- Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
- Добровільна реєстрація платником ПДВ
- Платник єдиного податку неплатник ПДВ переходить на загальну систему із сплатою ПДВ
- Перереєстрація платника ПДВ
- Відповідальність за неподання заяви
- Висновки
Форма цієї заяви наведена у Додатку 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення №1130).
Заява за ф. №1-ПДВ подається в електронному вигляді (п. 183.7 ПКУ). Електронний код форми J/F1310111.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Найпоширеніша ситуація, коли виникає необхідність подати заяву за ф. №1-ПДВ, це перевищення ліміту для обов’язкової реєстрації платником ПДВ в розмірі 1 млн грн за останні 12 місяців
Відповідно до п. 181.1 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.
Отже, для визначення обов’язковості реєстрації платником ПДВ потрібно аналізувати обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців (не календарний рік!). Тобто цей період є рухомим (динамічним) і кожного місяця зміщується на один місяць уперед. Тож для обов’язкової реєстрації платником ПДВ з квітня 2026 року слід взяти дані про операції за квітень 2025 року по березень 2026 року.
Порада. Рекомендуємо контролювати обсяг операцій щомісяця, щоб не пропустити момент перевищення ліміту, адже період розрахунку є рухомим.
Які ж операції слід враховувати до 1 млн грн ліміту?
Згідно із розділом V ПКУ до оподатковуваних ПДВ-операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за:
- основною ставкою (20%),
- ставками 7% і 14%,
- нульовою ставкою,
- звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, та підр. 2 розд. ХХ ПКУ),
- операції з безоплатної передачі, дарування, оскільки відповідно до 14.1.191 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.
Це підтверджують податківці в ЗІР ДПС кат. 101.02:
ПоказатиСховати
Відповідь
Коротка:
Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Повна:
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Тому, якщо у підприємства є операції, які не є об’єктом ПДВ (ст. 196 ПКУ), то такі операції виключаєте із розрахунку розміру 1 млн грн ПДВ-ліміту. Більше про такі операції у роз’ясненні ДПС:
ПоказатиСховати
Нижче наведено узагальнений перелік груп операцій, які не є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України.
Операції з цінними паперами та корпоративними правами
Не оподатковуються операції з емісії, розміщення, обігу, продажу та погашення цінних паперів, а також операції з корпоративними правами, за винятком операцій з продажу бланків чеків, карток та нумізматичних монет.
Передача майна у схов, концесію, лізинг (крім фінансового)
Не підлягають оподаткуванню операції з передачею та поверненням майна зі зберігання, концесії або оренди (крім фінансового лізингу), а також окремі операції, пов'язані із заставою та іпотекою.
Страхова та перестрахова діяльність
Не є об’єктом ПДВ послуги страхування, перестрахування, співстрахування, а також послуги страхових агентів і брокерів.
Операції з валютними цінностями та лотереями
Не оподатковуються операції обігу валютних цінностей, лотерейних білетів, фішок, ставок в азартних іграх та виплат виграшів.
Операції з борговими зобов’язаннями та фінансовими послугами
Не є об’єктом оподаткування:
- відступлення права вимоги;
- торгівля борговими зобов’язаннями;
- операції з фінансовими кредитами, депозитами, інкасацією, платежами, управління коштами;
- операції з електронними грошима та цифровими грошима НБУ.
Виплати заробітних плат, пенсій, дивідендів
Не оподатковуються грошові виплати, включаючи зарплати, пенсії, стипендії, субсидії, дивіденди та роялті.
Реорганізація юридичних осіб
Злиття, поділ, приєднання та інші форми реорганізації не є об’єктом ПДВ.
Послуги позашкільної освіти
Не підлягають ПДВ послуги позашкільних навчальних закладів.
Окремі банківські та фінансові послуги
Операції в межах управління фондами банківського управління, фондами фінансування будівництва та ін.
Оплата третейського збору
Не є об’єктом ПДВ витрати, пов’язані з вирішенням спорів третейським судом.
Операції у сфері морських міжнародних перевезень
Не оподатковуються окремі послуги морських агентів на користь нерезидентів.
Оренда державних та комунальних майнових комплексів
Орендна плата та концесійні платежі за певних умов не є об’єктом ПДВ.
Ввезення товарів невеликої вартості
Не оподатковується митне ввезення товарів вартістю до 150 євро (у різних митних режимах та форматах надходження).
Переміщення товарів фізичними особами в ручній поклажі
Не підлягають ПДВ товари певної вартості та ваги, що переміщуються громадянами через кордон у ручній поклажі або багажі.
Конверсія радіочастотного ресурсу України
Операції з конверсії радіочастот не є об’єктом оподаткування.
Передача державного майна
Не оподатковуються операції передачі майна, що перейшло у власність держави у встановленому законом порядку, у тому числі безоплатна передача для потреб державних установ або дитячих закладів.
З повним та детальним переліком операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, можна ознайомитися у статті 196 Податкового кодексу України.
Варто зазначити, що також не вважаються об'єктом оподаткування ПДВ операції з постачання товарів або послуг із місцем їх постачання за межами митної території України, що випливає із ст. 185 ПКУ. Місце постачання таких товарів, послуг визначається за нормами ст. 186 ПКУ.
При обов’язковій реєстрації платником ПДВ у заяві за ф. №1-ПДВ слід заповнити аркуш 1 та аркуш 2 заяви за ф. №1-ПДВ. На аркуші 2 слід зазначити:
- загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нараховану (сплачену) заявнику протягом останніх 12 календарних місяців сукупно;
- дату досягнення такої суми. При визначенні цієї дати слід застосовувати правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань, встановлені ст. 187 ПКУ, зокрема правило «першої події» – п. 187.1 ПКУ для більшості операцій.
В такій ситуації реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ заповнюється наступним чином:
При обов’язковій реєстрації платником ПДВ реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ подається не пізніше 10-го числа місяця, що настає за місяцем досягнення порогу (п. 183.2 ПКУ).
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ, така особа вважатиметься платником ПДВ з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ (п. 183.9 ПКУ).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ податківці зобов'язані протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви за ф. №1-ПДВ внести до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ (п. 3.11 Положення №1130).
Добровільна реєстрація платником ПДВ
Інша поширена ситуація – це коли платник хоче добровільно зареєструватися платником ПДВ
Відповідно до п. 182.1 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Тобто для добровільної реєстрації платником ПДВ слід також надіслати заяву за ф. №1-ПДВ.
У разі добровільної реєстрації аркуш 2 заяви за ф. №1-ПДВ не подають – див. примітку 1 до аркуша 2 заяви. В такому випадку реєстраційна заява заповнюється наступним чином:
При добровільній реєстрації заява за ф. №1-ПДВ подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця, з якого плануєте бути платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ). У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).
Тому щоб бути платником ПДВ з квітня 2026 р., слід подати заяву до 23 березня 2026 р. (понеділок). Пояснюємо: у березні – 31 день, а 31 мінус 10 – це 21 березня (субота). Оскільки це вихідний день, то згідно п. 183.6 ПКУ граничний день подання заяви переноситься на понеділок 23 березня 2026 р.
При добровільній реєстрації можна зазначити у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних (абз. 1 п. 183.5 ПКУ).
При зміні ставки єдиного податку на ставку, яка передбачає сплату ПДВ, реєстрація діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (абз. 2 п. 183.5 ПКУ).
Також новостворені суб’єкти господарювання при добровільній реєстрації можуть подати заяву за ф. №1-ПДВ як додаток до заяви про державну реєстрацію реєстратору (п. 183.7 ПКУ).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження заяви внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію особи як платника податку (183.9 ПКУ).
Платник єдиного податку неплатник ПДВ переходить на загальну систему із сплатою ПДВ
Якщо заява подається в періоді перебування на спрощеній системі, у заяві за ф. №1-ПДВ необхідно обрати дві підстави для реєстрації:
- абзац перший пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу - Особа переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку;
- у разі обрання цієї позиції одночасно має бути обрана одна із попередніх позицій, що відповідає статті 181 або 182 розділу V Кодексу та стосується відповідно умов обов'язкової або добровільної реєстрації.
Якщо заява за ф. №1-ПДВ подана, до першого числа за місяцем досягнення порогу, то реєстрація діє з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів.
Реєстрація платником діє з дня внесення запису до Реєстру, якщо заява подана після місяця в якому досягнуто порогу 1 млн грн (абз. 6-7 п. 183.9 ПКУ).
При переході на загальну систему та обов’язковій реєстрації платником ПДВ реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ заповнюється наступним чином:
При переході на загальну систему та добровільній реєстрації платником ПДВ реєстраційна заява за ф. №1-ПДВ заповнюється наступним чином:
Перереєстрація платника ПДВ
Коли ж заповнюється позначка «Перереєстрація у зв’язку із…» заяви за ф. №1-ПДВ?
Така позначка ставиться у разі зміни:
- найменування суб’єкта господарювання / ПІБ;
- податкового номера;
- організаційно-правової форми тощо (п. 183.15 ПКУ).
Вона проводиться шляхом внесення змін до реєстру платників ПДВ на підставі заяви за ф. №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» та із зазначенням причини перереєстрації.
Відповідальність за неподання заяви
Якщо особа, яка зобов’язана зареєструватися платником ПДВ, не подала заяву у встановлений строк, вона:
- несе відповідальність на рівні зареєстрованого платника;
- зобов’язана нараховувати ПДВ;
- не має права на податковий кредит та бюджетне відшкодування (п. 183.10 ПКУ).
Якщо особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала заяву за ф. №1-ПДВ та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, то до такої особи застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% (25% – при вчинені умисних діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання) суми зобов’язання, визначеного контролюючим органом самостійно за результатами проведення документальної перевірки.
Тобто, як такої відповідальності за неподання заяви на реєстрацію платником ПДВ немає, але є відповідальність у вигляді штрафу до зобов'язань, які виникли в періоді, коли у суб'єкта господарювання з’явився обов'язок бути платником ПДВ. Якщо діяльності не було, отже, і зобов’язань не виникало, то не має і підстав для нарахування штрафу.
Висновки
- Правильне заповнення заяви за ф.№1-ПДВ напряму залежить від підстав реєстрації платником ПДВ – обов’язкової чи добровільної, а також від конкретної ситуації платника (перехід із спрощеної системи, перереєстрація тощо).
- Ключовим є своєчасно визначити момент виникнення обов’язку щодо реєстрації (зокрема, контролюючи обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців) та дотриматися встановлених строків подання заяви, адже їх порушення може призвести до фінансових наслідків і втрати права на податковий кредит.
Іванна ВІЗІНСЬКА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування
Читайте більше:
Податкова декларація з ПДВ із додатками: інструкція заповнення
Реєстрація ПН та РК: строки, штрафи
Коли ДПС блокує ПН у 2026 році
Знижка на товар через пошкоджену упаковку: правила обліку
Як розблокувати ПН у 2026 році
Транспортне-експедирування в ПН: як обрати код послуги
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію ПН та РК
ПДВ: ставки, строки сплати, адміністрування та відшкодування
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
ПДВ: Бюджетні кошти. Як не порушити правило першої події
Податківці телефоном просять зменшити ПДВ-кредит: що відповідати і чи можна відмовити
Шаблони та зразки документів:
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ)
