Як повідомляє «Судово-юридична газета», у грудні 2024 року між сторонами (позивачем та відповідачем) виник спір у зв’язку з виконанням договору від 20.01.2022, за умовами якого підрядник зобов’язався поставити обладнання та виконати роботи з монтажу холодильної техніки на об’єкті замовника, а замовник – прийняти та оплатити відповідні роботи і обладнання.
Договором передбачено:
- попередня оплата 30 000,00 Євро;
- другий платіж – 22 960,71 Євро після повідомлення про готовність до відвантаження;
- третій платіж – 8 999,63 Євро після погодження дати монтажу;
- остаточний розрахунок – 2 824,66 Євро після підписання акта виконаних робіт.
Замовник здійснив попередню оплату у розмірі 30 000,00 Євро, після чого, за його твердженням, підрядник не виконав своїх зобов’язань у встановлений договором строк, який сплив 20.05.2022 та не повідомив належним чином про готовність до поставки обладнання. Підрядник посилався на:
- повідомлення від 14.04.2022 через месенджер Viber;
- повторне повідомлення від 06.08.2022, направлене електронною поштою.
Замовник звернувся до суду з вимогами про:
- розірвання договору;
- стягнення сплаченого авансу, пені та процентів річних, вважаючи отримані кошти авансом, що підлягає поверненню у разі невиконання зобов’язання.
Водночас підрядник заперечував проти таких вимог та подав зустрічний позов, посилаючись на те, що належним чином повідомив замовника про готовність до відвантаження обладнання, однак останній не здійснив другий платіж, передбачений договором.
Суд першої інстанції частково задовольнив первісний позов, розірвав договір підряду та стягнув з підрядника на користь замовника суму авансу у розмірі 30 000,00 Євро та пеню у розмірі 50 000,00 грн. У задоволенні інших вимог, зокрема щодо стягнення процентів річних, відмовлено.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції по суті спору, зазначивши, що замовник мав право відмовитися від договору підряду у зв’язку з невиконанням робіт у встановлений строк. Разом із тим змінено рішення в частині розподілу судового збору, який стягнуто у дохід держави.
У касаційній скарзі заявник (підрядник) зазначав, що суди вийшли за межі позовних вимог, а також що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.
Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 18.03.2026 у справі №490/11593/24 виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір підряду, за яким замовник здійснив попередню оплату, однак підрядник не виконав роботи у погоджений строк. За таких обставин замовник відповідно до частини другої статті 849 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) має право відмовитися від договору підряду.
Договір підряду може бути розірваний у результаті односторонньої відмови замовника, наслідком чого є припинення зобов’язань сторін відповідно до частини другої статті 653 ЦК України.
Доводи підрядника щодо належного повідомлення замовника про готовність до виконання договору не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому обґрунтовано відхилені судами.
ВС дійшов висновку, що висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з усталеною практикою ВС у подібних правовідносинах. Підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.
Джерело: «Судово-юридична газета»
Читайте більше:
Виклик до ТЦК через месенджер: чи застосують штраф
Чи може не співвласник очолювати ОСББ: роз’яснення суду
ВС: звільнення за станом здоров’я без медвисновку є незаконним
Повернення авансу без заперечень: правові наслідки за позицією ВС
ВС підтвердив незаконність передачі комунальних мереж без конкурсної процедури
