Безкоштовний вебінар: ПДВ - спрощення, річна інвентаризація, бронювання під загрозою: до чого готуватися бізнесу

Звільнити мобілізованого працівника через закінчення строкового договору не можна: позиція ВС

Питання звільнення мобілізованого працівника за строковим трудовим договором викликало чимало суперечок серед роботодавців. Причина – одночасна дія гарантій щодо збереження місця роботи для мобілізованих і норми про припинення строкового трудового договору. Верховний Суд у низці рішень роз’яснив, що роботодавець не має права звільняти такого працівника під час проходження військової служби, навіть якщо строк договору вже закінчився. Для закріплення цієї позиції ВС, законотворці пропонують ухвалити законопроєкт №15559 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо неможливості звільнення мобілізованого працівника за строковим контрактом у зв'язку із закінченням його дії»

4

378

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


На практиці це питання виникло через поєднання двох норм трудового законодавства:


  1. З одного боку, стаття 119 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) гарантує мобілізованим працівникам збереження місця роботи та посади на весь період військової служби – до завершення воєнного стану або до фактичного звільнення з військової служби.
  2. З іншого боку, пункт 2 частини 1 статті 36 КЗпП передбачає можливість припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії.


Це й породило головну правову дилему:

чи має право роботодавець звільнити мобілізованого працівника через закінчення строкового договору, чи гарантії статті 119 КЗпП «блокують» таке звільнення?

Позиція Верховного Суду


У постанові від 12.02.2025 у справі №757/31954/23-ц суд підтвердив:

за працівником, призваним на військову службу під час особливого періоду, зберігаються місце роботи та посада.

Важливо, що суд не робить різниці між строковими і безстроковими трудовими договорами. Ключовим є сам факт призову працівника на військову службу.


Крім того, Верховний Суд зазначив, що гарантії статті 119 КЗпП починають діяти з дня прийняття працівника на військову службу.


Які документи підтверджують призов?


У постанові від 06.11.2025 у справі №639/3857/23 Верховний Суд уточнив, що підставою для застосування гарантій є сам факт призову, який може підтверджуватися:


  1. повісткою;
  2. довідкою;
  3. витягом із наказу;
  4. іншими документами військових органів.


Жодних додаткових дій від працівника для застосування гарантій не потрібно.


Чи можна звільнити мобілізованого працівника за строковим договором?


Остаточно це питання Верховний Суд вирішив у постанові від 08.10.2025 у справі №752/13502/22. Суд прямо зазначив:

звільнення мобілізованого працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору можливе не раніше дня завершення військової служби або завершення особливого періоду.

Тобто навіть якщо строк договору формально закінчився під час служби – звільнення в цей момент є незаконним.


Коли ж звільнення можливе?


Судова практика виходить із того, що днем припинення трудових відносин може бути останній день проходження працівником військової служби, якщо строк договору до цього моменту вже сплив.


Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Від редакції: для закріплення цієї позиції ВС, законотворці пропонують ухвалити законопроєкт №15559 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо неможливості звільнення мобілізованого працівника за строковим контрактом у зв'язку із закінченням його дії».

Проєктом закону пропонується доповнити положення Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якими передбачається визначити, що припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку трудового договору з працівником, призваним на військову службу, можливо не раніше дня закінчення дії особливого періоду або дня фактичного звільнення з військової служби

Як зазначає автор законопроєкту, що хоча ч. 3 ст. 119 КЗпП визначено, що за працівниками:


  1. направленими для проходження базової військової служби,
  2. призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,
  3. прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби,


під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову.

Однак, на практиці стаються випадки коли роботодавці не вірно застосовують норми вказаним вище законодавчих норм, оскільки ними чітко не визначена гарантія збереження місця роботи та посади за працівником, призваними на військову службу, у разі укладення з ним строкового трудового договору, який завершується під час проходження військової служби

Читайте більше:


Як звільнитись з роботи онлайн: алгоритм дій працівника і роботодавця

Коли роботодавець може звільнити мобілізованого працівника

Розрахунок при звільненні: чекліст для бухгалтера

Роботодавець змінив підставу звільнення у наказі: чи законно це

Звільнення за угодою сторін: умови, відкликання заяви та позиція Верховного Суду


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
4

378

3

5

3

2

2

1

1

4

5

1156

3

11

Стаття
Єдиний податок
27.10.2026

МПЗ і частка сільгоспвиробництва у платників ЄП групи 3: як зменшити податкове навантаження

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) є мінімальною величиною податкового зобов'язання зі сплати податків, зборів і платежів, пов'язаних із виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції або з власністю чи користуванням (орендою, емфітевзисом) сільськогосподарськими угіддями. Для платників єдиного податку третьої групи – як юридичних осіб, так і ФОП, які є власниками або користувачами сільгоспугідь, нарахування МПЗ та подання відповідного Розрахунку у складі річної декларації є обов'язковим. Але ключовим фактором, що визначає загальний розмір податкового навантаження при сплаті МПЗ для платників 3 групи, є частка сільськогосподарського товаровиробництва за звітний рік. З’ясуємо, як вона впливає на сплату МЗП

основне зображення для МПЗ і частка сільгоспвиробництва у платників ЄП групи 3: як зменшити податкове навантаження
3

32

2

8

4

81

2

10

2

13

2

8

2

8

2

11

2

11

2

15

2

13

4

71

6

679

2

15