Безкоштовний вебінар: Осінній бухгалтерський практикум: інвентаризація, собівартість, енергонезалежність, фінзвітність за 9 місяців та зміни в бронюванні

До 30 000 грн на енергонезалежність для юросіб: хто отримає, коли доведеться повернути та як облікувати

Бізнес може отримати до 30 000 грн на генератори, інвертори та інше обладнання для резервного живлення. Але на допомогу можуть розраховувати не всі. А після отримання коштів доведеться контролювати не лише їх використання, а й збереження робочих місць. Розбираємо умови програми, строки, ризики повернення коштів та облік на практичних прикладах

Експерт:Тарас Шарий
2

74

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Хто з юридичних осіб може отримати допомогу
  2. Працівники та ЄСВ: де підприємство ризикує отримати відмову
  3. Коли подавати заяву через Дію
  4. Як юридичній особі отримати кошти
  5. На що можна витратити допомогу
  6. 90 днів на використання: що буде із залишком
  7. Чи можна звільняти працівників після отримання допомоги
  8. Бухгалтерський облік: коли визнавати дохід
  9. Податок на прибуток: чи виникають спеціальні різниці
  10. Єдиний податок: чи включати допомогу до доходу
  11. ПДВ: податковий кредит та цільове фінансування
  12. Чи потрібно звітувати та коли повертати допомогу
  13. Висновок


Хто з юридичних осіб може отримати допомогу


Із 6 жовтня 2026 року запрацювала постанова КМУ від 30.09.2026 №1214 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 і від 26 листопада 2025 р. № 1527» (далі – Постанова №1214). Вона внесла зміни до постанови КМУ від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», зокрема доповнила її новим Порядком надання одноразової цільової інвестиційної допомоги для забезпечення енергонезалежності (далі – Порядок енергонезалежності, Порядок).


Серед можливих отримувачів допомоги окрім ФОПів тепер є юридичні особи, які належать до суб'єктів мікро- або малого підприємництва та одночасно відповідають таким вимогам:


  1. Зареєстровані станом на 1 квітня 2026 року.
  2. Мають від 1 до 10 найманих працівників, за кожного з яких сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за даними останнього поданого Податкового розрахунку за звітний період, строк подання якого настав до дати звернення.
  3. Щодо них не відкрито провадження у справі про банкрутство та вони не перебувають на стадії ліквідації.
  4. Не мають податкового боргу та заборгованості з ЄСВ станом на 1 жовтня 2026 року для першого етапу або 1 листопада – для другого.
  5. До них не застосовано санкцій України та ЄС. Для юридичних осіб санкційні обмеження перевіряють також щодо засновників, учасників, акціонерів, кінцевих бенефіціарних власників та осіб, які прямо чи опосередковано здійснюють володіння або контроль.
  6. Не провадять господарської діяльності на території РФ та Білорусі.


Тож належність до малого/мікро підприємництва ще не гарантує допомогу. Підприємство повинно виконати всі критерії Порядку енергонезалежності.

Радимо прочитати статтю: «Розмірні категорії підприємств у 2026 році: мікро, мале, середнє чи велике»

Працівники та ЄСВ: де підприємство ризикує отримати відмову


Кількість працівників впливає не лише на право отримати допомогу, а й на її розмір.


Кількість працівників

Сума допомоги

1–4

15 000 грн

5–7

20 000 грн

8–10

30 000 грн

Пункт 5 Порядку енергонезалежності пов’язує право на допомогу з наявністю від одного до десяти найманих працівників, за кожного з яких сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.


Тож не слід автоматично ототожнювати кількість усіх працівників у штаті з кількістю працівників, які відповідають критерію Порядку енергонезалежності. У виконаний критерій зараховують лише тих працівників, за яких ЄСВ сплачено у мінімальному розмірі.


Справедливо зазначити, що формулювання у цій вимозі про сплату ЄСВ «за кожного» виглядає не вдало. Але вважаємо, що підхід до вимоги має бути саме такий, як ми озвучили. Тобто, до підрахунку беремо лише тих працівників, за яких сплачено ЄСВ у мінімальному розмірі.


Коли подавати заяву через Дію


Юридичні особи, які відповідають вимогам Порядку, можуть подати заяву через портал Дія у два етапи: з 15 до 31 жовтня та з 2 до 27 листопада 2026 року включно. На першому етапі звертаються отримувачі, які у 2026 році не отримували допомоги за попередньою програмою енергонезалежності. А так як раніше юридичні особи взагалі не мали можливості отримати таку допомогу від держави, то на першому етапі заяву можуть подавати всі юридичні особи.


На другому етапі, за наявності залишку коштів Фонду, можуть звернутися також отримувачі попередньої допомоги – ФОПи, якщо відповідають вимогам нового Порядку. Отже, листопадовий етап не призначений виключно для повторних отримувачів.


Однак Порядок енергонезалежності передбачає припинення формування заяв, зокрема, у разі вичерпання фінансування. Тож не радимо відкладати подання заяви до листопада, адже допомогу надають у межах передбачених коштів. У разі вичерпання фінансування приймання заяв можуть припинити достроково.


Допомогу за новим Порядком одному отримувачу надають лише один раз.

Як юридичній особі отримати кошти


Для юридичних осіб передбачено зарахування допомоги на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий у банку.


Алгоритм отримання:


1. Визначитись із сумою допомоги відповідно до критеріїв.

1. Уточнити в банку порядок відкриття спеціального рахунка.

2. Авторизуватися на порталі Дія.

3. Сформувати заяву, зазначивши необхідні відомості та IBAN рахунка.

4. Перевірити дані, отримані з державних реєстрів.

5. Підтвердити відомості та підписати заяву електронним підписом.


Відповідність критеріям перевіряють через державні інформаційні ресурси, зокрема ДПС і ПФУ. Якщо відомості не підтверджуються, кількість працівників не відповідає вимогам або існують інші передбачені Порядком перешкоди, формування заяви припиняється.

На що можна витратити допомогу


Кошти дозволено використовувати виключно на придбання обладнання для автономного чи резервного електроживлення, зокрема:


• генераторів – дизельних, бензинових, газових або двопаливних;

• акумуляторних батарей і систем накопичення енергії;

• інверторів, зарядних пристроїв і станцій;

• джерел безперебійного живлення;

• стабілізаторів напруги, пристроїв захисту та комутації;

• кабелів, елементів підключення, щитового обладнання та комплектуючих.


Також дозволено оплачувати монтаж, підключення та налаштування такого обладнання.


Три важливі обмеження:


  1. обладнання використовують лише для господарської діяльності. Особисте або побутове використання та продаж заборонені.
  2. не можна повторно оплачувати витрати, вже профінансовані іншими державними чи місцевими програмами підтримки.
  3. кошти юридичної особи використовують безготівково: банк перераховує їх безпосередньо постачальнику або підряднику, які мають дозволені MCC-коди. на підставі підтвердних документів. Якщо обладнання коштує більше за суму допомоги, різницю можна оплатити власними коштами.

90 днів на використання: що буде із залишком


Допомогу потрібно використати протягом 90 календарних днів із дня її зарахування на спеціальний рахунок. Оплачувати придбання дозволено одним або кількома платежами. Невикористаний у встановлений строк залишок підлягає поверненню.

Чи можна звільняти працівників після отримання допомоги


Пункт 28 Порядку енергонезалежності передбачає збереження протягом трьох місяців із дня використання допомоги кількості найманих працівників, відповідно до якої визначено суму виплати. Водночас передбачені винятки, зокрема припинення трудових відносин за ініціативою працівника та з інших підстав, що не залежать від отримувача.

Приклад 1

ТОВ «Мрія» отримало 30 000 грн за наявності дев'яти працівників. Через місяць один із них звільнився за власним бажанням.


Таку ситуацію необхідно оцінювати з урахуванням передбачених Порядком винятків. Тож не кожне зменшення чисельності автоматично означає обов'язок повернути всю допомогу.

Бухгалтерський облік: коли визнавати дохід


Допомога має цільове призначення, тому її обліковують за правилами НП(С)БО 15 «Дохід» (далі – НП(С)БО 15) із використанням рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», зокрема субрахунка 484. Тож надходження грошей на спеціальний рахунок не означає автоматичного визнання доходу. За п. 18 НП(С)БО 15 цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом строку корисного використання відповідного об'єкта пропорційно нарахованій амортизації.

Приклад 2

Генератор повністю оплачено допомогою ТОВ - неплатник ПДВ – отримало 30 000 грн та придбало генератор за 30 000 грн. Генератор обліковують як основний засіб, використовують для адміністративних потреб. Строк корисного використання – 60 місяців, ліквідаційна вартість – нуль (умовно, для спрощення розрахунку), метод амортизації – прямолінійний. За умовами прикладу генератор відповідає встановленим підприємством критеріям визнання основного засобу та використовується для адміністративних потреб.

Отже, за повний місяць амортизації підприємство визнає 500 грн витрат і 500 грн доходу від цільового фінансування. За умовами прикладу ці суми взаємно компенсують вплив на бухгалтерський фінрезультат.

Приклад 3. Частину вартості оплачено власними коштами

Підприємство - неплатник ПДВ - придбало генератор за 50 000 грн, з яких 30 000 грн – допомога, 20 000 грн – власні кошти. Строк корисного використання – 60 місяців, ліквідаційна вартість – нуль (умовно, для спрощення розрахунку).


Тобто, сума амортизації: 50 000 / 60 = 833,33 грн Оскільки допомогу отримували на 30 тис. грн, і ця сума також була перенесена на доходи майбутніх періодів (Дт 484 Кт 69), у подальшому на амортизацію та паралельно на дохід, потрапить сума: 30 000 / 60 = 500 грн.

Отже, якщо допомогою профінансовано лише частину вартості основного засобу, дохід визнають у частині, що відповідає цільовому фінансуванню, а не в сумі всієї амортизації.


Якщо придбання потребує монтажу, витрати на доведення об'єкта до стану, придатного для використання, включають до первісної вартості за НП(С)БО 7 «Основні засоби».


Водночас залежно від характеристик обладнання, строку використання та облікової політики його можуть класифікувати не лише як основний засіб, а й як інший необоротний матеріальний актив або запас. Від цього може різнитися порядок визнання витрат і доходу від цільового фінансування.

Податок на прибуток: чи виникають спеціальні різниці


Для платників податку на прибуток отримана допомога на енергонезалежність впливає на об'єкт оподаткування за загальними правилами.


Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єкт оподаткування визначають на основі бухгалтерського фінансового результату до оподаткування, скоригованого на різниці, передбачені ПКУ.


Оскільки допомога має цільове призначення, її відображають у бухгалтерському обліку за правилами НП(С)БО 15. Якщо кошти спрямовано на придбання основного засобу, дохід від цільового фінансування капітальних інвестицій визнають протягом строку корисного використання відповідного об'єкта пропорційно нарахованій амортизації (п. 18 НП(С)БО 15).


Спеціальних податкових різниць саме для допомоги на енергонезалежність, передбаченої Постановою №1214, ПКУ не встановлює. Тому суми доходів від такого цільового фінансування враховують під час визначення об'єкта оподаткування через бухгалтерський фінансовий результат.


Водночас підприємства, які застосовують податкові різниці, повинні враховувати загальні правила ст. 138 ПКУ щодо амортизації основних засобів, якщо придбане обладнання відповідає критеріям основного засобу для цілей податкового обліку.

Єдиний податок: чи включати допомогу до доходу


До доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи не включають кошти цільового призначення, отримані від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, зокрема в межах державних програм (пп. 4 п. 292.11 ПКУ).


За п. 3 Порядку допомогу фінансують коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.


Тож юридична особа - платник єдиного податку третьої групи не включає суму такої допомоги до оподатковуваного доходу за пп. 4 п. 292.11 ПКУ.

ПДВ: податковий кредит та цільове фінансування


Тут слід розмежувати дві операції:


…отримання допомоги – кошти не є оплатою за постачання товарів чи послуг підприємством, саме їх надходження не утворює об'єкта оподаткування ПДВ за ст. 185 ПКУ.


…придбання обладнання – платник ПДВ має право на податковий кредит за загальними правилами ст. 198 ПКУ, зокрема за наявності зареєстрованої податкової накладної. Джерело фінансування придбання саме собою не позбавляє права на податковий кредит (додатково див. ЗІР, категорія 101.13).

Приклад 4

ТОВ придбало генератор за 36 000 грн, зокрема ПДВ – 6 000 грн.


За виконання вимог ПКУ підприємство може відобразити податковий кредит на 6 000 грн, навіть якщо частину вартості оплачено допомогою. Якщо генератор призначений для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сам факт отримання цільового фінансування не є підставою для нарахування компенсуючих зобов’язань за п. 198.5 ПКУ.

За використання обладнання в неоподатковуваних операціях або поза господарською діяльністю, спрацьовують вимоги п. 198.5 та ст. 199 ПКУ.


Також ДПС дотримується позиції:

…якщо оплата за таке обладнання буде здійснюватися не безпосередньо підприємством, а третьою особою, то у підприємства виникатиме обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ (додатково див. ЗІР, категорія 101.13).

На нашу думку, цей висновок не стосується описаної ситуації, адже за п. 22 Порядку енергонезалежності, банк перераховує кошти постачальнику з рахунка юридичної особи – отримувача допомоги, а не з рахунка сторонньої третьої особи.

Чи потрібно звітувати та коли повертати допомогу


Окремої спеціальної форми звіту про використання допомоги для юридичних осіб Порядок не встановлює. Однак цільове використання підтверджують договори, рахунки, накладні, акти, банківські документи та документи про введення обладнання в експлуатацію.


Також потрібно зберігати кадрові документи, пов'язані з виконанням умов програми.

Важливо розрізняти:


  1. повернення невикористаного залишку після завершення 90-денного строку;
  2. повернення допомоги в повному обсязі у випадках, визначених п. 27 Порядку, зокрема через нецільове використання, недостовірні відомості або неправомірне повторне отримання. Це різні підстави повернення коштів, які не слід ототожнювати.

Висновок


  1. Юридичні особи - суб'єкти мікро- та малого підприємництва можуть отримати від 15 000 до 30 000 грн на енергообладнання, якщо відповідають умовам програми.
  2. Перший етап подання заяв триває до 31 жовтня 2026 року, другий – із 2 до 27 листопада за наявності фінансування.
  3. Кошти потрібно використати протягом 90 календарних днів, а після використання допомоги – виконувати встановлені зобов'язання.
  4. У бухобліку за НП(С)БО допомогу відображають як цільове фінансування.
  5. Під час придбання основного засобу дохід визнають за правилами НП(С)БО 15. Податкові наслідки залежать від системи оподаткування.


Читайте більше:


Допомога ФОП на енергонезалежність у 2026 році: хто може отримати до 30000 грн і як подати заявку

З 15 жовтня ФОП може отримати від держави до 30000 грн на енергообладнання: як подати заяву

Програма «Точка опори»: як роботодавцю отримати компенсацію зарплати працівникам, – консультує Держпраці

Зимова підтримка 2026 – 19 400 грн допомоги: подавайте заяви до 30 жовтня 2026 року

Компенсація бізнесу за знищене чи пошкоджене майно під час війни: інструкція та умови отримання у 2026 році

До $65000 на соціальні послуги: Кабмін продовжив програму малих грантів

Тарас Шарий

Експерт

Тарас Шарий

Шеф-редактор 7eminar, сертифікований аудитор

2

74

1

13

5

1144

5

1181

4

222

1

16

9

1427

4

473

1

27

3

159

4

64

1

25

3

42

4

93

6

298

2

20

4

5023

4

187

6

8741

4

30