Рівність трудових прав гарантована положеннями ст. 2¹ Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Зокрема, в ній вказано, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ / СНІД заборонена.
Також, ст. 40 КЗпП не містить підстави для звільнення через ВІЛ-інфекцію.
Яких обмежень не повинні зазнавати особи, які живуть з ВІЛ
На підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:
- відмовляти у прийнятті на роботу;
- звільняти з роботи;
- змінювати умови праці чи переводити працівника на іншу посаду без згоди;
- відмовляти у прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб;
- відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг (ст. 16 Закону України від 12.12.1991 №1972-XII «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»).
Що робити, якщо роботодавець звільняє з цих підстав
Отже, якщо роботодавець наполягає на проведенні таких обстежень перед прийомом на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ / СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді.
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Звільнення за прогули: підстави та ризики для роботодавця
Прогул працівника: нові заборони для звільнення під час воєнного стану
Працівник хоче звільнитися в останній день щорічної відпустки: як оформити
Як звільнити відсутнього працівника
Звільнення працівника: алгоритм від А до Я
🎂Святкуємо 7EMINAR DAY разом! Даруємо найвигідніші ціни року та сюрпризи – лише раз на рік, не пропустіть!
