Єдиний податок для юросіб – 2025: платники, ставки, порядок сплати та розрахунку

Платники єдиного податку 3 групи серед юросіб

Платниками єдиного податку (далі – ЄП) можуть бути юридичні особи, які відповідають критеріям, встановленими Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до пп. 3 п. 291.4 ПКУ юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми можуть працювати на 3 групі ЄП, якщо дотримуються таких умов:

1. дохід за рік не перевищує 1167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (в 2025 році це 9332000,00 грн);
2. займаються будь-якими видами діяльності, за винятком тих, що зазначені в п. 291.5 ПКУ (гральний бізнес, діяльність з підакцизними товарами, тощо);
3. можуть продавати товари та надавати послуги будь-яким покупцям – як фізичним, так і юридичним особам, у тому числі нерезидентам;
4. можуть наймати працівників – без обмежень по кількості;
5. у статутному капіталі частка інших юросіб, які не є єдинниками, – не більше 25%.

Не можуть бути платниками ЄП:

1. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
2. реєстратори цінних паперів;
3. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%;
4. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
5. юридичні особи – нерезиденти;
6. платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об’єкт та база оподаткування єдиним податком та військовим збором

Об’єктом оподаткування єдиним податком є доходи, визначені ст. 292 ПКУ.

По військовому збору аналогічно- об’єктом оподаткування є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п. 1.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Як бачимо, дохід, з якого нараховують єдиний податок, одночасно є базою для нарахування військового збору (ВЗ). Тобто база для нарахування ЄП та ВЗ – однакова.

Доходом юридичної особи на єдиному податку відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ вважають:

1. будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі;.
2. вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважають товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування або іншими письмовими договорами, в яких чітко зазначено, що платник нічого не повинен сплачувати чи повертати за отримане. Також безоплатно отриманими вважають товари, передані на відповідальне зберігання, але використані платником єдиного податку. У такому випадку вони вважаються безоплатно отриманими, навіть якщо спочатку йшлося лише про зберігання;
3. дохід у філіях, відділеннях та представництвах також включається до загального доходу юрособи (п. 292.3 ПКУ);
4. кредиторська заборгованість, за якою сплив строк позовної давності, – якщо юрособа є платником ПДВ;
5. вартість товарів або послуг, за які отримали аванс ще до переходу на спрощену систему оподаткування, але реалізовані вони вже під час перебування на єдиному податку (ЗІР, категорія 108.01.02).

За загальними правилами відповідно до п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є:

1. дата надходження коштів платнику у грошовій (готівковій або безготівковій) формі;
2. дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
3. для платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

На замітку! Податкова служба не завжди визначає дату доходу за датою надходження коштів на рахунок. Так, згідно з роз’ясненням ДПС, розміщеним у ЗІР, категорія 108.01.02, якщо юридична особа – платник єдиного податку 3-ї групи проводить розрахунки через POS-термінал із видачею фіскального чека, то датою отримання доходу вважається дата, зазначена у фіскальному (касовому) чеку. Фактично це означає, що для цілей оподаткування дохід визнають на дату Z-звіту, а не на дату фактичного зарахування коштів на рахунок

Такий підхід особливо важливий для правильного визначення періоду, у якому дохід має бути задекларований, та щоб не перевищити граничний ліміт доходу для перебування на спрощеній системі.

Розглянемо особливості включення до бази оподаткування деяких видів доходів.

Дохід за договорами еквайрингу

Якщо юридична особа с платник єдиного податку 3-ї групи продає товари (роботи, послуги) та приймає оплату за договорами еквайрингу (в тому числі через РOS-термінали), то доходом вважається вся сума виручки, оплачена покупцем.

Навіть, якщо банк утримує комісію за розрахунково-касове обслуговування, дохід визначають у повному розмірі – включно із сумою цієї комісії. Тобто з погляду податкового обліку важливо не те, скільки саме коштів потрапило на рахунок, а яку суму фактично сплатив покупець за товар чи послугу.

Такий підхід закріплений у роз’ясненнях ДПС, адже банк діє лише як посередник під час перерахування коштів, і його комісія не зменшує оподатковуваний дохід платника єдиного податку.

Дохід у валюті

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховують у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).

Якщо юридична особа – платник єдиного податку 3-ї групи отримує оплату в іноземній валюті, наприклад, через системи SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо, доходом вважається повна сума, сплачена покупцем.

Навіть якщо міжнародна система переказів утримує певні комісійні, дохід визначають у повному обсязі – разом із цією комісією.

Отже, доходом є вся сума інвойса, перерахована у гривні за курсом НБУ на дату її надходження, незалежно від того, яка сума фактично потрапила на рахунок (ЗІР, категорія 108.01.02).

Дохід від курсових різниць

Юридична особа – платник єдиного податку (ЄП) веде облік курсових різниць як і будь-яке інше підприємство згідно з вимогами НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», тобто визначає курсові різниці від перерахунку монетарних статей – заборгованостей що мають бути погашені (оплачені) в валюті та іноземної валюти на рахунках підприємства.

Курсові різниці розраховують на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції (п. 8 НПСБО 21). Курсові різниці бувають позитивні (дають доходи) та від`ємні (дають витрати).

Платники єдиного податку в базу оподаткування ЄП включають будь-які доходи отримані в грошовій формі (п. 292.1 ПКУ).

Відповідно, до податкової декларації юридичної особи – платника єдиного податку в базу оподаткування ЄП включаємо лише дохід від позитивних курсових різниць від валюти, яка обліковується на валютних рахунках. А от витрати від курсових різниць по валютним рахункам ніяк не впливають на об`єкт оподаткування ЄП (не зменшують його). Таку позицію підтверджують податківці в ЗІР, категорія 108.01.02.

Дохід від продажу основних засобів

Відповідно до п. 292.2 ПКУ, якщо юридична особа – платник єдиного податку продає основний засіб, то:

1. якщо цей об’єкт використовували менше ніж 12 місяців з дати введення в експлуатацію, то вся сума, яку отримали від продажу, вважається доходом;
2. якщо об’єкт використовували 12 місяців або більше, то дохід визначають як різницю між сумою продажу та залишковою балансовою вартістю на день продажу.

Дохід у разі надання/отримання поворотної фінансової допомоги

Юридичні особи – платники єдиного податку можуть як надавати, так і отримувати поворотну фінансову допомогу (ПФД). Проте важливо враховувати низку умов, щоб уникнути негативних податкових наслідків.

Отримання ПФД. Суми фінансової допомоги, які отримані та повернені протягом 12 календарних місяців з дня отримання, не включають до складу доходів платника єдиного податку (пп. 3 п. 292.11 ПКУ). Якщо ж фінансова допомога не повернена у цей строк, її суму включають до доходу платника на наступний день після закінчення 12 місяців.

Якщо після включення ПФД до доходу підприємство не перевищило граничний обсяг доходу, то застосовуєте ставку єдиного податку 5% (або 3%). Якщо ж через включення ПФД було перевищено ліміт доходів, то з суми перевищення єдиний податок сплачується за подвійною ставкою – 10% (або 6%), згідно з п. 293.5 ПКУ.

Після повернення простроченої поворотної фінансової допомоги сума доходу та податкові зобов’язання зі сплати податку не коригуються.

Надання ПФД. Якщо юридична особа надає ПФД, головною умовою є те, що таку допомогу не слід надавати на постійній основі. Статус позичальника при цьому значення не має. Одноразове надання фінансової допомоги – поворотної або безповоротної – не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а тому не порушує вимог пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ. Водночас, якщо таку допомогу надають систематично, це можуть розцінити як надання фінансових послуг, що для платників єдиного податку є забороненою діяльністю.

Надання ПФД не впливає на об’єкт оподаткування єдиним податком. Тому якщо юридична особа надала поворотну фінансову допомогу, то її повернення – навіть із запізненням – не призводить до виникнення доходу. Про це зазначають податківці в ЗІР, категорія 108.01.02: сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.

Як бачимо, в цьому роз’ясненні не зазначено, що надана допомога має бути повернена саме протягом 12 місяців, щоб уникнути визнання доходом. 12-місячний термін застосовується лише до випадків, коли платник єдиного податку отримує ПФД.

Отже, коли юридична особа надає поворотну фінансову допомогу, 12-місячний термін повернення не діє, і незалежно від часу повернення ця сума не включається до доходів.

Дохід юросіб- платників 3 групи на ставці 3%, які є платниками ПДВ

Для юридичних осіб- платників єдиного податку, які обрали ставку єдиного податку 3% та є платниками ПДВ, доходом є сума коштів, отриманих від здійснення господарської діяльності, без урахування податку на додану вартість. Такий підхід закріплено в пп. 1 п. 292.11 ПКУ, згідно з яким суми ПДВ не включають до складу доходу платника єдиного податку.

Дохід за посередницькми договорами

У разі виконання робіт або надання послуг за договорами комісії, доручення, агентськими чи експедиторськими, доходом вважається не вся сума надходжень, а лише сума агентської (комісійної) винагороди (п. 292.4 ПКУ).

До відома! На відміну від ФОП-єдинників юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи не ведуть Книгу обліку доходів, незалежно від ставки – 5% чи 3%. Це прямо передбачає п. 296.1 ПКУ, відповідно до якого юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до положень п. 44.2 та 44.3 ПКУ

Тож для заповнення податкової декларації юрособи-єдинники використовують саме дані бухобліку, а не окрему Книгу обліку доходів.

Причому на практиці доволі часто виникають ситуації, коли показники доходу у фінансовій звітності не співпадають із сумами, що зазначені у податковій декларації з єдиного податку. Це пояснюється різницею в підходах до визнання доходів, які регулюють норми бухгалтерського обліку та ПКУ.

Юридична особа – платник єдиного податку веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність за національними стандартами (НП(С)БО).

Згідно з п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» дохід визнають у момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що призводить до зростання власного капіталу, за умови достовірної оцінки доходу.

Отже, дохід визнають у періоді фактичної реалізації товарів або надання послуг, навіть якщо оплата за них ще не надійшла.

Натомість у податковій декларації з єдиного податку дохід визнають за касовим методом, тобто датою отримання коштів у готівковій або безготівковій формі, або датою списання кредиторської заборгованості, якщо минув строк позовної давності, чи датою підписання акта приймання безоплатно отриманих товарів або послуг.

Через це між фінансовою звітністю та податковою декларацією можуть виникати розбіжності, наприклад, коли реалізація відбулася, а оплата ще не надійшла. Такі розбіжності є цілком допустимими та обґрунтованими, і не свідчать про порушення податкового законодавства.

Ставки єдиного податку та ВЗ для юридичних осіб

Ставка єдиного податку для юридичних осіб становить:

1. 3% від доходу – для платників ПДВ;
2. 5% від доходу – для неплатників ПДВ (п. 293.3 ПКУ).

Ставка єдиного податку у подвійному розмірі 10% (6%) встановлена:

1. до суми перевищення граничного обсягу доходу, встановленого для 3 групи ЄП;
2. до доходу, отриманого із застосуванням забороненого способу розрахунків (бартер, переуступка прав вимоги боргу чи взаємозалік);
3. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Ставка військового збору для юридичних осіб становить 1% від доходу (пп. 3 пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Важливо! Ставка військового збору залишається незмінною та становить 1% навіть до тих доходів, які оподатковують єдиним податком у подвійному розмірі ставок. Тобто із суми перевищення ліміту доходів військовий збір усе одно нараховують за стандартною ставкою 1%

Строки сплати єдиного податку та ВЗ для юридичних осіб

Юридичні особи 3 групи сплачують єдиний податок та військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Сплачувати єдиний податок юрособи-єдинники мають на окремий рахунок, відкритий для такої сплати: код бюджетної класифікації «18050300» або «18050301» – «Єдиний податок з юридичних осіб» (ЗІР, категорія 108.05).

Єдиний податок у подвійному розмірі ставок сплачують на той самий розрахунковий рахунок, на який сплачують і основну суму єдиного податку.

У призначенні платежу вказуємо тільки код виду сплату та додаткову інформацію по платежу. Наприклад:

101 Єдиний податок за 2 квартал 2025 р

або

101 Єдиний податок за ставкою 10% з суми перевищення ліміту доходу за 2 квартал 2025 р

Сплачувати ВЗ юрособи на ЄП 3 групи мають на окремий рахунок, відкритий для такої сплати: код бюджетної класифікації «11011800» – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Розрахунок єдиного податку та ВЗ для юридичних осіб

Суму єдиного податку розраховують за формулою:

Сума ЄП = Дохід × Ставка єдиного податку (3% або 5%).

Суму військового збору обчислюють за формулою:

Сума ВЗ = Дохід × 1%.

Приклад 1. Якщо юридична особа отримала дохід у розмірі 1 000 000,00 грн за квартал і є платником єдиного податку 3 групи 5%, то:

1. сума єдиного податку становитиме: 1 000 000,00 × 5% = 50 000,00 грн;
2. сума військового збору становитиме: 1 000 000,00 × 1% = 10 000,00 грн.

Приклад 2. Якщо юридична особа отримала дохід у розмірі 4 200 000,00 (з ПДВ) грн за квартал і є платником єдиного податку 3 групи 3%, то:

1. сума єдиного податку становитиме: 3 500 000,00 (без ПДВ) × 3% = 105 000,00 грн;
2. сума військового збору становитиме: 3 500 000,00 × 1% = 35 000,00 грн.

Приклад 3. Якщо юридична особа 3 групи 5% отримала за звітний період дохід у розмірі 10 000 000,00 грн, чим перевищила дозволений ліміт доходу, то:

1. сума єдиного податку 5% становитиме: 9 336 000,00 × 5% = 466 800,00 грн;
2. з суми перевищення сплачує єдиний податок у подвійному розміру ставок 10%: (10 000 000,00 - 9 336 000,00) × 10% = 66400,00 грн;
3. сума військового збору становитиме: 10 000 000,00 × 1% = 100 000,00 грн.

Якщо юрособа має у власності або користується сільськогосподарськими угіддями, то вона в річній податковій декларації розраховує суму мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Докладно про такий розрахунок дивіться у публікації «Декларація платника єдиного податку – юридичної особи 3 групи: інструкція».

Відповідальність за несплату / несвоєчасну сплату єдиного податку

Фінансова відповідальність

За порушення строків сплати єдиного податку юридичних осіб – платників єдиного податку притягують до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.

У випадку з військовим збором, то ситуація аналогічна – штрафні санкції застосовують на підставі норм ст. 124 ПКУ (абз. 2 пп. 1.11 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Розмір штрафу залежить від тривалості затримки платежу. Згідно з п. 124.1 ПКУ у разі несвоєчасної сплати ЄП та ВЗ штрафи застосовують у таких розмірах:

1. 5% від погашеної суми податкового боргу – у разі затримки до 30 календарних днів включно після останнього дня строку сплати грошового зобов’язання;
2. 10% від погашеної суми податкового боргу – якщо затримка перевищує 30 календарних днів після останнього дня строку сплати грошового зобов’язання;
3. 25% від суми несплаченого зобов’язання – якщо зазначені дії (несвоєчасна сплата) вчинені умисно (п. 124.2 ПКУ);
4. 50% від суми несплаченого зобов’язання – у разі повторного порушення п. 124.2 ПКУ протягом 1095 календарних днів або у разі, якщо прострочення сплати грошового зобов’язання перевищує 90 календарних днів (п. 124.3 ПКУ).

Крім того, за кожен день прострочення нараховують пеню. Так, відповідно до п. 129.4 ПКУ пеню обчислюють на суму грошового зобов’язання (включаючи штрафи, якщо вони є, але без урахування пені) за кожен день прострочення, починаючи з 91-го календарного дня, наступних після граничної дати сплати, та включно до дати фактичного погашення боргу, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день.

Адміністративна відповідальність

Відповідальність передбачена і для посадових осіб юрособи, про що податківці наголошують в ЗІР (категорія 132.01).

Так, неподання або несвоєчасне подання платіжних інструкцій на сплату податків та зборів посадовими особами підприємств тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 85 до 170 грн (від 5 до 10 нмдг) згідно зі ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо таке порушення повторюють протягом року, особа, яку вже було оштрафовано за аналогічне правопорушення, сплачує штраф у розмірі від 170 до 255 грн (від 10 до 15 нмдг).

Отже, важливо пам’ятати, що своєчасна сплата грошових зобов’язань є обов’язком платника податків, і порушення строків сплати може призвести до значних фінансових втрат. У разі виникнення податкового боргу рекомендуємо якнайшвидше вирішити питання його погашення, щоб уникнути додаткових штрафів.

Марина СТЬОПІНА, керівник сервісу «Особистий консультант»

Статті за темою:

Декларація платника єдиного податку – юридичної особи 3 групи: інструкція

Платіжна інструкція на сплату податків і ЄСВ: приклади заповнення

Довідник за темою:

Заборонені види діяльності (КВЕД) для 1–3 груп єдиного податку