
Держпраці нагадує: нічна робота – це не лише інший графік, а й додаткове навантаження на організм.
Наш організм працює за біологічними ритмами: вдень – активність, вночі – відновлення. Коли людина регулярно працює вночі, ці ритми порушуються.
Що може відбуватися з організмом:
- погіршується якість сну, виникає хронічна втома;
- знижується увага та швидкість реакції – зростає ризик помилок і травм;
- підвищується навантаження на серцево-судинну систему;
- можуть порушуватися обмін речовин, апетит, вага;
- зростає ризик стресу, дратівливості та емоційного виснаження;
- погіршується загальне самопочуття та відновлення після роботи.
Що важливо для роботодавця:
- правильно планувати графіки змін і час відпочинку;
- не допускати надмірної кількості нічних змін поспіль;
- забезпечити перерви, належне освітлення та безпечні умови праці;
- вести облік робочого часу;
- враховувати обмеження щодо залучення окремих категорій працівників до нічної роботи.
Що може зробити працівник:
- після зміни спати у темному, тихому приміщенні;
- обмежити кофеїн наприкінці зміни;
- дотримуватися режиму харчування та питного режиму;
- звертатися до лікаря при постійній втомі, безсонні, підвищеному тиску чи тривожності.
Джерело: Держпраці
Читайте більше:
Графіки змінності на підприємстві: правила складання
Нічні та вечірні години: коли роботодавець зобов’язаний доплачувати
Чи підлягає в період воєнного стану оплаті робота в нічний час
Нічні години на підприємстві: покроковий гід із оформлення та оплати
Оплата нічних годин: не менше 20% доплати




















