
Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 18.03.2026 у справі №331/6717/25 вказав на таке:
У справі, що переглядалася, державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні подання.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, зазначивши, що ухвала суду про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
ВС не погодився з апеляційним судом і зробив такі правові висновки.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
ВС виснував, що особливістю судового рішення щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, з поданням про ухвалення якого звернувся державний виконавець, є те, що воно ухвалюється на стадії виконання судових рішень про стягнення з боржника заборгованості і оскаржити його одночасно з рішенням суду неможливо.
У зв’язку з цим ухвала суду, як про задоволення, так і про відмову в задоволенні подання державного чи приватного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон може бути оскаржена в апеляційному порядку.
З огляду на вказане, ВС скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Джерело: Судова влада України
Читайте більше:
Нереальність операцій: теорія і практика
Суддя ВП ВС пояснив, як вирішують земельні конфлікти
ВС роз’яснив підходи до визначення юрисдикції у корпоративних спорах
Чи можна відхилити пропозицію через «не той» документ: постанова ВС
Чи можна продати свою частку у спільній частковій власності без згоди співвласників




















