Безкоштовні модулі ТОПових професій доступні!

ВС: навіть незаконне звільнення не гарантує поновлення через пропуск строку

Верховний Суд розглянув спір про звільнення працівника в умовах воєнного стану та звернув увагу на вирішальне значення строку звернення до суду. У справі суди встановили порушення з боку роботодавця під час звільнення, однак працівник звернувся з позовом через кілька місяців після отримання копії наказу та не довів поважних причин пропуску місячного строку. У результаті поновити його на роботі не вдалося, а вимога про стягнення середнього заробітку як похідна від поновлення також не була задоволена

Експерт:Аліна Лакіс
1

6

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Верховний Суд про звільнення працівника під час воєнного стану та строки звернення до суду (постанова Верховного Суду від 04.09.2026 року у справі №757/17538/25-ц).


Ця справа цікава одразу з кількох причин: звільнення відбулося в умовах воєнного стану, перед цим трудовий договір працівника було призупинено, а питання про законність звільнення фактично було вирішене через пропуск строку звернення до суду.


Що сталося


  1. Працівник був прийнятий на роботу до Луганського національного аграрного університету у 2020 році.
  2. У травні 2022 року з ним, як і з іншими працівниками університету, було призупинено дію трудового договору.
  3. У подальшому працівник погодився на переведення до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
  4. Однак фактично до роботи у нового роботодавця він не приступив.
  5. У грудні 2022 року його звільнили на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – у зв'язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
  6. Лише 13 січня 2025 року працівник отримав документи, зокрема копію наказу про звільнення.
  7. А до суду він звернувся лише у квітні 2025 року.


Що вирішив Верховний Суд


Касаційну скаргу працівника Верховний Суд залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Ключовим став не стільки сам спір щодо законності звільнення, скільки пропуск працівником строку звернення до суду

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення.


У цій справі днем, з якого почав обчислюватися строк, суди визначили 13 січня 2025 року – день отримання працівником копії наказу про звільнення. Але замість звернення до суду протягом місяця працівник зробив це лише у квітні.


А якщо строк пропущено


Не кожен пропущений строк є безповоротною втратою права на судовий захист – ст. 234 КЗпП передбачає можливість поновлення строку, якщо його пропущено з поважних причин.


Але такі причини повинні бути об'єктивними, непереборними, не залежати від волі особи та підтверджуватися належними доказами. Саме цього працівник, на думку судів, не довів.

Верховний Суд окремо підкреслив: після отримання 13 січня 2025 року документів, у тому числі наказу про звільнення, працівник мав достатньо інформації для реалізації свого права на звернення до суду

Важливий нюанс для роботодавців

Ця постанова НЕ означає, що роботодавець може порушувати процедуру звільнення, якщо працівник пропустить строк. У цій справі суд першої інстанції встановив, що працівника було звільнено з порушенням трудового законодавства, оскільки його належним чином не повідомили про необхідність виходу на роботу. Але цей висновок не став підставою для поновлення працівника, оскільки позов було подано з пропуском установленого законом строку, а поважних причин для його поновлення суди не встановили

Тобто виникла дуже показова ситуація:


  1. порушення з боку роботодавця було встановлено, але працівник все одно не був поновлений на роботі через пропуск строку звернення до суду.


А що із середнім заробітком


Верховний Суд звернув увагу на важливу процесуальну обставину:

вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі.

Оскільки у поновленні на роботі було відмовлено, не було підстав і для задоволення цієї похідної вимоги.

Що варто взяти до уваги кадровику
  1. належним чином оформляти наказ про звільнення;
  2. чітко зазначати правову підставу звільнення;
  3. документувати обставини, які стали підставою для звільнення;
  4. належним чином повідомляти працівника;
  5. мати докази направлення та отримання кадрових документів;
  6. правильно оформлювати остаточний розрахунок;
  7. зберігати докази повідомлення працівника навіть тоді, коли працівник фактично не перебуває на робочому місці

Працівнику ця справа повинна показати інше


  1. Навіть встановлене судами порушення роботодавцем трудового законодавства саме по собі не гарантує поновлення працівника на роботі, якщо працівник пропустив встановлений законом строк звернення до суду і не довів поважності причин такого пропуску.

Для кадровиків ця постанова – ще одне нагадування:


  1. процедура звільнення + належне повідомлення + доказова база = кадрова безпека роботодавця.


А для працівника:


  1. отримав наказ про звільнення – відразу перевіряй строк звернення до суду

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Читайте більше:


Звільнення вагітної через скорочення або невідповідність посаді: які наслідки для роботодавця у 2026 році

Скорочення: 4 докази, які підтвердять, чому залишили саме цього працівника

До закінчення служби: у ВРУ хочуть заборонити звільнення мобілізованих через завершення контракту

Роботодавець змушував написати заяву про звільнення: інспектор праці нагадав про статті 40 і 41 КЗпП

Звільнення за порушення академічної доброчесності: що змінилося у КЗпП

Аліна Лакіс

Експерт

Аліна Лакіс

Редакторка Бухгалтерської платформи 7eminar

Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
1

6

3

392

2

24

1

24

2

26

30

88009

6

2533

15

17671

1

35

1

19

8

4083

2

15

4

146

2

13577

6

3423

4

14

5

2938

Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1

Законопроєкт №16013-1 пропонує посилити відповідальність за окремі порушення правил військового обліку, зокрема для службових осіб, дії яких призвели до незаконного взяття людини на військовий облік. Водночас запропонована норма не означає автоматичного штрафу для будь-якого кадровика за помилку у військовому обліку – необхідним є причинний зв’язок між порушенням і незаконним взяттям конкретної особи на облік. Окремо важливо встановити, чи має відповідальний за військовий облік працівник статус службової особи з огляду на його фактичні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські повноваження. Поки законопроєкт не ухвалений, роботодавцям варто перевірити організацію військового обліку, посадові інструкції відповідальних працівників та документальне підтвердження виконання всіх процедур

основне зображення для Штраф 170 тис. грн за порушення військового обліку для кадровика: законопроєкт №16013-1
3

52

2

27

5

10507