Штрафи за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію ПН та РК

1. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію «звичайних» ПН/РК
2. Штрафи за нереєстрацію ПН / РК
3. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію «особливих» ПН / РК
4. Порядок накладення і сплати штрафу на несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію ПН / РК
5. Проблеми з реєстрацією зменшуючого РК покупцем
6. Відображення в бухобліку

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію «звичайних» ПН/РК

Під звичайними податковими накладними та розрахунками коригування (далі – ПН / РК) ми розуміємо ті, які оподатковуються за ставками 20, 14 або 7%.

Загальні розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН / РК визначені п. 120-1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і складають:

1. 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
2. 20 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
3. 30 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
4. 40 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
5. 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Але до закінчення воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, встановлені зменшені розміри штрафу. Вони передбачені п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і складають:

1. 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
2. 5 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
3. 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
4. 15 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
5. 25 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Ці штрафи застосовуються, якщо платник ПДВ реєструє ПН / РК з простроченням до того моменту, коли факт нереєстрації ПН / РК виявили податківці. Тобто, цей штраф може застосовуватися тільки щодо вже зареєстрованих з «простроченням» ПН / РК.

З якого періоду застосовується «воєнні» штрафи?

На думку ДПС (ЗІР, категорія 101.27) зменшені розміри штрафів застосовуються до ПН / РК із датою оформлення з 16.01.2023 року.

Чому саме ця дата?

Тому що саме 16 січня 2023 року набув чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким в ПКУ були введені зменшені розміри штрафів.

Отже, наразі діють дві шкали штрафів залежно від дати оформлення ПН / РК:

1. для ПН / РК із датою оформлення до 16.01.2023 застосовуються штрафи, визначені п. 120¹.1 ПКУ;
2. для ПН /РК із датою оформлення з 16.01.2023 застосовуються штрафи, визначені п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Чи застосовуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію нульового РК?

Ні, не застосовуються.

Мова йде про РК, в яких не змінюється ні обсяг постачання, ні сума ПДВ. Як правило, це РК на зміну номенклатури або коду УКТЗЕД чи ДКПП, а також ПН, в яких змінюється одночасно як ціна, такі і кількість товару тощо.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) таких РК не застосовуються, тому що в них відсутня база для нарахування штрафу (розділ А не заповнюється).

Чи застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН, якщо її реєстрацію було зупинено?

Ні, не застосовується.

Це прямо передбачено п. 120-1.1 ПКУ. Так, у разі зупинення реєстрації ПН / РК у ЄРПН штрафні санкції не застосовуються на період зупинення до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації.

Після розблокування ПН / РК штрафи не застосовуються за умови, що ПН було подано на реєстрацію своєчасно. Це пояснюється тим, що після прийняття рішення про розблокування ПН / РК реєструються в ЄРПН тією датою, за якою їх було надіслано до ДПС з метою реєстрації у ЄРПН, що зафіксовано у квитанції (ЗІР, категорія 101.18).

Як рахується строк прострочення реєстрації ПН / РК?

Несвоєчасна реєстрація ПН / РК є порушенням, яке триває з дня, наступного за останнім (граничним) днем реєстрації ПН / РК, по день фактичної реєстрації ПН / РК (включно). Відповідне роз’яснення ДПС надане у ЗІР, категорія 101.27.

Тобто, розрахунок кількості днів прострочення реєстрації ПН:

1. починається – з дня, наступного за останнім (граничним) днем реєстрації ПН;
2. закінчується – днем фактичної реєстрації ПН (тобто днем припинення порушення).

Наприклад, якщо ПН оформлена 20.03.2025 і була фактично зареєстрована ЄРПН 09.06.2025, то за нею розрахунок днів прострочення:

1. починається – з 06.04.2025 (дня, наступного за граничним строком реєстрації ПН, який для такої ПН припадав на 05.04.2024),

та

1. закінчується – 09.06.2025 (днем фактичної реєстрації ПН в ЄРПН – тобто датою припинення порушення).

Отже, кількість днів прострочення реєстрації (з 06.04.2025 по 09.06.2025 включно) становитиме 65 днів. Тому за несвоєчасну реєстрацію такої ПН з урахуванням п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ штраф за несвоєчасну реєстрацію буде застосований у розмірі 15 % суми ПДВ, зазначеної у такій ПН.

Штрафи за нереєстрацію ПН / РК

За нереєстрацію ПН / РК штраф становить 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК (п. 120-1.2 ПКУ). Причому на період дії воєнного стану цей штраф не був зменшений.

Ба більше, якщо платник не зареєструє ПН / РК протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ним податкового повідомлення-рішення, то до нього буде застосований ще один штраф у тому ж розмірі – 50 % суми ПДВ, зазначеної у ПН / РК. Це передбачено абзацом другим п. 120².1 ПКУ.

Тобто, максимальна сума штрафу за нереєстрацію ПН / РК – 100% суми ПДВ, зазначеної у ПН.

Якщо ж платник зареєструє ПН протягом 10 днів після отримання ППР, тоді другі 50% штрафу застосовані не будуть.

Чи застосується штраф за нереєстрацію ПН / РК, які були заблоковані?

На період зупинення реєстрації не застосовуються.

Так, відповідно до п. 120-1.2 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК згідно з п. 201.16 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК.

Тобто, поки реєстрація ПН/РК зупинена, штрафи не застосовуються.

Проте ДПС у своїх роз’ясненнях пішли далі, і говорять, що якщо заблокована ПН так і не буде зареєстрована в ЄРПН (тобто не буде розблокована), то при виявленні цього факту під час податкової перевірки перевіряючі мають право на застосування штрафу за нереєстрацію ПН/РК.

Відповідне роз’яснення надане ДПС в ЗІР, категорія 101.27:

У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, або рішенням суду було відмовлено в реєстрації, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Тобто, як бачимо із цього роз’яснення платнику недостатньо пройти усі етапи розблокування. Навіть, якщо платник звернеться до суду і суд також відмовить у розблокуванні, то ДПС може застосувати штраф за нереєстрацію ПН / РК. Такий штраф за відсутність реєстрації ПН / РК податківці можуть накласти тільки за результатами проведеної документальної перевірки.

Звісно ми не можемо погодитися із цією думкою. Адже платник ПДВ не по своїй вині не зареєстрував ПН. Він направив ПН на реєстрацію, а також намагався її розблокувати, але йому з якихось причин було відмовлено у реєстрації

До того ж норма п. 120-1.2 ПКУ говорить, що штрафи за нереєстрацію ПН не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН / РК. Тобто, щоб міг застосовуватися штраф, має бути прийняте рішення «про відновлення реєстрації ПН». А в цьому випадку жодного рішення «про відновлення реєстрації ПН» прийнято не буде.

Проте, як бачимо, у податківців свій підхід. І якщо при перевірці на операцію не виявиться зареєстрованої ПН, то податківці, на жаль, застосують штраф за нереєстрацію, не розбираючись, з якої причини ПН не зареєстрована: чи то взагалі відсутня, чи то не розблокована.

Зазначимо, що платник має право звернутися до суду для оскарження рішення про застосування штрафу за нереєстрацію ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Тим більше, що позитивні для платників рішення суду є.

Так, наприклад, відповідно до постанови Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №440/613/20 суд доходить висновку, що відповідальність платника у вигляді накладення штрафу може застосовуватися, якщо платник взагалі не направляв ПН / РК на реєстрацію в ЄРПН. Якщо він це зробив, але реєстрація ПН / РК була зупинена, то штраф до платника застосовуватися не повинен.

Таким чином, суд виходить з того, що обов’язок зареєструвати ПН зводиться до своєчасного подання ПН на реєстрацію. Тобто обов’язок платника передусім полягає в тому, щоб вчасно направити ПН на реєстрацію. Його платник виконав – подав ПН на реєстрацію і задекларував у декларації податкові зобов’язання. А ось подальше подання розблокувальних документів (при блокуванні) і можливе оскарження – це вже право платника, а не його обов’язок. Тому штрафувати платника через те, що він такими правами не скористався, або скористався, але не отримав позитивного результату – не можна.

Штрафи за несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію «особливих» ПН / РК

Є певні ПН / РК, штраф за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) яких не залежить від строку прострочення реєстрації. Під такими ПН / РК розуміються ті, які:

1. складені на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ. Тобто, це ПН / РК, складені за умовною ставкою ПДВ 903;
2. складені на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, це ті, які складені за умовними ставками 901 або 902;
3. складені відповідно до п. 198.5 ПКУ. Це так звані компенсуючі ПН / РК;
4. складені відповідно до ст. 199 ПКУ. Тобто, це ПН / РК, які складені для розподілу податкового кредиту між оподатковуваним та звільненими від ПДВ операціями;
5. складені відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ПКУ. Це ПН / РК, які складені на перевищення бази оподаткування над договірною ціною. Тобто, ПН / РК із типом невидачі покупцю 15.

Так от у разі порушення строку реєстрації таких ПН / РК штраф становить 2% від обсягу постачання, але не більше 1 020 грн. Тобто, який би не був строк прострочки реєстрації таких ПН / РК розмір штрафу не зміниться.

За нереєстрацію «особливих» ПН / РК штраф становить 5% від обсягу постачання, але не більше 3 400 грн.

Порядок накладення і сплати штрафу на несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію ПН / РК

Штраф за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію ПН / РК накладається на особу, яка зобов’язана реєструвати ПН / РК в ЄРПН. Це передбачено п. 201.10 та п. 192.1 ПКУ.

Тобто, на постачальника накладається штраф за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію ПН, РК на збільшення суми компенсації, а також зменшуючих РК, які не надаються покупцю (отримувачу).

Відповідно на покупця накладається штраф за несвоєчасну реєстрацію / нереєстрацію зменшуючих РК (але тільки в тому випадку, якщо постачальник надіслав їх покупцю для реєстрації).

У разі виявлення порушення строку реєстрації або нереєстрації ПН / РК орган ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н». До ППР додається, зокрема розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

Під час заповнення поля «Код виду сплати» платіжного доручення платник зазначає код залежно від того, за результатами якої саме перевірки було складено ППР:

1. 130 – сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи);
2. 131 – сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної / фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи.

Код виду сплати також зазначається податківцями у ППР. Реквізити для сплати штрафу також зазначаються у ППР.

Слід знати, що штраф перераховується безпосередньо в бюджет, а не на електронний рахунок платника ПДВ. Тобто, це той самий рахунок, на який Казначейство перераховує податкові зобов’язання з ПДВ із електронного рахунку в бюджет.

За умови декларування в повному обсязі податкових зобов’язань, адміністративна відповідальність за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН/РК не застосовується. Податківці про це зазначають у ЗІР, категорія 101.27.

Проблеми з реєстрацією зменшуючого РК покупцем

Відповідно до норм ПКУ відлік строку для реєстрації РК на зменшення податкових зобов’язань починається не з дня оформлення РК, а з дня отримання такого РК покупцем.

На період дії воєнного стану (і 6 місяців після його припинення) цей строк становить 18 днів з дня отримання такого РК покупцем (п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Загальна норма, яка буде діяти після закінчення дії «воєнної» норми, передбачає, що РК має бути зареєстрований протягом 15 днів з дня отримання РК покупцем (п. 201.10 ПКУ).

Тобто, відлік строку починається не з моменту оформлення РК постачальником, а з моменту отримання такого РК покупцем. І це логічно, тому що покупець не може вплинути на строк оформлення РК постачальником. Адже покупець лише реєструє РК, але оформлює його постачальник.

Але проблема тут в тому, що коли постачальник направляє РК на реєстрацію покупцю через програми обміну документами (наприклад, Медок, Артзвіт тощо), то податківці не бачать дату отримання РК покупцем. І самі податківці звертають на це увагу (див. роз’яснення у ЗІР, категорії 101.15). І тому на практиці застосовують штраф за несвоєчасну реєстрацію, якщо РК зареєстрований після спливу 18 днів із дати оформлення РК.

Проте, відповідно до наведеного вище роз’яснення ЗІР на даний час реалізовано можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) РК, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням http://obmen.tax.gov.ua. Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження факту отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксує дату отримання РК отримувачем (покупцем) товарів / послуг від постачальника.

Якщо РК направляється покупцю через електронний кабінет, то сервіс SWinED вже вбудований у функціонал кабінету. Тобто, при надсиланні РК покупцеві через електронний кабінет, відбувається автоматичне користування цим сервісом і податківці можуть бачити дату отримання РК покупцем. Покупці інформацію про дату отримання зменшуючого РК можуть подивитися в електронному кабінеті у полі «Дата надходження» підрозділу «Отримані РК» розділу «Реєстрація ПН/РК».

Для налаштування обміну РК з контрагентами з використанням сервісу SWinED в інших програмах обміну документами (Медок, Артзвіт тощо), податківці радять звертатися до надавачів цих послуг.

Відображення в бухобліку

В обліку штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК відноситься на витрати звітного періоду. Тобто, в обліку:

Віра ЛИСНЯК, консультант з питань оподаткування та бухгалтерського обліку

Читайте більше:

Реєстрація ПН та РК: строки, штрафи

Анулювання реєстрації платником ПДВ: підстави та процедура

Розгляд скарг про відмову в реєстрації ПН / РК у режимі відеоконференції

Режим експортного забезпечення ПДВ: оформлення ПН, РК та відображення у декларації з ПДВ