Як позбутися ризикового статусу платника ПДВ

1. Чому платнику ПДВ присвоюють ризиковий статус
2. Критерій ризиковості 8 – найчастіша причина присвоєння ризикового статусу
3. Як позбутися ризикового статусу
4. Оскарження рішення про віднесення до ризикових

Чому платнику ПДВ присвоюють ризиковий статус

Платника ПДВ можуть віднести до ризикових у разі, якщо він відповідає хоча б одному критерію ризиковості. Критерії ризиковості платника ПДВ затверджені постановою Кабміну від 11.12.2019 №1165. Всього таких критеріїв 8.

Так, платника ПДВ можуть віднести до ризикових у таких випадках:

1. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника ПДВ зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник ПДВ – юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником ПДВ не подано контролюючому органу податкової звітності з ПДВ за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ПКУ, з урахуванням вимог пп. 69.1 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ, з урахуванням вимог пп. 69.1 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При присвоєнні платникові ризикового статусу податківці у своєму рішенні повинні зазначити підстави й інформацію, за якими встановлена відповідність платника критеріям ризиковості (п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 11.12.2019 №1165; далі – Порядок №1165).

Критерій ризиковості 8 – найчастіша причина присвоєння ризикового статусу

Найчастіше платників зараховують у ризикові за критерієм ризиковості 8. Для цього критерію ДПС розробила довідник кодів податкової інформації, яка стала підставою для включення платника до складу ризикових (далі – Довідник).

Довідник містить 20 кодів податкової інформації (тобто можливих причин зарахування платника в ризикові). Їхня мета – дати можливість платнику ПДВ зрозуміти, що саме було підставою для прийняття рішення про його відповідність критеріям ризиковості. При зарахуванні платника в ризикові за критерієм 8 податківці повинні детально пояснити, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення платника до ризикових.

Довідник затверджено наказом ДПС від 11.01.2023 №17. З цим довідником можна ознайомитись за посиланням.

Важливо! рекомендуємо усім платникам ПДВ детально ознайомитися з цим Довідником і спланувати відповідним чином свою господарську діяльність, щоб уникнути можливості присвоєння ризикового статусу

Таблиця

Довідник кодів податкової інформації для прийняття рішення про включення платника в ризикові

Як випливає з перелічених у Довіднику підстав, у разі віднесення платника до складу ризикових ризик отримати такий самий статус є і в його контрагентів. Причому віднести до ризикових платника можуть віднести не тільки у випадку, якщо він купує товари чи послуги у платника, якому присвоєний ризиковий статус, а й навіть, якщо він постачає товари чи послуги такому платнику (код 11 та 12 згідно з Довідником).

Причому відповідно до п. 6 Порядку передбачено, що в разі виключення платника податку з переліку ризикових платників на підставі рішення комісії або рішення суду автоматично виключаються з такого переліку його контрагенти за умови, що:

1. виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п. 8 додатка 1 до Порядку №1165 (тобто критерія 8), було здійснення операції з таким платником податку;
2. відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Також є ризик потрапити до ризикових, якщо платник не відображає у податковій звітності (мається на увазі форма 4ДФ) доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги (код 10 згідно з Довідником).

Податківці, у разі прийняття рішення про присвоєння платнику ризикового статусу, у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості (за формою додатка 4 до Порядку №1165) повинні:

1. вказати код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові (з Довідника);
2. а також в спеціальній таблиці цього рішення вказати та розшифрувати операцію/операції, через які платник віднесений до ризикових.

Отже, можемо дати такі рекомендації для уникнення ризикового статусу:

1. уникати взаємовідносин із ризиковими контрагентами (як покупцями, так і постачальниками);
2. забезпечувати господарську діяльність трудовими ресурсами в достатній кількості;
3. не допускати прострочення термінів подання звітності з ПДВ, податку на прибуток та фінансової звітності;
4. підтримувати середній рівень заробітних плат залежно від галузі/регіону;
5. не забувати оновлюйте дані про підприємство/ФОП, тобто оперативно вносити будь-які зміни у видах діяльності, КВЕД або інших реєстраційних даних до офіційних реєстрів;
6. відображати у звітності доходи, виплачені фізичним особам за виконані роботи (надані послуги);
7. отримувати послуги лише від тих фізосіб-підприємців, які не є одночасно вашими найманими працівниками.

Як позбутися ризикового статусу

Перш ніж подавати документи для виведення з ризикових, варто чітко розуміти причину, чому вас туди віднесли. Адже правильно написане пояснення та вірно подані документи значно підвищать шанс на виведення з ризикових.

Рішення про відповідність платника критеріям ризиковості має містити чітку інформацію про причину віднесення до ризикових. Але, якщо платнику такої інформації недостатньо, він має право звернутися до контролюючого органу із запитом. Це може бути запит в межах Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», а також може бути адвокатський запит. На адвокатський запит податковий орган відповідає швидше, у нього є лише 5 робочих днів для того, щоб надати відповідь.

У відповіді на запит контролюючий орган зазвичай зазначає конкретну причину віднесення до ризикових платників. Наприклад: через взаємовідносини з ризиковими контрагентами (буде наведено назви ризикових підприємств, їх ідентифікаційні коди, періоди, за які відбулися ризикові операції, або вказано на операції з товарами, у яких контролюючий орган вбачає ознаку ризиковості) або через відсутність ОЗ у платника.

Після того як дізнались причину, потрібно діяти. Зазначимо, що ДПС розробила відеоінструкцію «Критерії ризиковості платника податку» від 11.02.2025, де наведено алгоритм дій для виключення платника з переліку ризикових.

Щоб позбутися статусу ризикового платника, потрібно подати в регіональну комісію ДПС такі документи (п. 6 Порядку №1165):

1. Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (ідентифікатор форми J(F)1314901);
2. Документ довільного формату (ідентифікатор форми J/F1360102), до якого додаються файли із Поясненням та копіями документів.

Перелік документів, на підставі яких комісія приймає рішення про зняття критерію ризиковості, наведено у п. 6 Порядку №1165. Проте, майте на увазі, що наведений перелік копій документів не є вичерпним. Збираючи пакет документів, платник ПДВ повинен орієнтуватися на вид своєї господарської діяльності та суть здійснюваних операцій. Так, відповідно до п. 6 Порядку №1165 до Повідомлення слід подати такі документи:

1. договори, зокрема ЗЕД-контракти, з додатками до них;
2. договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
3. первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
4. розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
5. документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
6. інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Виходячи із наявної практики, окрім наведених вище документів податківці також хочуть бачити документи, що підтверджують наявність:

1. основних засобів (власних, орендованих): земельних ділянок, приміщень, виробничих потужностей;
2. найманого персоналу;
3. залишків готової продукції та сировини та доходу від здійснення діяльності за попередній період.

Також варто ретельно підійти до підготовки Пояснення, яке подається до Повідомлення. У ньому варто навести опис господарської діяльності платника, зокрема:

1. інформацію про платника в цілому (його місцезнаходження, здійснювані види діяльності, засновників підприємства та посадових осіб);
2. інформацію про специфіку діяльності, основний та інші види діяльності платника;
3. наявність дозволів та ліцензій (якщо діяльність платника передбачає їх наявність):
4. наявність власних та орендованих виробничих потужностей, земельних ділянок, складських приміщень, транспортних засобів тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності;
5. наявність трудових ресурсів для здійснення відповідних господарських операцій;
6. походження товару та/або процес його виробництва;
7. перелік основних постачальників;
8. іншу інформацію, яка пояснює доцільність та суть господарської операції;
9. вимогу, у якій платник просить виключити себе з переліку ризикових.

В який строк платник має право подати пакет документів для зняття ризикового статусу?

Такий строк Порядком №1165 не визначений. Тобто, платник має право подати пакет документів у будь-який строк після присвоєння йому ризикового статусу.

Якщо платник подавав документи для зняття ризикового статусу, але отримав відмову, чи може він подати документи знову, чи потрібно тільки подавати скаргу?

Так, можна подати пакет документів повторно, не вдаючись до процедури оскарження.

Порядком №1165 не передбачено обмеження кількості разів подання Повідомлення. Тобто рішення про відмову в цьому випадку – не «вирок», на відміну від рішення комісії про відмову в реєстрації ПН. Тому платник ПДВ може подавати ці документи кілька разів, тим більше якщо з'явилися обставини, які послужать аргументом для прийняття комісією рішення про виключення платника з переліку ризикових. Якщо ж комісія без наявних на те підстав усе одно відмовить платникові, тоді має сенс починати процедуру адміністративного або судового оскарження.

До речі, податківці також звертають увагу, що платник ПДВ не обмежений у кількості разів для подання Повідомлення (див. роз’яснення ДПС у ЗІР, категорії 101.18 ЗІР).

Зверніть увагу: у наведеному вище роз’ясненні податківці зазначають, що якщо платник скористався процедурою адміністративного оскарження рішення про відмову у зняття ризикового статусу, то повторно подати Повідомлення з пакетом документом він може. В такому разі залишається тільки звертатися з позовом до суду

В який строк комісія ДПС має прийняти рішення про зняття ризикового статусу?

Комісія регіонального рівня розглядає інформацію та копії документів, подані платником, протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження.

За результатами розгляду ухвалюється рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Таке рішення платник отримає в електронному кабінеті у день його прийняття.

Якщо комісія приймає негативне рішення, то в такому рішенні комісія наводить у спеціальних полях детальну інформацію, за якою встановлено таку відповідність, зазначає з переліку документи, не платником податку, які можуть свідчити про його невідповідність указаним критеріям. І вже це рішення підлягає адміністративному або судовому оскарженню (якщо платник не вирішить, звісно, подавати пакет документів для зняття ризикового статусу повторно).

Якщо платнику зняти ризиковий статус, то автоматично виведуть із ризикових і його контрагентів. Але за умови, що (п. 6 Порядку №1165):

1. контрагента було включено до числа ризикових виключно на підставі критерію 8 через здійснення операції з таким платником податку;
2. відсутні інші підстави та інформація про відповідність контрагента критеріям ризиковості платника.

Оскарження рішення про віднесення до ризикових

Якщо подання Повідомлення і копій документів про виведення із ризикових не призвели до бажаного результату, тоді рішення про віднесення до ризикових варто оскаржувати. Так, відповідно до п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Порядок подання і розгляду скарги в адміністративному порядку затверджений постановою Кабміну від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок розгляду скарги).

Скарга подається в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня (п. 3 Порядку розгляду скарги). Електронний ідентифікатор скарги J(F) 1316002.

Якщо платник пропустив строк для подання скарги, така скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. В такому разі платник може скористатися оскарження рішення в судовому порядку.

Відповідно до п. 10¹ Порядку розгляду скарги платник ПДВ, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень. При цьому платнику податку не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції.

До скарги також подається Пояснення і копії документів. Вони також прикріплюються до Документу довільного формату (ідентифікатор J/F1360102) у такому самому порядку як і при поданні Повідомлення про виведення із ризикових (див. вище).

Комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:

1. 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
2. 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Строк розгляду скарги не може бути продовжено

Розгляд скарги платника податку, який вияв бажання взяти участь у розгляді скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. При цьому платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».

Зверніть увагу: якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 12 Порядку розгляду скарги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку розгляду скарги)

Задоволення скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є підставою для виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про задоволення скарги (п. 20 Порядку розгляду скарги).

Якщо у задоволенні скарги платнику було відмовлено, тоді він має право звернутися із позовом до адміністративного суду.

До суду платник має право звернутися у такі строки (ст. 122 Кодексу про адімнітстативні правопорушення):

1. у тримісячний строк, якщо платник податків використав процедуру адміністративного оскарження. При цьому такий строк обчислюється із дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
2. у шестимісячний строк, якщо платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження. При цьому такий строк обчислюється із дня прийняття рішення про віднесення платника до ризикових.

Шаблони та зразки документів:

Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку

Читайте більше:

Як розблокувати ПН / РК: алгоритм дій

Ведення Єдиного реєстру ПН та РК: що змінилося

Новий порядок розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації ПН / РК