Помилки при заповненні ПДВ-звітності трапляються навіть у досвідчених бухгалтерів, зокрема, через складність його адміністрування та часті зміни законодавства. Важливо не лише виявити помилку, а й правильно її виправити, щоб уникнути штрафів, податкових ризиків і проблем з реєстрацією накладних чи бюджетним відшкодуванням. У цій статті ми детально розглянемо, як працює механізм виправлення помилок у декларації з ПДВ та її додатках. Окремо проаналізуємо строки подання уточнюючого розрахунку, обмеження воєнного часу та механізм відображення коригувань у реєстраційному ліміті, а також наведемо практичні приклади заповнення уточнюючого розрахунку

Питання заповнення одиниці виміру в податкових накладних (далі – ПН) традиційно викликає у бухгалтерів багато питань. Особливо це стосується послуг, адже їхня природа відрізняється від товарів: послуга нематеріальна, не має фізичних характеристик і часто не вимірюється у кількісних одиницях виміру (наприклад, штуках, метрах, тонно-кілометрах тощо). Водночас Порядок заповнення ПН вимагає зазначення умовного позначення одиниці виміру та коду за Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання і обліку. У цій статті розберемо, яку одиницю виміру ставити для послуг, зокрема, у яких випадках слід використовувати одиниця виміру «гривня», а в яких «послуга»

Режим експортного забезпечення ПДВ уже став частиною практики експортерів окремих видів агропродукції та продуктів її переробки, але питання щодо його застосування залишаються актуальними. Найбільше труднощів виникає під час оформлення ПН_РЕЗ і РК_РЕЗ, визначення ставки ПДВ, контролю мінімальних експортних цін та відображення операцій у декларації. Додатково слід ураховувати, що без зареєстрованої ПН_РЕЗ митне оформлення експорту неможливе, а коригування після вивезення товарів має чітку послідовність. У статті систематизовано порядок оформлення ПДВ-документів у межах РЕЗ та показано, як правильно відобразити такі операції у звітності