Із загальної системи оподаткування на спрощену: чи може підприємство перейти на єдиний податок

1. За яких умов можливий перехід
2. Порядок переходу на єдиний податок
3. ПДВ під час переходу на єдиний податок
4. Перехідні операції після переходу на єдиний податок
5. Поворотна фінансова допомога, отримана до переходу на єдиний податок
6. Що варто врахувати ще до переходу на єдиний податок

Перехід на спрощену систему оподаткування є добровільним, однак скористатися цим правом можуть лише ті юридичні особи, які відповідають вимогам глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тому перед поданням заяви доцільно перевірити не лише обсяг доходу підприємства, а й види діяльності, структуру власників, наявність податкового боргу та інші умови, недотримання яких унеможливлює застосування єдиного податку

Умови, за яких можливий перехід на спрощену систему оподаткування

Юридична особа має право добровільно перейти на спрощену систему оподаткування з початку будь-якого календарного кварталу. Таке право передбачає пп. 298.1.4 ПКУ.

Для цього необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу подати до контролюючого органу:

1. заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

та

1. розрахунок доходу за попередній календарний рік (пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Подати заяву можна в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, особисто або через уповноважену особу, а також поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Водночас добровільно перейти на спрощену систему юридична особа може лише один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Що необхідно перевірити перед поданням заяви

Передусім необхідно переконатися, що підприємство відповідає критеріям, установленим ст. 291 ПКУ.

Однією з таких вимог є відсутність податкового боргу на день подання заяви про перехід. Виняток становить лише безнадійний податковий борг, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 291.5.8 ПКУ).

Якщо серед учасників товариства є юридичні особи, необхідно також перевірити структуру статутного капіталу. Частка юридичних осіб, які не є платниками єдиного податку, не може дорівнювати або перевищувати 25% статутного капіталу (пп. 291.5.5 ПКУ).

Ще одна умова, про яку на практиці нерідко згадують уже після переходу, стосується форми проведення розрахунків. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги винятково у грошовій формі – готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів (п. 291.6 ПКУ).

Саме тому ще до переходу доцільно проаналізувати умови договорів та звичну практику розрахунків із контрагентами. Якщо підприємство використовує зарахування зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, передачу майна в рахунок погашення заборгованості або інші способи припинення зобов'язань без фактичного руху коштів, застосування спрощеної системи може виявитися неможливим.

Які види діяльності несумісні зі спрощеною системою

Самої відповідності критеріям щодо доходу недостатньо. ПКУ містить перелік видів діяльності, здійснення яких позбавляє юридичну особу права бути платником єдиного податку.

Такий перелік наведено у п. 291.5 ПКУ. Зокрема, спрощену систему не можуть застосовувати суб'єкти господарювання, які здійснюють:

1. діяльність з організації та проведення азартних ігор;
2. обмін іноземної валюти;
3. виробництво, імпорт, експорт або продаж більшості підакцизних товарів;
4. видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);
5. діяльність у сфері фінансового посередництва, управління підприємствами тощо.

Перед поданням заяви бажано перевірити не лише зареєстровані коди КВЕД, а й фактично здійснювані господарські операції. Якщо підприємство здійснює діяльність, яка відповідно до п. 291.5 ПКУ несумісна зі спрощеною системою, право на застосування єдиного податку відсутнє незалежно від того, який КВЕД зазначено в Єдиному державному реєстрі.

Який граничний обсяг доходу платників єдиного податку

Для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи одним із головних критеріїв є дотримання встановленого ліміту доходу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ річний обсяг доходу не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Оскільки розмір мінімальної заробітної плати визначає закон про Державний бюджет України і він може змінюватися щороку, граничний обсяг доходу також переглядають щороку. Тому під час планування переходу доцільно перевіряти саме той показник, який діє станом на 1 січня відповідного року.

Перевищення встановленого ліміту має податкові наслідки, передбачені ст. 293 та 298 ПКУ, зокрема застосування підвищеної ставки єдиного податку щодо суми перевищення та обов'язковий перехід на загальну систему оподаткування у випадках, визначених ПКУ.

Яку ставку 5% чи 3% + ПДВ обрати

Для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи передбачає дві ставки єдиного податку:

1. 5% застосовують юрособи, які не є платниками податку на додану вартість. У цьому випадку підприємство не веде податковий облік ПДВ, не складає податкові накладні та не подає податкову звітність з ПДВ;
2. 3% застосовують за умови реєстрації платником ПДВ. Тоді підприємство одночасно сплачує єдиний податок у розмірі 3% доходу та виконує всі обов'язки платника ПДВ, визначені розділом V ПКУ: складає і реєструє податкові накладні, формує податковий кредит, визначає податкові зобов'язання та подає декларації з ПДВ (п. 293.3 ПКУ).

Вибір між цими ставками залежить насамперед від особливостей господарської діяльності та кола контрагентів. Якщо підприємство працює переважно з платниками ПДВ, статус платника цього податку часто є необхідною умовою співпраці, оскільки дозволяє покупцям сформувати податковий кредит. Якщо ж основними покупцями є населення або неплатники ПДВ, ставка 5% зазвичай забезпечує простіше податкове адміністрування без необхідності виконувати обов'язки платника ПДВ.

Отже, перед переходом на спрощену систему доцільно оцінити не лише відповідність формальним вимогам ПКУ, а й економічні наслідки такого рішення. Навіть якщо підприємство має право застосовувати єдиний податок, це ще не означає, що саме цей режим буде для нього найбільш вигідним. Саме тому наступним кроком після перевірки відповідності вимогам законодавства має стати підготовка до самого переходу та аналіз перехідних операцій, які можуть вплинути на податкові наслідки (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Що доцільно перевірити перед поданням заяви про перехід на спрощену систему оподаткування

Порядок переходу на єдиний податок

Після того як підприємство переконалося, що відповідає вимогам гл. 1 розд. XIV ПКУ, наступним кроком є оформлення самого переходу. На практиці ця процедура не є складною, однак недотримання строків або неврахування окремих вимог може призвести до відмови у реєстрації платником єдиного податку або перенесення переходу на наступний квартал.

Коли можна перейти на спрощену систему

Юридична особа має право добровільно перейти на спрощену систему оподаткування з початку будь-якого календарного кварталу. Такий порядок визначає пп. 298.1.4 ПКУ.

Для цього не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу необхідно подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік (пп. 298.1.4 ПКУ).

Отже, якщо підприємство планує перейти на спрощену систему з початку певного кварталу, подбати про подання документів необхідно завчасно. Пропуск установленого строку означатиме, що перейти на єдиний податок можна буде лише з початку наступного кварталу.

Які документи необхідно подати

Для переходу подають:

1. заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 №308;
2. розрахунок доходу за попередній календарний рік, який є обов'язковим додатком до заяви (пп. 298.1.4 ПКУ).

Заяву можна подати одним із способів, передбачених ст. 42 ПКУ та п. 298.1 ПКУ: в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, особисто або через уповноваженого представника, а також поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Якщо юридична особа створена протягом поточного року, у розрахунку доходу за попередній календарний рік фактично відсутні показники. Проте це не звільняє від необхідності подати сам розрахунок як додаток до заяви.

На що звернути увагу перед поданням заяви

На практиці доцільно ще раз перевірити кілька моментів.

По-перше, чи відповідає підприємство всім критеріям, установленим ст. 291 ПКУ.

По-друге, чи правильно визначено бажану ставку єдиного податку – 5% або 3% зі сплатою ПДВ відповідно до п. 293.3 ПКУ.

По-третє, чи не перевищує дохід підприємства граничний обсяг, установлений пп. 3 п. 291.4 ПКУ.

І, нарешті, чи не пропущено строк подання заяви. На практиці саме несвоєчасне подання документів є однією з найпоширеніших причин, через яку підприємству доводиться відкладати перехід ще на один квартал.

Коли контролюючий орган може відмовити у реєстрації

Контролюючий орган зобов'язаний зареєструвати юридичну особу платником єдиного податку або надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня отримання заяви (п. 299.3, 299.5 ПКУ).

Підстави для відмови визначає ст. 299 ПКУ.

Зокрема, відмова можлива, якщо:

1. підприємство не відповідає вимогам ст. 291 ПКУ;
2. подано документи з порушенням вимог ст. 298 ПКУ;
3. юридична особа має податковий борг у випадках, коли його наявність унеможливлює застосування спрощеної системи;
4. підприємство здійснює види діяльності, несумісні зі спрощеною системою оподаткування.

Якщо причини відмови можуть бути усунуті, після їх усунення підприємство має право повторно подати заяву у строки, встановлені ПКУ.

На практиці ще до подання заяви доцільно перевірити інформацію про підприємство в Електронному кабінеті платника податків: наявність податкового боргу, актуальність реєстраційних даних, обрані види економічної діяльності, а також відповідність іншим критеріям, установленим для платників єдиного податку. Така попередня перевірка дозволяє усунути більшість причин можливої відмови ще до звернення до контролюючого органу.

Схема:

Подання заяви → Перевірка ДПС (2 робочі дні) → Реєстрація або вмотивована відмова → Початок застосування ЄП із першого дня наступного кварталу

Остання декларація з податку на прибуток перед переходом

Перехід на спрощену систему не звільняє підприємство від обов'язку відзвітувати з податку на прибуток за період, протягом якого воно перебувало на загальній системі оподаткування. Саме ця декларація є останньою декларацією з податку на прибуток перед переходом на єдиний податок.

Податковими (звітними) періодами з податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали або рік залежно від категорії платника, а декларацію складають наростаючим підсумком із початку звітного року (п. 137.4, п. 137.5 ПКУ).

Після державної реєстрації платником єдиного податку юридична особа вже не є платником податку на прибуток, оскільки відповідно до пп. 1 п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств (за винятком випадків, прямо передбачених ПКУ).

У зв'язку з цим підприємство повинно подати декларацію з податку на прибуток лише за той звітний період, протягом якого воно ще перебувало на загальній системі оподаткування. Таку декларацію подають у строки, встановлені підпунктом 49.18.2 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів після закінчення відповідного звітного періоду.

Саме такого підходу дотримується і ДПС. У роз'ясненні «Перехід юрособи у середині року на спрощену систему: як звітувати з податку на прибуток» зазначено, що юридична особа, яка переходить на спрощену систему оподаткування в середині календарного року, повинна подати декларацію з податку на прибуток за період діяльності на загальній системі, після чого звітування з цього податку припиняється у зв'язку з набуттям статусу платника єдиного податку.

ПДВ-наслідки у разі переходу на єдиний податок

Податкові наслідки переходу значною мірою залежать від того, чи зберігатиме підприємство статус платника ПДВ. Якщо юридична особа переходить на третю групу єдиного податку зі ставкою 5%, її реєстрація платником ПДВ анулюється. Якщо ж обирає ставку 3% зі сплатою ПДВ, статус платника ПДВ зберігається, а тому більшість наведених нижче наслідків не виникає.

Перехід на єдиний податок за ставкою 5% (без ПДВ)

У разі переходу на спрощену систему зі ставкою 5% юридична особа одночасно припиняє бути платником ПДВ. Реєстрація платника ПДВ анулюється відповідно до пп. «в» п. 184.1 ПКУ та п. 5.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 №1130.

Останнім днем перебування підприємства у статусі платника ПДВ є дата анулювання реєстрації. Саме до цієї дати платник має право складати та реєструвати податкові накладні і розрахунки коригування (п. 184.6 ПКУ).

Умовний продаж: які активи потрапляють під оподаткування

Найважливішим наслідком анулювання ПДВ-реєстрації є необхідність нарахувати податкові зобов'язання відповідно до п. 184.7 ПКУ.

Такі податкові зобов'язання визначають щодо товарів, послуг та необоротних активів, які на дату анулювання залишаються невикористаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, за умови, що під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

На практиці це означає, що необхідно проаналізувати всі активи, за якими був сформований податковий кредит, зокрема:

1. товари, сировину, матеріали та інші виробничі запаси, що залишилися на складах;
2. необоротні активи, які продовжують обліковуватися на балансі підприємства;
3. дебіторську заборгованість за перерахованими авансами постачальникам, якщо товари або послуги на дату анулювання ще не отримані, але податковий кредит уже був сформований (роз'яснення ДПС у ЗІР, категорії 101.03);
4. готову продукцію та незавершене виробництво – у частині вартості товарів, матеріалів і послуг, за якими було сформовано податковий кредит.

Водночас податкові зобов'язання не нараховують щодо активів, придбаних без ПДВ, а також тих, за якими право на податковий кредит не виникло або раніше вже були нараховані компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Податкові зобов'язання визначають виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів, послуг або необоротних активів (п. 184.7 ПКУ). Для цілей ПКУ звичайною вважається ціна, що відповідає ринковому рівню, якщо не доведено інше (пп. 14.1.71 ПКУ).

Податкова накладна за умовного продажу

На суму податкових зобов'язань складають податкову накладну з типом причини «10» відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307.

У такій податковій накладній проставляють:

1. у полі «Отримувач (покупець)» – власні реквізити підприємства;
2. в індивідуальному податковому номері покупця – умовний ІПН 600000000000;
3. у графі 2 – дати та номери податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит, що підлягає компенсації.

Податкову накладну необхідно скласти та зареєструвати не пізніше дати анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки після цієї дати підприємство вже не має права реєструвати податкові накладні (п. 184.6 ст. 184 ПКУ).

Разом з тим, якщо зареєструвати таку податкову накладну до дати анулювання не вдалося, саме по собі це не звільняє від обов'язку нарахувати податкові зобов'язання. Вони мають бути відображені в останній декларації з ПДВ. На це звертає увагу ДПС у ЗІР, категоріях 101.16 та 101.27.

Остання декларація та електронний рахунок

Останнім звітним періодом з ПДВ є період, який закінчується датою анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 184.6 ПКУ).

У цій декларації відображають усі податкові зобов'язання, у тому числі нараховані відповідно до п. 184.7 ПКУ.

Після проведення остаточних розрахунків із бюджетом електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ закривається. Якщо на ньому залишилися кошти, підприємство може заявити їх до повернення, подавши відповідну заяву у складі останньої декларації з ПДВ.

Після анулювання реєстрації підприємство також втрачає право на формування нового податкового кредиту. Тому до дати анулювання доцільно переконатися, що всі податкові накладні постачальників своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перехід на єдиний податок за ставкою 3% зі сплатою ПДВ

Якщо юридична особа переходить на третю групу єдиного податку зі ставкою 3%, її реєстрація платником ПДВ не анулюється.

У такому випадку підприємство продовжує подавати декларації з ПДВ, реєструвати податкові накладні, формувати податковий кредит та визначати податкові зобов'язання у загальному порядку. Нараховувати податкові зобов'язання відповідно до п. 184.7 ПКУ не потрібно, оскільки підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ не виникає.

Отже, саме вибір ставки єдиного податку визначає, чи буде перехід супроводжуватися суттєвими ПДВ-наслідками. Якщо підприємство планує перейти на ставку 5%, доцільно ще до дати анулювання реєстрації провести інвентаризацію залишків, перевірити сформований податковий кредит та своєчасно підготувати останню звітність з ПДВ (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

ПДВ-наслідки переходу на ЄП

Перехідні операції після переходу на єдиний податок

Під час переходу із загальної системи оподаткування на спрощену окремі господарські операції можуть розпочатися ще до зміни системи оподаткування, а завершитися вже після набуття статусу платника єдиного податку. Для більшості таких операцій ПКУ встановлює спеціальні правила, які дозволяють уникнути подвійного оподаткування або, навпаки, не допустити, щоб окремі доходи взагалі залишилися поза оподаткуванням.

Найпоширеніші перехідні операції та їх податкові наслідки наведено в Таблиці 3. Окремо після таблиці розглянемо питання поворотної фінансової допомоги, оскільки саме щодо цієї операції тривалий час існують різні підходи контролюючих органів.

Таблиця 3

ЄП-дохід за перехідних операцій

Поворотна фінансова допомога, отримана до переходу на єдиний податок

Особливу увагу під час переходу на спрощену систему традиційно приділяють поворотній фінансовій допомозі, отриманій ще в період перебування на загальній системі оподаткування. Причина полягає в тому, що протягом тривалого часу існували різні підходи до оподаткування такої допомоги після переходу на єдиний податок.

Невизначеність виникала насамперед через різні правила оподаткування поворотної фінансової допомоги для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб. Крім того, пп. 3 п. 292.11 ПКУ передбачає, що до доходу платника єдиного податку не включають поворотну фінансову допомогу, отриману та повернену протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Саме це породжувало запитання: чи поширюється зазначена норма на допомогу, яка була отримана ще до переходу на спрощену систему.

Наразі позиція ДПС є однозначною: юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу під час перебування на загальній системі оподаткування, після переходу на спрощену систему не включає таку суму до доходу платника єдиного податку.

Такий висновок податкова обґрунтовує тим, що для юридичної особи датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів уже під час перебування на спрощеній системі (п. 292.6 ПКУ). Якщо ж кошти були отримані ще в період перебування на загальній системі оподаткування, підстав для повторного визначення доходу після переходу на єдиний податок ПКУ не містить.

Отже, якщо юридична особа отримала поворотну фінансову допомогу ще під час перебування на загальній системі оподаткування, сам по собі подальший перехід на єдиний податок не призводить до виникнення доходу незалежно від того, коли спливає 12-місячний строк її повернення (роз'яснення в ЗІР).

Те, що варто врахувати ще до переходу на єдиний податок

Перехід на спрощену систему не означає, що підприємство назавжди відмовляється від загальної системи оподаткування. Проте деякі податкові наслідки такого рішення можуть проявитися лише через кілька років – уже під час повернення до сплати податку на прибуток. Саме тому окремі питання доцільно оцінити ще до переходу.

Які наслідки повернення на загальну систему

Перед переходом на єдиний податок підприємство подає останню декларацію з податку на прибуток за період перебування на загальній системі (п. 137.4, пп. 49.18.2 ПКУ).

Після повернення на загальну систему податковий облік фактично розпочинається заново. При цьому слід враховувати декілька практичних моментів.

Найвідчутніша втрата – від'ємне значення об'єкта оподаткування (податкові збитки) минулих років. Якщо підприємство перейшло на єдиний податок, а згодом повернулося до сплати податку на прибуток, врахувати збитки, сформовані до переходу, уже не можна. Вони не переносяться на майбутні податкові періоди (пп. 140.4.4 ПКУ).

Якщо в інтегрованій картці платника обліковується переплата з податку на прибуток, вона не анулюється автоматично. Проте право на її повернення або зарахування обмежене строком, установленим ст. 43 ПКУ. Якщо протягом 1095 днів переплата не буде використана або повернута, скористатися нею надалі вже не вдасться.

Податкова амортизація під час перебування на єдиному податку не ведеться. Водночас бухгалтерську амортизацію продовжують нараховувати за загальними правилами. Після повернення на загальну систему саме бухгалтерські дані використовуватимуть для визначення податкової балансової вартості основних засобів.

Аналогічний підхід застосовують і до резервів та забезпечень. Їх формування у бухгалтерському обліку не припиняють, однак податкові різниці щодо таких операцій знову виникатимуть лише після повернення підприємства до сплати податку на прибуток.

Як бути з бухгалтерським обліком

Перехід на спрощену систему не звільняє юридичну особу від ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (ст. 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Доходи, витрати, основні засоби, запаси, резерви та інші об'єкти бухгалтерського обліку й надалі відображають відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ. Змінюється лише порядок визначення об'єкта оподаткування: якщо податок на прибуток базується на фінансовому результаті, то єдиний податок визначають за правилами ст. 292 ПКУ.

У більшості випадків переглядати наказ про облікову політику у зв'язку зі зміною системи оподаткування не потрібно. Винятком можуть бути підприємства, які мають право застосовувати спрощені правила бухгалтерського обліку, передбачені НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».

Які практичні питання ще врахувати

Якщо підприємство використовує РРО або ПРРО, до переходу на спрощену систему необхідно підготувати їх до роботи за новими правилами оподаткування. Якщо обрано ставку єдиного податку 5% без ПДВ, із налаштувань РРО (ПРРО) необхідно вилучити ознаки оподаткування ПДВ та перепрограмувати податкові групи товарів.

На практиці таке перепрограмування зазвичай виконують у ніч переходу – після закриття останньої зміни на загальній системі оподаткування і до відкриття першої зміни вже як платника єдиного податку. Саме такий порядок дозволяє уникнути помилок у фіскальних чеках та забезпечити правильне відображення нового податкового статусу підприємства.

Окрему увагу слід приділити чинним ліцензіям. Юридична особа після переходу на спрощену систему оподаткування не має права здійснювати продаж підакцизних товарів. Виняток, передбачає пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ для роздрібного продажу пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, стосується винятково фізичних осіб і на юридичних осіб не поширюється. Тому до дати переходу підприємству слід анулювати ліцензії на право роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями та припинити відповідну діяльність. Також доцільно завчасно вирішити питання із залишками алкогольної продукції, щоб після переходу підприємство не здійснювало діяльність, несумісну із застосуванням єдиного податку.

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

Читайте більше:

Спрощена чи загальна система оподаткування: що вигідніше для юридичної особи

Заява про застосування спрощеної системи (обрання, перехід, відмова): інструкція із заповнення

Єдиний податок 3 групи для юросіб: платники, ставки, порядок сплати та розрахунку

Трансформація ФОПа у ТОВ: 10 типових помилок на старті

Декларація з податку на прибуток: інструкція зі складання

Шаблони та зразки документів:

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування