Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі – ВС) у постанові від 17.06.2025 у справі №909/130/24 зробила наступний правовий висновок:
Грошові вимоги кредиторів до боржника у справі про його банкрутство, заявлені з метою виведення активів з-під санкцій та з порушенням введеного постановою КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації» (далі – Постанова №187) мораторію, не підлягають визнанню.
У справі, що переглядалася, господарський суд на підставі заяв ініціюючих кредиторів відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ.
Однак у попередньому засіданні господарський суд встановив, що ТОВ є особою, пов’язаною з державою-агресором, і на нього поширюються положення Постанови №187, в тому числі й передбачені підпунктом 2 п. 1 заборони щодо відчуження, передачі в заставу, будь-яких інших дій, які мають чи можуть мати наслідком відчуження:
- нерухомого майна;
- цінних паперів;
- прав участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі);
- прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
- транспортних засобів;
- повітряних і морських суден;
- суден внутрішнього плавання.
Грошові вимоги ініціюючих кредиторів не підлягають визнанню, оскільки вони ґрунтуються на нікчемних правочинах і є наслідком узгоджених з боржником дій з метою виведення через процедуру банкрутства майна або отриманих від його реалізації коштів на користь бенефіціарних власників боржника – громадян російської федерації в обхід застосованих щодо них санкцій та з порушенням мораторію, введеного Постановою №187
Тому за відсутності вимог інших кредиторів і доказів неплатоспроможності боржника господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, закрив провадження в цій справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КузПБ).
ВС погодився з висновками судів про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ.
З моменту запровадження мораторію, суб’єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у Постанові №187, зазнає обмежень щодо можливості реалізувати право вимоги до зобов’язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом.
ВС зазначив, що мета звернення кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, а також імперативно встановлені законодавцем в КУзПБ правила погашення цих вимог, які хоча й різняться для кожної з процедур банкрутства, але однаково обов’язкові для її учасників, зокрема кредитора (кредиторів) і боржника, вказують на існування в такому способі захисту й відновлення порушеного права, як звернення з грошовими вимогами кредитора (кредиторів) у процедурах банкрутства з метою їх задоволення, державного примусу.
Однак положення Постанови №187 у співвідношенні з нормами КУзПБ щодо правил та наслідків звернення й визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство виключають можливість визнання за правилами цього Кодексу грошових вимог тих кредиторів, які є особами, пов'язаними з державою-агресором безпосередньо чи опосередковано внаслідок умисно вчинених дій.
Тож, незважаючи на наявність у юридичних осіб формальних підстав для звернення до суду із заявою про банкрутство ТОВ, однак враховуючи з’ясовані судами обставини вчинення відповідними фізичними особами недобросовісних дій з метою уникнення обмежень, встановлених Постановою №187, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що ці обставини унеможливлюють визнання грошових вимог відповідних суб’єктів до боржника у справі про банкрутство за правилами національного законодавства – КУзПБ
Джерело: ВС
Читайте більше:
Банкрутство юридичної особи: алгоритм та етапи
Судова процедура ліквідації банкрута: роз'яснення від Мін'юсту
Правові аспекти процедури банкрутства та ліквідації підприємств
Підприємство – банкрут, в яку чергу буде виплачуватись заборгованості із заробітної плати