
Експерт
Олена СтепановаГоловний бухгалтер групи компаній, засновниця власної практики з бухгалтерського аутсорсингу, незалежний консультант та викладач практичних курсів з бухгалтерського обліку
Чи варто юридичній особі переходити на спрощену систему оподаткування? Універсальної відповіді немає, адже вигідність такого рішення залежить від специфіки діяльності підприємства. У матеріалі розберемо, які фактори необхідно проаналізувати перед зміною системи оподаткування, які переваги й обмеження має кожен режим та на що звернути особливу увагу, щоб уникнути непередбачених податкових наслідків

Перед тим як подавати заяву про зміну системи оподаткування, доцільно відповісти не на запитання «яка система краща», а на інше – чи відповідає обрана система особливостям конкретного бізнесу. Однозначної відповіді не існує: для одного підприємства перехід на спрощену систему дозволить зменшити податкове навантаження та спростити адміністрування, а для іншого призведе до збільшення податків або створить додаткові обмеження у господарській діяльності
Право юридичної особи самостійно обрати або змінити систему оподаткування передбачене главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас застосування спрощеної системи можливе лише за дотримання критеріїв, установлених статтями 291 та 292 ПКУ, а порядок переходу визначено статтею 298 ПКУ.
На практиці рішення про зміну системи оподаткування найчастіше приймають з економічних причин.
Підприємство може перейти на спрощену систему, якщо значна частина доходу перетворюється на прибуток, діяльність не потребує складних господарських схем, а більшість розрахунків здійснюється у грошовій формі.
Натомість загальна система нерідко виявляється більш прийнятною для підприємств із високою собівартістю продукції, значними інвестиціями, великими амортизаційними відрахуваннями або тривалими збитковими періодами, оскільки об'єктом оподаткування є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку та скоригований на податкові різниці у випадках, передбачених розділом III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Разом із тим порівнювати системи оподаткування лише за ставками податків було б помилкою. Перед прийняттям рішення доцільно оцінити не тільки очікуване податкове навантаження, а й інші фактори, які безпосередньо впливають на можливість застосування обраної системи та її економічний ефект.
Насамперед варто проаналізувати структуру доходів і витрат підприємства. Для платника податку на прибуток сума податку залежить від фінансового результату, тоді як для платника єдиного податку третьої групи базою оподаткування, як правило, є отриманий дохід (статті 134, 292, 293 ПКУ). Саме тому однаковий обсяг виручки може призвести до зовсім різного податкового навантаження залежно від рівня рентабельності діяльності.
Не менш важливо оцінити характер господарських операцій. Платники єдиного податку третьої групи не мають права застосовувати негрошові форми розрахунків. Розрахунки повинні здійснюватися виключно у грошовій формі – готівковій або безготівковій (п. 291.6 ПКУ). Якщо підприємство використовує бартер, зарахування зустрічних однорідних вимог, відступлення права вимоги чи інші механізми припинення грошових зобов'язань без фактичної оплати коштами, цей фактор необхідно врахувати ще до переходу.
Окремої оцінки потребує перспектива розвитку підприємства. Для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи встановлено граничний обсяг доходу, визначений пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ. Якщо вже на етапі планування зрозуміло, що підприємство найближчим часом може перевищити цей показник, короткострокова економія від застосування спрощеної системи може не компенсувати витрат, пов'язаних із повторною зміною системи оподаткування. На 2026 рік такий граничний обсяг доходу становить 10 091 049 грн.
Ще один фактор, який нерідко недооцінюють під час прийняття рішення, – наслідки самого переходу. Зміна системи оподаткування майже завжди супроводжується перехідними операціями: залишками товарів, незавершеними роботами, авансами, дебіторською та кредиторською заборгованістю, питаннями реєстрації або анулювання статусу платника ПДВ, завершенням одного звітного періоду та початком іншого. Саме ці питання найчастіше стають предметом індивідуальних податкових консультацій ДПС та спорів під час податкових перевірок.
До подання заяви про зміну системи оподаткування доцільно оцінити не лише майбутню суму податків, а й особливості господарської діяльності підприємства. Практика показує, що одна й та сама система може бути вигідною для одного бізнесу і невигідною для іншого. Основні критерії, які доцільно проаналізувати перед прийняттям рішення, наведено в таблиці.
Спрощена чи загальна система оподаткування: порівняльна таблиця для бізнесу
Критерій | Спрощена система (єдиний податок, 3 група) | Загальна система оподаткування |
Об'єкт оподаткування | Отриманий дохід (виручка) (ст. 292, ст. 293 ПКУ) | Фінансовий результат до оподаткування, скоригований на податкові різниці у випадках, передбачених розділом III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ) |
Коли система зазвичай економічно вигідніша | За високої рентабельності діяльності та незначної частки витрат | За високої собівартості, значних витрат або невеликої рентабельності |
Вплив витрат на суму податку | Документально підтверджені витрати, як правило, не впливають на суму єдиного податку | Витрати безпосередньо впливають на фінансовий результат і суму податку на прибуток |
Наявність збитків | Збитки не зменшують суму єдиного податку | За відсутності прибутку податок на прибуток не виникає; від'ємне значення об'єкта оподаткування може враховуватися відповідно до пп. 140.4.4 ПКУ |
Граничний обсяг доходу | Діє обмеження, встановлене пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ | Обмеження щодо обсягу доходу відсутні |
Негрошові розрахунки | Не допускаються. Розрахунки здійснюються виключно у грошовій формі (п. 291.6 ПКУ) | Допускаються, якщо це не суперечить цивільному та податковому законодавству |
ПДВ | Можлива робота як без ПДВ (ставка 5%), так і зі сплатою ПДВ (ставка 3%) (п. 293.3 ПКУ) | Підприємство може бути платником або неплатником ПДВ відповідно до вимог розділу V ПКУ |
Бухгалтерський облік | Ведеться у загальному порядку відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» | Ведеться у тому самому порядку |
Податковий облік | Простіший, оскільки податок визначається переважно виходячи з отриманого доходу | Потребує визначення фінансового результату та аналізу податкових різниць |
Типові сфери застосування | Послуги, консалтинг, ІТ, діяльність із невеликою часткою витрат, малий бізнес | Виробництво, оптова торгівля, будівництво, імпорт, проєкти зі значними інвестиціями або високою собівартістю |
Основні ризики | Перевищення граничного доходу, порушення умов перебування на спрощеній системі, негрошові розрахунки, перехідні операції | Складніше адміністрування, необхідність документального підтвердження витрат, застосування податкових різниць |
Коли доцільно розглядати перехід | Якщо підприємство має стабільно високу рентабельність, не використовує негрошові розрахунки та відповідає вимогам глави 1 розділу XIV ПКУ | Якщо підприємство має значні витрати, планує масштабування, використовує складні господарські операції або потребує врахування збитків і податкових різниць |
Підприємство має річний дохід 9 млн грн.
Варіант 1: витрати становлять 2 млн грн. Прибуток – 7 млн грн.
Варіант 2: витрати становлять 8,4 млн грн. Прибуток – лише 600 тис. грн.
За однакового доходу податкове навантаження на загальній та спрощеній системах буде суттєво різним. Саме тому порівнювати системи лише за ставками податків неправильно – необхідно оцінювати структуру витрат підприємства.
Читайте більше:
Заява про застосування спрощеної системи (обрання, перехід, відмова): інструкція із заповнення
Зміна системи оподаткування протягом року: що потрібно знати юридичним особам
Чи може юридична особа перейти на спрощену систему оподаткування протягом звітного року
10 зразків Заяви про перехід на єдиний податок
Українці, які проживають на територіях активних бойових дій або в межах 50 км від фронту чи держкордону, зможуть отримати 19 400 грн зимової допомоги. Виплата передбачена для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, людей з інвалідністю, ВПО, багатодітних та одиноких батьків, а цього року програму поширять і на мешканців багатоквартирних будинків. Прийом заявок з 1 вересня до 30 жовтня 2026 року, а подавати їх залежно від переліку громади потрібно через ПФУ, ЦНАП або орган місцевого самоврядування

Звіт про внесок за осіб з інвалідністю: чи потрібно додатково отримувати якісь відомості з Пенсійного фонду, щоб підтвердити, що людина, яку вказуємо у звітності, має інвалідність? Чи є якісь узгодження між ДПС та ПФУ?

ФОП на єдиному податку (3 група, 5%) відкрив рахунок в PAYONEER, вказав свій доларовий рахунок в українському банку. І на вказаний рахунок від PAYONEER надійшло 20 центів із коментарем «PAYONEER BANK VERIFICATION». Повернути цю суму не можливо. Дохід у ФОП поки відсутній. Як правильно врахувати ці 20 центів? Вважати доходом чи ні?

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поставив крапку у спірній справі за позовом фізичної особи-підприємця до банку щодо визнання протиправними дій з припинення ділових відносин, розірвання договору та закриття рахунків. Суд касаційної інстанції підтримав позицію банку та суду апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП

Уряд готує зміни до правил бронювання військовозобов’язаних: до 20 жовтня міністерства та ОДА мають переглянути й перезатвердити галузеві критерії критичності. Також пропонують створити Координаційний центр при КМУ, який зможе рекомендувати надання статусу критично важливого підприємства, збільшення ліміту бронювання понад 50% або позбавлення такого статусу. Роботодавцям варто вже зараз перевірити відповідність чинним критеріям, актуалізувати документи та підготуватися до можливого перегляду правил

Ситуація, коли ФОП спочатку надає послуги, а вже потім додає відповідний КВЕД, є доволі поширеною на практиці. Проте з точки зору податкового законодавства ключове значення має не дата оплати, а момент внесення виду діяльності до Реєстру платників єдиного податку. Офіційна позиція ДПС, викладена у листі від 24.02.2026 №197, чітко вказує: надання послуг без зареєстрованого КВЕД є порушенням умов спрощеної системи та тягне за собою обов’язковий перехід на іншу систему сплати податків та зборів

Підприємствам, працівники яких мають право на чорнобильські компенсації та додаткові відпустки, необхідно завчасно пройти реєстрацію у відповідному органі Пенсійного фонду України. До 30 жовтня 2026 року страхувальники мають подати паспорт підприємства, списки працівників, графік відпусток та розрахунок витрат на наступний бюджетний рік. Окрему увагу варто звернути на форму такого паспорту, оскільки одночасно виникла колізія між двома наказами Мінсоцполітики. ПФУ рекомендує використовувати форму, затверджену наказом Мінсоцполітики від 29.03.2023 №110-Н

ТОВ не проходило планову документальну перевірку з 2016 року – чи можна вже знищити документи за минулі звітні періоди? Не обов’язково: мінімальні строки зберігання становлять 1095, 1825 або 2555 днів залежно від виду документів, але їх потрібно продовжувати на періоди зупинення строків давності. ДПС пояснює, як карантин COVID-19 і воєнний стан вплинули на строки зберігання документів та чому дата 1 серпня 2023 року не є універсальною точкою відліку. Розглянемо, що врахувати перед знищенням бухгалтерських і податкових документів

Електронну простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет можуть запровадити пізніше. Відповідний законопроєкт передбачає перенесення дати повноцінного запуску Електронної системи з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. 10.09.2026 Комітет рекомендував ВРУ перенести терміни запровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року і прийняти цей законопроєкт одразу і в цілому. Таким чином, якщо депутати проголосують «за», то документ одразу направиться на підпис Президенту

Винагороду за цивільно-правовим договором нарахували в серпні 2026 року, а виплатили у вересні? Рядок 05 додатка 4ДФ заповнюють за звітний період, у якому нараховано дохід з ознакою «102». Тож у цій ситуації кількість осіб, які працювали за ЦПД, зазначають у серпні – місяці нарахування винагороди, а не повторно у вересні, коли відбулася виплата

Для закладів охорони здоров'я Закон №875 передбачає спеціальний норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 2%. Але чи означає це, що медзаклад із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб за квартал може мати нульовий норматив?

Якщо постачальник погоджується пробачити покупцю 50% вартості знищеного нереалізованого товару, це матиме податкові наслідки для ТОВ. Для податку на прибуток прощена заборгованість може розглядатися як безоплатно наданий товар, а необхідність коригування фінансового результату залежатиме від умов, визначених ПКУ. Водночас раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ залишаються, адже прощення боргу не є поверненням товару

Правила бронювання військовозобов'язаних продовжують змінюватися, і найближчим часом можливі нові корективи. Експертка з кадрових питань Галина Казначей припускала раніше, що уряд може виключити з розрахунку квоти бронювання працівників, які вже мають відстрочку від призову за іншими підставами і 12 жовтня нардеп Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт постанови, що містить таке положення

Законопроєкт №10147 прийнятий у другому читанні Верховною Радою. Документ передбачає комплексне оновлення законодавства про охорону праці та запровадження ризикоорієнтованої системи управління безпекою і здоров’ям працівників за європейськими принципами. Для роботодавців це означатиме регулярне оцінювання професійних ризиків, облік потенційно небезпечних інцидентів та посилення відповідальності за безпечні умови праці. У разі ухвалення новий закон має набути чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану та замінити чинний Закон «Про охорону праці»

Авансові внески з податку на прибуток за пункти обміну валют не повертаються, навіть якщо за підсумками року сплачена сума перевищує нараховане податкове зобов’язання. Таке перевищення не можна перенести на наступний рік, зарахувати в рахунок інших податків або повернути як надміру сплачені кошти

ДПС помилково нарахувала ФОП на 2-й групі ЄП податок на нерухомість. ФОП не сплачував його протягом 6 ти місяців і податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку. Лист на скасування помилково нарахованого податку на нерухомість відправили, в телефонній розмові податківці сказали, що скасують це нарахування. А як повернути реєстрацію платником єдиного податку?
