Продовження строків через Viber: ВС пояснив, коли не можна

Суд став на бік замовника, який відмовився від договору через зрив строків виконання робіт. Верховний Суд підтвердив: аванс підлягає поверненню, а повідомлення через месенджери не замінюють передбачену договором форму комунікації

1

6


Як повідомляє «Судово-юридична газета», у грудні 2024 року між сторонами (позивачем та відповідачем) виник спір у зв’язку з виконанням договору від 20.01.2022, за умовами якого підрядник зобов’язався поставити обладнання та виконати роботи з монтажу холодильної техніки на об’єкті замовника, а замовник прийняти та оплатити відповідні роботи і обладнання.


Договором передбачено:


  1. попередня оплата 30 000,00 Євро;
  2. другий платіж 22 960,71 Євро після повідомлення про готовність до відвантаження;
  3. третій платіж 8 999,63 Євро після погодження дати монтажу;
  4. остаточний розрахунок 2 824,66 Євро після підписання акта виконаних робіт.


Замовник здійснив попередню оплату у розмірі 30 000,00 Євро, після чого, за його твердженням, підрядник не виконав своїх зобов’язань у встановлений договором строк, який сплив 20.05.2022 та не повідомив належним чином про готовність до поставки обладнання. Підрядник посилався на:


  1. повідомлення від 14.04.2022 через месенджер Viber;
  2. повторне повідомлення від 06.08.2022, направлене електронною поштою.


Замовник звернувся до суду з вимогами про:


  1. розірвання договору;
  2. стягнення сплаченого авансу, пені та процентів річних, вважаючи отримані кошти авансом, що підлягає поверненню у разі невиконання зобов’язання.


Водночас підрядник заперечував проти таких вимог та подав зустрічний позов, посилаючись на те, що належним чином повідомив замовника про готовність до відвантаження обладнання, однак останній не здійснив другий платіж, передбачений договором.


Суд першої інстанції частково задовольнив первісний позов, розірвав договір підряду та стягнув з підрядника на користь замовника суму авансу у розмірі 30 000,00 Євро та пеню у розмірі 50 000,00 грн. У задоволенні інших вимог, зокрема щодо стягнення процентів річних, відмовлено.


Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції по суті спору, зазначивши, що замовник мав право відмовитися від договору підряду у зв’язку з невиконанням робіт у встановлений строк. Разом із тим змінено рішення в частині розподілу судового збору, який стягнуто у дохід держави.



У касаційній скарзі заявник (підрядник) зазначав, що суди вийшли за межі позовних вимог, а також що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.


Верховний Суд (далі ВС) у постанові від 18.03.2026 у справі №490/11593/24 виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір підряду, за яким замовник здійснив попередню оплату, однак підрядник не виконав роботи у погоджений строк. За таких обставин замовник відповідно до частини другої статті 849 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) має право відмовитися від договору підряду.


Договір підряду може бути розірваний у результаті односторонньої відмови замовника, наслідком чого є припинення зобов’язань сторін відповідно до частини другої статті 653 ЦК України.

ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з підрядника суми авансу, оскільки аванс є попередньою оплатою, яка не має забезпечувальної функції та підлягає поверненню у разі невиконання зобов’язання незалежно від причин, що узгоджується з практикою ВС

Доводи підрядника щодо належного повідомлення замовника про готовність до виконання договору не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому обґрунтовано відхилені судами.

Посилання на повідомлення у месенджері Viber не відповідають пункту 14.6 договору, яким передбачено письмову форму повідомлень, зокрема електронною поштою, тому такі повідомлення є неналежними доказами

ВС дійшов висновку, що висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з усталеною практикою ВС у подібних правовідносинах. Підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.


Джерело: «Судово-юридична газета»


Читайте більше:


Виклик до ТЦК через месенджер: чи застосують штраф

Чи може не співвласник очолювати ОСББ: роз’яснення суду

ВС: звільнення за станом здоров’я без медвисновку є незаконним

Повернення авансу без заперечень: правові наслідки за позицією ВС

ВС підтвердив незаконність передачі комунальних мереж без конкурсної процедури

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

6

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

8

981

3

2

1

4

1

3

10

2009

1

10

1

4

1

5

1

7

1

6

2

10

Стаття
ПДВ
09.04.2026

Мільйон під контролем: коли виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ

Питання обов’язкової реєстрації платником ПДВ юридичних осіб та ФОПів залишається одним із найбільш ризикових на практиці, адже навіть незначна помилка у визначенні обсягу операцій або моменту його перевищення може призвести до суттєвих фінансових наслідків. Особливо складність полягає в тому, що розрахунок ведеться за «ковзним» 12-місячним періодом, а до обсягу включаються не лише оподатковувані, а, на думку податківців, і звільнені від ПДВ операції. У результаті суб’єкти господарювання часто або запізнюються з реєстрацією, або взагалі не ідентифікують обов’язок її здійснити. У цій статті системно розглянемо, коли саме виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ, як правильно визначити обсяг операцій та яких помилок слід уникати, щоб не наразитися на донарахування і штрафи

основне зображення для Мільйон під контролем: коли виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ
3

73

1

5

1

5

1

9

1

6

1

6

1

4

1

5