Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23:
Ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, яка була об’єднана з іншими земельними ділянками, внаслідок чого сформована нова земельна ділянка, яка включає як земельні ділянки, що належать позивачу, так і земельні ділянки, що належать відповідачу, є вимоги позову про припинення речових прав на новостворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та витребування спірних земельних ділянок у координатах, межах та конфігурації, що були передані попереднім власникам.
За обставинами справи, Держгеокадастр надав земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства двом громадянам, які майже відразу відчужили їх на користь товариства.
Надалі суд витребував спірні земельні ділянки з незаконного володіння товариства на користь держави в особі Держгеокадастру. Втім, як з’ясувалося згодом, на момент ухвалення судових рішень спірні земельні ділянки за заявою товариства вже були об’єднані з належними йому іншими земельними ділянками, унаслідок чого було сформовано нову земельну ділянку з новим кадастровим номером.
Прокурор, стверджуючи, що ухвалені рішення не можуть бути виконані, оскільки витребувані земельні ділянки формально припинили своє існування як об’єкти цивільних прав, звернувся до суду в інтересах держави в особі міської ради з позовом про припинення права власності ТОВ на новостворену земельну ділянку, зобов’язання скасувати її державну реєстрацію та витребування земельних ділянок.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили.
За результатами перегляду судових рішень у справі Велика Палата ВС вказала, що земельна ділянка, яка була об’єднана з іншою ділянкою, проте межі, координати та конфігурація якої відомі, може бути витребувана в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Однак, саме лише судове рішення про витребування такої земельної ділянки, яка втратила статус об’єкта цивільних прав внаслідок об’єднання з іншими земельними ділянками, правомірність набуття яких не оспорюється, не може бути підставою для проведення державної реєстрації права власності позивача на цю ділянку, адже її кадастровий номер скасований, а відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – закритий.
Реалізація позовної вимоги про витребування спірних земельних ділянок є можливою виключно за умови одночасного застосування такого способу захисту, як припинення права власності відповідача на новостворену земельну ділянку, яка набута ним з істотними вадами (дефектами), оскільки складається як із ділянок, на які відповідач має право, так і з ділянок, на які він законного права не має, що виключає можливість збереження за відповідачем права власності на цю (новостворену) ділянку цілком.
Витребування спірних ділянок та їх виключення зі складу новоутвореної земельної ділянки не має впливати на права відповідача на ті ділянки, які правомірно належали йому до такого протиправного об’єднання. Припинення права власності відповідача на новоутворену (об’єднану) земельну ділянку, скасування її державної реєстрації та прав на неї не позбавляє відповідача можливості зареєструвати нову земельну ділянку, щодо якої немає спору, тобто ділянку за винятком спірних ділянок.
Джерело: ВС
Читайте більше:
Огляд рішень КГС ВС за вересень 2025 року
Огляд судової практики КГС ВС за серпень 2025 року
Земельні питання: НААУ проаналізувала ключові позиції Верховного Суду
Земельні спори: ВС про незаконне заниження орендної плати та способи захисту
Коментарів поки немає
Почніть розмову…