10 днів на бронь: нові строки та правила ВО. Немає укриття? Нові вимоги, перевірки та відповідальність. Підсумки тижня 26.10-30.10.2026

1. 10 днів на бронювання, місяць на погодження і військоблік без права на помилку: нові правила з 27 жовтня
2. Бізнесу обіцяють більше часу на укриття, але готують їх щомісячні перевірки: що зміниться під час тривог
3. Бюджет-2027 пройшов перший фільтр: мінімалка на старті, зарплатні перерахунки – на підході
4. Податок на оренду знизили з 18% до 5% із 23 жовтня: кому пощастило, а хто й далі платитиме більше
5. 30 000 грн на світло, 90 днів на витрати й три роки на документи: зміни в держпідтримці бізнесу з 27 жовтня
6. Папери – не відновлювати, податки – повернути, перевірки – на паузу. Якому бізнесу готують послаблення
7. Ще 90 днів за воєнними правилами: податкові послаблення, трудові винятки та штрафи
8. Реєструєте компанію чи переїжджаєте? Із 27 жовтня без підтвердження адреси не обійтися

10 днів на бронювання, місяць на погодження і військоблік без права на помилку: нові правила з 27 жовтня

Уряд знову просто на ходу переписав правила бронювання: зміни йдуть одна за одною, а бізнес ледь встигає пристосуватися до нових вимог. Тепер навіть чинна критичність не гарантує, що підприємство збереже право бронювати працівників.

Усе це – не плани й не чутки, а правила, які вже набрали чинності з 27 жовтня. Кабмін змінив систему бронювання так, що підприємствам тепер доведеться не лише доводити свою важливість для держави, а й проходити додаткові погодження та стежити, щоб помилки у військовому обліку не перекрили шлях до збільшення квоти (постанова КМУ від 23.10.2026 №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час»).

Найболючіше – критичність можуть переглянути через чергову зміну самих критеріїв. Міністерства й адміністрації мають оновити їх за 10 днів. Формально чинні статуси автоматично не зникають, але якщо підприємство отримало їх за критерієм, який скасують, під загрозою опиняться і статус, і можливість бронювати працівників.

Далі – новий Координаційний центр, який розглядатиме питання критичності та погоджуватиме збільшення бронювання понад 50%. На процедуру можуть піти понад місяць:

1. до семи робочих днів на первинний розгляд,
2. до місяця на рекомендації Центру,
3. три робочі дні на остаточне рішення.

А після зміни ліміту через «Дію» на бронювання відведено лише 10 робочих днів. Як бачимо, бюрократія отримала додатковий рівень, а підприємства – додаткове очікування та досить стислі строки, щоб утримати стратегічно важливий персонал.

Для більшості критично важливих підприємств ліміт бронювання залишається незмінним – до 50% військовозобов’язаних працівників. Донорські проєкти обмежили квотою до 50% залучених військовозобов’язаних, але не більш як сімома людьми. Для визначених підприємств оборонно-промислового й паливно-енергетичного комплексів, їхніх підрядників і виробників трансформаторного обладнання встановили межу до 95%. Забронювати більше можна лише за окремим рішенням.

Увага! Старі рішення Міноборони про збільшення квот, ухвалені до 8 грудня 2025 року, діятимуть не довше 8 грудня 2026-го

Додатковий ризик для роботодавців – порушення військового обліку керівником: два підтверджені випадки за рік або адміністративна відповідальність можуть стати підставою для відмови в розгляді заявки на збільшення квоти.

Більше у цьому питанні зорієнтують матеріали:

1. Скорочення бронювання та інші зміни: що перевірити за Постановою №1328
2. Нові правила бронювання з 27 жовтня 2026 року: що потрібно знати роботодавцям
3. Нові правила бронювання: 7 практичних порад роботодавцям щодо критичності, квот і військобліку
4. Квота на бронювання зменшилася зі 100% до 95%: коли анулювати зайві бронювання

У пригоді також стане Пам’ятка 1.

Пам’ятка 1

На тлі відповідних змін Спілка українських підприємців висунула уряду сім вимог. Серед них – зберегти чинну критичність для сумлінного бізнесу до завершення встановленого строку, передбачити перехідний період для адаптації до нових правил, зробити роботу Центру прозорою та забезпечити можливість перегляду й оскарження його рекомендацій. Також СУП вимагає пришвидшити процедури, запровадити пропорційну відповідальність за порушення й залучати бізнес до розроблення критеріїв. Аргумент простий: не можна вимагати безперервного виробництва, залишаючи підприємства в невизначеності щодо людей, які його забезпечують.

Чи дослухається уряд до цих вимог – поки невідомо. Але боротьба зі зловживаннями не має обертатися новими бюрократичними бар’єрами для підприємств, які реально забезпечують роботу економіки й обороноздатність країни.

Щоб розібратися, як захистити бізнес від нових кадрових і фінансових ризиків, долучайтеся 6 листопада до вебінару «Зміни правил бронювання працівників, ризики податкових перевірок та зарплатні питання листопада»

Бізнесу обіцяють більше часу на укриття, але готують їх щомісячні перевірки: що зміниться під час тривог

Уряд планує дати підприємцям більше часу на облаштування укриттів і дозволити користуватися захисними приміщеннями за межами власної території. Вимоги до місткості укриттів хочуть визначати залежно від кількості працівників і відвідувачів. Водночас у парламенті до другого читання готують проєкт закону, який передбачає щомісячні перевірки укриттів і посилення контролю за їхнім станом. Для бізнесу це означає, що правила можуть стати гнучкішими, але контроль за безпекою – суворішим.

29 жовтня Кабмін представив бізнес-асоціаціям пропозиції щодо зміни правил роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної загрози. Серед них – надати бізнесу більше часу для облаштування укриттів або безпечних приміщень.

Однак це не означає, що вимоги до безпеки скасують. Докладніше про вимоги до безпечного простору ми інформували вас у Підсумках тижня 19.10-23.10.2026.

Підприємства й надалі мають подбати про те, щоб працівники та відвідувачі знали, де можна сховатися під час повітряної тривоги. Але за новими пропозиціями укриття не обов’язково має бути на території самого підприємства. Бізнес зможе користуватися найближчою захисною спорудою, якщо там вистачає місця для людей, які перебувають на об’єкті. Також планують встановити вимоги до місткості укриттів залежно від кількості працівників і відвідувачів. Деталі мають повідомити Мінекономіки та МВС. До 4 березня військові адміністрації зберуть інформацію про те, як підприємства виконують вимоги безпеки. Після цього уряд визначатиме подальші кроки. Водночас нову дату завершення перехідного періоду поки не оголосили.

Паралельно у Верховній Раді вже ухвалили за основу законопроєкт №15397, який стосується безпеки громадян і використання захисних споруд. Документ передбачає щомісячні перевірки укриттів представниками військових і місцевих державних адміністрацій, а також встановлення відеоспостереження за кошти державного бюджету. Крім того, пропонують посилити вимоги до облаштування та утримання захисних споруд і заборонити використовувати готові укриття для побутових і культурних потреб.

Можуть запровадити й обстеження підземних приміщень багатоквартирних будинків, щоб визначити, чи придатні вони для укриття людей. Витрати на їх облаштування й утримання пропонують дозволити включати до плати за управління будинком, якщо таке рішення підтримають співвласники.

Для підприємців питання укриттів залишається не лише питанням безпеки, а й значним фінансовим навантаженням. Раніше Спілка українських підприємців просила продовжити перехідний період облаштування укриттів із 4 грудня 2026 року до 4 травня 2027-го. Головні причини – укриттів катастрофічно бракує, монтаж і погодження затягуються, а ціни на мобільні конструкції зросли з 600–800 тисяч до 1,2–1,4 мільйона гривень. Тому підприємці й пропонували спростити погодження й облік мобільних укриттів, дозволити користуватися комунальними та спільними захисними спорудами, запровадити цифрове подання документів і чіткі строки їх розгляду. Серед інших пропозицій – гранти, часткова компенсація витрат, пільгове кредитування та співфінансування з місцевих бюджетів.

Запропоновані урядом зміни частково відповідають на вимоги підприємців. Можливість користуватися сусідніми укриттями справді має зменшити витрати на облаштування власних захисних споруд. Разом з тим посилення контролю означатиме регулярні перевірки та підвищену увагу до готовності укриттів.

Остаточні умови роботи бізнесу залежатимуть від того, які зміни уряд затвердить і які норми зрештою ухвалить парламент. Для бізнесу важливо, щоб нові правила враховували реальну доступність захисних споруд, фінансові можливості підприємств і необхідність безперервної роботи.

Як підготуватися до нових вимог і податкових новацій без зайвих витрат та помилок – розберемо 2 листопада на вебінарі «Повітряні тривоги, укриття та алгоритми дій з 4 грудня & Нові податки з оренди й онлайн-платформ, перекази ФОП та звіт за квотою 4%»

Бюджет-2027 пройшов перший фільтр: мінімалка на старті, зарплатні перерахунки – на підході

Бюджет-2027 (законопроєкт №16000) пройшов перше читання. Тож знову у центрі уваги – цифри, від яких залежатимуть зарплатні показники та витрати бізнесу з нового року.

Із 1 січня мінімальну зарплату пропонують підняти до 9546 грн на місяць, або 57,5 грн за годину. Після сплати податків працівникові залишиться 7350,42 грн. А роботодавцеві доведеться викласти 11 646,12 грн за одну мінімальну зарплату з урахуванням ЄСВ. Тобто сума, яку отримує людина, і витрати бізнесу на її працю відрізнятимуться більш ніж на 4,2 тисячі гривень.

Оклад працівника першого тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою планують установити на рівні 3819 грн.

Не менш важливі цифри – у новому прожитковому мінімумі. У розрахунку на одну особу він становитиме 3559 грн, а для працездатних осіб – 3691 грн. Для інших категорій передбачені окремі суми. Їх, разом із зарплатними та податковими показниками ми детально освітлювали у Підсумках тижня 14.09-18.09.2026.

Для бухгалтерів це не просто зміна кількох цифр у таблицях. Нові соціальні стандарти вплинуть на мінімальні й максимальні лікарняні та декретні, доплату до мінімалки, добові у відрядженнях, податкову соціальну пільгу та граничний дохід для неї, трудові штрафи, а також зарплатні вимоги для критично важливих підприємств і бронювання працівників.

Окрема історія — індексація. У 2027 році пропонують почати її розрахунок заново: груднева сума 2026 року не переноситиметься, а січень стане новою точкою відліку. Водночас комерційні підприємства зможуть зберегти відповідні виплати власним коштом, якщо передбачать це у локальному акті.

Усі ці показники ще можуть змінитися під час подальшого розгляду бюджету. Але готуватися до можливих перерахунків варто вже зараз. Конкретні суми, формули та розрахунки – у наших матеріалах:

1. Мінімальна заробітна плата у 2027 році
2. Мінімальна зарплата – 2027: скільки отримуватиме працівник «на руки»
3. Мінімалка, прожитковий мінімум, ЄТС та індексація: бюджет – 2027
4. Прожитковий мінімум у 2027 році
5. Добові на відрядження 2027
6. Обмеження розміру лікарняних та декретних у 2027 році
7. Доплата до мінзарплати: як розраховувати в 2027 році
8. Податкова соціальна пільга у 2027 році: розміри, умови та граничний дохід
9. Нові розміри трудових штрафів у 2027 році: скільки доведеться заплатити роботодавцям
10. 28 638 грн – зарплата заброньованого та середня по підприємству для критичності з 1 січня 2027 року
11. Індексація-2027: перехідних сум не буде – чергове «обнулення» та новий відлік

Податок на оренду знизили з 18% до 5% із 23 жовтня: кому пощастило, а хто й далі платитиме більше

Українцям, які здають квартири, будинки, офіси чи склади, податок на доходи знизили з 18% до 5%, а загальне податкове навантаження разом із військовим збором – із 23% до 10%. До того ж щоквартальні платежі для орендодавців-фізосіб скасували. Нові правила діють із 23 жовтня 2026 року (Закон України від 15.10.2026 №5025-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях», зміни до пп. 170.1.4 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).Військовий збір залишається незмінним – 5%.

Однак пільга має обмеження: вона не поширюється на оренду сільськогосподарських земель, земельних і майнових паїв, а також рухомого майна. Для таких доходів ставка ПДФО залишається 18%, а загальне податкове навантаження – 23%.

Важлива й дата нарахування або виплати оренди за жовтень: якщо це сталося до 22 жовтня включно, застосовують стару ставку ПДФО 18%. Якщо з 23 жовтня – уже 5%. Найбільше запитань викликає ситуація, коли акт нарахування орендної плати підписали 31 жовтня. Експерти 7eminar вважають, що тоді ставку 5% можна застосувати до всієї суми за місяць. Але податкова може наполягати на розподілі доходу між періодами до та після 23 жовтня. Якщо оренду сплатили авансом до цієї дати й утримали 18% ПДФО, перераховувати податок наприкінці місяця, на думку експертів, не потрібно. Редакція вже звернулася до ДПС за офіційним роз’ясненням.

Порядок сплати, як і раніше, залежить від того, хто орендує майно. Якщо це компанія або ФОП, податки утримує орендар. Якщо звичайна фізособа – податки самостійно розраховує та сплачує власник нерухомості. Для нього правила спростили: щоквартальні платежі скасували, тож тепер потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок за підсумками року (пп. 170.1.5 ПКУ). Якщо немає інших підстав для декларування, зазначати в декларації зарплату та певні інші доходи, уже оподатковані податковими агентами, не потрібно.

Нотаріуси й надалі повідомлятимуть податкову про посвідчені договори оренди.

Докладніше про зміни читайте у матеріалах:

1. Оренда нерухомості у фізосіб: ПДФО знизили з 18% до 5%: що змінити орендарям
2. Оренда під 5% замість 18%: яку ставку застосувати за жовтень і хто отримає пільгу на землю

У поміч вам також Пам’ятка 2.

Пам’ятка 2

Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

30 000 грн на світло, 90 днів на витрати й три роки на документи: зміни в держпідтримці бізнесу з 27 жовтня

До 30 тисяч гривень на генератор, але з таймером на 90 днів і ризиком повернути гроші: держава змінила умови енергопідтримки малого бізнесу. Із 27 жовтня не лише ФОПи, а й окремі юрособи можуть отримати цільові кошти на резервне живлення (постанова КМУ від 23.10.2026 №1323 «Про внесення змін до Порядку надання одноразової цільової інвестиційної допомоги для забезпечення енергонезалежності»). Але за порушення правил госпсуб’єктам доведеться повернути гроші, а невикористаний залишок забере банк.

Сума залежить від кількості офіційно працевлаштованих людей, за яких сплачено мінімальний ЄСВ:

1. 15 тисяч гривень за 1–4,
2. 20 тисяч за 5–7,
3. 30 тисяч за 8–10.

Претендувати на виплати можуть ФОПи, ТОВ і приватні підприємства, зареєстровані до 1 квітня 2026 року, без податкової та ЄСВ-заборгованості, процедур банкрутства та санкційних обмежень. Для компаній перевіряють також засновників і кінцевих бенефіціарів. Фермерські й комунальні підприємства до переліку юросіб-отримувачів не потрапили.

Заявки через «Дію» приймають до 30 листопада у два етапи:

1. до 31 жовтня – від тих, хто ще не отримував такої допомоги у 2026 році;
2. з 2 до 27 листопада – від решти, якщо залишаться кошти.

Гроші надходитимуть на спеціальний рахунок IBAN, а не на «Дія.Картку». Витрачати їх дозволено лише безготівково на генератори, акумулятори, інвертори, зарядні станції, кабелі, комплектуючі та їх монтаж.

На використання є 90 календарних днів, а підтвердні документи потрібно зберігати щонайменше три роки. Протягом трьох місяців після використання допомоги необхідно зберігати чисельність працівників, за якою визначили суму виплати.

Окремий звіт подавати не потрібно. Податкові наслідки залежать від системи оподаткування.

Проте нецільові витрати, недостовірні дані або повторне отримання допомоги можуть обернутися поверненням усієї суми. Невикористаний за 90 днів залишок також повернуть державі.

Для зручності унаочнимо наведене у Пам’ятці 3.

Пам’ятка 3

Більше деталей – у статтях:

1. Допомога ФОП на енергонезалежність до 30 000 грн: нові правила з 27 жовтня – як отримати та витрачати
2. До 30 000 грн на енергонезалежність для юросіб: хто отримає, коли доведеться повернути та як облікувати

Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин

Папери – не відновлювати, податки – повернути, перевірки – на паузу. Якому бізнесу готують послаблення

Українському бізнесу, який втратив товари, документи та склади через російські обстріли, можуть дозволити не відновлювати частину паперів, зберегти податковий кредит із ПДВ і повернути податки за знищені товари. Одночасно пропонують захистити підприємців від перевірок навіть після завершення воєнного стану.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16158, який дозволить постраждалим компаніям підтверджувати податкову звітність за спеціальними правилами. Для цього потрібно подати податковій повідомлення у довільній формі, вказати обставини втрати, періоди та перелік документів. Самої відсутності паперів буде недостатньо для сумнівів у звітності. Податкова повинна довести, що підстав для пільгових правил немає, а в разі відмови – протягом 10 календарних днів надати обґрунтоване рішення. Його можна оскаржити. До остаточного рішення пропонують обмежити перевірки та перегляд показників, а також заборонити збільшувати визначені податкові зобов’язання, збитки та суми відшкодування ПДВ за відповідні періоди. Водночас за безпідставне використання послаблень загрожуватиме відповідальність за ухилення від сплати податків.

Окремо нардеп Ярослав Железняк готує пакет із семи заходів, серед яких:

1. рік без планових перевірок;
2. повернення ПДВ за знищені товари грошима;
3. відшкодування акцизу та ПДВ за знищені тютюнові вироби, акцизу за згоріле пальне;
4. скасування вимоги відновлювати товарно-транспортні накладні, шляхові листи й сертифікати, якщо операцію підтверджує первинка;
5. дозвіл перевозити вцілілі підакцизні товари зі зруйнованих приміщень одразу, оформивши документи на нове місце протягом 30 днів.

Винятки з мораторію – підакцизний бізнес, гральна сфера та перевірки для відшкодування ПДВ. Железняк також просуває фонд страхування бізнесу від воєнних ризиків без підвищення податків. Усі ці пропозиції ще мають пройти законодавчу процедуру.

Щоб не пропустити критичних нюансів і не зустріти новий рік із невирішеними проблемами, приєднуйтеся 4 листопада до вебінару «Підготовка до закриття 2026 року & Облік і фінзвітність у 2027 році: що терміново перевірити й змінити до 1 січня»

Ще 90 днів за воєнними правилами: податкові послаблення, трудові винятки та штрафи

Воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжили до 29 січня 2027 року, а разом із ними залишаються чинними особливі правила для роботодавців, працівників і бухгалтерів – від податкових накладних до відпусток, лікарняних і тривалості робочого тижня. Відповідні закони від 26.10.2026 №5029-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» і №5030-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» набрали чинності з 27 жовтня.

Як наслідок – для бізнесу зберігаються податкові послаблення: податкові накладні, складені з 1-го до 15-го числа, можна реєструвати до 5-го числа наступного місяця, а складені з 16-го до останнього дня – до 18-го. Штрафи за прострочення становлять від 2% до 25% залежно від тривалості порушення.

Електронні сервіси податкової працюють із 8:00 до 20:00, а в останній день реєстрації операційний день триває цілодобово.

Свята також залишаються звичайними робочими днями, якщо роботодавець не вирішить інакше: 25 грудня та 1 січня автоматично додаткових вихідних не дадуть, а передсвятковий день не скорочуватимуть на годину.

Призупинення трудового договору може тривати без обов’язку роботодавця виплачувати зарплату.

Відпустку без оплати за згодою сторін можна надавати без обмеження строку, а для працівників, які виїхали за кордон або отримали статус ВПО, передбачено спеціальну відпустку до 90 днів.

Паперові лікарняні, оформлені законно, можна оплачувати до трьох місяців після завершення воєнного стану – за нинішнім графіком до 29 квітня 2027 року.

Дистанційну роботу дозволено запроваджувати наказом керівника, але працівника обов’язково потрібно з ним ознайомити; після завершення воєнного стану знадобиться письмовий договір.

На критичній інфраструктурі робочий тиждень може становити до 60 годин, а для працівників зі скороченою нормою – не більше 40. Щотижневий безперервний відпочинок може скорочуватися до 24 годин, обмеження надурочних годин не діють, а робота у вихідні дозволена.

Також зберігається пауза в планових перевірках Держпраці та спеціальний порядок сплати внеску за невиконання нормативу працевлаштування людей з інвалідністю – 50% розрахованої суми.

Докладніше про це читайте у матеріалах:

1. Воєнний стан продовжено до 29 січня 2027 року: сім важливих правил для бухгалтера
2. Воєнний стан продовжили до 29 січня 2027 року: що має врахувати бухгалтер

Реєструєте компанію чи переїжджаєте? Із 27 жовтня без підтвердження адреси не обійтися

Зареєструвати компанію або змінити її адресу тепер буде складніше: з 27 жовтня держреєстратори перевірятимуть, чи має бізнес законні підстави користуватися нерухомістю за вказаною адресою. Просто зазначити офіс у документах уже недостатньо – доведеться підтвердити право на приміщення.

Нові правила запрацювали після набрання чинності окремими положеннями Закону України від 14.10.2026 №5020-IX «Про оцінку майна», який також вніс зміни до законодавства про державну реєстрацію бізнесу.

Під час створення компанії реєстратор перевірятиме, чи належить нерухомість засновнику або одному із засновників на праві власності чи іншому похідному речовому праві.

Якщо бізнес переїжджає, аналогічну перевірку проводитимуть уже щодо самої юридичної особи та її нової адреси. Для цього використовуватимуть Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Окремий нюанс стосується орендованих офісів. Якщо право користування підтверджує договір найму, піднайму або позички, який укладено на строк до трьох років і який не потребує нотаріального посвідчення, такий договір потрібно буде надати для перевірки. При цьому реєстратор додатково перевірить, чи справді орендодавець є власником приміщення.

Важливо! Перевірку проводить безпосередньо держреєстратор, а нові вимоги не поширюються на реєстраційні дії щодо державних органів та органів місцевого самоврядування

Сам закон загалом введуть у дію через 18 місяців, але ці правила запрацювали негайно.

Тож віднині перед відкриттям компанії або переїздом бізнесу варто перевірити не лише адресу, а й документи на приміщення: інакше формальність із нерухомістю може стати серйозною перешкодою для реєстраційної процедури.