
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Для різних виплат середня зарплата визначається по-різному. А якщо працівника нещодавно прийняли на роботу, то потрібно враховувати певні нюанси. При чому Порядком №100 та Порядком №1266 встановлені «свої» особливі правила розрахунку. Тож розберемо в наступній статті, яким чином визначити середню зарплату для новоприйнятого працівника, якщо йому надається відпустка, або він захворів чи його направлено у відрядження

Для усіх виплат середня зарплата визначається за однаковим алгоритмом: потрібно нараховану зарплату (ЗП) в розрахунковому періоді поділити на кількість днів в такому періоді (Д):
ЗП сер = ЗП : Д
Причому для відпускних та лікарняних визначають середню зарплату за 1 календарний день (відповідно заробіток слід ділити на календарні дні періоду), а для відрядження чи інших виплати, які розраховуються за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100), виходячи із виплат за 2 місяці – за 1 робочий день (відповідно заробіток за відпрацьований час потрібно ділити на фактично відпрацьовані дні).
У певних випадках середню зарплату визначають виходячи з окладу.
Але для відпускних, лікарняних та оплати днів відрядження, середню зарплату для новоприйнятого працівника будуть визначати по-різному.
Пунктом 2 Порядку №100 передбачено:
працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога».
Тобто якщо новоприйнятий працівник відпрацював менше року, до розрахункового періоду включають повні календарні місяці, що передують місяцю надання відпустки.
Працівника прийнято на роботу 27.07.2026 року. Йому встановлено оклад 18200 грн. У липні нарахована зарплата склала 3956,52 грн (18200 грн : 23 р.дн. х 5 р.дн.), у серпні – 18200 грн. З 01.09.2026 р. йому надається оплачувана відпустка тривалістю 5 к.дн.
У цьому прикладі у працівника є один повний календарний місяць, який передує місяцю надання відпустки – серпень 2026 року. Тому середню зарплату визначають діленням нарахованої зарплати у серпні на календарні дні такого місяця.
Середня зарплата складає: 18200 грн : 31 к.дн. = 587,10 грн.
Сума відпускних: 587,10 грн х 5 к.дн.= 2935,50 грн.
Увага! Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
Працівника прийнято на роботу 03.08.2026. З 7 вересня 2026 року йому надається оплачувана відпустка тривалістю 3 к.дн. У серпні 2026 року працівнику нарахована зарплата в сумі 18000 грн. (відпрацьовано всі дні за графіком роботи).
Працівник прийнятий на роботу не з 1-го календарного місяця, але з 1-го робочого дня (1 та 2 серпня були вихідними днями згідно з графіком роботи). Серпень буде включатись до розрахункового періоду. При чому в розрахунку середньої зарплати будуть враховані всі календарні дні такого місяця (31 день).
Середня зарплата складає: 18000 грн : 31 к.дн. = 580,65 грн.
Сума відпускних: 580,65 грн х 3 к.дн.= 1741,95 грн.
Бувають ситуації, коли новоприйнятому працівнику надають оплачувану відпустку майже після прийняття на роботу. Проте у нього немає повного календарного місяця, що передує місяцю надання відпустки, тобто немає розрахункового періоду. В такому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п’ятого пункту 4 Порядку №100, а саме виходячи з окладу (або мінімальної зарплати, якщо розмір окладу менший за розмір мінзарплати). Для цього потрібно оклад або МЗП помножити на 12 та поділити на календарні дні умовного розрахункового періоду (це 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки).
Працівника прийнято на роботу 10.08.2026 р. З 07.09.2026 р. йому надається оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів. Оклад працівника 15000 грн.
Середню зарплату слід визначати виходячи з окладу, який встановлений працівнику:
15000 грн х 12 міс : 365 = 493,15 (грн).
Сума відпускних: 493,15 грн х 10 к.дн. = 4931,50 грн.
При нарахуванні лікарняних / декретних працівнику потрібно враховувати правила, встановлені Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок №1266).
В загальному випадку розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для лікарняних складає 12 повних календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 25 Порядку №1266). Але якщо працівник відпрацював менше року, то розрахунковим періодом будуть відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).
Працівника прийнято на роботу 11 червня 2026 року, а 27 серпня 2026 року він захворів.
Розрахунковим періодом буде один календарний місяць – липень 2026 року. Якщо нарахована зарплата в такому місяці становить 18000 грн, середня зарплата складатиме:
18600 грн : 31 к.дн. = 600 грн.
Увага! Якщо працівника прийнято в перший робочий день місяця, але не в перший календарний день, то такий місяць не включається до розрахункового періоду. Адже це не передбачено Порядком №1266.
Працівника прийнято на роботу 03 серпня 2026 року (1 та 2 серпня 2026 року вихідні дні). Він захворів у жовтні 2026 року. Працівнику встановлено оклад в розмірі 20000 грн, інших доплат, надбавок тощо немає.
В такому випадку розрахунковим періодом для оплати лікарняного буде вересень 2026 року. Серпень до розрахунку не включаємо, навіть попри те, що такий місяць відпрацьовано працівником повністю.
Середня зарплата складає: 20000 : 31 = 645,16 (грн).
Таким чином визначається середня зарплата, якщо у працівника до розрахункового періоду включається хоча б один повний календарний місяць (з 1-го до 1-го числа).
Але якщо працівника прийняли на роботу, а він не відпрацював повний календарний місяць, то для нього визначають розрахунковий період за особливим правилом. Відповідно до п. 27 Порядку №1266 у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Працівника прийнято на роботу 3 серпня 2026 року. Він хворів з 24 по 28 серпня 2026. Працівнику встановлено оклад 25000 грн, інших виплат (доплат, надбавок, премій) немає. Загальний страховий стаж працівника більше 8 років, за останній рік – більше 6 місяців.
Розрахунковим періодом буде період з 03 по 23 серпня 2026 року. За цей період нарахована зарплата складає:
25000 грн : 21 р.дн х 15 р.дн. = 17857,14 (грн), де
Визначимо середню зарплату: 17857,14: 21 = 850,34 (грн), де
Сума лікарняного: 850,34 грн х 5 к.дн. = 4251,70 грн.
Працівницю прийнято на роботу 20 липня 2026 року. З 24.08.2026 відкрито ЛН по вагітності та пологах на 126 к.дн. Працівниці встановлено оклад 25000 грн, інших виплат (доплат, надбавок, премій) немає. За останній рік страховий стаж більше 6 місяців.
Розрахунковим періодом буде період з 20 липня по 23 серпня 2026 року.
За липень працівниці нараховано зарплату в сумі:
25000 грн : 23 р.дн. х 10 р.дн. = 10869,57 грн, де
За серпень працівниці нараховано зарплату в сумі:
25000 грн : 21 р.дн. х 15 р.дн. = 17857,14 (грн), де
Визначимо середню зарплату: (10869,57+17857,14) : 35 к.дн. = 820,76 грн, де
Сума допомоги по вагітності та пологах: 820,76 грн х 126 к.дн. = 103415,76 грн.
Якщо новоприйнятий працівник захворів у перший робочий день, то середню зарплату визначають з окладу або його частини (п. 28 Порядку №1266). Причому пунктом 5 Порядку №1266 встановлено формулу її розрахунку, а саме середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).
Працівника прийнято на роботу 24.08.2026 р. Але в цей день працівник захворів. Оклад працівника 17000 грн.
Середня зарплата буде визначатись виходячи з окладу:
17000 грн : 30,44 = 558,48 грн.
Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що така середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Тобто в загальному випадку розрахунковий період становить 2 місяці.
Проте Порядком №100 не встановлено особливих правил обчислення середньої зарплати для новоприйнятих працівників. Тож якщо працівник відпрацював менше 2 календарних місяців, розрахунковий період визначають в загальному порядку. А це 2 місяці, що передують місяцю, в якому відбувається відповідна подія. При цьому розрахунок середньої зарплати проводимо за фактично відпрацьований час протягом 2 місяців, що передують місяцю, в якому відбувається така подія.
Працівник працює на підприємстві з 01.07.2026 р. Його направлено у відрядження з 06.08.2026 р.
Розрахунковим періодом будуть 2 останні місяці – червень - липень 2026 року. Проте оскільки працівника прийнято на роботу з 1 липня, розрахунок середньої зарплати проводимо виходячи з виплат за період 01.07.2026 – 31.07.2026 р.
Припустимо, що у липні працівнику нараховано зарплату в сумі 23000 грн. Тоді середня зарплата складатиме:
23000 грн : 23 р.дн. = 1000 (грн), де
Якщо ж подія, з якою пов’язана виплата, настала в місяці прийняття на роботу, розрахунок середньої зарплати проводимо виходячи з окладу (тарифної ставки) або МЗП. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом множення окладу або МЗП на 2 (кількість місяців розрахункового періоду) та діленням суми на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації (п. 8 Порядку №100).
Працівника прийнято на роботу на підприємство з 10.08.2026 р. З 24.08.2026 р. його направлено у відрядження. Умовами трудового договору йому встановлено оклад 10000 грн та надбавку за складність та напруженість в роботі (50% від окладу). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.
Розрахунковим періодом буде червень - липень 2026 року. Але у такому періоді немає заробітку, тобто немає розрахункового періоду. Тому середню зарплату розраховуємо виходячи з окладу 10000 грн.
Зверніть увагу! При обчисленні середньої зарплати з окладу, не враховують інші постійні виплати, які встановлені працівнику відповідно до умов трудового або колективного договору. Тобто використовуємо тільки посадовий оклад.
В наведеному прикладі середня зарплата буде складати:
10000 грн х 2 : (22 + 23) = 444,44 (грн), де
Читайте більше:
Середня зарплата для відпускних: правила розрахунку
Премія у розрахунку середньої зарплати для відпускних
Розрахунок середньої зарплати для оплати відрядження
Робота у вихідний день: як врахувати при обчисленні середньої зарплати
Середня зарплата для бронювання працівників: як обчислити, зразок довідки
Мінікурси на тему:
Лікарняний під час відпустки: інструкція для бухгалтера
Відрядження у вихідний: як розрахувати денний заробіток
Оплата днів відрядження: покроковий алгоритм з прикладами
Відомість нарахування заробітної плати: як скласти без помилок
Вилучення 10 копійок з обігу: як з 1 жовтня виплачувати зарплату
Чи може роботодавець звільнити працівника за прогул, якщо той перебував на лікарняному для догляду за хворою дитиною? Ні, така відсутність має поважну причину, а електронний листок непрацездатності є офіційним підтвердженням. Навіть якщо роботодавець стверджує, що не бачив лікарняного в системі, це не дає підстав звільняти працівника за прогул. Розглянемо, як працівнику оскаржити незаконне звільнення, поновитися на роботі та отримати компенсацію за час вимушеного прогулу

Роботодавець не має права відмовити працівнику у прийнятті заяви про звільнення, адже її подання є одностороннім волевиявленням працівника. Закон також визначає способи підтвердження факту подання заяви та випадки, коли працівник може звільнитися без двотижневого строку попередження

Пенсійний фонд України оновив функціонал вебпорталу електронних послуг: тепер під час перегляду е-лікарняного в особистому кабінеті страхувальника автоматично відображаються пов’язані з ним заяви-розрахунки

ДПС попереджає про масову розсилку фейкових електронних листів нібито від імені податкової служби з повідомленнями про податковий борг. Такі листи надходять зі сторонніх адрес і можуть містити шкідливі вкладення або посилання, через які зловмисники отримують доступ до комп’ютера. Як відрізнити підробку від офіційного повідомлення ДПС, які адреси використовує податкова та чому не можна відкривати підозрілі файли – розповідаємо далі

Знищення або пошкодження майна через бойові дії може суттєво змінити умови господарської діяльності підприємства: вплинути на виробництво, зберігання товарів, наявність ресурсів і можливість виконувати операції. Щоб підтвердити такі зміни перед податковою, платнику варто зібрати сукупність документів, які засвідчують факт пошкодження та його наслідки. Розбираємо, які саме документи можуть стати доказами

Чи можна включити ПДВ до податкового кредиту, якщо постачальник склав дві податкові накладні на один авансовий платіж? В ІПК від 26.10.2026 № 6274/ІПК/99-00-21-03-02 ДПС пояснила: поділ однієї передоплати на кілька ПН не відповідає вимогам ПКУ, якщо накладні не узгоджуються з первинним документом – платіжною інструкцією. Розглянемо, скільки ПН складати за кількох авансів або відвантажень протягом дня, як виправити помилкові накладні та що робити покупцю, щоб не втратити податковий кредит

Кабмін постановою №1336 розширив можливості комплексної електронної послуги «е-Підприємець». Тепер до переліку послуг додано подання відомостей про об’єкти оподаткування (форма №20-ОПП) та повідомлення про прийняття працівника на роботу або укладення гіг-контракту. Також сервіс став доступним керівникам юридичних осіб і уповноваженим представникам бізнесу, а заяву можна підписати через «Дія.Підпис». Розглянемо, які процедури тепер можна об’єднати в одній заяві та що ці зміни означають для бухгалтерів і підприємців

Компенсація працівнику за придбані для підприємства товари за власні кошти не оподатковується ПДФО та військовим збором, якщо придбання здійснено в межах виконання трудових обов'язків, а витрати обґрунтовано та підтверджено роботодавцем. У разі, якщо придбання товарів не пов’язане з трудовою функцією, виплачена компенсація вважається доходом працівника і оподатковується на загальних підставах

Комітет Верховної Ради 4 листопада 2026 року рекомендував ухвалити в цілому законопроєкт №15437 про відновлення контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання. Документ передбачає повернення повноважень АМКУ щодо моніторингу державної підтримки бізнесу, оновлення відповідної звітності та гармонізацію правил із законодавством ЄС. Також пропонуються спеціальні умови застосування норм під час воєнного стану, зокрема для територій бойових дій та програм підтримки малого й середнього бізнесу. Розглянемо, які зміни пропонують і що вони означатимуть для бізнесу та надавачів державної допомоги

Мінфін оновив порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних інструкціях. Зміни стосуються примусового стягнення коштів податковими органами, перерахування коштів виконавчою службою для погашення податкового боргу, а також списання передоплати й митних платежів. Окремо визначено, які поля та яку інформацію мають зазначати відповідні органи під час переказу коштів на бюджетні, небюджетні рахунки та єдиний рахунок. Розглянемо, що саме змінилося та як тепер заповнюватимуть призначення платежу

Чи потрібно подавати Звіт про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо на ТОВ є лише директор, який перебуває у відпустці без збереження зарплати, а у ФОП є один найманий працівник, який також перебуває у відпустці без збереження зарплати?

ДПС України надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування та визначення доходу ФОП(платників єдиного податку третьої групи), які здійснюють спільну діяльність із розроблення та реалізації комп’ютерних ігор через платформу Steam

В Україні пропонують скасувати 58 застарілих і дублюючих інструментів державного регулювання господарської діяльності. Законопроєкт №16055 має зменшити адміністративне навантаження на бізнес, скоротити зайві дозвільні процедури та спростити взаємодію підприємців із державними органами. 4 листопада профільний комітет рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу. Розповідаємо, які зміни пропонують і що вони можуть означати для бізнесу

З 23 жовтня 2026 року доходи фізосіб від здавання нерухомості в оренду за визначених умов оподатковуються ПДФО за ставкою 5% замість 18%. Але нова ставка не поширюється на всі доходи за 2026 рік: вирішальне значення має дата їх отримання. Тож орендодавцям під час декларування потрібно розмежувати доходи, отримані до 23 жовтня та починаючи з цієї дати. Пояснюємо, які ставки застосовувати та що врахувати у річній декларації

Державні реєстратори отримали новий функціонал для перевірки фізичних та юридичних осіб у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) безпосередньо через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Тепер інформацію про наявність або відсутність особи в реєстрі боржників можна отримати в режимі реального часу за допомогою електронного запиту. Для цього потрібно обрати відповідну операцію в зареєстрованій заяві ДРРП, зазначити параметри пошуку та сформувати документ із результатами перевірки. Отримані відомості можна автоматично долучити до заяви, завантажити або роздрукувати

Система «Обрій» переходить до нового етапу цифровізації ринку праці. З 3 листопада 2026 року набрали чинності зміни за постановою КМУ №1345: до інформаційних джерел системи додали Реєстр військовозобов’язаних, до проєкту залучили Держпраці, а також оновили правила електронної взаємодії та захисту персональних даних. Розбираємо, що змінилося, які сервіси вже доступні та які можливості ще перебувають на етапі тестування
