Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Інколи працівників залучають до роботи у вихідний день. Проте як в подальшому враховувати оплату за таку роботу при обчисленні середньої зарплати для відпускних, відрядження, допомоги, лікарняних / декретних? Дізнаєтесь із наступної статті

В загальному випадку робота у вихідний день не проводиться. Але у певних випадках працівника можуть залучити до роботи в його вихідний день. Якщо це відбулося з вашими працівниками, то роботодавець зобов’язаний надати компенсацію за роботу у вихідний день.
Так, у ст. 72 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Який саме вид компенсації за роботу у вихідний день обрати – залежить від домовленості між працівником і роботодавцем.
Оформіть досягнуту угоду заявою працівника та наказом роботодавця. Як правило спосіб компенсації визначають безпосередньо в наказі про залучення до роботи у вихідний день (див. лист Мінсоцполітики від 03.10.2013 №1097/13/84-13 і №922).
Якщо обрана компенсація оплата в подвійному розмірі, то в цьому випадку оплату здійснюють за правилами, встановленими ст. 107 КЗпП для оплати роботи у святковий (неробочий) день. А саме:
Також не забувайте роботу у вихідний день позначати в табелі обліку використання робочого часу. Адже на підставі цього документу буде нараховуватись зарплата працівнику. Для позначення роботи у вихідний день використовуйте літерний код «РВ» (цифровий – «06») – години роботи у вихідний день. Обов’язково зазначайте кількість фактично відпрацьованих годин у вихідний день.
Крім того, якщо як компенсація за роботу у вихідний день обраний інший день відпочинку, то такий день в табелі обліку використання робочого часу позначайте кодом «ІН» (цифровий – «22») – інший невідпрацьований час.
Це основні акценти для компенсації за роботу у вихідний день. Але надалі така компенсація буде включатись до розрахунку середньої зарплати. Яким чином це відбувається, чи є особливості? Про це все нижче. При чому розберемо нюанси для кожної середньої зарплати.
Компенсація за роботу у вихідний день та середня зарплата при регулюванні Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266 (далі – Порядок №1266).
Оплата в подвійному розмірі. Якщо як компенсація за роботу у вихідний день обрана подвійна оплата, то ніяких проблем із обчисленням середнього заробітку не буде.
По-перше, середня зарплата для лікарняних / декретних визначається за 1 календарний день. Тому роботу у вихідний день ніяк не впливає на цей розрахунок. Усі календарні дні розрахункового періоду будуть включатися до розрахунку, в тому числі й робота у вихідний день.
По-друге, при обчисленні середньої зарплати для лікарняних / декретних потрібно нараховану зарплату в розрахунковому періоді, на яку нарахований ЄСВ, поділити на календарні дні такого розрахункового періоду. Це передбачено п. 3 Порядку №1266.
Оплата за роботу у вихідний день відповідно до п. 2.2.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 відноситься до фонду додаткової заробітної плати. На таку виплату нараховується ЄСВ. А отже така виплата буде враховуватись при обчисленні середнього заробітку.
Працівник захворів 20.04.2026. В розрахунковому періоді квітень 2025 – березень 2026 року його нарахована зарплата за окладом склала 250800 грн. Крім того у вересні 2025 він працював у вихідний день і оплата за роботу в такий день склала 2000 грн.
Середня зарплата для лікарняних буде складати (250800+2000) : 365 = 692,60 грн.
Інший день відпочинку. Питання яке може виникнути – чи потрібно інший день відпочинку виключати із розрахунку середньої зарплати за Порядком №1266? Ні, такий день не виключають.
Порядком №1266 передбачено тільки 6 поважних причин не роботи, які будуть виключатись із розрахункового періоду. Це:
Інший день відпочинку, наданий за роботу у вихідний день не відноситься до поважних причин для цілей Порядку №1266, тому підстав для виключення його із розрахунку немає.
Оплата в подвійному розмірі. Така виплата включається до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпустки чи компенсації за невикористану відпустку. Пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100) передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Оплата за роботу у вихідний день не є разовою для застосування норм Порядку №100. Тому її включаємо до розрахунку середнього заробітку.
Інший день відпочинку. Як і при обчисленні лікарняних / декретних, виникає питання – чи виключати із розрахунку інший день відпочинку?
Пунктом 2 Порядку №100 визначено, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Чи відноситься до такого періоду інший день відпочинку?
Вважаємо що ні.
Інший день відпочинку за роботу у вихідний день по суті є заміною вихідного дня, в який працівник виходив на роботу за наказом керівника. При обчисленні середнього заробітку для відпускних / компенсації за невикористану відпустку вихідні не виключають із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду. Тому й інший день відпочинку також буде приймати участь в розрахунку середнього заробітку.
Працівника прийнято на роботу з 25.12.2025. З 04.05.2026 йому надається оплачувана відпустка.
У січні 2026 року згідно з наказом працівника залучили до роботи у вихідний день 10.01.2026 та надали інший день відпочинку 12.01.2026.
В розрахунковому періоді січень – квітень 2026 року загальний заробіток склав 120000 грн.
Середня зарплата становить: 120000 грн : (31 січень + 28 лютий + 31 березень + 30 квітень) = 1000,00 грн.
Для відрядження потрібно визначати середню зарплату. Така «середня» визначається виходячи із виплат за 2 місяці. Щоб розрахувати середньоденну зарплату за 2 місяці, треба розділити зарплату за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку №100).
Те, що оплата за роботу у вихідний день включається в розрахунок «середньої», питань не викликає. Про це зазначали вище.
А чи включати відпрацьований вихідний у кількість робочих днів?
Так, включати.
Мінсоцполітики у листі від 29.10.2019 №1565/0/206-19 зазначали, що для цілей розрахунку середньоденної зарплати вихідний день, в який працівник працював, треба включати в загальну кількість робочих днів за розрахунковий період.
Працівник у квітні 2026 направлений у відрядження. У лютому 2026 року він відпрацював 20 дні, у березні 23 дні, в тому числі 22 дні передбачені графіком роботи та 1 день працював у свій вихідний день 07.03.2026 (8 годин).
Працівнику було нараховано: в лютому оклад 19800 грн, у березні оклад 19800 грн та подвійна оплата за роботу у вихідний день 1800 грн (19800 : 176 х 2 х 8).
Середня зарплата складає: (19800 + 19800+ 1800) : (20+23) = 962,79 грн.
Такий алгоритм розрахунку середньої зарплати застосовується не тільки для оплати відрядження, а й іншої середньої зарплати за 2 місяці – курсів підвищення кваліфікації, відвідування ТЦК тощо.
Порядком №100 передбачений спеціальний механізм включення премій при обчисленні середньої зарплати:
«Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати».
При розподілу премій слід врахувати певні правила.
Правило 1. Премія відноситься до відповідної кількості, який відповідає кількості місяців, за які вона нарахована. Наприклад якщо це премія за квартал, то вона відноситься до 3-х місяців.
Правило 2. Премії відносять до місяців розрахункового періоду, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, наперед.
Правило 3. Визначають суму премії, яка буде включатись до розрахунку. Для цього її суму ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вона нарахована, та множимо на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, в якому вона враховується.
Правило 4. Суму премії обмежуємо, якщо період, за який нараховано премію, відпрацьовано не повністю. Якщо ж період, за який вона нарахована, відпрацьовано повністю, то обмеження не застосовується.
Виникає питання – чи вважати відпрацьованими днями для розподілу премій роботу працівника у вихідний день?
Так, вважати.
Мінекономіки в листі від 28.06.2024 №4702-05/46462-09 зазначило:
«Якщо працівника було залучено до роботи з відповідною оплатою праці у його вихідний день, то такий день табелюється як робота у вихідний день та відноситься до робочого часу… Оскільки оплата праці за роботу у вихідні враховується при обчисленні середньої заробітної плати, то і ці дні роботи мають враховуватися при визначенні частини премії, що відноситься до заробітку місяців розрахункового періоду».
Працівник у квітні 2026 направлений у відрядження. У лютому він відпрацював 15 днів із 20-х, у березні 23 дні, в тому числі 22 дні передбачені графіком роботи та 1 день працював у свій вихідний день 07.03.2026 (4 години). Працівнику було нараховано:
В 4 кварталі 2025 працівник відпрацював 50 днів.
Розрахунковим періодом є лютий – квітень 2026 року.
Премія за 4 квартал 2025 року нарахована у лютому 2026 р. і буде віднесена до 2-х місяців розрахункового періоду – до лютого та березня. При чому премію слід поділити на відпрацьовані дні у 4 кварталі 2025 р. та помножити на відпрацьовані дні у лютому та березні 2026 року – місяців, до яких така премія віднесена.
Розподіл премій буде таким.
До лютого включається сума премії: 8000 грн : 50 дн. х 15 дн. = 2400 грн.
До березня включається така сума премії: 8000 грн : 50 дн. х 23 дн. = 3680 грн, де
Таким чином, середня зарплата буде складати: (14850 + 2400 + 19800 + 900 + 3680) : (15 + 23) = 1095,53 грн.
Шаблони та зразки документів:
Заява-згода на роботу у вихідний день з наданням іншого дня відпочинку
Заява-згода на роботу у вихідний день з оплатою у подвійному розмірі
Наказ про залучення до роботи у вихідний день з оплатою в подвійному розмірі
Наказ про залучення до роботи у вихідний день з наданням іншого дня відпочинку
Доповідна записка про залучення працівника до роботи у вихідний день
Читайте більше:
Робота у вихідний день: оформлення та оплата
Лікарняний у табелі: чи ставити позначки у вихідні дні
Подали звітність у вихідний день? Дізнайтеся про наслідки
Лікарняний відкритий у вихідний день: особливості нарахування та оплати
Директор має звичку працювати у вихідні: як правильно оформити та оплатити
Працівник купив товари для офісу у вихідний день: нюанси компенсації та оплати
Верховний Суд пояснив, як розраховувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з урахуванням карантинного мораторію та перехідного періоду воєнного стану. Для накладних, складених до 31 січня 2022 року, прострочення для цілей штрафу потрібно рахувати з 16 липня 2022 року. У розглянутій справі це дозволило зменшити штраф за трьома податковими накладними на 2,8 млн грн. Розповідаємо, які правила застосував суд і на що звернути увагу платникам ПДВ

Товар, придбаний із ПДВ для оподатковуваних операцій, знищено внаслідок бойових дій, а покупець ще не встиг за нього розрахуватися. Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ? Якщо товар втрачено через форс-мажор під час воєнного або надзвичайного стану, за умови належного документального підтвердження діє спеціальне правило ПКУ. Пояснюємо, чи впливає на звільнення від ПДВ факт оплати товару та які документи підтверджують форс-мажор

Сільгоспвиробники – платники єдиного податку 4-ї групи можуть не сплачувати податок за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації, за визначені законодавством періоди. Річну суму податку розраховують пропорційно кількості місяців, протягом яких земля підлягала оподаткуванню. Також підприємства можуть уточнити раніше задекларовані зобов’язання за минулі періоди та скоригувати нарахування

Бізнес, який втратив або пошкодив майно через російські обстріли, може повідомити про це ДПС. Для цього податкова розробила спеціальну форму Повідомлення – перший практичний крок до створення Реєстру пошкодженого бізнесу. Подання добровільне, але ці дані допоможуть податківцям враховувати наслідки війни під час адміністрування податків. Розповідаємо, які відомості потрібно зазначити та як подати Повідомлення

Працівник подав заяву на щорічну відпустку за 2–3 дні до її початку й просить виплатити відпускні пізніше? Це можливо, але лише за певних умов. Якщо відпустка надається за графіком, зарплату за цей період виплачують до її початку або в строки, передбачені трудовим чи колективним договором. Якщо ж відпустку погодили поза графіком у стислі строки, працівник і роботодавець можуть узгодити іншу дату виплати. Пояснюємо, як оформити таку домовленість і чи потрібно зазначати її в наказі

З 1 січня 2026 року в Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Для роботодавців із середньообліковою кількістю працівників від 8 осіб запроваджено внесок, який сплачується у разі невиконання встановленого нормативу робочих місць. Водночас роботодавці, які виконали норматив, а також суб’єкти з меншою кількістю працівників від сплати внеску звільняються. Закон також передбачає спеціальні правила на період воєнного стану – внесок становить 50% від базового розміру. Розглянемо, хто має сплачувати внесок, як визначається норматив та за яких умов виникає обов’язок зі сплати

30 жовтня 2026 року є граничним строком сплати низки податкових зобов’язань за вересень 2026 року для платників податків та зборів. Зокрема, цього дня завершується строк сплати ПДВ, ПДФО та військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, а також земельного податку, орендної плати за землю, акцизного податку та рентної плати для окремих категорій платників. Для зручності платників кожен податок супроводжується окремою статтею-інструкцією із роз’ясненнями щодо бази оподаткування, ставок, строків сплати та відповідальності за порушення

Військовий збір потрібно сплачувати за основним місцем податкового обліку платника, навіть якщо він працює в кількох регіонах або має об’єкти за межами регіону реєстрації. Водночас із 1 липня 2026 року ДПС змінила реквізити рахунків для сплати збору. Розповідаємо, куди перераховувати кошти та чому перед платежем важливо перевірити актуальні реквізити

13 жовтня Уряд схвалив із доопрацюванням постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних. У фінальній редакції прибрали норму, яка передбачала виключення працівників із відстрочкою з бази для розрахунку 50% бронювання. Водночас ідею створення Координаційного центру при Кабміні, який впливатиме на надання та скасування статусу критично важливого підприємства, залишили. Повний текст постанови з доопрацюваннями очікується 18 жовтня

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо порядку оподаткування, документального оформлення та звітування у разі надання юридичною особою грошової благодійної допомоги військовослужбовцю ЗСУ, який не перебуває з підприємством у трудових відносинах

Наближаються граничні строки звітної кампанії за 9 місяців 2026 року. Таким чином, фінансову звітність подаємо до Держстату до 30 жовтня 2026 року, а до ДПС до 9 листопада. А щоб не загубитися в рядках та формах, ми зібрали все в одному місці

Чи доведеться ФОП сплачувати ЄСВ за себе у 2027 році та якою буде сума внеску? Законопроєкт про Державний бюджет України на 2027 рік №16000 передбачає продовження призупинення пільги, яка дозволяла підприємцям не сплачувати ЄСВ за себе під час воєнного стану. Якщо цю норму ухвалять без змін, мінімальний щомісячний внесок із 1 січня 2027 року становитиме 2 100,12 грн

Як правильно вести списки персонального військового обліку на підприємстві та що робити, якщо працівника мобілізували, звільнили або виключили з військового обліку? Розбираємо правила заповнення списків за додатком 5 до Порядку №1487: як відображати жінок, заброньованих працівників, осіб із відстрочкою, призупиненими трудовими договорами та статусом «у розшуку». Пояснюємо, які відомості вносити, у які строки оновлювати дані та коли записи можна вилучати

Нараховано зарплата інваліду за вересень 2026 року 8643,70 грн за 16 роб. днів. Решта 3603,15 грн – лікарняні. Підприємство має право зарахувати такого працівника з інвалідністю до нормативу?

ФОП у Харкові, який належить до території можливих бойових дій, може мати право не сплачувати єдиний податок і військовий збір. Однак звільнення залежить від групи платника та дати реєстрації бізнесу. А от із 1 січня 2025 року ФОП має сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Пояснюємо, які правила діють для підприємців у Харківській міській територіальній громаді

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право здійснювати бартерні (товарообмінні) операції без обмежень. Оподатковуваним доходом у такому разі вважається виручка, отримана як у грошовій, так і в негрошовій формі, з вирахуванням документально підтверджених витрат
