кожного місяця зміщується на один місяць уперед.
Наприклад, у квітні 2026 року аналізується період травень 2025 року – квітень 2026 року. У травні 2026 року аналізується період червень 2025 – травень 2026 і так далі. Як тільки в будь-якому такому 12-місячному періоді обсяг оподатковуваних операцій перевищить 1 млн грн, із наступного місяця у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Таким чином, перевищення граничного обсягу може відбутися в будь-якому місяці року. З огляду на це суб’єктам господарювання доцільно забезпечити постійний контроль за обсягом операцій із постачання товарів та послуг.
Зверніть увагу: при визначенні граничної суми (1 млн грн) слід враховувати правило «першої події» – або отримання коштів, або відвантаження товару (надання послуг), залежно від того, що відбулося раніше
Наприклад, якщо підприємство отримало аванс у березні, а відвантаження відбулося у квітні, така операція включається до обсягу березня.
За який період треба рахувати обсяг операцій у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну?
У разі переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування обсяг операцій із постачання товарів та послуг слід рахувати за попередні 12 місяців, враховуючи період перебування на спрощеній системі.
Адже виключення щодо реєстрації платником ПДВ стосується тільки платників єдиного податку першої-третьої групи. Тому, як тільки суб’єкт господарювання переходить на загальну систему оподаткування, він повинен, виконувати норми п. 181.1 ПКУ, а саме розрахувати обсяг операцій із постачання товарів або послуг за попередні 12 місяців у цілях визначення періоду, з якого йому слід зареєструватися платником ПДВ.
І якщо такий обсяг перевищує 1 млн грн, то вже у місяці, в якому відбувся перехід на загальну систему виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Ця норма стосується як юридичних осіб, так і ФОПів.
Наприклад, ФОП до 31.03.2026 року був платником єдиного податку другої групи, а з 01.04.2026 року перейшов на загальну систему оподаткування. Обсяг доходу за період квітень 2025 – березень 2026 перевищив 1 млн грн. Отже, вже у квітні 2026 року у ФОПа виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Подання заяви у разі обов’язкової ПДВ-реєстрації
Заяву для реєстрації платником ПДВ слід подати не пізніше 10-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому обсяг оподатковуваних операцій перевищив 1 млн грн. Якщо останній день подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку подання вважається наступний за ним робочий день (п. 183.2, 183.6 ПКУ).
Наприклад, якщо граничний обсяг операцій перевищено у квітні 2026 року, то заяву слід подати не пізніше 10 травня.
Заява подається в електронній формі засобами електронного зв’язку за формою № 1-ПДВ (електронний ідентифікатор – J/F 1310111), яка є додатком 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).
Приклади заповнення заяви наведені у статті: «Заява 1-ПДВ: покрокове заповнення для обов’язкової та добровільної реєстрації+ зразки».
У який строк має подати заяву суб’єкт господарювання, який переходить із третьої групи платників ЄП за ставкою 5% на загальну систему оподаткування?
Заява подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему (п. 183.4 ПКУ). Наприклад, якщо суб’єкт господарювання перейшов на загальну систему із 1 квітня, то заяву слід подати не пізніше 10 квітня.
Чи необхідно разом із заявою подавати документи, які підтверджують досягнення граничного обсягу операцій?
Так, потрібно.
Відповідно до п. 3.8 розд. ІІІ Положення №1130 для підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам щодо обов’язкової реєстрації, особа має подати документи, що підтверджують такі відомості.
До таких документів належать будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які засвідчують факт здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (накладні, акти виконаних робіт, касові чеки тощо).
Відповідно до роз’яснення ДПС у ЗІР, категорія 101.02, особа, яка надсилає реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1- технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.
Тобто, такі документи у від сканованому вигляді слід завантажити до документа довільного формату (ідентифікатор – J/F1360102).
Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою № 1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу в паперовій формі або в електронній формі через Електронний кабінет (через меню «Листування з ДПС»).
Суб’єкт господарювання вважатиметься платником ПДВ із дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про його реєстрацію. Податковий орган зобов’язаний унести його до цього Реєстру протягом 3 робочих днів із дня отримання заяви.
Які наслідки несвоєчасної ПДВ-реєстрації
Відразу зазначимо, що штрафу за несвоєчасне подання заяви немає.
Суб’єкт господарювання, який повинен зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку і не подав у встановлений строк заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податкових зобов’язань, причому без права на податковий кредит і бюджетне відшкодування (п. 183.10 ПКУ).
Обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань виникає з дня, що настає за останнім днем подання заяви. Наприклад, якщо обсяг постачання продукції (послуг) за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн у березні 2026 року, заяву слід подати не пізніше 10 квітня. Якщо суб’єкт не подасть заяву у цей строк, то йому доведеться сплатити ПДВ з усіх постачань, які воно здійснить із 11 квітня і до дати фактичного подання заяви. Причому без виникнення права на податковий кредит. Тобто податок фактично перетворюється на податок з обороту.
Крім того, суб’єкту господарювання доведеться сплатити штраф у розмірі 10% визначеної суми податкових зобов’язань (п. 123.1 ПКУ). Проте є ризик, що податківці можуть нарахувати штраф і в розмірі 25% (як за умисне порушення на підставі п. 123.2 ПКУ).
Важливо! Самостійно розраховувати і сплачувати суму податкових зобов’язань і штрафу суб’єкт господарювання не повинен. Це зробить ДПС при проведенні документальної перевірки (п. 54.3 ПКУ)
Чи буде застосований штраф за неподання декларацій і нереєстрацію податкової накладної за період, коли суб’єкт господарювання повинен був зареєструватися платником ПДВ і не зробив цього?
Ні, не буде. Адже відповідно до п. 9 розд. I Порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 16.01.2016 №21, право на подання декларацій мають тільки платники ПДВ.
Те саме стосується і відповідальності за нереєстрацію ПН, оскільки право на складання та реєстрацію ПН надано виключно особам, зареєстрованим платниками ПДВ (п. 201.8 ПКУ).
Такої ж думки дотримуються і податківці (див. ЗІР, категорія 101.27).
Висновки
- Обов’язок реєстрації платником ПДВ виникає в разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій у 1 млн грн, який визначається за принципом «ковзного» 12-місячного періоду, що потребує постійного моніторингу господарської діяльності.
- До розрахунку граничного обсягу включаються операції з постачання товарів і послуг, причому на практиці контролюючі органи враховують не лише оподатковувані, а й звільнені від ПДВ операції.
- Визначення обсягу здійснюється за правилом «першої події» та накопичувально, що зумовлює необхідність правильного відображення авансів, відвантажень і повернень у податковому обліку.
- Несвоєчасна реєстрація не тягне штрафу за неподання заяви, однак призводить до обов’язку нарахування та сплати ПДВ без права на податковий кредит, що фактично збільшує податкове навантаження та може супроводжуватися штрафними санкціями за результатами перевірки.
Віра ЛИСНЯК, консультант з питань оподаткування та бухгалтерського обліку
Шаблони та зразки документів:
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ)
Читайте більше:
Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення
Заява 1-ПДВ: покрокове заповнення для обов’язкової та добровільної реєстрації+ зразки
ПДВ: ставки, строки сплати, адміністрування та відшкодування
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Мінікурс на тему:
ПДВ-помилки: як виправити у бухобліку та звітності без штрафів




















